10 грудня 2024 року
м. Київ
cправа № 904/5475/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Берднік І. С., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників:
позивача - Тараненко Р. Ю. (адвоката, в режимі відеоконференції),
відповідача - Півень Д. О. (адвоката),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.09.2024 (колегія суддів: Парусніков Ю. Б. - головуючий, Чередко А. Є., Іванов О. Г.) і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2024 (суддя Євстигнеєва Н. М.) у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі"
про стягнення 8 152 065,53 грн,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У жовтні 2023 року Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" (далі - ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі") про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 8 152 065,53 грн, у тому числі: 7 944 162,21 грн - основної суми заборгованості, 95 963,80 грн - 3 % річних, 111 939,52 грн - інфляційних втрат.
1.2. Позовні вимоги ПрАТ "НЕК "Укренерго" обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 03.06.2019 № 0535-02041 (далі - договір від 03.06.2019 № 0535-02041) в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2024, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.09.2024 у справі № 904/5475/23, закрито провадження у справі в частині стягнення з ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" на користь ПрАТ "НЕК "Укренерго" заборгованості в розмірі 4 842 659,30 грн.
Вирішено стягнути з ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" на користь ПрАТ "НЕК "Укренерго" основний борг у сумі 3 101 502,91 грн, 3 % річних у сумі 95 963,80 грн, інфляційні втрати в сумі 111 939,52 грн.
Відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" про відстрочення виконання судового рішення строком на 12 місяців.
2.2. Господарські суди попередніх інстанцій, закриваючи провадження у справі № 904/5475/23 в частині стягнення з ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" на користь ПрАТ "НЕК "Укренерго" заборгованості в розмірі 4 842 659,30 грн, виходили з того, що відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції частково здійснив оплату боргу в сумі 4 842 659,30 грн. Тому господарські суди з посиланням на пункт 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України дійшли висновку про необхідність закриття провадження у справі в цій частині.
2.3. Задовольняючи позовні вимоги ПрАТ "НЕК "Укренерго" в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 3 101 502,91 грн, 3 % річних у сумі 95 963,80 грн, інфляційних втрат у сумі 111 939,52 грн, господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що відповідно до пункту 6.6 договору від 03.06.2019 № 0535-02041 у разі виникнення розбіжностей за отриманим від оператора системи передачі (ОСП) за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Водночас господарські суди попередніх інстанцій установили, що відповідач отримав акти приймання-передачі послуг, однак в установлений строк повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей на адресу позивача не надходило. Крім того, господарські суди попередніх інстанцій зазначили про відсутність у матеріалах справи доказів оскарження відповідачем даних комерційного обліку, з якими він не погоджується, та доказів неправомірного використання адміністратором комерційного обліку (АКО) даних комерційного обліку, на підставі яких сформовано первинну документацію щодо обсягу наданих відповідачу послуг за договором від 03.06.2019 № 0535-02041.
2.4. Господарські суди попередніх інстанцій також зазначили, що відповідно до пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 08.08.2023 № 1475 ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" зобов'язано припинити порушення абзацу 3 пункту 6.2.8. глави 6.2 розділу VI Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, шляхом передачі адміністратору комерційного обліку (ПрАТ "НЕК "Укренерго") у строк до 01.09.2023 валідованих даних комерційного обліку за точками комерційного обліку Комунального підприємства "Вода Донбасу" (далі - КП "Вода Донбасу") за період із 01.01.2022 до 28.02.2023 з урахуванням того, що учасник ринку КП "Компанія "Вода Донбасу" в зазначений період мав статус "Дефолтний", та не допускати в подальшому такого порушення. Крім того, пунктом 2 постанови НКРЕКП від 08.08.2023 № 1475 зобов'язано ПрАТ "НЕК "Укренерго" забезпечити сертифікацію даних комерційного обліку в строк до 01.09.2023 за точками комерційного обліку КП "Компанія "Вода Донбасу" за період з 01.01.2022 до 28.02.2023, після отримання таких даних комерційного обліку, в тому числі від ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі".
Разом з тим, як установили господарські суди попередніх інстанцій, матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зазначених вимог. З урахуванням викладеного господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 3 101 502,91 грн, 3 % річних у сумі 95 963,80 грн, інфляційних втрат у сумі 111 939,52 грн.
2.5. При цьому господарський суд першої інстанції, розглянувши клопотання ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" про відстрочення виконання судового рішення строком на 12 місяців, дійшов висновку про відмову в його задоволенні, оскільки відповідач не довів існування обставин, які відповідно до вимог процесуального законодавства можуть бути підставами для відстрочення / розстрочення виконання судового рішення.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.09.2024 та рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2024 у справі № 904/5475/23 в частині задоволення позовних вимог, до Верховного Суду звернулося ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові рішення в наведеній частині, а справу № 904/5475/23 в частині задоволення позовних вимог передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, скаржник у касаційній скарзі посилається на порушення норм процесуального права, що передбачено пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. Скаржник вважає, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, не врахували висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та постанові Верховного Суду від 05.10.2023 у справі № 911/1981/20, які стосуються факту реальності надання послуг / виконання робіт.
3.4. Крім того, на думку скаржника, на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини 3 пункту 6.2.8 ПРРЕЕ, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, з урахуванням абзацу 3 частини 1 Порядку забезпечення постачання електричної енергії захищеним споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1209 (зі змінами від 05.07.2019) щодо прямої заборони відключення КП "Компанія "Вода Донбасу" та наказу Міністерства енергетики України від 13.04.2022 № 148 "Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану".
3.5. Крім того, ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" з посиланням на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 27.02.2019 у справі № 922/1163/18, від 29.08.2018 у справі № 909/105/15, від 29.08.2018 у справі № 910/23428, від 31.01.2018 у справі № 910/8763/17, від 10.09.2019 у справі № 916/2403/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 14.08.2018 у справі № 905/2382/17 (щодо дослідження доказів; принципу змагальності; вірогідності доказів), вважає, що господарські суди попередніх інстанцій не дослідили та не встановили, на підставі яких даних позивач сформував суму заборгованості. При цьому, на думку скаржника, господарські суди попередніх інстанцій також не дослідили обсяги послуг, наведені в актах приймання-передачі послуг, та не встановили, чи є правомірним стягнення з відповідача вартості обсягів послуг, спожитих іншим учасником ринку.
3.6. Скаржник наголошує на тому, що відповідач подавав до господарського суду першої інстанції клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи КП "Компанія "Вода Донбасу" та про виклик спеціаліста для надання пояснень щодо розрахунку збитків від транзитних втрат у мережах ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі". Проте зазначені клопотання відповідача були відхилені господарським судом першої інстанції.
3.7. 02.12.2024 Верховний Суд зареєстрував відзив ПрАТ "НЕК "Укренерго" на касаційну скаргу ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі", який сформований 02.12.2024 в системі "Електронний суд". Оскільки ухвалою Верховного Суду від 11.11.2024 було встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 26.11.2024, а відзив сформовано 02.12.2024 в системі "Електронний суд", тобто після закінчення встановленого процесуального строку на його подання, ПрАТ "НЕК "Укренерго" просить поновити строк для подання відзиву на касаційну скаргу. Клопотання про поновлення строку для подання відзиву на касаційну скаргу обґрунтовано постійними обстрілами критичної інфраструктури та відсутністю електропостачання, шо ускладнило вчасне виконання вимог ухвали Верховного Суду.
3.8. Верховний Суд, розглянувши зазначене клопотання, дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку для подання відзиву на касаційну скаргу. Отже, доводи, викладені у відзиві ПрАТ "НЕК "Укренерго" на касаційну скаргу ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі", враховуються Верховним Судом під час розгляду цієї справи. ПрАТ "НЕК "Укренерго" у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. ПрАТ "НЕК "Укренерго", зокрема, зазначає, що користувач зобов'язаний оплатити послуги в порядку та строки, визначені договором від 03.06.2019 № 0535-02041.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 03.06.2019 між ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі (користувач) та ПрАТ "НЕК "Укренерго" (оператор системи передачі) укладено договір № 0535- 02041 про надання послуг з передачі електричної енергії.
4.2. Відповідно до пункту 1.1 договору від 03.06.2019 № 0535-02041 оператор системи передачі (ОСП) зобов'язується надавати послуги з передачі електричної енергії відповідно до умов цього договору, а користувач зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.
4.3. 18.11.2019 між ПрАТ "НЕК "Укренерго" (ОСП) та ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" (користувач) укладено додаткову угоду до договору від 03.06.2019 № 0535-02041. Сторони дійшли згоди викласти договір від 03.06.2019 № 0535-02041 у новій редакції (пункт 1 додаткової угоди від 18.11.2019).
4.4. Ціна договору визначається згідно з діючим на момент надання послуги тарифом на послуги з передачі електричної енергії, встановленим Регулятором, та оприлюднюється ОСП на власному вебсайті в мережі "Інтернет" (пункт 4.1 договору від 03.06.2019 № 0535-02041).
4.5. Для розрахунків за цим договором від 03.06.2019 № 0535-02041 використовується плановий і фактичний обсяги послуги:
1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць;
2) для визначення фактичного обсягу послуги в розрахунковому місяці здійснюється: для операторів систем розподілу (ОСР) на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії на її розподіл електричними мережами ОСР; для електропостачальників на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами електропостачальника; для споживачів електричної енергії, які мають намір купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, незалежно від точки приєднання, на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії цими споживачами; для споживачів електричної енергії, які приєднані до мереж ОСП, незалежно від способу купівлі електричної енергії на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії цими споживачами; для виробників електричної енергії на підставі даних щодо обсягів електричної енергії, необхідної для забезпечення власних потреб електричних станцій, на яких відсутня генерація. З цією метою використовуються дані обліку адміністратора комерційного ринку.
4.6. Планова та фактична вартість послуги за договором від 03.06.2019 № 0535-02041 визначається шляхом множення планового та фактичного обсягу послуги (МВт-год) за розрахунковий період на тариф, встановлений Регулятором (грн/МВт-год) (пункт 5.1 договору від 03.06.2019 № 0535-02041).
4.7. Розрахунковим періодом за договором від 03.06.2019 № 0535-02041 є 1 календарний місяць (пункт 6.1 договору від 03.06.2019 № 0535-02041).
4.8. Відповідно до пункту 6.2 договору від 03.06.2019 № 0535-02041 користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином: 1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця в розмірі 1/5 від планової вартості послуги, визначеної розділом 5 договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена розділом 5 договору, у кожен з наступних періодів: 2 платіж - з 06 до 10 числа розрахункового місяця; 3 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового місяця; 4 платіж - з 16 до 20 числа розрахункового місяця; 5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця. Розмір оплати має бути не меншим планової вартості послуг, яка визначена розділом 5 договору, на 5 днів наперед.
4.9. Відповідно до пункту 6.3 договору від 03.06.2019 № 0535-02041 у разі зміни планових обсягів протягом розрахункового місяця користувач: передає ОСП письмове факсимільне повідомлення про зміну обсягів послуги не менше ніж за 2 робочі дні до моменту очікуваної зміни планових обсягів послуги; сплачує вартість послуги до дати очікуваного перевищення запланованих обсягів послуги або зменшує останній / останні планові платежі на відповідну суму в разі зменшення запланованих обсягів послуги.
4.10. У разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця користувач передає ОСП повідомлення про зміну обсягів послуги. ОСП протягом 5 робочих днів з моменту отримання такого повідомлення коригує розмір наступних планових платежів (пункт 6.3 договору від 03.06.2019 № 0535-02041).
4.11. Відповідно до пункту 6.5 договору від 03.06.2019 № 0535-02041 користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів на підставі акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" з використанням кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, в порядку, визначеному законодавством.
4.12. Пунктом 6.6 договору від 03.06.2019 № 0535-02041 установлено, що в разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов'язання в установлений договором строк. Якщо користувач протягом 5 днів з моменту отримання акта не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей, то вважається, що цей акт прийнято без розбіжностей.
4.13. ОСП щокварталу оформлює акт звірки розрахунків наданої послуги відповідно до форми, наведеної у додатку 3 до договору та надсилає його користувачу. Користувач у триденний строк має повернути ОСП акт звірки розрахунків наданої послуги, підписаний зі свого боку. У разі виникнення розбіжностей за актом звірки між сторонами користувач має право у триденний строк направити свій примірник акта звірки розрахунків ОСП з вмотивованим запереченням. Цей акт звірки розрахунків має бути розглянутий ОСП у триденний строк, підписаний у разі згоди та наданий користувачу. Якщо сторони не дійшли згоди, застосовуються положення розділу 12 договору (пункт 9.2 договору від 03.06.2019 № 0535-02041).
4.14. Відповідно до пункту 10.1 договору від 03.06.2019 № 0535-02041 планові обсяги передачі електричної енергії користувач зобов'язаний подавати ОСП до 25 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю. ОСП протягом 5 робочих днів погоджує планові обсяги передачі і повертає користувачу. ОСП протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, направляє користувачу акт приймання-передачі наданої послуги. Користувач, отримавши акт приймання-передачі наданої послуги, протягом 3 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, повертає його ОСП, підписаний зі свого боку.
4.15. У разі несвоєчасної оплати користувачем отриманої послуги ОСП направляє користувачу письмове повідомлення із зазначенням суми заборгованості та кінцевого строку сплати заборгованості. У разі несплати заборгованості користувачем ОСП має право направити користувачу письмове попередження щодо можливого припинення надання послуги (пункт 10.3 договору від 03.06.2019 № 0535-02041).
4.16. Рахунки, акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, будь-які повідомлення за договором повинні направлятися однією стороною іншій електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також повинні бути обов'язково підтверджені рекомендованим листом, іншим поштовим відправленням або доставлені кур'єром під розписку за адресою, зазначеною в договорі. Рахунки, акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, що підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв'язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом); у день направлення за допомогою "Системи управління ринком" та/або електронною поштою (пункт 10.4 договору від 03.06.2019 № 0535-02041).
4.17. Відповідно до пункту 14.1 договір від 03.06.2019 № 0535-02041 набуває чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2021. Якщо користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомлення про припинення його строку дії, то цей договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах.
4.18. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що згідно з повідомленнями щодо планового обсягу послуги з передачі електричної енергії за договором від 03.06.2019 № 0535-02041 ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" заявлено наступні планові обсяги:
- за лютий 2023 року в кількості 1910,456 МВт*год (повідомлення від 10.01.2023 № 08-04/32;
- за березень 2023 року в кількості 2016,768 МВт*год (повідомлення від 08.02.2023 № 08-04/167);
- за квітень 2023 року в кількості 1746,900 МВт*год (повідомлення від 09.03.2023 № 08-04/334);
- за червень 2023 року в кількості 1854,729 МВт*год (повідомлення від 08.05.2023 № 08-04/557);
- за липень 2023 року в кількості 1899,65 МВт*год (повідомлення від 08.06.2023 № 08-04/712) ;
- за серпень 2023 року в кількості 1920,805 МВт*год (повідомлення від 07.07.2023 № 08-04/844.
4.19. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що на виконання умов договору від 03.06.2019 № 0535-02041 у період із лютого 2023 року до серпня 2023 року ПрАТ "НЕК "Укренерго" надало ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" послуги з передачі електричної енергії за договором від 03.06.2019 № 0535-02041. Господарські суди зазначили, що надання послуг підтверджується актами:
- від 28.02.2023 (фактичний обсяг 1881,827 МВт*год) за період із 01.02.2023 до 28.02.2023 на суму 858 745,40 грн (з ПДВ);
- від 31.03.2023 (фактичний обсяг 1882,518 МВт*год) за період із 01.03.2023 до 31.03.2023 на суму 859 060,74 грн (з ПДВ);
- від 30.04.2023 (фактичний обсяг 2675,389 МВт*год) за період із 01.04.2023 до 30.04.2023 на суму 1 381 303,34 грн (з ПДВ);
- від 31.05.2023 (фактичний обсяг 1962,431 МВт*год) за період із 01.05.2023 до 31.05.2023 на суму 1 013 203,13 грн (з ПДВ);
- від 30.06.2023 (фактичний обсяг 2055,431 МВт*год) за період із 01.06.2023 до 30.06.2023 на суму 1 061 219,03 грн (з ПДВ);
- від 31.07.2023 (фактичний обсяг 2674,612 МВт*год) за період із 01.07.2023 до 31.07.2023 на суму 1 556 945,14 грн (з ПДВ);
- від 31.08.2023 (фактичний обсяг 2087,083 МВт*год) за період із 01.07.2023 до 31.07.2023 на суму 1 214 932,75 грн (з ПДВ);
4.20. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що наведені акти підписані обома сторонами без зауважень.
4.21. Відповідно до пункту 5.5 договору від 03.06.2019 № 0535-02041 на адресу відповідача направлено акти коригування до актів приймання-передачі послуги:
- згідно з актом коригування від 21.02.2023 до акта приймання-передачі послуги від 31.10.2023 загальна вартість наданих послуг за період із 01.10.2022 до 31.10.2022 збільшена на 467 837,55 грн та становить 856 171,15 грн (з ПДВ);
- відповідно до акта коригування від 17.03.2023 до акта приймання-передачі послуги від 30.11.2023 загальна вартість наданих послуг за період із 01.11.2022 до 30.11.2022 зменшена на 69 435,48 грн та становить 578 731,60 грн (з ПДВ);
- згідно з актом коригування від 30.03.2023 до акта приймання-передачі послуги від 31.12.2023 загальна вартість наданих послуг за період із 01.12.2022 до 31.12.2022 збільшена на 157 335,18 грн та становить 1 093 369,92 грн (з ПДВ);
- відповідно до акта коригування від 21.04.2023 до акта приймання-передачі послуги від 31.01.2023 загальна вартість наданих послуг за період із 01.01.2023 до 31.01.2023 збільшена на 863 403,23 грн та становить 1 502 119,85 грн (з ПДВ);
- згідно з актом коригування від 19.05.2023 до акта приймання-передачі послуги від 28.02.2023 загальна вартість наданих послуг за період із 01.02.2023 до 28.02.2023 збільшена на 548 330,61 грн та становить 1 407 076,01 грн (з ПДВ);
- відповідно до акта коригування від 29.05.2023 до акта приймання-передачі послуги від 31.03.2022 з урахуванням акта коригування від 18.08.2022 загальна вартість наданих послуг за період із 01.03.2022 до 31.03.2022 збільшена на 528 477,06 грн та становить 798 109,03 грн (з ПДВ);
- згідно з актом коригування від 16.06.2023 до акта приймання-передачі послуги від 31.03.2023 загальна вартість наданих послуг за період із 01.03.2023 до 31.03.2023 збільшена на 485 278,19 грн та становить 1 344 338,93 грн (з ПДВ);
- відповідно до акта коригування від 17.07.2023 до акта приймання-передачі послуги від 30.04.2023 загальна вартість наданих послуг за період із 01.04.2023 до 30.04.2023 зменшена на 204 207,49 грн та становить 1 177 095,85 грн (з ПДВ);
- згідно з актом коригування від 18.08.2023 до акта приймання-передачі послуги від 31.05.2023 загальна вартість наданих послуг за період із 01.05.2023 до 31.05.2023 збільшена на 246 597,26 грн та становить 1 259 800,39 грн (з ПДВ).
4.22. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що акти приймання-передачі наданих послуг та акти коригування направлялися відповідачу електронною поштою через систему електронного документообігу АСКОД. При цьому господарські суди зазначили, що відповідач отримав наведені акти приймання-передачі послуг. Проте в установлений договором від 03.06.2019 № 0535-02041 строк на адресу позивача не надходило повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей.
4.23. Крім того, господарські суди констатували відсутність у матеріалах справи доказів оскарження відповідачем даних комерційного обліку, з якими він не погоджується, та доказів неправомірного використання адміністратором комерційного обліку (АКО) даних комерційного обліку, на підставі яких сформовано первинну документацію щодо обсягу наданих відповідачу послуг за договором від 03.06.2019 № 0535-02041.
4.24. Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що позивач направляв на адресу відповідача рахунки-фактури: від 20.02.2023 № 0535-02041 20/02/2023 на суму 174 361,88 грн (з ПДВ) - за лютий 2023; від 15.02.2023 № 0535-02041 15/02/2023 на суму 174 361,88 грн (з ПДВ) - за лютий 2023 року; від 10.02.2023 № 0535-0204110/02/2023 на суму 174 361,88 грн (з ПДВ) - за лютий 2023 року; від 06.02.2023 № 0535-02041 06/02/2023 на суму 174 361,88 грн (з ПДВ) - за лютий 2023 року; від 30.01.2023 № 0535-0204130/01/2023 на суму 174 361,88 грн (з ПДВ) - за лютий 2023 року; від 20.03.2023 № 0535-0204120/03/2023 на суму 184 064,95 грн (з ПДВ) - за березень 2023 року; від 10.03.2023 № 0535-0204110/03/2023 на суму 184 064,95 грн (з ПДВ) - за березень 2023 року; від 06.03.2023 № 0535-0204106/03/2023 на суму 184 064,95 грн (з ПДВ) - за березень 2023 року; від 27.02.2023 № 0535-0204127/02/2023 на суму 184 064,95 грн (з ПДВ) - за березень 2023 року; від 29.03.2023 № 0535-0204129/03/2023 на суму 180 384,90 грн (з ПДВ) - за квітень 2023 року; від 05.04.2023 № 0535-0204105/04/2023 на суму 180 384,90 грн (з ПДВ) - за квітень 2023 року; від 10.04.2023 № 0535-0204105/04/2023 на суму 180 384,90 грн (з ПДВ) - за квітень 2023 року; від 14.04.2023 № 0535-0204114/04/2023 на суму 180 384,90 грн (з ПДВ) - за квітень 2023 року; від 20.04.2023 № 0535-02041 20/04/2023 на суму 180 384,90 грн (з ПДВ) - за квітень 2023 року; від 28.04.2023 № 0535-02041 28/04/2023 на суму 190 016,99грн (з ПДВ) - за травень 2023 року; від 05.05.2023 № 0535-0204110/05/2023 на суму 190 016,99грн (з ПДВ) - за травень 2023 року; від 10.05.2023 № 0535-0204110/05/2023 на суму 190 016,99 грн (з ПДВ) - за травень 2023 року; від 15.05.2023 № 0535-0204115/05/2023 на суму 190 016,99 грн (з ПДВ) - за травень 2023 року; від 19.05.2023 № 0535-0204119/05/2023 на суму 190 016,99 грн (з ПДВ) - за травень 2023 року; від 30.05.2023 № 0535-0204130/05/2023 на суму 191 519,42 грн (з ПДВ) - за червень 2023 року; від 05.06.2023 № 0535-0204105/06/2023 на суму 191 519,42 грн (з ПДВ) - за червень 2023 року; від 09.06.2023 № 0535-0204109/06/2023 на суму 191 519,42 грн (з ПДВ) - за червень 2023 року; від 15.06.2023 № 0535-02041 15/06/2023 на суму 191 519,42 грн (з ПДВ) - за червень 2023 року; від 20.06.2023 № 0535-02041 20/06/2023 на суму 191 519,42 грн (з ПДВ) - за червень 2023 року; від 29.06.2023 № 0535-02041 29/06/2023 на суму 221 164,85 грн (з ПДВ) - за липень 2023 року; від 05.07.2023 № 0535-02041 05/07/2023 на суму 221 164,85 грн (з ПДВ) - за липень 2023 року; від 10.07.2023 № 0535-02041 10/07/2023 на суму 221 164,85 грн (з ПДВ) - за липень 2023 року; від 14.07.2023 № 0535-02041 14/07/2023 на суму 221 164,85 грн (з ПДВ) - за липень 2023 року; від 20.07.2023 № 0535-0204120/07/2023 на суму 221 164,85 грн (з ПДВ) - за липень 2023 року; від 28.07.2023 № 0535-02041 28/07/2023 на суму 223 627,80 грн (з ПДВ) - за серпень 2023 року; від 04.08.2023 № 0535-02041 04/08/2023 на суму 223 627,80 грн (з ПДВ) - за серпень 2023 року; від 10.08.2023 № 0535-0204110/08/2023 на суму 223 627,80 грн (з ПДВ) - за серпень 2023 року; від 15.08.2023 № 0535-0204115/08/2023 на суму 223 627,80 грн (з ПДВ) - за серпень 2023 року; від 18.08.2023 № 0535-02041 18/08/2023 на суму 223 627,80 грн (з ПДВ) - за серпень 2023 року.
4.25. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що станом на дату звернення з позовом до суду заборгованість відповідача з оплати послуг за договором від 03.06.2019 № 0535-02041 за період із лютого до серпня 2023 року складала 7 944 162,21 грн
4.26. Пунктом 5.5 договору від 03.06.2019 № 0535-02041 у редакції додаткової угоди від 17.09.2021 № 3 встановлено, що користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим.
4.27. Господарські суди зазначили, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач частково сплатив позивачу суму боргу в сумі 4 842 659,30 грн. Водночас основний борг у сумі 3 101 502,91 грн, 3 % річних у сумі 95 963,80 грн, інфляційні втрати в сумі 111 939,52 грн відповідач позивачу не сплатив.
4.28. Отже, спір у цій справі виник у зв'язку з наявністю або відсутністю підстав для стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу, 3 % річних та інфляційних втрат за договором від 03.06.2019 № 0535-02041.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
5.2. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені в касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке.
5.3. Предметом позову в цій справі з урахуванням сплати ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" на користь ПрАТ "НЕК "Укренерго" 4 842 659,30 грн та закриття провадження у справі в цій частині є стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 3 101 502,91 грн, 3 % річних у сумі 95 963,80 грн, інфляційних втрат у сумі 111 939,52 грн.
5.4. Підставою позовних вимог, на думку ПрАТ "НЕК "Укренерго", є неналежне виконанням ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" умов договору від 03.06.2019 № 0535-02041.
5.5. Верховний Суд зазначає, що згідно з частинами 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
5.6. Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
5.7. Статтею 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
5.8. Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
5.9. Частиною 1 статті 529 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
5.10 За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
5.11. Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
5.12. Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
5.13. Як установили господарські суди попередніх інстанцій, укладений між позивачем та відповідачем договір від 03.06.2019 № 0535-02041 у редакції додаткової угоди від 17.09.2021 № 3 є договором про надання послуг з передачі електричної енергії.
5.14. Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
5.15. Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
5.16. Колегія суддів зазначає, що Закон України "Про ринок електричної енергії" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
5.17. За змістом частини 1 статті Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії; користувачі системи передачі / розподілу - фізичні особи, в тому числі фізичні особи - підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі / розподілу або використовують системи передачі / розподілу для передачі / розподілу електричної енергії.
5.18. Господарські суди встановили, що позивач - ПрАТ "НЕК "Укренерго" у спірних правовідносинах виконує функції оператора системи передачі.
5.19. Господарські суди попередніх інстанцій, розглянувши справу № 904/5475/23 по суті позовних вимог (з урахуванням часткової сплати відповідачем позивачу боргу в сумі 4 842 659,30 грн та закриття провадження у справі в цій частині), дійшли висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ПрАТ "НЕК "Укренерго".
5.20. ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" не погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог, а тому звернулося з касаційною скаргою на судові рішення. ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, скаржник у касаційній скарзі посилається на порушення норм процесуального права, що передбачено пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
5.21. Пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України
5.22. Касаційну скаргу ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовано тим, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, не врахували висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та постанові Верховного Суду від 05.10.2023 у справі № 911/1981/20, які стосуються факту реальності надання послуг / виконання робіт.
5.23. Колегія суддів установила, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 викладено висновок, який, на думку скаржника, не було враховано господарськими судами під час ухвалення оскаржуваних рішень:
"34. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду мотивує свої висновки також тим, що під час розгляду справ у подібних правовідносинах склалася судова практика (постанови Вищого господарського суду України від 27 січня 2011 року у справі № 42/231, від 09 жовтня 2013 року у справі № 922/1358/13, від 11 вересня 2014 року у справі № 910/2980/14, від 03 лютого 2016 року у справі № 910/20542/15), аналіз якої дає підстави вважати, що вимоги про оформлення та підписання акта приймання-передачі товару касаційна інстанція визначала як неналежний спосіб захисту, оскільки продавець (постачальник) товару має право пред'явити позов про стягнення заборгованості за поставлений товар і в спорі про стягнення належними та допустимими доказами довести факт поставки товару відповідного обсягу та вартості".
5.24. Верховний Суд установив, що в постанові Верховного від 05.10.2023 у справі № 911/1981/20 викладено висновок, який, на думку скаржника, не було враховано господарськими судами під час ухвалення оскаржуваних рішень:
"7.21. За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив'язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов'язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.
7.22. Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи".
5.25. Колегія суддів з урахуванням доводів скаржника, проаналізувавши судові рішення, висновки в яких, на думку скаржника, не були враховані господарськими судами попередніх інстанцій, зазначає, що висновки, викладені в оскаржуваних судових рішеннях, не суперечать висновкам, на які посилається скаржник, оскільки відповідно до встановлених господарськими судами обставин справи позивач у період з лютого 2023 року до серпня 2023 року надав відповідачу послуги з передачі електричної енергії на загальну суму 7 944 162,21 грн з ПДВ.
5.26. Крім того, господарські суди попередніх інстанцій з урахуванням умов договору від 03.06.2019 № 0535-02041 у редакції додаткової угоди від 17.09.2021 № 3, якими визначено порядок розрахунків користувача, встановили настання строку виконання зобов'язання з оплати вартості послуг із передачі електричної енергії.
5.27. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що акти приймання-передачі наданих послуг та акти коригування направлялися відповідачу електронною поштою через систему електронного документообігу АСКОД. При цьому господарські суди зазначили, що відповідач отримав наведені акти приймання-передачі послуг, проте в установлений договором від 03.06.2019 № 0535-02041 строк на адресу позивача не надходило повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей.
5.28. Крім того, господарські суди констатували відсутність у матеріалах справи доказів оскарження відповідачем даних комерційного обліку з якими він не погоджується, та доказів неправомірного використання адміністратором комерційного обліку (АКО) даних комерційного обліку, на підставі яких сформовано первинну документацію щодо обсягу наданих відповідачу послуг за договором від 03.06.2019 № 0535-02041.
5.29. Отже, наведені встановлені фактичні обставини справи свідчать про встановлення господарськими судами попередніх інстанцій обставин щодо виконання позивачем умов договору від 03.06.2019 № 0535-02041 у період із лютого 2023 року до серпня 2023 року щодо передачі відповідачу послуг з електричної енергії за зазначеним договором.
5.30. При цьому скаржник, посилаючись на висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та постанові Верховного Суду від 05.10.2023 у справі № 911/1981/20, не зазначає конкретну норму (норми) права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку, на думку скаржника, неправильно застосували господарські суди попередніх інстанцій. Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу та встановлювати, які саме висновки Верховного Суду та щодо застосування якої саме норми права не було враховано судом під час ухвалення оскаржуваного судового рішення.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08.08.2024 у справі № 917/1024/22, від 30.04.2024 у справі № 914/4115/21, від 30.01.2024 у справі № 904/4921/22, від 31.10.2023 у справі № 908/722/20, від 19.09.2023 у справі № 912/1263/22.
5.31. За таких обставин колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, не врахували висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та постанові Верховного Суду від 05.10.2023 у справі № 911/1981/20.
5.32. Таким чином, наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилися під час касаційного провадження, що виключає скасування судових рішень господарських судів попередніх інстанцій з цих підстав.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України
5.33. Пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
5.34. Зміст наведеної норми права свідчить про те, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
5.35. При касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 та постановах Верховного Суду від 08.08.2024 у справі № 906/446/23, від 08.08.2024 у справі № 906/497/23, від 06.02.2024 у справі № 916/1431/23, від 12.09.2023 у справі № 916/1828/22.
5.36. Крім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов'язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.08.2024 у справі № 906/446/23, від 08.08.2024 у справі № 906/497/23, від 19.03.2024 у справі № 910/6141/22, від 12.09.2023 у справі № 916/1828/22, від 30.05.2023 у справі № 918/707/22.
5.37. На думку скаржника, на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини 3 пункту 6.2.8 ПРРЕЕ, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, з урахуванням абзацу 3 частини 1 Порядку забезпечення постачання електричної енергії захищеним споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1209 (зі змінами від 05.07.2019), щодо прямої заборони відключення КП "Компанія "Вода Донбасу" та наказу Міністерства енергетики України від 13.04.2022 № 148 "Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану".
5.38. Скаржник стверджує, що частина електричної енергії, яка зарахована позивачем до обсягів відповідача, була отримана КП "Компанія "Вода Донбасу" як споживачем (самостійним учасником ринку електричної енергії) на власні об'єкти. Скаржник наголошує на тому, що оскаржуваними судовими рішеннями фактично зобов'язано відповідача оплатити вартість послуги з передачі електричної енергії, яка була надана іншому учаснику ринку електричної енергії.
5.39. Скаржник зазначає, що у спірний період (лютий-серпень 2023 року) діяв наказ Міністерства енергетики України від 13.04.2022 № 148 "Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану", відповідно до якого постачальник "останньої надії" у період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування (крім випадку зміни постачальника за ініціативою споживча в порядку, передбаченому главою 6.1 розділу VI ПРРЕЕ) здійснює постачання електричної енергії тим споживачам, у яких відсутній електропостачальник, в тому числі яким станом на 04.03.2022 постачання електричної енергії здійснював постачальник "останньої надії".
5.40. Скаржник також зазначає, що відповідно до абзацу 3 частини 1 Порядку забезпечення постачання електричної енергії захищеним споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1209 (зі змінами від 05.07.2019), на час проведення операції Об'єднаних сил обмеження, відключення електропостачання не застосовуються щодо об'єктів КП "Компанія "Вода Донбасу" та Комунального підприємства "Попаснянський районний водоканал".
5.41. Верховний Суд, надавши оцінку доводам скаржника, зазначає таке.
5.42. За змістом пункту 6.2.8 ПРРЕЕ у редакції, чинній на момент початку спірного періоду за договором від 03.06.2019 № 0535-02041, постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Якщо споживач протягом 90 днів не укладе відповідний договір про постачання електричної енергії з іншим електропостачальником або договір купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії, електроживлення його об'єкта (об'єктів) має бути припинено оператором системи. У разі нездійснення оператором системи припинення електроживлення об'єкта (об'єктів) споживача через 90 днів з першого дня постачання йому електричної енергії постачальником "останньої надії", обсяги електричної енергії, спожитої цим споживачем, починаючи з 91 дня покладаються адміністратором комерційного обліку на втрати оператора системи.
5.43. Водночас господарські суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до пункту 1 постанови НКРЕКП від 08.08.2023 № 1475 ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" зобов'язано припинити порушення абзацу 3 пункту 6.2.8 глави 6.2 розділу VI ПРРЕЕ шляхом передачі адміністратору комерційного обліку (ПрАТ "НЕК "Укренерго") у строк до 01.09.2023 валідованих даних комерційного обліку за точками комерційного обліку КП "Компанія "Вода Донбасу" за період з 01.01.2022 до 28.02.2023 з урахуванням того, що учасник ринку КП "Компанія "Вода Донбасу" в зазначений період мав статус "Дефолтний", та не допускати в подальшому такого порушення.
5.44. Крім того, пунктом 2 постанови НКРЕКП від 08.08.2023 № 1475 зобов'язано ПрАТ "НЕК "Укренерго" припинити порушення абзацу 15 підпункту 6 пункту 1 постанови НКРЕКП від 31.05.2022 № 555 "Про особливості забезпечення комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії в умовах воєнного стану" шляхом забезпечення сертифікації даних комерційного обліку у строк до 01.09.2023 згідно з пунктом 2.2.2 глави 2.2 розділу II Кодексу комерційного обліку за точками комерційного обліку КП "Компанія "Вода Донбасу" за період з 01.01.2022 до 28.02.2023, після отримання таких даних комерційного обліку в тому числі від ТОВ "ДТЕК Високовольтні Мережі", відповідно до пункту 1 цієї постанови, надати сертифіковані дані комерційного обліку адміністратору розрахунків для подальшого формування платіжних документів і здійснення розрахунків та не допускати в подальшому такого порушення.
5.45. Разом з тим, як установили господарські суди попередніх інстанцій, матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зазначених вимог.
5.46. При цьому апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення господарського суду першої інстанції в апеляційному порядку, не взяв до уваги доводи відповідача про невиконання ПрАТ "НЕК "Укренерго" приписів постанови НКРЕКП від 08.08.2023 № 1475 та зазначив, що ПрАТ "НЕК "Укренерго" має забезпечити припинення порушення абзацу 15 підпункту 6 пункту 1 постанови НКРЕКП від 31.05.2022 № 555 "Про особливості забезпечення комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії в умовах воєнного стану" шляхом забезпечення сертифікації даних комерційного обліку у строк до 01.09.2023 згідно з пунктом 2.2.2 глави 2.2 розділу II Кодексу комерційного обліку по точках комерційного обліку КП "Компанія "Вода Донбасу" за період з 01.01.2022 до 28.02.2023, після отримання таких даних комерційного обліку, в тому числі від ТОВ "ДТЕК Високовольтні Мережі".
5.47. За таких обставин скаржник не довів необхідності застосування до спірних правовідносин пункту 6.2.8 ПРРЕЕ, абзацу 3 частини 1 Порядку забезпечення постачання електричної енергії захищеним споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1209 (зі змінами від 05.07.2019), та наказу Міністерства енергетики України від 13.04.2022 № 148 "Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану". Колегія суддів зазначає, що з огляду на фактичні обставини справи, встановлені господарськими судами, у Верховного Суду відсутні підстави для формування висновку у цій справі щодо застосування наведених положень нормативно-правових актів, на які посилається скаржник.
5.48. Отже, за результатами розгляду цієї справи скаржник не довів неправильного застосування господарськими судами попередніх інстанцій пункту 6.2.8 ПРРЕЕ, абзацу 3 частини 1 Порядку забезпечення постачання електричної енергії захищеним споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1209 (зі змінами від 05.07.2019), та наказу Міністерства енергетики України від 13.04.2022 № 148 "Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану".
5.49. Таким чином, наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилися під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень господарських судів попередніх інстанцій з цих підстав.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України
5.50. ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" з посиланням на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 27.02.2019 у справі № 922/1163/18, від 29.08.2018 у справі № 909/105/15, від 29.08.2018 у справі № 910/23428, від 31.01.2018 у справі № 910/8763/17, від 10.09.2019 у справі № 916/2403/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 14.08.2018 у справі № 905/2382/17 (щодо дослідження доказів; принципу змагальності; вірогідності доказів), вважає, що господарські суди попередніх інстанцій не дослідили та не встановили, на підставі яких даних позивач сформував суму заборгованості.
При цьому, на думку скаржника, господарські суди попередніх інстанцій також не дослідили обсяги послуг, наведені в актах приймання-передачі послуг, та не встановили, чи є правомірним стягнення з відповідача вартості обсягів послуг, спожитих іншим учасником ринку.
5.51. Скаржник наголошує на тому, що відповідач подавав до господарського суду першої інстанції клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи КП "Компанія "Вода Донбасу" та про виклик спеціаліста для надання пояснень щодо розрахунку збитків від транзитних втрат у мережах ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі". Проте зазначені клопотання відповідача були відхилені господарським судом першої інстанції.
5.52. Перевіривши такі доводи скаржника, Верховний Суд визнає їх необґрунтованими з огляду на таке.
5.53. По-перше, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
5.54. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
5.55. Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
5.56. Таким чином, за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у виді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1- 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
5.57. За таких обставин недостатніми є доводи скаржника про неповне дослідження судом зібраних у справі доказів за умови непідтвердження підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1- 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.11.2024 у справі № 927/394/23, від 01.10.2024 у справі № 910/20103/23, від 13.06.2024 у справі № 906/392/23, від 13.06.2024 у справі № 906/211/23, від 14.05.2024 у справі № 916/2779/23.
5.58. По-друге, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 3 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
5.59. Разом з тим скаржник не зазначає, які саме фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, могли би бути встановлені у разі задоволення клопотань відповідача.
5.60. При цьому в ухвалі господарського суду першої інстанції від 01.04.2024 у справі № 904/5475/23, якою відмовлено в задоволенні клопотань відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи КП "Компанія "Вода Донбасу" та про виклик спеціаліста для надання пояснень щодо розрахунку збитків від транзитних втрат у мережах ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі", наведено відповідне правове обґрунтування такої відмови в задоволенні зазначених клопотань.
5.61. Крім того, колегія суддів зазначає, що касаційна скарга не містить доводів щодо незгоди із відмовою господарського суду першої інстанції в задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення строком на 12 місяців та незгоди скаржника з розрахунками основного боргу, 3 % річних, інфляційних втрат.
5.62. Отже, наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилися під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень господарських судів попередніх інстанцій з цих підстав.
5.63. За результатами перегляду оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку Верховний Суд дійшов висновку про правильність кваліфікації спірних правовідносин судами із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Тому в цьому випадку відсутні правові підстави для скасування чи зміни судових рішень, що оскаржуються.
5.64. Крім того, деякі доводи скаржника зводяться до незгоди з обставинами, що були встановлені судами при вирішенні спору, до незгоди з оцінкою доказів у справі, а також до незгоди з висновками господарських судів, які покладені в основу оскаржуваних судових рішень.
5.65. Верховний Суд також зазначає, що інші доводи касаційної скарги стосуються з'ясування обставин, вже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.
6. Висновки Верховного Суду
6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
6.2. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
6.3. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
6.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
7. Судові витрати
Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" залишити без задоволення.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.09.2024 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2024 у справі № 904/5475/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді І. С. Берднік
Ю. Я. Чумак