Рішення від 19.12.2024 по справі 489/6715/24

Справа № 489/6715/24

Провадження № 2/489/2464/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

19 грудня 2024 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі

головуючого судді Микульшиної Г.А.,

із секретарем судового засідання Тищенко Д.О.,

без участі сторін,

розглянувши в порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У вересні 2024 року ТОВ «Санфорд Капітал» звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 12 515,64 грн. та понесені судові витрати.

Як на підставу позовних вимог вказано, що 04.09.2018 між АТ «Ідея Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Z75.00300.004295503, згідно якого остання отримала кредитні кошти в сумі 12 000,00 грн. строком на 36 місяців зі сплатою відсотків за їх використання в розмірі 9,99 %. Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконувала, кредитну заборгованість та відсотки не погашала, в зв'язку із чим станом на 04.09.2021 виникла заборгованість в розмірі 11 590,35 грн., з яких: 8 945,57 грн. - заборгованість за основним боргом, 2 644,78 грн. - заборгованість за відсотками. Оскільки ОСОБА_1 , прострочивши узгоджені строки платежів за кредитним договором, порушила свої зобов'язання, то за період з 05.09.2021 по 23.02.2022 включно відповідачем було нараховано інфляційні втрати в умі 761,44 грн. та 3 % річних в сумі 163,85 грн.

16.11.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» був укладений договір факторингу № 16/11-23, відповідно до умов яких останнє набуло право грошової вимоги до відповідача за вказаними вище договорами.

29.12.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» та ТОВ «Санфорд Капітал» був укладений договір факторингу № 29/12-23, відповідно до умов яких позивач набув права грошової вимоги до боржників, в тому числі до відповідача ОСОБА_1 .

Посилаючись на наведені обставини, позивач просить звернувся із даним позовом до суду.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 10.09.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

В судове засідання сторони не з'явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином. Представник позивача 18.11.2024 подав до суду заяву, згідно якої просив розглянути справу за його відсутності, не заперечує проти постановлення по справі заочного рішення.

Повідомлення відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи двічі здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви та доданих до неї документів та додатково шляхом направлення смс-повідомлень на номер телефону, зазначений в позовній заяві, які доставлено 10.09.2024 о 19:28 год. та 29.10.2024 о 11:53 год. відповідно.

Відповідач причини своєї неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не надала.

За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

04.09.2018 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № Z75.00300.004295503, відповідно до умов якого позичальник отримала кредит на поточні потреби в сумі 12 000,00 грн. та зобов'язалась повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості (а.с. 102-105).

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору банк надає кредит у день підписання даного договору строком на 36 місяців.

Згідно п. 1.3, 1.4 кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує річну процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 0,49 % (маржу банку). Станом на день укладення договору змінна частина ставки, визначена за рішенням Правління Банку, становить 9,5 %, що разом з маржею банку складає змінювану процентну ставку в розмірі 9,99 %.

Свої зобов'язання щодо надання відповідачу ОСОБА_1 кредитних коштів АТ «Ідея Банк» виконало в повному обсязі, що підтверджується ордерами - розпорядженнями про видачу кредиту (а.с. 14). Проте відповідач погашення кредиту та сплату нарахованих відповідно до договору відсотків не здійснювала, в зв'язку з чим утворилась заборгованість станом на 31.01.2024 в розмірі 63 065,70 грн., з яких: 23 833,53грн. - заборгованість за основним боргом, 39 232,17 грн. - заборгованість за відсотками (а.с. 111).

16.11.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Сонаті» було укладено договір факторингу № 16/11-23, відповідно до умов якого останнє набуло права грошової вимоги, в тому числі до відповідача за вказаним вище кредитним договором (а.с. 13-26, 92-94).

29.12.2023 між ТОВ «ФК «Сонаті» та ТОВ «Санфорд Капітал» було укладено договір факторингу № 29/12-23, відповідно до умов якого позивач набув права грошової вимоги, в тому числі до відповідача ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором (а.с. 59-71, 90).

У відповідності до довідки-розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № Z75.00300.004295503 станом на 16.11.2023 складається з заборгованості за основним боргом - 8 945,57 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 2 644,78 грн., що разом становить 11 590,35 грн.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між АТ «Ідея Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитні договори, умови яких позикодавцем були виконані. Однак відповідач свої зобов'язання за цим договором щодо повернення кредитних коштів не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість згідно розрахунку позивача, який відповідає умовам, узгодженим між сторонами умовам, узгодженим сторонами договорів, а також сумам, отриманим відповідачем.

Доказів, які б спростовували правильність наданого позивачем розрахунку, матеріали справи не містять.

Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).

Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, в тому числі, договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позивач у передбаченому законом порядку набув право вимоги до відповідача за вище вказаним кредитним договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Стаття 625 ЦК України визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання та її приписи підлягають застосуванню тільки у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання.

Оскільки ОСОБА_1 , прострочивши узгоджені строки платежів за кредитним договором, порушила свої зобов'язання, то за період з 05.09.2021 по 23.02.2022 включно відповідачем як поточним кредитором було нараховано інфляційні втрати в умі 761,44 грн. та 3 % річних в сумі 163,85 грн.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитними договорами належним чином не виконала, отримані кошти не повернула, внаслідок цього виникла заборгованість, яка становить 12 515,64 грн. та складається з: заборгованість за основним боргом - 8 945,57 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 2 644,78 грн., інфляційні втрати - 761,44 грн., 3 % річних - 163,85 грн., яка підтверджена розрахунком позивача та відповідачем не спростована.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. (з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8, встановленого ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»).

При вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду:

- копію договору про надання правничої допомоги від 01.04.2024 № 1/04, укладеного між АБ «Альянс ДЛС» та ТОВ «Санфорд Капітал»»;

- копію акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 4 від 12.08.2024;

- копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю;

- копію ордеру № 1282570;

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги тривалість розгляду справи, складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання адвокатських робіт (наданих послуг), фактичну відсутність участі представника позивача при розгляді даної справи, суд вважає, що вимоги про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справи підлягають частковому задоволенню, в розмірі 2 000,00 грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача оплати послуг поштового зв'язку, понесених позивачем, суд вважає, що в їх задоволенні необхідно відмовити, оскільки стягнення такого виду витрат не передбачено главою 8 розділу І Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4, 19, 27, 141-142, 200, 263-265, 280 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» заборгованість за кредитним договором № Z75.00300.004295503 від 04.09.2018 станом на 16.11.2023 в розмірі 12 525,64 грн. (дванадцять тисяч п'ятсот двадцять п'ять гривень 64 коп.), яка складається з: заборгованість за основним боргом - 8 945,57 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 2 644,78 грн., інфляційні втрати - 761,44 грн., 3 % річних - 163,85 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» судовий збір в сумі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 коп.).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал», код ЄДРПОУ 43575686, адреса: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 21, 5-' поверх, приміщення 68, 69;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 19.12.2024.

Суддя Г.А. Микульшина

Попередній документ
123894835
Наступний документ
123894837
Інформація про рішення:
№ рішення: 123894836
№ справи: 489/6715/24
Дата рішення: 19.12.2024
Дата публікації: 23.12.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Інгульський районний суд міста Миколаєва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (19.12.2024)
Дата надходження: 10.09.2024
Предмет позову: стягнення заборгованості
Розклад засідань:
29.10.2024 10:00 Ленінський районний суд м. Миколаєва
19.12.2024 09:00 Ленінський районний суд м. Миколаєва
10.03.2025 08:30 Ленінський районний суд м. Миколаєва