01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
08.11.2010 № 22/308
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів:
За участю представників:
від позивача: Подолянко Т.В. (за дов.),
від відповідача: Поляков Р.Ю. (за дов.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Київпроект"
на рішення Господарського суду м.Києва від 20.08.2010
у справі № 22/308 ( )
за позовом Мале ПП "Елтранс"
до ВАТ "Київпроект"
про стягнення заборгованності та штрафних санкцій
В липні 2010 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача (з врахуванням Заяви про зменшення позовних вимог від 16.08.2010, а.с. 56-58) про стягнення 2 181 373, 36 грн., з яких: 1 761 582, 74 грн. - основного боргу за Договором №Е0718 від 09.10.2007 на розробку проектно-вишукувальної документації, 230 022, 32 грн. - інфляційних збитків, 60 666, 01 грн. - 3% річних, 129 102, 29 - пені.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.08.2010 у справі № 22/308 позов задоволено частково.
Присуджено до стягнення з ВАТ «Київпроект» на користь МПП «Елтранс» 1 761 582, 74 грн. - основного боргу, 230 022, 32 грн. - інфляційних збитків, 60 666, 01 грн. - 3% річних, 20 726, 74 грн. - судових витрат.
В іншій частині в позові відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове, з посиланням на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, неправильно застосовано норми матеріального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції необґрунтовано дійшов висновку про те, що строк (термін) за Договором та Акту здачі-приймання робіт настав, посилаючись на частину 1 статті 530 Цивільного кодексу України, оскільки як стверджує відповідач, конкретний термін здійснення платежу за вказаним договором підряду не визначений, носить абстрактний характер. Акти здачі-приймання робіт, підписані сторонами, також не визначають конкретний строк платежу.
Крім того, апелянт звертає увагу, що суд не звернув увагу на Графік погашення заборгованості, яким сторони погодили погашення заборгованості відповідача перед позивачем протягом квітня-грудня 2010 року.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегією суддів встановлено наступне.
09 жовтня 2007 року між МПП «Елтранс» (виконавець) та ВАТ «Київпроект» (замовник) було укладено Договір № Е 0718 на розробку проектно-вишукувальної документації (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого в порядку та на умовах визначених Законом України «Про архітектурну діяльність», іншим чинним законодавством України та договором, замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобовязання за плату, відповідно до умов договору та за завданням на проектування виконати проектні роботи по об'єкту: «Реконструкція лінії швидкісного трамваю від вул. Старовокзальної до Кільцевої дороги. Колії, контактна мережа, шумозахисний екран, СЦБ, диспетчеризація, телемеханізація та реконструкція тягових підстанцій ТП-600, ТП-2235, ТП-2745, ТП-2746, ТП-2944, ТП-3816». Стадія «Робоча документація».
Додатками до договору є календарний план робіт і фінансування, протокол погодження про договірну ціну на роботи по виготовленню проектно-вишукувальної документації, кошториси № 1 та № 2 на проектні та вишукувальні роботи з протоколом розбіжностей.
Вартість робіт і порядок розрахунків за договором сторони погодили у розділі 2 договору, та зокрема, враховуючи протокол розбіжностей, яким було скориговано обсяги окремих робіт та змінено вихідні дані по роботах згідно кошторису, вартість робіт за договором визначена сумою 4 061 582, 74 грн.
Датою завершення робіт виконавцем вважається дата передачі замовнику готової проектно-кошторисної документації згідно з накладною та передача акту виконання робіт по Договору (пункт 3.1. Договору).
Відповідно до пункту 4.2. Договору після закінчення виконання проектних робіт (етапу) виконавець передає замовнику проектно-кошторисну документацію за накладною та акт здачі-приймання проектних робіт; в разі виявлення недоліків у проектних роботах виконавець на вимогу замовника зобов'язаний усунути відповідні недоліки, але в межах предмету договору та завдання на проектування по договору.
Згідно з пунктом 4.3. Договору у разі коли протягом 10 календарних днів після одержання замовником проектно-кошторисної документації виконавець не одержить підписаних актів здачі-приймання проектних робіт або вмотивованої відмови замовника, документація вважається прийнятою, а роботи виконаними в повному обсязі на загальних підставах, а виконані роботи підлягають оплаті за односторонніми актами здачі-приймання робіт.
На виконання взятих на себе договірних зобов'язань позивачем виконано роботи на загальну суму 4 061 582, 74 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт: № 1 від 25.12.2007 на суму 1 200 000, 00 грн., № 2 від 27.06.2008 на суму 200 000, 00 грн., № 3 від 25.07.2008 на суму 400 000, 00 грн., № 4 від 03.11.2008 на суму 500 000, 00 грн., № 5 від 05.05.2009 на суму 1 761 582, 74 грн.; накладними про передачу технічної документації, які підписані сторонами, скріплені печатками підприємств, а доказів які підтверджують неприйняття вказаних робіт, виявлення недоліків у виконаній роботі суду не надано.
Пунктом 2.6. Договору передбачено, що після завершення проектних робіт у повному обсязі або окремого етапу та передачі готової документації замовнику в повному обсязі, яка повинна повністю відповідати вимогам, що ставляться до такого виду робіт відповідно до чинного законодавства України, останній, не пізніше 5-ти днів з дня підписання сторонами акту здачі-приймання робіт, виконує розрахунок з виконавцем по договору в повному обсязі.
Виконані позивачем та прийняті відповідачем роботи по договору останнім оплачені частково, що підтверджується банківськими виписками (в сумі 500 000, 00 грн. - 03.11.2008, 400 000, 00 грн. - 25.07.2008, 200 000, 00 грн. - 27.06.2008, 1 200 000, 00 грн. - 27.12.2007).
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором, позивач направив останньому претензію (вх.№106 від 11.02.2010), в якій вимагав погасити основну суму заборгованості, а також нараховані на неї пеню, 3% річних та інфляційних, що складає 2 258 190, 75 грн.
Крім того, 17.02.2010 сторонами було складено Графік погашення заборгованості по претензії від 11.02.2010. Даним Графіком сторони погодили, що заборгованість погашається рівними частинами у сумі 240 000, 00 грн. протягом квітня-листопада 2010 року, та у сумі 246 377, 00 грн. - у грудні 2010 року.
Судова колегія прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні, з врахуванням наступного.
Договір укладений між сторонами є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, правове регулювання якого здійснюється згідно положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Визначення договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт наведене у статті 887 Цивільного кодексу України та статті 324 Господарського кодексу України, згідно з якими за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Обов'язок замовника сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом, передбачений зокрема пунктом 1 частини 1 статті 889 Цивільного кодексу України.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 526, 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін ).
З урахуванням положень пункту 2.6 Договору розрахунок за виконані та прийняті роботи мав бути здійснений відповідачем не пізніше 5-ти днів з дня підписання сторонами акту здачі-приймання робіт.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що остаточний розрахунок з позивачем мав бути здійснений протягом 5 днів з дати підписання акта приймання-передачі № 5 від 05.05.2009, та враховуючи що п'ятий день після 05.05.2009 є вихідним днем (10.05.2009 - неділя), зобов'язання щодо оплати виконаних робіт могли бути виконані відповідачем наступного робочого дня, яким є 12.05.2009.
З врахуванням викладеного, посилання апелянта на те, що судом першої інстанції невірно визначено строк (термін) з якого настав строк оплати за Договором та Актами приймання-передачі є необґрунтованими.
З метою вирішення питання про погашення заборгованості позивач звернувся до відповідача з претензією (зареєстрована за вхідним відповідача № 106 від 11.02.2010), в якій просив перерахувати заборгованість, однак коштів в оплату заборгованості позивачем не отримувалось.
Суд першої інстанції у своєму рішення дійшов висновку, що про визнання відповідачем заборгованості, яка виникла за актом № 5 від 05.05.2009 свідчить погоджений сторонами графік погашення заборгованості по претензії від 11.02.2010, який затверджений, в тому числі генеральним директором АК «Київпроект» 17.02.2010.
Однак, судом першої інстанції не було надано правову оцінку даному Графіку, згідно якого сторони погодили, що сума заборгованості АК «Київпроект» перед МПП «Елтранс» складає 2 116 377, 00 грн. (з врахуванням інфляційних, 3% річних та пені за прострочений період), і відповідач сплачує по 240 000, 00 грн. кожного місця починаючи з травня 2010 року по листопад 2010 року, а у грудні 2010 року сплачує 246 377, 00 грн.
Таким чином, відповідач визнав заборгованість перед позивачем, разом з тим, підписавши даний Графік позивач погодився відстрочити (оплата повинна здійснюватись починаючи з квітня 2010 року) та розстрочити (кожного місяця в рівних частинах) відповідачу погашення заборгованості.
Тобто, фактично за своєю правовою природою Графік є додатковою угодою, якою сторони змінили строки та порядок погашення заборгованості.
Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 654 Цивільного кодексу України передбачає, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Як вбачається з Графіку погашення заборгованості його було укладено у письмовій формі, тобто у тій самій формі, що і Договір, він підписаний посадовими особами сторін та скріплений печатками підприємств.
В судовому засіданні 08.11.2010 судовою колегією досліджувався оригінал даного Графіку, а копія долучена до матеріалів справи.
Посилання позивача на те, що позивач відповідачу погодженого оригіналу запропонованого відповідачем Графіку погашення заборгованості не направляв, відповідач його не отримував, тобто графік вважається таким, що не є укладеним, судова колегія вважає безпідставним з огляду на вищевикладене.
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, заборгованість згідно Графіку відповідач не погашав, за таких обставин, відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Однак, оскільки з позовом до суду про стягнення заборгованості позивач звернувся у липні 2010 року, тому на дату звернення з позовом до суду (08.07.2010) термін погашення заборгованості за липень-грудень 2010 року ще не настав (з врахуванням графіку). Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість, яка не була погашена у квітні-червні 2010 року. Таким чином, з відповідача на корить позивача підлягає стягненню сума основної заборгованості за Договором №Е0718 від 09.10.2007 на розробку проектно-вишукувальної документації в розмірі 720 000, 00 грн.
Таким чином, вимога позивача про стягнення суми основної заборгованості підлягає частковому задоволенню в сумі 720 000, 00 грн., а рішення суду першої інстанції в цій частині - зміні.
Вимоги позивача щодо стягнення 129 102, 29 грн. - пені, 60 666, 01 грн. - 3% річних та 230 022, 32 грн. - інфляційних підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно чинного цивільного законодавства України пеня може бути стягнута тільки в разі, коли її стягнення передбачено договором (встановлено за згодою сторін). При укладенні договору сторони погодили відповідальність за порушення положень договору в розділі 5 договору.
Згідно з пунктом 5.4. Договору у випадку порушення замовником пунктів 2.4-2.5 договору, останній сплачує на користь виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, але не більше розміру вартості проектних робіт (етапу) відповідно до п. 2.1 договору та календарного плану.
В силу положень Договору (пункт 7.4.) в процесі виконання договору сторони за взаємною згодою можуть змінювати його умови, шляхом підписання додаткових угод до договору, які стають його невід'ємною частиною; всі зміни та доповнення до цього договору є дійсними тільки у тому випадку, якщо вони оформлені у письмовій формі та підписані уповноваженими представниками сторін. Жодних доказів внесення змін до п. 5.4. в якому, можливо помилково зазначено посилання на п.п. 2.4-2.5 договору, до матеріалів справи не надано, про наявність відповідної угоди підписаної сторонами у встановленому порядку суд не повідомлено.
Враховуючи, що відповідальність у вигляді сплати пені за порушення строків розрахунків визначених пунктом 2.6. Договору сторони не погоджували, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є необґрунтованими та такими що задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на вищевикладене та з урахуванням наявного прострочення сплати за виконані роботи, судова колегія визнає обґрунтованими вимоги щодо стягнення інфляційних та 3% річних, однак, не погоджується з розрахунком позивача щодо їх розміру, з огляду на наступне.
Судом було встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 720 000, 00 грн. Таким чином, інфляційні та річні повинні нараховуватись на дану суму.
Судовою колегією було здійснено наступний перерахунок інфляційних та 3% річних.
За даними Державного комітету статистики України індекс інфляції у спірний період (квітень-червень 2010 року) становив менше одиниці щодо попереднього місяця, тому в даному випадку інфляційні на суму боргу не нараховується.
Що стосується стягнення 3% річних, судова колегія зазначає наступне.
Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення (частина 1 статті 251 Цивільного кодексу України). Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина 1 статті 252 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 3 статті 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.
Графіком погашення заборгованості сторони погодили, що відповідач сплачує заборгованість починаючи з квітня 2010 року.
Оскільки даним графіком строк погашення заборгованість визначений місяцями, погашення заборгованості за відповідний місяць строку повинно було здійснюватись в останній день відповідного місяця строку.
Отже, за несплату заборгованості в сумі 240 000, 00 грн. за квітень 2010 року відповідач прострочив 69 днів (з 01.05.2010 по 08.07.2010 включно - день звернення з позовом до суду), таким чином, сума 3% річних складає 13 610, 96 грн.
За несплату заборгованості в сумі 240 000, 00 грн. за травень 2010 року відповідач прострочив 38 днів (з 01.06.2010 по 08.07.2010 включно), сума 3% річних - 7 495, 89 грн.
За несплату заборгованості в сумі 240 000, 00 грн. за червень 2010 року відповідач прострочив 8 днів (з 01.07.2010 по 08.07.2010 включно), сума 3% річних - 1 578, 08 грн.
Таким чином, загальна сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 22 684, 93 грн.
З огляду на викладене, позов Малого приватного підприємства «Елтранс» підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог.
Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2010 у справі №22/308 прийнято з неповним дослідженням всіх обставин, що мають значення для справи, тому підлягає зміні, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Київпроект» задовольнити частково.
2.Рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2010 у справі №22/308 змінити.
Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:
«Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Київпроект» (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 16-22, п/р 26007000013401 в ПАТ «АКБ «Київ», або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, МФО 322498, код ЄДРПОУ 04012780) на користь Малого приватного підприємства «Елтранс» (03038, м. Київ, вул. Велика Китаївська, 10-А, р/р 26005129382 в ВАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 22925885) 720 000 (сімсот двадцять тисяч) грн. 00 коп. - основного боргу, 22 684 (двадцять дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 93 коп. - 3% річних, 7 426 (сім тисяч чотириста двадцять шість) грн. 85 коп. - державного мита та 85 (вісімдесят п'ять) грн. 40 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
В решті позову відмовити.»
3. Стягнути з Малого приватного підприємства «Елтранс» (03038, м. Київ, вул. Велика Китаївська, 10-А, р/р 26005129382 в ВАТ «Райффайзен банк Аваль», або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, МФО 380805, код ЄДРПОУ 22925885) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київпроект» (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 16-22, п/р 26007000013401 в ПАТ «АКБ «Київ», МФО 322498, код ЄДРПОУ 04012780) 3 713 (три тисячі сімсот тринадцять) грн. 42 коп. - державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.
4. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.
5.Матеріали справи № 22/308 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом 20-ти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді