01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
09.11.2010 № 7/101-42/41
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сотнікова С.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Алавердян Т.О. (дов. від 08.04.2010р.),
від відповідача - не з'явився,
від ДВС - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 27.05.2010 за скаргою Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” на дії відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві
у справі № 7/101-42/41 ( )
за позовом Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго"
до Відкрите акціонерне товариство "Радикал"
про стягнення 1232216,66 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27 травня 2010 року у справі № 7/101-42/41 АЕК "Київенерго" в особі структурного підрозділу "Енергозбут Київенерго" відмовлено у задоволенні скарги на дії відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.05.2010р. у справі № 7/101-42/41, скаргу на бездіяльність державного виконавця задовольнити з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21 липня 2010 року АЕК "Київенерго" в особі структурного підрозділу "Енергозбут Київенерго" відмовлено в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги на вказану ухвалу місцевого господарського суду.
Постановою Вищого господарського суду України від 12 жовтня 2010 року ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 21 липня 2010 року скасовано, справу № 7/101-42/41 передано до Київського апеляційного господарського суду для розгляду.
Ухвалою від 01.11.2010р. прийнято до провадження апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”.
Від державної виконавчої служби надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що державним виконавцем будуть провадитись невідкладні дії щодо опису та арешту майна боржника.
Колегія суддів вважає, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає, оскільки не підтверджене жодними доказами. Крім того, відповідно до ст. 102 ГПК України апеляційний господарський суд обмежений п'ятнадцятиденним строком розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду.
Представники відповідача та державної виконавчої служби в судове засідання не з'явились про час та місце засідання суду були повідомлені належним чином. Враховуючи те, що згідно ст. 121-2 ГПК України неявка сторін не є перешкодою для розгляду скарги, колегія суддів вважає за необхідне здійснити перевірку судового рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників боржника та державної виконавчої служби.
Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника стягувача, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач (стягувач) звернувся зі скаргою у якій просить визнати дії відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві про відмову у поновленні виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 7/101-42/41 від 03.03.2007 р. неправомірними та зобов'язати ДВС винести постанову про поновлення виконавчого провадження та належним чином провести виконавчі дії в порядку передбаченому Законом України “Про виконавче провадження”.
03.03.2007 p. Господарським судом м. Києва видано наказ про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Радикал” на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” 1700 грн. витрат по оплаті державного мита, 6161,09 грн. витрат по оплаті держаного мита за подачу касаційної скарги, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
21.05.2008 р. відділом державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві була прийнята постанова № 237/18 про зупинення виконавчого провадження щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва № 7/101- 2/41 від 03.03.2007 р., у зв'язку з порушенням справи про банкрутство ВАТ “Радикал” (ухвала Господарського суду м. Києва № 24/142-6 від 09.03.2000 р.).
Відповідно до ч. 8 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню, якщо господарським судом порушено провадження у справі про банкрутство боржника, а на вимогу стягувача відповідно до закону поширюється дія мораторію.
Згідно ч. 5 ст. 36 Закону України “Про виконавче провадження” після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або заявою стягувача, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований.
Статтею 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі - Закон про банкрутство) визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Згідно до ч. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.
Випадки у яких дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється визначені ч. 6 ст. 12, а саме дія мораторію не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди.
Також, дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону.
Вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” не належать до зазначених випадків, а тому на них поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, що введений у справі про банкрутство боржника у даній справі.
Відповідно до ч. 7 ст. 12 Закону про банкрутство дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.
Доказів на підтвердження припинення провадження у справі про банкрутство, стягувачем не надано.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи скарги позивача на дії державного виконавця є помилковими, а вимоги - безпідставними, у зв'язку з чим вона підлягає залишенню без задоволення.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Апелянтом не надано будь-яких беззаперечних доказів на підтвердження тих доводів, на які він посилається в апеляційній скарзі.
Згідно ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 27.05.2010р. у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.05.2010р. у справі № 7/101-42/41 - без змін.
Матеріали справи № 7/101-42/41 повернути Господарському суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді