01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
09.11.2010 № 10/129
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баранця О.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Укртелеком" в особі Чернігівської філії ВАТ "Укртелеком"
на рішення Господарського суду м.Києва від 28.09.2010
у справі № 10/129 ( .....)
за позовом ВАТ "Укртелеком" в особі Чернігівської філії ВАТ "Укртелеком"
до Чернігівський обласний військовий комісаріат
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення орендної плати в сумі 1 451,35 грн.
Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі Чернігівської філії ВАТ „Укртелеком” подано позов до Чернігівського обласного військового комісаріату про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 1366,02 грн., пені в сумі 71,81 грн., 3% річних в сумі 11,61 грн., інфляційних втрат в сумі 1,91грн., а всього на загальну суму 1451,35 грн.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 28.09.2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з Чернігівського обласного військового комісаріату (вул. Гетьмана Полуботка 68, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 08536958, р/р 35212009000358 в Управлінні державного казначейства в Чернігівській області, МФО 853592) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (01030, м. Київ, б-р Т.Шевченка, 18) в особі Чернігівської філії ВАТ „Укртелеком” (14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 28, р/р 26008518 в ЧОД АТ „Райффайзен Банк ”Аваль” м. Чернігів, МФО 353348, код ЄДРПОУ 01189425) боргу в сумі 1366,02 грн., 3% річних в сумі 11,61 грн., інфляційні нарахування в сумі 1,91 грн., 96,96 грн. державного мита, 224,33 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком", в особі Чернігівської філії ВАТ „Укртелеком” подало апеляційну скаргу, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до провадження, скасувати частково рішення господарського суду м. Києва від 28.09.2010 року та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при вирішенні питання щодо пені, судом невірно було застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Так, судом при вирішення питання про стягнення з відповідача нарахованої пені враховувалася відсутність вини відповідача (ст.614 ЦК, ч. 2 ст. 218 ГК України), який фінансується з державного бюджету і в частині отримання та розпорядження грошовими коштами цілком залежить від надходження цих коштів з державного бюджету. Проте ч. 2 ст. 218 ГК та ч. 2 ст.617 ЦК України передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів не звільняє його від відповідальності за порушення зобов'язання.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2010 року апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Чернігівської філії ВАТ „Укртелеком” прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 10/129.
Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.
Від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представники позивача та відповідача в судове засідання 09.11.2010 року не з'явилися про причини неявки суд не повідомили.
Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника позивача та відповідача, враховуючи, що останні належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Між сторонами 01 лютого 2007 року був укладений договір оренди нерухомого майна товариства, що належить до СТП, за № 34-115, згідно з якими позивач (орендодавець) передав, а відповідач (орендар) прийняв в строкове платне користування частини спеціалізованих технологічних приміщень Чернігівської філії ВАТ „Укртелеком”, що знаходиться на 2-му поверсі двохповерхової будівлі (далі -майно) за адресою: Чернігівська область, м. Городня, вул. Чорноуса, 7, площею 1,0 кв.м., для розміщення обладнання типу П-160-31 для забезпечення доступу до мережі загального користування.
Згідно п. 12.1 Договору, договір діє з 01.02.2007 року до 31.12.2009 року сторони зобов'язані протягом 20 днів з моменту завершення строку дії договору здійснити остаточні розрахунки за ним.
Відповідно до п. 2.1 Договору, передача відповідачу майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акта приймання-передачі майна (додаток № 1) вказаного в п. 1.1 цього договору, але не пізніше 3 днів з моменту підписання сторонами договору.
Передача та прийняття майна орендарем у фактичне користування підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання - передачі майна від 01.02.2007 року , повернення майна орендодавцю підтверджується актом приймання - передачі майна від 09.07.2010 року.
Згідно п. 3.1 Договору, орендна плата встановлюється позивачем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується відповідачем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 20 числа кожного місяця, що настає за розрахунковим, згідно з розрахунками, які виставляються позивачем не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Орендна плата за базовий місяць оренди майна (грудень 2006р.) у відповідності до фіксованого розміру місячної орендної плати, згідно з Додатком № 3 до Договору становить за 1 кв.м орендованих спеціалізованих технологічних приміщень з ПДВ (20%) 129,15 грн.
Орендна плата за перший місяць оренди майна розраховується шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за період між базовим та першим місяцем оренди (п. 3.2 Договору).
П. 3.4. Договору передбачено, що орендар також щомісячно сплачує компенсацію витрат на утримання майна у розмірі 25% від фіксованого розміру орендної плати.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем згідно умов договору було виставлено відповідачу рахунки на оплату орендної плати, що підтверджується матеріалами справи. Позивач просить стягнути з відповідача 1366,02грн. орендної плати за період з 01.01.2010 року по 09.07.2010 року включно.
Відповідно до статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статті 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (статті 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України). Дані положення законодавства кореспондуються зі ст. 193 Господарського кодексу України.
Частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Згідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо орендар продовжує користуватися майном після закінчення строку договору оренди(найму), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Згідно ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Перевіривши розрахунки позивача, враховуючи той факт, що відповідач не спростовує наявність заборгованості перед позивачем в заявленому позивачем розмірі, суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 1366,02 грн.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що відповідачем допущено прострочку виконання взятих на себе зобов'язань щодо оплати за отримані послуги, перевіривши розрахунки відповідача, враховуючи те, що 3% річних та інфляційні нарахування не відносяться до штрафних санкцій, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що заявлені вимоги щодо стягнення 3% річних в сумі 11,61 грн. та індексу інфляції в сумі 1,91 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Як вбачається з матеріалів даної справи, Позивач просить стягнути з відповідача 71,81 грн. пені за період 21.02.2010 року по 22.08.2010 року згідно розрахунку позивача.
Пунктом 2 ст. 551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором, або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 8.2 Договору, за несвоєчасне перерахування орендної плати, відповідач сплачує пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Ст. 218 ГК та ч. 2 ст. 617 ЦК України передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів не звільняє його від відповідальності за порушення зобов'язання.
Крім того, ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Враховуючи наведені норми, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволені пені в сумі 71,81 грн., в зв'язку з відсутністю вини відповідача. Факт, того що борг виник внаслідок відсутності бюджетного фінансування відповідача не є підставою для відмови в стягненні пені, тому колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення пені в сумі 71,81 грн.
Оцінюючи докази наявні в матеріалах справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку про наявність підстав для часткового скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України суд -
1. Рішення господарського суду Чернігівської області від 28.10.2010 року у справі № 10/129 частково скасувати в частині відмови в стягненні пені в сумі 71,81 грн., та викласти в наступній редакції.
Позов задовольнити повністю
Стягнути з Чернігівського обласного військового комісаріату (вул. Гетьмана Полуботка 68, м. Чернігів,14000, код ЄДРПОУ 08536958, р/р 35212009000358 в Управлінні державного казначейства в Чернігівській області, МФО 853592) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (01030, м. Київ, б-р Т.Шевченка, 18) в особі Чернігівської філії ВАТ „Укртелеком” (14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 28, р/р 26008518 в ЧОД АТ „Райффайзен Банк ”Аваль” м. Чернігів, МФО 353348, код ЄДРПОУ 01189425) боргу в сумі 1366,02 грн., 3% річних в сумі 11,61 грн., інфляційні нарахування в сумі 1,91 грн., пеню в сумі 71,81 грн., 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
2. Стягнути з Чернігівського обласного військового комісаріату (вул. Гетьмана Полуботка 68, м. Чернігів,14000, код ЄДРПОУ 08536958, р/р 35212009000358 в Управлінні державного казначейства в Чернігівській області, МФО 853592) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (01030, м. Київ, б-р Т.Шевченка, 18) в особі Чернігівської філії ВАТ „Укртелеком” (14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 28, р/р 26008518 в ЧОД АТ „Райффайзен Банк ”Аваль” м. Чернігів, МФО 353348, код ЄДРПОУ 01189425) 51,00 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.
3. Видачу наказів доручити господарському суду Чернігівської області.
4. Справу №10/129 повернути до господарського суду Чернігівської області.
5. Копію постанови направити сторонам.
Головуючий суддя
Судді
11.11.10 (відправлено)