01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
09.11.2010 № 52/294-13/331
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Попікової О.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належно;
від відповідача 1 - Соболєв А.Л. - представник, дов. 2923-НЮ від 11.12.2009р.;
від відповідача 2 - не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належно;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державне територіально-галузеве об"єднання "Південно-Західна залізниця"
на рішення Господарського суду м.Києва від 26.08.2010
у справі № 52/294-13/331 ( .....)
за позовом ВАТ "Вінницяоблпаливо"
до Державне територіально-галузеве об"єднання "Південно-Західна залізниця"
Колективне підприємство збагачувальна фабрика "Центральна"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 10478,00грн
Відкритим акціонерним товариством «Вінницяоблпаливо» (надалі позивач) заявлений позов до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» (надалі відповідач-1) та Колективного підприємства збагачувальна фабрика «Центральна» (надалі відповідач-2) про стягнення з відповідачів на користь позивача вартість нестачі товару в розмірі 10 478,00 грн. пропорційно ступеня вини перевізника та вантажовідправника.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.09.2009р. у даній справі позовні вимоги задоволені в частині стягнення з Колективного підприємства збагачувальна фабрика «Центральна» 10 478,00 грн. вартості недостачі. В задоволенні позовних вимог до Державного територіально - галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» було відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2010р., рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2010 року у справі № 52/294 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача-1 6 609,20 грн. та з відповідача-2 3 868,80 грн. збитків.
Постановою Вищого господарського суду України від 10.06.2010р. постанова Київського апеляційного Господарського суду від 16.02.2010р. в частині стягнення з відповідача-1 6609,20 грн. збитків скасована та направлено справу в цій частині на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.08.2010р. у даній справі позовні вимоги задоволені повністю стягнуто з Державного територіально - галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» - 6 609,20 грн. та з Колективного підприємства збагачувальна фабрика «Центральна» - 3 868,80 грн. збитків.
Рішення суду мотивоване доведеністю факту неналежного виконання з боку відповідача 1 та відповідача 2 своїх зобов'язань щодо вжиття всіх заходів по забезпеченню цілісності та збереженню вугілля антрацит марки АМ. Суд визнав правомірними та обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення з відповідачів солідарно на користь позивача, пропорційно ступеня вини кожного з них, збитків від вартості недостачі вугілля на загальну суму 10 478,00 грн.
Відповідач-1 - Державне територіально - галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця» не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 26.08.2010 року у цій справі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову до ДТГО «Південно-Західна залізниця» відмовити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- апелянт наголошує на тому, що судом першої інстанції при винесенні рішення було порушено вимоги статей 115, 130 Статуту залізниць України, оскільки рахунок № 169 від 18.02.2009 року ТОВ «ТК Схід Регіон є неналежним доказом в обґрунтування ціни позову, оскільки зазначене товариство не є стороною договору перевезення за накладною № 51480358;
- відповідач-1 посилаючись на роз'яснення Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» зауважує на тому, що документи посередників про кількість та ціну, за якими вони продали продукцію, не можуть визнаватись належними доказами вартості і ціни відвантаженої продукції;
- враховуючи викладене, заявник зазначає про те, що розрахунок суми вартості нестачі вугілля, зазначений позивачем, є невірним.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2010 року було прийнято апеляційну скаргу Державного територіально - галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» до провадження та призначено розгляд справи на 21.10.2010року.
У судовому засіданні 21.10.2010 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено розгляд справи на 09.11.2010р.
В судовому засіданні 09.11.2010 року представник відповідача-1, усно підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представники позивача та відповідача-2 в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належно (повідомлення про вручення наявні в матеріалах справи), причини неявки суду невідомі.
Враховуючи наявність в матеріалах справи мотивованої апеляційної скарги та у зв'язку із тим, що в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття судового рішення, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача та відповідача-2.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представника відповідача-1, перевіривши матеріали справи, враховуючи доводи заперечень на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне:
Відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Як було встановлено під час судового розгляду в суді І інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач - Відкрите акціонерне товариство «Вінницяоблпаливо» на підставі рахунку № 169 від 18.02.2009р. та на виконання умов Договору купівлі-продажу № 14/01-081.13 від 14.01.2008р., укладеного між ВАТ «Вінницяоблпаливо» та ТОВ «ТК Схід Регіон», перерахувало останньому грошові кошти на загальну суму 150 000,00 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень № 946 від 17.02.2009р. та № 1030 від 24.02.2009р. (як це передбачено п.п. 3.2 та 3.3 Договору).
Умовами Договору купівлі-продажу № 14/01-081.13 від 14.01.2008р. сторони погодили порядок поставки товару, а саме: поставка товару по договору здійснюється залізничним транспортом на умовах FCA - станція відправлення, згідно правил ІНКОТЕРМС 2000 (п. 2.2 Договору).
18.02.2009 року відповідач-2 - КПЗФ «Центральна» на адресу Погребищенського паливного складу ВАТ «Вінницяоблпаливо» відвантажило напіввагон № 65348203, в якому знаходилось 70 тонн вугілля антрацит марки АМ, що підтверджується залізничною накладною № 51480356. При цьому, завантаження вугілля було здійснено силами і засобами КПЗФ «Центральна», антрацит завантажено нижче бортів, вантаж розміщено і закріплено згідно Технічних умов правильно та марковано вапном, маса вантажу визначена на 150 тонних вагах відправника без участі залізниці.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 19.02.2009р. під час пересування напіввагону № 65348203 на станції Дебальцеве - Сортувальна Донецької залізниці було складено акт загальної форми № 60 в якому зазначено, що після прибуття поїзда № 3024-1246 на перегоні Карахаш в напіввагоні № 65348203, завантаженого вугіллям - антрацит марки АМ, було виявлено: завантаження нижче бортів на 100 мм, поверхня розрівняна та маркована вапняком, над 4-5 люками порушене маркування, виявлено воронкоподібне поглиблення 3000мм на ширину вагона і до днища вагона, зліва в 4 люці є просвіт 50мм між кришкою люка і поперечною балкою вагону. Про технічну несправність вагона складено акт про технічний стан вагона контейнера № 20 від 19.02.2009 року.
Відповідно до комерційного акта № БН 697117/26 від 20.02.2009р. на станції Дебальцеве - Сортувальна Донецької залізниці було здійснено комісійне переважування (на 200 тонних вагах станції) напіввагону № 65348203, який слідував за відправкою № 51480356 Карахаш Дон. - Ржевуська Південно - Західна, виявлено нестачу вантажу - вугілля антрацит марки АМ, а саме: брутто 85 500 кг., тара 22 000кг., нетто 63 500кг., тобто менше маси зазначеної в залізничній накладній № 51480356 на 6 500кг.
В подальшому, після встановлення на станції Дебальцеве - Сортувальна Донецької залізниці недостачі вугілля на 6 500кг., напіввагон № 65348203 було відремонтовано, течію усунуто, просвіт закладено дошкою, а вугілля розрівняно, що підтверджується Актом загальної форми № 60 від 19.02.2009р.
23.02.2009 року під час пересування напіввагону № 65348203, на станції Знам'янка Одеської залізниці було здійснено комісійне перевантаження вагону на 150 т вагах залізниці, яким встановлено, що маса нетто вантажу становить 52 400кг, тобто менше маси зазначеної в залізничній накладній № 51480356 на 11 100кг.
Відповідно до положень Статуту залізниць України та на підставі актів загальної форми станції Знам'янка Одеської залізниці № 5920 та № 5931 від 23.02.2009р. складено комерційний акт № БК 047896 151/1 від 24.02.2009р., в якому зазначено: фактичне завантаження рівномірне нижче бортів 500мм. По документам значиться завантаження рівномірне нижче бортів, але розмір відносно висоти бортів не вказано. На поверхні вантажу наявні поглиблення: ліворуч за рухом потяга на 4 та 5 люками наявне поглиблення довжиною 2000мм, шириною 1500мм, глибиною 400мм. Течі вантажу немає. Люки та двері щільно закриті, на поверхні вантажу захисне маркування відсутнє та є доступ до вантажу. В місцях поглиблення доступ до вантажу усунено шляхом нанесення захисного маркування. Каток не застосовувався.
При переважуванні, яке проводилось на 150 тонних вагах станції Знам'янка Одеської залізниці, виявилось наступне: вага брутто складає 74 400кг, тара з бруса - 22 000кг, нетто - 52 400кг, що складає різницю ваги проти документів в сторону зменшення на 17 600кг та проти відмітки вказаної в графі «5» накладної № 51480356 (про встановлення нестачі 6 500кг вугілля на станції Дебальцеве - Сортувальна Донецької залізниці) на 11 100кг. Перевірка проводилась двічі, недостача вугілля підтвердилась. Вантаж, якого не вистачає, в вагоні вміститися міг.
Згідно приписів статті 115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника.
У відповідності до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи (а саме: відповідно до комерційного акта № БК 047896 151/1 від 24.02.2009р.), недостача становить 11 100кг (17 600кг - 6 500кг). При цьому, загальна сума недостачі з урахуванням суми норм природної втрати і граничного розходження визначення маси становить 10 478,00 грн.
Апеляційною інстанцією враховано, що постановою Вищого господарського суду України від 10.06.2010 року встановлено, що недостача 6 500кг вугілля, яка виявлена на станції Дебальцеве -Сортувальна Донецької залізниці, сталася внаслідок технічної несправності вагону, яка не мала прихованого характеру, не виникла у процесі перевезення вантажу, а могла бути виявлена вантажовідправником до завантаження вугілля під час звичайного огляду вагону. За наведених обставин, відповідальність за втрату вантажу в розмірі 6 500кг, що становить 3 868,80 грн., було покладено на вантажовідправника - КПЗФ «Центральна», оскільки останнім не було вжито достатньо заходів щодо унеможливлення втрати вантажу.
Посилання ДТГО «Південно-Західна залізниця» в своїй апеляційній скарзі на те, що рахунок № 169 від 18.02.2009 року ТОВ «ТК Схід Регіон є неналежним доказом в обґрунтування ціни позову, оскільки документи посередників про кількість та ціну, за якими вони продали продукцію, не можуть визнаватись належними доказами вартості і ціни відвантаженої продукції, визнаються апеляційною інстанцією помилковими з огляду на наступне:
Згідно п. 13 Оглядового листа Вищого господарського суду «Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства» № 01-8/917 від 29.11.2007р. вартість втрати, нестачі або пошкодження вантажу у разі укладання договору постачання (купівлі-продажу) через посередників має бути визначена відносно залізниці - за ціною вантажовідправника, а відносно відправника - за ціною посередника або постачальника.
Пунктом 2.7 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. № 04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» визначено, що згідно зі статтями 924 ЦК України, 314 ГК України і статтями 114 і 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної. У разі коли договори купівлі-продажу або поставки укладаються між посередниками, а договір перевезення укладається між першим продавцем-вантажовідправником і залізницею на доставку вантажу кінцевому покупцеві - вантажоодержувачу, документи посередників про кількість та ціну, за якими вони продали продукцію, не можуть визнаватися належними доказами вартості і ціни відвантаженої продукції, оскільки відповідно до статей 114 та 115 Статуту залізниця несе обмежену матеріальну відповідальність, виходячи з вартості вантажу, визначеної на підставі документа вантажовідправника.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.03.2007 року між власником вугілля Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК Схід Регіон» та вантажовідправником - Колективним підприємством збагачувальна фабрика «Центральна» було укладено договір № 8/07-2-1 на здійснення послуг, за умовами якого ТОВ «ТК Схід Регіон» поставляє вугілля різних марок КПЗФ «Центральна», а останнє приймає на себе зобов'язання щодо організації перевозки, навантаження у вагони та відправки згідно реквізитам ТОВ «ТК Схід Регіон».
Отже, для встановлення вартості відвантаженого вугілля ТОВ «Вінницяоблпаливо» необхідно використовувати ціну власника вугілля - ТОВ «ТК Схід Регіон».
З виставленого «ТК Схід Регіон» рахунку № 169 від 18.02.2009р. (без врахування залізничного тарифу) вбачається, що ціна однієї тони вугілля становить 516,66 грн. без ПДВ.
Отже, загальна сума недостачі з урахуванням суми норм природної втрати і граничного розходження визначення маси нетто становить: 620,00 грн. (516,66грн. *1,2) * 10,66т. (недостача маси вантажу з урахуванням норми природної втрати) = 6 609,20 грн., з урахуванням ПДВ.
Пунктами 5 та 6 Правил перевезень у вагонах відкритого типу, затв. наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.09.2005р. N 542 визначено, що перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.
Відповідно до вимог ч. 3 статті 27 Статуту залізниць України, під час перевезення вантажу, який здувається, відправник зобов'язаний вжити відповідних профілактичних заходів. У разі невиконання зазначених вимог відповідальність за втрату або пошкодження вантажу, що виникли з цієї причини, несе відправник.
Відповідно до статті 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами прийому іншому підприємству.
Приписами ч. 1 статті 314 Господарського кодексу України передбачено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата нестача або пошкодження стались не з його вини.
Відповідно до вимог ч. 2 статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти в розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталось не з його вини.
Аналогічне положення закріплено у статті 113 Статуту залізниць України.
Згідно ч. 3 п. 3.2 Роз'яснення ВГСУ «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» № 04-5/601 від 29.05.2002р., у відповідності до статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника та вантажоодержувача при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
При цьому, слід зауважити наступне: згідно статті 111 Статуту залізниць України, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі і завантажений засобами відправника, та якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Як вбачається з залученого до матеріалів справи Акту загальної форми № 60 від 19.02.2009р., після встановлення на станції Дебальцеве - Сортувальна Донецької залізниці недостачі вугілля на 6 500кг., напіввагон № 65348203 було відремонтовано, течію усунуто, просвіт закладено дошкою, а вугілля розрівняно.
Проте, згідно комерційного акту № БК 047896 151/1 від 24.02.2009р. вантаж прибув на станцію Знам'янка Одеської залізниці з поглибленнями. При цьому, встановлено, що течі вантажу не має, на поверхні вантажу захисне маркування відсутнє та є доступ до вантажу., який був усунений шляхом нанесення маркування вапном.
Відповідно до вимог статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не передбачено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Отже, апеляційний суд погоджується з висновком суду І інстанції про те, що виїмка, і відповідно, нестача вантажу на 11 100кг, відбулась саме під час перевезення. Враховуючи ті обставини, що вантаж при завантажені був маркований вапном, а з комерційного акта та актів загальної форми вбачається, що маркування в місцях поглиблення відсутнє, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду І інстанції, про наявність підстав для покладення відповідальності за нестачу вантажу на 11 100кг саме на перевізника, що відповідно звільняє вантажовідправника від відповідальності в цій частині позову.
Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач1 - ДТГО «Південно-Західна залізниця», в порушення зазначеної норми належним чином апеляційну скаргу не обґрунтував, інших доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не навів.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Державного територіально - галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2010р. у справі № 52/294-13/331 - без змін.
3. Справу № 52/294-13/331 скерувати до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
11.11.10 (відправлено)