01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
01.11.2010 № 24/366-09-37/205
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - не з'явилися , належним чином повідомлені
від відповідача - не з'явилися , належним чином повідомлені
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Виробниче підприємство "Агро-Союз"
на рішення Господарського суду м.Києва від 09.08.2010
у справі № 24/366-09-37/205 ( .....)
за позовом ТОВ "Виробниче підприємство "Агро-Союз"
до ТОВ "Метінвест-СМЦ"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про визнання договору недійсним
Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Агро-Союз” звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Леман-Україна” про визнання договору поставки металопродукції за № ДП-64/07 від 02.03.2007р. недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 та ст. 215 ЦК України з тих мотивів, що зі сторони постачальника договір поставки укладений директором філії ТОВ “Леман-Україна”, тобто стороною, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності. Крім того, вказував позивач, Василенко В.А. , як керівник філії ТОВ “Леман-Україна” , на момент підписання договору поставки (02.03.2007 р. ) діяв без довіреності від Товариства, адже вказана у договорі довіреність видана по часу пізніше, ніж укладений договір.
Ухвалою від 10.11.09 р. Господарський суд Дніпропетровської області замінив відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Леман-Україна” по справі № 24/366-09 його правонаступником - ТОВ “МЕТІНВЕСТ-СМЦ”, яке зареєстроване за юридичною адресою: 01601, м. Київ, Печерський район, вулиця Мечникова, буд. 2, код ЄДРПОУ 32036829.
Рішенням від 10.11.09 р. Господарського суду Дніпропетровської області відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.12.09 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Агро-Союз”, смт. Ювілейне , було задоволено частково. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2009 р. по справі № 24/366-09 скасовано, матеріали справи зобов'язано направити на розгляд Господарського суду міста Києва.
25.02.2010 р. за результатами розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Агро-Союз” Вищим господарським судом України прийнято постанову про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.12.09 р. - без змін.
Під час розгляду справи у Господарському суді м. Києва позивач надав письмові пояснення своїх вимог , які долучені до матеріалів справи.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.08.2009 р. у справі № 24/366-09-37/205 (суддя: Гавриловська І.О) Товариству з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Агро-Союз” відмовлено у задоволенні позову з посиланням на те, що спірний договір поставки , укладений 02.03.2007 р. між позивачем та директором філії правопопередника відповідача , був схвалений позивачем .
Поряд з цим місцевий господарський суд спростував доводи позивача про укладення договору поставки зі сторони постачальника філією, а не юридичною особою, пославшись на ту обставину , що філія не може бути стороною господарського договору; її директор діяв на підставі виданої йому юридичною особою довіреності № 01-2/354 від 25.09.2006 р., копія якої знаходиться у матеріалах справи .
Проаналізувавши норму ст. 241 ЦК України та пославшись на правову позицію Вищого арбітражного суду України , викладену тим у п.9 роз'яснення № 02-5/111 від 12.03.99 р. “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними”(зі змінами та доповненнями) , суд першої інстанції зробив висновок, що підписання договору особою, яка не мала на те належних повноважень, не може бути визнано підставою для задоволення позову, оскільки відповідно до частини 1 статті 241 Цивільного кодексу України спірний договір у подальшому був схвалений особою, яка оспорює договір, шляхом вчинення нею дій, які свідчать про прийняття нею до виконання договору.
Суд попередньої інстанції визнав укладеним спірний договір від імені юридичної особи і вказав, що якщо керівник відособленого підрозділу юридичної особи мав відповідні повноваження, але у тексті угоди помилково відсутні вказівки на те, що її укладено від імені юридичної особи, то сама лише ця обставина не може бути підставою для визнання угоди недійсною.
Не погоджуючись із мотивами та висновками місцевого господарського суду , Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Агро-Союз”, звернулося до Київського апеляційного господарського суд із апеляційною скаргою, у якій просило рішення суду як незаконне скасувати , а позовні вимоги задовольнити .
Ухвалою від 08.09.2010 р. Київського апеляційного господарського суду у складі колегії суддів :Коротун О.М.(головуючий) , Кропивна Л.В. , Поляк О.І. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Агро-Союз” прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 04.10.2010 р.
У зв'язку з неявкою представників сторін та необхідністю витребування додаткових доказів , розгляд апеляційної скарги відкладено до 01.11.2010р.
У зв'язку з перебуванням судді Коротун О.М. на лікарняному та судді Поляк О.І. - у відпустці , розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2010р. № 01-23/1/3 змінено склад колегії суддів і доручено розгляд апеляційної скарги у даній справі колегії суддів у складі Кропивна Л.В. (головуючий ), суддів Калатай Н.Ф. та Синиця О. Ф.
Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу від 20.10.2010 року ( вх. № 02-7.1/6513), в якому він заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити рішення Господарського суду м. Києва від 09.08.2010 року у даній справі без змін. Крім того, відповідач направив суду витребувані ним документи у завірених копіях.
Поряд з цим представники сторін, повідомлені належним чином про дату та місце судового розгляду , не скористалися своїм процесуальним правом на участь у розгляді апеляційної скарги та перегляді рішення попередньої судової інстанції апеляційним господарським судом, про відкладення розгляду справи не заявляли.
За таких обставин справи колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважала можливим розглянути апеляційну скаргу у відсутність представників сторін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши думку представників позивача та прокурора, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Спір , переданий на вирішення господарському суду , стосувався визнання у судовому порядку договору, укладеного за участю позивача, недійсним .
Як правильно вказав місцевий господарський суд , при вирішенні вказаного питання , суд мав встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору, повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач в обґрунтування недійсності договору поставки вказував на його укладення зі сторони постачальника керівником відокремленого підрозділу (філії) Товариства з обмеженою відповідальністю “Леман-Україна” Василенком В.А. без довіреності , виданої йому юридичної особою.
Крім того, позивач зауважив , що текст спірного договору складався на декількох аркушах, кожен з яких мав бути завіреним підписами уповноважених представників сторін, які його укладали. Утім, підписи постачальника на аркушах договору не відповідали підпису керівника філії Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЕМАН-УКРАЇНА” у розділі реквізити сторін договору.
Вказана обставина розцінювалася позивачем як укладення договору невстановленою особою.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Агро-Союз”(покупець) та Філією Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЕМАН-УКРАЇНА” (постачальник) був укладений договір поставки № ДП-64/07 від 02.03.2007 р , відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця у визначені цим договором строки та на умовах металопродукцію, а покупець, зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах, визначених цим договором.
Судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з позивачем у тому, що філія юридичної особи не може бути стороною договору поставки, про що свідчить імперативна норма частини 3 статті 265 Господарського кодексу України , за якою сторонами договору поставки визнані лише суб'єкти господарювання, зазначені у пунктах 1, 2 частини другої статті 55 цього Кодексу, а саме: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Таким чином, договір поставки , в якій одна із сторін є філією, не відповідає вимогам закону .
Наявність виданої органом юридичної особи довіреності керівнику створеною нею філії, не має юридичного значення з огляду на зміст положень частини 3 статті 365 Господарського кодексу України , оскільки у спірному договорі поставки однією із сторін є саме філія, а не юридична особа, яку за довіреністю мав право представляти керівник філії.
Що ж до самої довіреності, то у суд першої інстанції була представлена копія факсового документу. Аналогічний документ, тобто копію з відміткою про відповідність її оригіналу , на вимогу суду апеляційної інстанції був направлений відповідачем разом із відзивом на апеляційну скаргу .
Поряд з цим суд попередньої інстанції у своїх висновках є непослідовним , адже констатуючи наявність повноважень у директора філії на підставі виданої йому органом Товариства довіреності, суд позатим приходить до висновку , що спірний договір підписаний особою, яка не мала на те належних повноважень.
Утім, рішення суду не може ґрунтуватися на взаємовиключних висновках, оскільки останні повинні відповідати наявним і безпосередньо оціненим судом доказам та на повно та об'єктивно встановлених судом фактичних обставинах справи .
До того ж, місцевий господарський суд , послався на приписи статті 241 Цивільного кодексу України , прийшов до висновку, прямо протилежного змісту наведеної ним норми матеріальної права.
Зі змісту частин 1 та 2 цієї норми закону випливає, що правочин , вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Проте, за твердженням суду попередньої інстанції схвалення Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Агро-Союз” правочину , вчиненого представником іншої сторони, без належних на те повноважень , робить правочин схваленим , а відтак, дійсним з моменту вчинення.
Такі виводи суду першої інстанції колегія суддів вважає неспроможними і прямо протилежними змісту статті 241 Цивільного кодексу України , адже у вказаній нормі йдеться про випадки схвалення правочинів особою , вчинених від її імені представником, який діяв з перевищенням наданих йому цією особою повноважень,
Позивач навпаки наполягав на визнанні договору поставки недійсним на тій підставі , що договір зі сторони постачальника укладений неправомочним суб'єктом , повноваження якої не визначені, тому схвалення позивачем дій представника іншої особи не лише не відповідало змісту статті 241 Цивільного кодексу України, але й не мало для чинності спірного договору жодного юридичного значення.
Здійснюючи перегляд справи у повному обсязі, колегія суддів враховує , що представниками юридичної особи є її органи ,які хоч і не є самостійними суб'єктами права , проте, через них, якщо вони діють у відповідності до закону і статуту, юридична особа набуває цивільні права та обов'язки і здійснює їх ( частина 1 статті 92 Цивільного кодексу України.)
Керівник філії органом юридичної особи не являється, а тому може діяти від її імені за правилами , встановленими для представництва, тобто за довіреністю, виданою органом юридичної особи.
Поряд з цим за частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір, у якому особа не приймала участі , не створює для цієї особи обов'язків.
Колегія суддів вважає. що до предмет доказування у даному спорі входить з'ясування обставин , чи вчиняв орган юридичної особи відповідача дії, які можуть свідчити про схвалення юридичною особою (відповідачем) цього договору.
Утім, матеріали справи доказів того , що відповідач через свої виконавчі органи погоджував відвантаження товару в адресу позивача , інформував покупця про готовність товару до передання покупцеві , узгоджував видаткові накладні на товар, передав покупцеві приналежності товару та документи, які стосуються товару, тощо, не містять.
Наявні у справі документи ( а.с 179-256) відміток органу юридичної особи про вищевказане не підтверджують.
В силу ст. 22, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Тягар доведення обставин, на які посилається сторона , покладається на неї.
Відповідач доказів у розумінні ст. 241 Цивільного кодексу України не подав , відтак, доводів позивача не спростував.
Суд першої інстанції , усупереч вимогам ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянути в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом, не повно з'ясував обставини справи, які підлягали доказуванню і прийшов до висновків, які не відповідали обставинам справи .
За таких обставин справи, позов про визнання недійсним договору поставки , як обгрунтований , підлягав задоволенню .
Таким чином, апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати з прийняттям нового рішення про задоволення позову щодо визнання договору поставки за № ДП-64/07 від 02.03.2007р між Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Агро-Союз”(покупець) та Філією Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЕМАН-УКРАЇНА” (постачальник) недійсним .
Судові витрати за розгляд справи у першій та другій інстанціях віднести на відповідача у справі згідно ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103- 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Агро-Союз” на рішення господарського суду м. Києва від 09.08.2009 р. у справі № 24/366-09-37/205 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2009 р. у справі № 24/366-09-37/205 про відмову у задоволенні позову скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
“Позов задовольнити .
Визнати недійсним договір поставки за № ДП-64/07 від 02.03.2007р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Агро-Союз”(покупець) та Філією Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЕМАН-УКРАЇНА” (постачальник).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕТІНВЕСТ-СМЦ” , (01601 , м. Київ, вул. Мечникова,2, 22 поверх , ідентифікаційний код 32036829) 85 (вісімдесят п'ять ) грн . державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Агро-Союз”, ( 52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул.. Нижньодніпровська ,1, ідентифікаційний код 31682313).”
4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕТІНВЕСТ-СМЦ” , (01601 , м. Київ, вул. Мечникова,2, 22 поверх , ідентифікаційний код 32036829) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Агро-Союз”, (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул.. Нижньодніпровська ,1, ідентифікаційний код 31682313) 42 (сорок дві ) , 50 грн . державного мита за розгляд апеляційної скарги .
Матеріали справи повернути місцевому господарському суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя
Судді
10.11.10 (відправлено)