01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
02.11.2010 № 32/332
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів: Нєсвєтову Н.М.
За участю представників:
від позивача: Боришкевич В.О. ( за довіреністю),
від відповідача: Єнько Т.Г. ( за довіреністю) ,
від прокуратури: Сукач В.В. -старший помічник військового прокурору Київського гарнізону,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння"
на рішення Господарського суду м.Києва від 04.08.2010
у справі № 32/332 ( .....)
за позовом Заступника військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
до Державного підприємства "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння"
про стягнення 96 992,18 грн.
У червні 2010 року Заступник військового прокурора Київського гарнізону звернувся до господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства оборони України з позовом до Державного підприємства “Конструкторське бюро “Артилерійське озброєння” та просив стягнути з відповідача на користь позивача штрафні санкції в сумі 96 992,18 грн.
Свої позовні вимоги обґрунтовував неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Державним контрактом № 117539 на виконання з державного оборонного замовлення від 08.08.1997, зокрема, в частині надання звітних матеріалів щодо використання коштів позивача в сумі 549 497,24 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 04.08.2010 року у справі № 32/332 позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва у справі №32/332 від 04.08.2010 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В своїй апеляційній скарзі , відповідач посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини та матеріали справи, які мають значення для справи.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи та заслухавши представників сторін, колегія суддів встановила наступне:
Як свідчать матеріали справи, 08.08.1997 між Міністерством оборони України ( Замовник) та Державним підприємством “Конструкторське бюро “Артилерійське озброєння” (Виконавець) укладено Державний контракт № 117539 на виконання з державного оборонного замовлення , предметом якого сторони погодили виконання дослідно-конструкторської роботи “Бліндаж”(модернізація бойової машини піхоти БМП-1).
Відповідно п. 11 додаткової угоди № 2, підписаної сторонами 20.12.2006, розрахунки можуть здійснюватися шляхом попередньої оплати, розмір авансу визначається окремим Узгоджувальним протоколом.
Так, Погоджувальним протоколом про порядок виконання робіт за д/у до договору № 117539 від 08.08.1997 ДКР “Бліндаж” № 15 від 14.07.2009 сторони погодили здійснення замовником попередньої оплати у розмірі до 100 % від суми етапу контракту.
На виконання своїх зобов'язань за державним контрактом Міністерство оборони України платіжним дорученням від 17.07.2009 № 247/2/74 перерахувало виконавцю попередню оплату виконання робіт по етапу 2 ДКР “Бліндаж” в сумі 1 300 000,0 грн.
Пунктом 2 погоджувального протоколу зобов'язано виконавця звітність про використання отриманого авансу здійснити у строк не більше як 6 місяців з моменту його перерахування.
Суд першої інстанції під час розгляду справи встановив, що відповідач в порушення вимог контракту та погоджувального протоколу у визначений термін, тобто до 17.01.2010, не надав звітні матеріали позивачу.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про повне задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Пунктом 4 зазначеного погоджувального протоколу сторони також передбачили та погодили відповідальність за ненадання звітних документів за використання авансу у вигляді штрафу у розмірі 0,1% від суми коштів, на яку не подано звітність про використання авансу за кожний день прострочення.
Як свідчать матеріали справи, звітні матеріали виконавцем надані Міністерству оборони України 12.02.2010, тобто із простроченням на 26 днів, при цьому, виконавцем не було підтверджено використання коштів на суму 549 497,24 грн.
Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
З огляду на вищевикладене, колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги позивача про стягнення з відповідача 96 992,18 грн. штрафу у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за Державним контрактом № 117539 на виконання з державного оборонного замовлення від 08.08.1997 в частині надання звітних матеріалів щодо використання коштів позивача.
Згідно ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Проте, в даному випадку, відповідач, всупереч вимог вказаної норми закону, не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду є обґрунтованим , законним та визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим не вбачає підстав для скасування або зміни рішення, тому залишає рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Рішення господарського суду міста Києва від 04.08.2010р. у справі №32/332 залишити без змін.
2. Апеляційну скаргу Державного підприємства „Конструкторське бюро „Артилерійське озброєння” залишити без задоволення.
3. Матеріали справи №32/332 повернути до господарського суду міста Києва.
4. Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді Нєсвєтова Н.М.