01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
03.11.2010 № 28/127-б
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від боржника: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізична особа - підприємець ОСОБА_1
на постанову Господарського суду м.Києва від 01.07.2010
у справі № 28/127-б ( .....)
за позовом Фізична особа - підприємець ОСОБА_1
до Фізична особа - підприємець ОСОБА_1
третя особа позивача
третя особа відповідача
про визнання банкрутом
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2010р. порушено провадження у справі № 28/127-б за заявою суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про визнання банкрутом.
Постановою господарського суду міста Києва від 01.07.2010р.
- визнано банкрутом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_1,
- відкрито ліквідаційну процедуру,
- призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Міхно Ігоря Володимировича (ліцензія Серія АБ № 158253 від 16.10.2006),
- підприємницьку діяльність банкрута завершено,
- строк виконання всіх грошових зобов'язань визнано таким, що настав 01.07.2010р.,
- припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованності банкрута з 01.07.2010р.,
- припинено стягнення з банкрута за всіми виконавчими документами, за винятком виконавчих документів про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, з 01.07.2010р.,
- зобов'язано ліквідатора Міхно І.В. подати до офіційного друкованого органу у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови оголошення про визнання банкрутом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_1 та відкриття ліквідаційної процедури,
- зобов'язано ліквідатора надати суду докази опублікування оголошення в офіційному друкованому органі про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (оригінал примірника газети),
- зобов'язано ліквідатора надати суду ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора до 01.07.2011р.,
- зобов'язано Державного реєстратора за місцем знаходження боржника внести до Єдиного державного реєстру запис про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури.
Не погоджуючись з винесеною постановою, суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити постанову в частині зазначення в мотивувальній частині постанови про те, що наявність чи відсутність заборгованості боржника перед ЗАТ “Альфа-БАНК”, АБ “Факторіал-Банк” (правонаступником якого є ВАТ “СЕБ Банк”), Приват Банк, ВАТ “Родовід Банк”, АБ “ІНГ Банк Україна” не підлягає дослідженню, а також зазначити в постанові про те, що заборгованість боржника перед ЗАТ “Альфа-БАНК”, АБ “Факторіал-Банк” (правонаступником якого є ВАТ “СЕБ Банк”), Приват Банк, ВАТ “Родовід Банк”, АБ “ІНГ Банк Україна” підлягає дослідженню, врахуванню та погашенню в ході розгляду справи та ведення провадження про банкрутство фізичної особи - ОСОБА_1.
Скарга мотивована неправомірністю відмови місцевого господарського суду приймати до уваги заборгованість боржника перед деякими банками.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник скаржника висловився за задоволення апеляційної скарги.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої постанови норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) відносини, пов'язані з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених розділом п'ятим цього Закону (стаття 41).
Згідно частини 2 статті 47 Закону заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.
Згідно з частиною першою статті 22 Закону господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриває ліквідаційну процедуру у випадках, передбачених Законом. До таких випадків належить банкрутство громадян-підприємців.
Згідно статті 48 Закону якщо у встановлений частиною другою цієї статті строк громадянин-підприємець не подав доказів задоволення вимог кредиторів і в зазначений строк не укладено мирової угоди, господарський суд визнає громадянина-підприємця банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру (частина 4); з дня прийняття господарським судом постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: строки виконання зобов'язань громадянина-підприємця вважаються такими, що настали; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших фінансових (економічних) санкцій за всіма зобов'язаннями громадянина-підприємця; припиняється стягнення з громадянина-підприємця за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян (частина 5); копію постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом і інформацію про відкриття ліквідаційної процедури господарський суд направляє всім відомим кредиторам із зазначенням строку пред'явлення кредиторами вимог, який не може перевищувати два місяці (частина 6); постанова господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом та виконавчий лист про звернення стягнення на майно громадянина-підприємця направляються судовому виконавцю для здійснення реалізації майна банкрута. Продажу підлягає все майно громадянина-підприємця, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси згідно з цим Законом (частина 7); у разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора та визначає розмір його винагороди. У цьому разі продаж майна громадянина-підприємця здійснюється ліквідатором (частина 8).
Таким чином, підставами для порушення провадження у справі та визнання боржника банкрутом в порядку, передбаченому статтею 47 Закону, є звернення громадянина-підприємця, який є боржником в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство. При цьому, положення Закону в частині звернення боржника в господарський суд із відповідною заявою мають імперативний характер і передбачають, що за таких обставин боржник ліквідується лише в порядку, передбаченому Законом.
Як встановлено місцевим господарським судом, загальний розмір кредиторських зобов'язань боржника станом на дату прийняття оскарженої постанови складає 114 106,48 грн. Факт існування відповідних зобов'язань визнається боржником та підтверджується наявними матеріалами справи.
Встановлені місцевим господарським судом відомості про майно боржника свідчать про недостатність його вартості для ліквідації існуючої заборгованості, докази задоволення вимог кредиторів в матеріалах справи відсутні.
При таких обставинах, суд першої інстанції порушив провадження у справі про банкрутство боржника та визнав його банкрутом у порядку, передбаченому статтею 48 Закону, у відповідності до норм чинного законодавства, за наявністю встановлених Законом підстав.
Крім того, місцевим господарським судом у відповідності з частиною 1 статті 24 Закону, було відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Міхно Ігоря Володимировича.
При цьому судом досліджено відповідність його кандидатури вимогам статті 31 Закону, а також встановлено одержання ним ліцензії арбітражного керуючого серії АБ № 158253, виданої 16.10.2006р. Державним департаментом з питань банкрутства
При таких обставинах, порушення норм матеріального і процесуального права, які могли призвести до скасування оскарженої постанови відсутні, а мотиви з яких подано апеляційну скаргу не можуть бути підставою для її скасування, оскільки скаржником не доведено неправомірність прийняття цієї постанови.
Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків суду, оскільки мотивувальна частина судового рішення оскарженню не підлягає - це по-перше, по-друге - чинним законодавством не передбачено можливості зазначення у постанові про визнання боржника банкрутом відомостей про необхідність дослідження питання наявності заборгованості боржника перед третіми особами, у зв'язку з чим правові підстави для задоволення апеляційної скарги, в якій ставиться питання про внесення відповідних змін до оскарженої постанови, відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
Постанову господарського суду міста Києва від 01.07.2010р. у справі № 28/127-б залишити без змін, а апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 - без задоволення.
Справу № 28/127-б повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя
Судді
05.11.10 (відправлено)