01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
08.11.2010 № 36/212
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баранця О.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головне управління з питань захисту прав споживачів виконавчого органу Київради (КМДА)
на рішення Господарського суду м.Києва від 25.08.2010
у справі № 36/212 ( .....)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніка-Новий Світ"
до Головне управління з питань захисту прав споживачів виконавчого органу Київради (КМДА)
третя особа позивача
третя особа відповідача КП "Київжитлоспецексплуатація"
про приринення володиння та користування нежитловими примищеннями
Рішенням господарського суду м. Києва від 25.08.2010 р. у справі № 36/212 задоволений позов ТОВ „Ніка Новий Світ” до ГУ з питань захисту прав споживачів, КП „Київжитлоспецексплуатація” про припинення володіння та користування нежитловими приміщеннями та виселення.
Не погоджуючись з рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, посилаючись на неповне з'ясування господарським судом всіх обставин, що мають значення, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Представники сторін, що належним чином повідомлені, в судове засідання не з'явилися, причина суду не відома, враховуючи наявність поштового повідомлення про отримання сторонами ухвали суду про призначення справи до слухання, з зазначенням часу, дати та місця розгляду заздалегідь, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у його відсутність.
Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.
Як встановлено матеріалами справи,03.06.2007р КП “Кивжитлоспецексплуатація” та Головним управлінням з питань захисту прав споживачів укладено договір № 07/2673 оренди, за умовами якого на підставі рішення Київської міської ради № 526/583-1 від 21.12.2006р. третя особа передала, а відповідач прийняв в орендне користування нежитлове приміщення загальною площею 473,30 кв.м., що розташоване по вул. Петра Сагайдачного, 29, літ. А в місті Києві для розміщення бюджетної установи. На виконання умов договору за актом приймання-передачі від 03.06.2007р., підписаним представниками сторін, орендар прийняв обумовлені договором приміщення.
Рішенням Київської міської ради № 160/1994 від 22.08.2007 р. ТОВ „Ніка Новий Світ” передано під реконструкцію приміщення комунальної власності територіальної громади м. Києва у нежилому будинку на вул. Петра Сагайдачного, 29 (літера А), в Подільському районі м. Києва, площею 1 760,5 кв.м. За актом приймання-передачі нежилих приміщень від 09.06.2008р. позивачу були передані нежилі приміщення .
25.12.2007р КП “Кивжитлоспецексплуатація” листом № 155/1/05-7321 повідомило відповідача про те, що термін дії договору оренди закінчився 19.12.2007р. та запропонував відповідачу звільнити приміщення в разі ненадання розпорядчих документів для укладення договору оренди, лист отримано відповідачем 01.01.2008р.
Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.
Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що відповідач приміщення не повернув, понад рік користується приміщеннями без правової підстави, не проводить оплату, чим порушує права позивача, який є власником приміщень.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що право приватної власності позивача на нежилі приміщення площею 1 760,5 кв.м. підтверджується свідоцтвом про право власності серії САС № 245533, виданим на підставі наказу Головного управління комунальної власності № 1099-В від 29.07.2008р. Зазначене свідоцтво зареєстроване КП “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна” 19.09.2008р. за № 2708-п, про що зроблено запис в книзі № 19п-51. Відповідач належних доказів звільнення або правомірності користування спірним приміщенням суду не надав. Таким чином, наявними у справі доказами доведено, що відповідач безпідставно займає нежилі приміщення, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Заперечуючи проти рішення, відповідач наполягає на тому, що відповідно до договору оренди та угод, має переважне право на продовження дії договору, останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі приміщень при їх поверненні, отже умови договору не містять приписів того, що дія договору припиняється у випадку реконструкції об'єкта; жодного листа від третьої особи про припинення дії договору або зміни власника приміщень не надходило, таким чином термін дії договору є продовженим.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін; у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
У відповідності до приписів ч. 2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", позивач своєчасно повідомив відповідача про небажання продовжувати договір оренди на той же строк і на тих же умовах відповідає фактичним обставинам справи.
Відповідно до ст. 785 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцю об'єкт оренди на умовах, зазначених в договорі оренди.
Заперечення відповідача не приймаються до уваги, оскільки умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на укладення договору припиняється. Так, п.5.4 та п. 9.3 договору, укладеного відповідачем та третьою особою передбачають, що відповідач має переважне право на продовження дії договору, за умовами надання Київрадою дозволу на його продовження, проте, матеріали справи не містять такого погодження. Крім того, переважність права на продовження терміну дії договору, сторона може мати за умовами, якщо інша особа виявляє бажання користуватися майном на умовах оренди. Однак, в даному випадку, позивач не є стороною орендних правовідносин, а є власником спірних приміщень.
Твердження відповідача про те, що договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, оскільки третя особа протягом місяця не повідомила про відмову у продовженні, або припиненні не відповідають матеріалам справи. Як вірно встановлено господарським судом, 25.12.07 третя особа повідомила відповідача про припинення дії договору оренди, що підтверджується відміткою відділення поштового зв'язку про прийняття кореспонденції до відправлення.
Не може слугувати доказом продовження терміну дії договору оренди, угода щодо фактичного перебування відповідача у спірних приміщеннях, оскільки відповідачу як бюджетної установі наданий час для пошуку іншого приміщення, але перебування у приміщеннях, що є власністю позивача порушують його права щодо вільного володіння, користування, розпорядження майном.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги , а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу ГУ з питань захисту прав споживачів залишити без задоволення, рішення господарського суду № 36/212 від 25.08.2010 залишити без змін.
2. Матеріали справи повернути господарському суду міста Києва .
Головуючий суддя
Судді
09.11.10 (відправлено)