01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
01.11.2010 № 05-6-11/289
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Новікова М.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду м.Києва від 18.08.2010
у справі № 05-6-11/289 ( .....)
за позовом ОСОБА_1
до ТОВ "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Ініціатива"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про визнання договору недійсним
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів „Ініціатива” про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр нерухомості - Рідна Україна" від 06.07.2009, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Ініціатива" (Пайовий закритий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд "Ініціатива Інвест") та громадянкою України ОСОБА_1, громадянином України ОСОБА_2.
Відповідно до спірного Договору ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як учасники Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр нерухомості - Рідна Україна", передали у власність Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Ініціатива" свої частки у статутному капіталі, відповідач зобов'язався прийняти ці частки і вчасно сплатити за них оговорену грошову суму.
Ухвалою Господарського суду м. Києва у справі №05-6-11/289 від 18.08.2010 у прийнятті позовної заяви відмовлено на підставі п. 1 ч. 1 ст.62 ГПК України.
Ухвала місцевого суду мотивована тим, що спір про визнання недійсним договору про обіг часток не є корпоративним, позивачем заявленого позову є фізична особа, тому даний спір не підлягає розгляду в господарських судах України.
Позивач, не погоджуючись з вказаною ухвалою, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою відповідно до якої просить ухвалу Господарського суду м. Києва у справі №05-6-11/289 від 18.08.2010 скасувати, а справу направити на розгляд до Господарського суду м. Києва.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права та не застосовано норми матеріального права, які мають істотне значення для розгляду справи по суті, внаслідок чого було безпідставно та незаконно порушено права та інтереси ОСОБА_1
Представник позивача в поясненнях, наданих в судовому засіданні, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив суд скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 18.08.2010 р. та передати справу до місцевого господарського суду.
Представник відповідача в поясненнях, наданих в судовому засіданні, зазначив, що заперечує проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просить суд ухвалу Господарського суду м. Києва від 18.08.2010 р. залишити без змін, а скаргу без задоволення.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
Відповідно до ст. 22 Закону України " Про судоустрій і статус суддів" місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності. Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Перелік справ, підвідомчих господарським судам, визначено ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України до підвідомчості господарських судів віднесено справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Таким чином, цією нормою визначено вичерпне коло суб'єктів корпоративних відносин у спорах, які підвідомчі господарським судам, і ця норма розширеному тлумаченню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи, спір виник не між учасником товариства, у тому числі таким, що вибув, та господарським товариством, а також не між учасниками (засновниками, акціонерами) господарського товариства.
Як визначено у ст. 167 Господарського кодексу України, під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Визначення майнових прав міститься в Законі України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Згідно зі статтею 3 цього Закону майновими правами визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.
Відповідно до ст. 1 Цивільного кодексу України особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюються цивільним законодавством.
Перехід права власності на майно оформлюється документом згідно з вимогами глави 24 Цивільного кодексу України "Набуття права власності".
Перехід частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи визначається статтею 147 Цивільного кодексу України.
Враховуючи норми глав 24, 54, 55 Цивільного кодексу України, це може бути договір купівлі-продажу, міни, дарування або заяви учасника про уступку своєї частки статутного фонду на користь іншої особи.
Крім того, Пленум Верховного Суду України у п. 7 постанови від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" вказав, що у зв'язку з відсутністю в законодавстві норм про спеціальну підвідомчість (підсудність) спорів, пов'язаних з емісією цінних паперів, розміщенням акцій чи їх обігом, а також часток у статутному (складеному) капіталі товариства, що виникають між акціонерами (учасниками) господарського товариства та товариством (крім передбачених п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК), такі позови повинні приймати господарські суди за правилами ст. 1 ГПК, тобто з урахуванням суб'єктного складу учасників спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Колегія суддів, погоджується з висновком місцевого господарського суду в тому, що спір про визнання недійсним договору про обіг часток не є корпоративним, позивачем заявленого позовну заяві спору є фізична особа, то даний спір не підлягає розгляду в господарських судах України.
Крім того, колегією суддів встановлено, що ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 02.09.2010 р. у справі №2-5558/10 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів „Ініціатива”, треті особи - ОСОБА_2, ТОВ „Центр нерухомості - Рідна Україна” про визнання договору недійсним було відкрито провадження по даній справі та призначено попереднє судове засідання.
Обставини, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду м. Києва від 18.08.2010р. у справі №05-6-11/289 прийнята з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99, 101-106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду м. Києва від 18.08.2010р. у справі №05-6-11/289 - без змін.
2. Матеріали справи №05-6-11/289 повернути до Господарського суду м. Києва.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя
Судді