01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
26.10.2010 № 16/376
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
За участю представників:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: Наєнко Ю.М. ( за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш"
на рішення Господарського суду м.Києва від 18.08.2010
у справі № 16/376 ( .....)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш"
до ТОВ "Фірма "Т.М.М."
про стягнення 208527,08 грн.
У липні 2010 р. позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 208 527,08 грн. збитків. Крім того, позивач просив суд покласти на відповідача судові витрати.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно з укладеним інвестиційним договором, відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, оскільки побудував та передав позивачеві у власність приміщення меншою площею, ніж це було передбачено інвестиційним договором.
Рішенням господарського суду міста Києва від 18.08.2010 року у справі № 16/376 у позові відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва у справі №16/376 від 18.08.2010 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в повному обсязі задовольнити позовні вимоги.
В своїй апеляційній скарзі , відповідач посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини та матеріали справи, які мають значення для справи.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України”).
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача, за наявними у справі доказами.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи та заслухавши представника відповідача, колегія суддів встановила наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, 25.05.2010 року між сторонами був укладений інвестиційний договір за №12.3-11-Лн.
Згідно з предметом укладеного договору, відповідач взяв на себе обов'язок передати у власність позивача (Інвестор) приміщення у житлово-офісному комплексі за адресою: м. Київ, вул. Луначарського, 4, загальною площею 148,0 кв.м.
Обов'язок відповідача підтверджений додатком №1 до інвестиційного договору ви копіюванням з проекту будівництва, яким встановлено площу приміщень 148 кв.м. та їх конкретні розмірі.
Відповідно до п.4.1 договору орієнтована вартість долі на момент укладення договору склала 236 800 доларів США.
Позивач , як Інвестор” , був зобов'язаний здійснити поетапну оплату згідно графіку внесення коштів . Відповідно до графіку , позивач був зобов'язаний сплатити вартість 148 кв.м. за період з травня 2004р.по березень 2006р. Вартість одного кв.м. приміщення зафіксована в іноземній валюті.
Оплата здійснюється в національній валюті України, виходячи із курсу Національного банку України на день оплати на розрахунковий рахунок відповідача.(п.4.4 договору).
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у позові виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до приписів ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником (ст. 224 Господарського кодексу України).
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина правопорушника.
Згідно ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема:
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 2 ст. 623 ЦК України).
Статті 224, 225 ГК України визначають порядок відшкодування збитків за порушення господарського зобов'язання.
Умовами укладеного Інвестиційного договору №12.3-11-Лн будівництва офісно-торгівельного комплексу "Дім Техніки" від 25.05.04р. сторони погодили, що належна передача позивачу приміщення, площа якого буде уточнена після проведення відповідних замірів БТІ міста Києва, підтверджується підписаним в строк сторонами Актом прийому-передачі приміщення в термін, згідно договору.
Акт від 24.07.07р., за яким відповідач передав позивачу нежиле приміщення офісно-торгівельного комплексу "Дім Техніки" підписаний представниками обох сторін, підтверджує прийняття позивачем належного виконання зобов'язань відповідача за Інвестиційним договором №12.3-11-Лн будівництва офісно-торгівельного комплексу "Дім Техніки" від 25.05.04р., а також містить відмітку "сторони одна до одної жодних претензій не мають".
Таким чином, ТОВ Фірма „Т.М.М.” не порушувала взяті на себе зобов'язання за інвестиційним договором.
У позовній заяві позивач не навів фактів, підтверджених належними доказами, які свідчили б про невиконання або неналежне виконання відповідачем обов'язків згідно укладеного договору, і, відповідно, понесення у зв'язку із цим збитків з боку позивача.
З огляду на викладене, колегія погоджується з місцевим судом та вважає, що позовні вимоги не є обґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене, колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні його позовних вимог.
Згідно ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Проте, в даному випадку, позивач, всупереч вимог вказаної норми закону, не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду є обґрунтованим , законним та визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим не вбачає підстав для скасування або зміни рішення, тому залишає рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Рішення господарського суду міста Києва від 18.08.2010р. у справі №16/376 залишити без змін.
2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) „Інженерний центр „Енергомаш” залишити без задоволення.
3.Матеріали справи №16/376 повернути до господарського суду міста Києва.
4. Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді