01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
02.11.2010 № 33/104
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Конюшко Д.Б. за довіреністю №РГ9601д-2 від 01.05.2009р.;
від відповідача - Леонов Р.М. за довіреністю від 03.04.2009р.;
від третьої особи - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс"
на рішення Господарського суду м.Києва від 25.05.2010
у справі № 33/104 ( .....)
за позовом ТОВ "АУЗ Факторинг"
до Закритого акціонерного товариства "Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс"
третя особа позивача Публічне акціонерне товариство "Індустріально-експортний банк"
про стягнення 581515,71 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.05.2010р. у справі №33/104 первісний позов задоволено частково, в задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ЗАТ «Ар - Джі - Сі Сателіт Сервіс» звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким визнати договір факторингу №03/09 від 26.09.2009р. недійсним з посилання на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі наголошується на тому, що в оскаржуваному рішенні не має жодного пункту щодо розгляду вимог за зустрічним позовом.
Також, відповідач за первісним позовом зазначає, що суд першої інстанції не дослідив правомірність відступлення АТ «Індустріально - Експортний Банк» права вимоги боргових зобов'язань ЗАТ «Ар - Джі - Сі Сателіт Сервіс» перед іншою особою - Філією «Київська міська дирекція «АТ «Індекс Банк», які є не тільки різними особами за кодами ЄДРПОУ, а й, навіть, за адресою та банківськими кодами МФО.
Скаржник, також зазначає, що судом не було досліджено порядок реорганізації АТ «Індустріально - Експортний Банк» в ПАТ «Індустріально - Експортний Банк», його права та повноваження до та після реорганізації, а у відповідності до цього прав і повноважень його відокремлених підрозділів, в тому числі і Філії «Київська міська дирекція «АТ «Індекс Банк».
Відповідач за зустрічним позовом, зокрема стверджує, що у разі відступлення права грошової вимоги за договором про надання овердрафту №469-о від 19.10.2006р. стороною у договорі факторингу мала бути Філія «Київська міська дирекція «АТ «Індекс Банк».
Скаржник звертає увагу на те, що ані ТОВ «АУЗ Факторинг», ані АТ «Індустріально - Експортний Банк» не виступають сторонами за договором про надання овердрафту №469-о від 19.10.2006р., а отже договір факторингу №03/09 від 26.09.2009р., укладений між АТ «Індустріально - Експорний Банк» та ТОВ «АУЗ Факторинг» не стосується прав та обов'язків ЗАТ «Ар - Джі - Сі Сателіт Сервіс» та має бути визнаним судом недійсним у відповідності до ст. 234 ЦК України.
Крім того, скаржник подав уточнення апеляційних вимог щодо оскаржуваного рішення в частині первісного позову, відповідно до якого просить скасувати оскаржуване рішення повністю та припинити провадження у справі №33/104 з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Розгляд справи неодноразово відкладався.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2010 №01-23/1/13 було змінено склад судової колегії: головуючий суддя - Кондес Л.О, судді - Куровський С.В., Нєсвєтова Н.М.
02.11.2010р. в судове засідання представники сторін з'явилися, представник відповідача за первісним позовом підтримав апеляційну скаргу, а представник позивача за первісним позовом заперечує проти доводів апеляційної скарги. Представник третьої особи в судове засідання не з'явився.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»; із змінами та доповненнями).
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання по розгляду апеляційної скарги, явка представників сторін у засіданні суду апеляційної інстанції не визнана обов'язковою, судова колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення Господарського суду міста Києва за наявними у справі матеріалами без представника третьої особи.
Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши представників сторін, судова колегія встановила наступне.
До Господарського суду міста Києва звернулося ТОВ «АУЗ Факторинг» з позовом про стягнення з ЗАТ «Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс» 581515,71 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 19.10.2006 року між АТ «Індустріально-експортний банк» та ЗАТ «Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс» (відповідач) був укладений Договір про надання овердрафту №469-о, згідно умов якого банк надав відповідачу короткостроковий кредит у вигляді відновлювального овердрафту (надалі-кредит) для здійснення його платежів, у тому числі для погашення процентів за цим договором, понад залишок коштів на поточному рахунку, за рахунок кредиту в межах встановленого ліміту овердрафту, при відсутності обов'язкових до оплати відповідачем платіжних документів про примусове списання, відповідно до чинного законодавства України.
Згідно договору про внесення змін та доповнень від 10.08.07 до Договору овердрафту № 469-о від 19.10.06 ліміт овердрафту складав 313 000,00 грн.
26.09.09 між АТ «Індустріально-експортний банк» та ТОВ «АУЗ Факторинг» (позивач) був укладений договір факторингу № 03/09, згідно умов якого відбулось відступлення права вимоги за договором овердрафту № 469-о від 19.10.06, тобто позивач набув прав кредитора по відношенню до ЗАТ «Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс».
За твердженням позивача відповідач в порушення умов договору овердрафту № 469-о від 19.10.06р. свої зобов'язання щодо сплати кредиту та відсотків за його користування не виконав, у зв'язку з чим станом на момент подачі позову заборгованість складає 581 515,71 грн., в тому числі: 313 298,67 грн. заборгованості по сплаті тіла кредиту, 112 875,57 грн. заборгованості по сплаті відсотків, 155 341,47 грн. нарахованої пені.
Крім того, 01.03.2010 року до Господарського суду міста Києва ЗАТ «Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс» подав зустрічну позовну заяву до ТОВ «АУЗ Факторинг» про визнання договору факторингу № 03/09 від 26.09.09 недійсним.
Свої позовні вимоги ЗАТ «Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс» обґрунтовує тим, що договір овердрафту №469-о від 19.10.06 було укладено 19.10.06 між ЗАТ «Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс» та філією «Київська міська дирекція «АТ «Індекс Банк», тому у разі відступлення права грошової вимоги стороною у договорі факторингу мала виступати саме філія «Київська міська дирекція «АТ «Індекс Банк». У зв'язку з викладеним, позивач за зустрічним позовом вважає, що укладений між АТ «Індустріально-Експортний банк» та ТОВ «АУЗ Факторинг» договір факторингу № 03/09 від 26.09.09 не стосується прав та обов'язків ЗАТ «Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс», є фіктивним та таким, що має бути визнаним недійсним у відповідності до ст. 234 ЦК України.
Судова колегія підтримує позицію суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав.
19.10.2006 року між АТ «Індустріально-експортний банк», в особі директора філії «Київська міська дирекція» Ходаковського Вадима Володимировича, який діє на підставі довіреності, та ЗАТ «Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс» (відповідач) був укладений Договір про надання овердрафту № 469-о (далі - Договір овердрафту), згідно умов якого банк надає відповідачу короткостроковий кредит у вигляді відновлювального овердрафту (надалі-Кредит) для проведення його платежів, у тому числі для погашення процентів за цим договором, понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта № 26008002238001 в філії «Київська міська дирекція» АТ «Індекс-Банк», за рахунок кредиту в межах встановленого ліміту овердрафту, при відсутності обов'язкових до оплати клієнтом платіжних документів про примусове списання, відповідно до чинного законодавства України та вимог нормативно - правових актів НБУ про порядок проведення розрахунків.
Пунктом. 1.2 Договору овердрафту ліміт овердрафту був встановлений у сумі 280 000, 00 грн.
Згідно з п. 1.3 Договору овердрафту процентна ставка за користування кредитом встановлюється у розмірі 20 процентів річних.
Відповідно до п.1.4 Договору овердрафту кінцевий строк повернення кредиту за цим Договором -не пізніше 18.10.2007 року.
Згідно пункту 1.5 Договору овердрафту кредитування у вигляді овердрафту здійснюється банком у межах ліміту і строку, встановлених відповідно до п.1.2, 1.4 цього Договору і з терміном користування кредитом не більше 28 днів.
Згідно Договору про внесення змін та доповнень від 10.08.07р. до Договору овердрафту ліміт овердрафту складає 313 300,00 грн.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 статті 11 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно статті 1069 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.
Нарахування процентів відповідно до п. 4.5. Договору овердрафту за процентною ставкою згідно п.1.3 здійснюється банком за кожен день при наявності від'ємного залишку по поточному рахунку протягом банківського та при відсутності від'ємного залишку по поточному рахунку на кінець банківського дня за формулою:
Спр=ОхПст/100/Кд, де Спр -сума процентів за процентною ставкою згідно з п.1.3; О - найбільший залишок за дебетом поточного рахунку клієнта протягом банківського дня; Пст -процентна ставка згідно з п.1.3; Кд -кількість днів у році.
Відповідно до п.4.6 Договору овердрафту при нарахуванні процентів в національній валюті приймається фактична кількість днів у році, в інвалюті - 360 днів.
Між АТ «Індустріально-експортний банк» (третя особа за первісним позовом, клієнт) та ТОВ «АУЗ Факторинг» (позивач за первісним позовом, фактор) 26.09.09р. було укладено Договір факторингу № 03/09(далі - Договір факторингу), згідно умов якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов'язується відступити факторові право вимоги, визначене у реєстрі прав вимог. Сторони розуміють та погоджуються з тим, що операція факторингу за цим договором не є забезпечувальним відступленням, фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі фактором права вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту.
Відповідно до розділу 1 Договору факторингу якщо інше прямо не встановлене в цьому Договорі, терміни, написані з великої літери, мають наступні значення:
1.1. «Боржник» - означає Боржника за Кредитним договором, Право вимоги до якого уступається за цим Договором.
1.2. «Кредитний договір» кредитний договір, укладений між Клієнтом і Боржником, права вимоги за яким відступається. Перелік Кредитних договорів наведений в Додатку 1 до цього Договору з Реєстром прав вимог.
1.3. «Право вимоги» означає всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
1.4. «Борг» означає суми грошових коштів, належні до сплати Клієнту Боржниками за Кредитними договорами, включаючи суми кредиту, процентів і комісій за користування кредитом, підвищених за прострочку процентів, будь-які інші суми, що належать до сплати Клієнту за кредитними договорами, які нараховані або можуть бути нараховані клієнтом на день набуття цим Договором зобов'язальної сили, а також суми штрафних санкцій (неустойки).
1.5. «Реєстр прав вимог» означає перелік Прав вимог до Боржників, що відступається за цим Договором, наведений в Додатку № 1 до цього Договору.
Відповідно до витягу з додатку № 1 до Договору факторингу № 03/09 від 26.09.09р. за Договором факторингу № 03/09 відбулось відступлення права вимоги за Договором овердрафту № 469-о від 19.10.06р., тобто ТОВ «АУЗ Факторинг» (позивач за первісним позовом) набуло прав кредитора по відношенню до ЗАТ «Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс» (відповідач за первісним позовом).
Судова колегія підтримує правову позицію суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.
Пунктом 2.2.2 Договору овердрафту передбачено, що клієнт (відповідач за первісним позовом) зобов'язаний проводити повне погашення кредиту, отриманого в межах встановленого Ліміту, не пізніше закінчення терміну користування кредитом, визначеного в п.1.5 цього Договору. Заборгованість за кредитом, непогашена після закінчення строку користування ним, вважається простроченою, при цьому проценти нараховуються на суму заборгованості за кредитом і за період прострочення до моменту погашення кредиту.
Відповідно п.2.2.3 Договору овердрафту клієнт зобов'язується сплачувати проценти за користування кредитом, нараховані відповідно до п. 1.3, 4.1, 4.5, 4.6, щодня, у наступний за розрахунковим операційний день, але не пізніше закінчення терміну користування кредитом, визначеного в п.1.5, та сплачувати комісію згідно з п.1.7 цього Договору.
В порушення умов Договору овердрафту позичальником (відповідачем за первісним позовом) не були виконані зобов'язання зі сплати на користь банку процентів річних за користування кредитним коштами, а також зобов'язання зі сплати суми наданого банком кредиту у вигляді овердрафту в рамках договору, який не був повернутий у встановлений договором строк до 18.10.2007 р.
19.10.2009 року за вих. № 19/10/09-іп ТОВ «Агенція по управлінню заборгованістю», що діє в інтересах позивача за первісним позовом на підставі Договору доручення № 26/0909-1 від 26.09.09, на адресу відповідача за первісним позовом була направлена вимога про погашення кредитної заборгованості за Договором про надання овердрафту № 469-о від 19.10.2006 р.
Відповідач за первісним позовом листом № 1103/01 від 03.11.09 звернувся до позивача за первісним позовом з проханням надати розрахунок суми заборгованості та докази відступлення права грошової вимоги на користь ТОВ «АУЗ Факторинг».
Листом від 10.11.09р. № 09/11/09 ЛВ ТОВ «Агенція по управлінню заборгованістю» повідомило відповідача за первісним позовом, що строк виконання зобов'язань за договором про надання овердрафту № 469-о від 19.10.2006 р. минув 18.10.07р., в разі відмови від сплати суми зобов'язань новий кредитор -ТОВ «АУЗ Факторинг» буде ініціювати процедуру банкрутства, крім того до листа було додано: копію договору факторингу, витяг з реєстру боржників та копію повідомлення про зміну кредитора.
Позивач за первісним позовом будь-якої відповіді боржника на зазначену вимогу не отримав, погашення заборгованості за зазначеним вище договором відповідач за первісним позовом не здійснив.
Виходячи з наведеного, заборгованість відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом в частині суми неповерненого кредиту у вигляді овердрафту становить 313 298,67 грн.
За користування овердрафтом, у відповідності до умов договору, нараховувались відсотки які відповідачем за первісним позовом не сплачувались, у зв'язку з чим заборгованість за відсотками складає 112 875,57 грн.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи наведене, судом першої інстанції обґрунтовано стягнуто з відповідача за первісним позовом заборгованість в частині суми неповерненого кредиту (овердрафту) в сумі 313 298, 67 грн. та заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами (овердрафтом) у сумі 112 875, 57 грн., оскільки дані вимоги належним чином доведені, документально підтверджені і відповідачем за первісним позовом не спростовані.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення пені за несвоєчасне повернення овердрафту в розмірі 30 354,16 грн., виходячи з наступного.
Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
При порушенні Клієнтом зобов'язань по погашенню кредиту, передбачених п.2.2.1, 2.2.2, за заборгованістю в національній валюті, Клієнт сплачує банку пеню в у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. (п. 4.2 Договору овердрафту).
Позивач за первісним позовом звернувся з вимогою про стягнення з відповідача за первісним позовом пені за несвоєчасне повернення овердрафту в розмірі 130 789,85 грн. З наданого позивачем розрахунку вбачається, що пеня нараховувалась з 16.11.07р. по 28.09.09р.
Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, вимога позивача щодо стягнення пені за несвоєчасне повернення овердрафту підлягає частковому задоволенню в розмірі 30 354,16 грн., в частині стягнення 100 435,69 грн. пені суд правомірно відмовив, відповідно до обґрунтованого перерахунку розміру пені за несвоєчасне повернення овердрафту, виконаного судом першої інстанції.
При невиконанні Клієнтом зобов'язань по погашенню процентів за користування кредитом та/або комісій у встановлені п.1.7, .2.2.3, 4.1 цього Договору терміни, за заборгованістю в національній валюті, Клієнт сплачує Банку пеню в у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. (п. 4.3 Договору овердрафту).
Позивач за первісним позовом звернувся з вимогою про стягнення з відповідача за первісним позовом пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 24 551,62 грн.
Судова колегія погоджується з розрахунком розміру пені за несвоєчасну сплату відсотків, який був наданий позивачем за первісним позовом до суду першої інстанції.
Враховуючи вищезазначене, пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами у сумі 24 551,62 грн. визнається апеляційним судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача за зустрічним позовом про визнання Договору факторингу № 03/09 від 26.09.09р. недійсним та таким, що не стосується прав та обов'язків ЗАТ «Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс», з підстав зазначених у зустрічній позовній заяві, задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). (частиною 1 ст. 1077 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч.1 ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 28 квітня 1978 року «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» угода може бути визнана недійсною лише з підстав і за наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.
Згідно із статтіею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 203 цього Кодексу передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
З матеріалів справи вбачається, що сторони, укладаючи договір факторингу № 03/09 від 26.09.09р., дотримались встановленої законом письмової форми договору, на момент укладання договору мали необхідний для його укладання встановлений обсяг дієздатності, неправомірних дій при укладанні договору не допустили, будь-яких інших правових підстав та обставин для визнання договору недійсним судом не встановлено.
Твердження скаржника про те, що договір овердрафту № 469-о від 19.10.06 було укладено між ЗАТ «Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс» та Філією «Київська міська дирекція «АТ «Індекс Банк», не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки в преамбулі Договору овердрафту зазначено, що він укладений між АТ «Індустріально-експортний банк», в особі директора філії «Київська міська дирекція» Ходаковського Вадима Володимировича, який діє на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. 27 квітня 2004 року за реєстровим номером 3123, та ЗАТ «Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс».
Відповідно до статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє (ст. 239 ЦК України).
Згідно із 246 ЦК України встановлено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.
Відповідно до ч.1 та ч.3 ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій, Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні зустрічного позову ЗАТ «Ар - Джі - Сі Сателіт Сервіс» про визнання договору факторингу № 03/09 від 26.09.09р. недійсним.
Крім зазначеного вище, судова колегія звертає увагу на те, що відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України, до скарги додаються докази сплати державного мита і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Згідно ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993р. № 7-93, із апеляційних скарг на рішення та постанови, державне мито сплачується в розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Відповідно до п. 13. Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджені наказом ГАПІ України від 22.04.1993р. № 15, державне мито, що справляється з апеляційних скарг на рішення та постанови господарських судів, заяв про їх перегляд за нововиявленими обставинами, зараховуючи до державного бюджету України, а згідно з п. 40 зазначеної Інструкції державне мито справляється зі сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
У даній справі заявлено первісний позов про стягнення 581 515, 71 грн. та зустрічний позов про визнання договору факторингу №03/09 від 26.09.2009р. недійсним. За подання апеляційної скарги скаржником державне мито було сплачено відповідно до квитанції від 21.07.2010р. №КП823/1 лише в розмірі 42,50 грн.
Однак, в зв'язку з тим, що рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2010р. у справі №33/104 оскаржується скаржником в повному обсязі, як за первісним так і за зустрічним позовом, тому державне мито при поданні апеляційної скарги має бути сплачено у встановленому порядку, як за первісним позовом у розмірі - 2 405, 40 грн., та за зустрічним позовом у розмірі 42,50 грн., в той час, як скаржник сплатив державне мито лише в розмірі 42,50 грн.
Таким чином, судова колегія вважає за необхідне достягнути з ЗАТ «Ар - Джі - Сі Сателіт Сервіс» в доход Державного бюджету України 2 405, 40 грн. витрат по сплаті державного мита в частині оскарження первісного позову.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень.
Це стосується і відповідача за первісним позовом, який мав довести з посиланням на конкретні докази, що ним було виконано зобов'язання в повному обсязі та вчасно.
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача за первісним позовом, оскільки викладені в ній доводи мають формальний характер, рішення Господарського суду міста Києва 25.05.2010 року у даній справі слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2010р. у справі №33/104 залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Ар - Джі - Сі Сателіт Сервіс» - без задоволення.
2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Ар - Джі - Сі Сателіт Сервіс» (03124, м. Київ, вул. Василенка, 7А; р/р 26008002238001 в філії «Київська міська дирекція АТ «Індекс-Банк», МФО 300818, код ЄДРПОУ 31861335) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) в доход Державного бюджету України 2 405, 40 грн. (дві тисячі чотириста п'ять грн. сорок коп.) витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в частині оскарження первісного позову.
Видати наказ.
3.Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
4.Матеріали справи №33/104 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
05.11.10 (відправлено)