01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
27.10.2010 № 40/1
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від прокуратури - Коваль О.М. (посвідчення № 5 від 05.01.2007 р.)
від позивача - Мдзелура К.З. (довіреність № 36/01 від 11.01.2010 р.)
від відповідача - Ільїна В.Ю. (довіреність № б/н від 12.09.2010 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Світ Плюс"
на рішення Господарського суду м.Києва від 03.08.2010
у справі № 40/1 ( .....)
за позовом Прокурор Солом"янського району м.Києва
до ТОВ "Світ Плюс"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 1519176,56грн
Прокурор Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Плюс» про стягнення з останнього 1347151,52 грн. заборгованості по орендним платежам та 172025,04 грн. пені за прострочення виконання зобов'язання.
В процесі розгляду справи судом першої інстанції прокурор уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 2209514,31 грн. заборгованості по орендним платежам та 312813,34 грн. пені за прострочення виконання зобов'язання
Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.08.2010 р. позов задоволено повністю.
Рішення мотивоване тим, що оскільки відповідач належним чином не виконав зобов'язання щодо сплати орендних платежів за договором № б/н оренди цілісного майнового комплексу від 15.05.2008 р., то з нього підлягає стягненню сума орендної плати в розмірі 2209514,31 грн., а також пеня за прострочення виконання зобов'язання в розмірі 312813,34 грн.
Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Скаргу мотивовано наступними обставинами.
Відповідно до прийнятого рішення Постійної депутатської комісії Солом'янської районної у м. Києві ради з питань власності, приватизації та використання майна від 26.06.2009 р. відповідачу була надана пільга щодо тимчасового зниження орендної ставки за оренду цілісного майнового комплексу за адресою: вул. Молодогвардійська, 32 з 10 % до 5 % терміном на один рік. Вказане рішення позивачем враховано не було, орендна плата нараховувалась за орендною ставкою 10 %. Отже, розмір нарахованої орендної плати, на думку відповідача, не є обґрунтованим.
Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
15.05.2008 р. між Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ Плюс» було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого позивач на підставі розпорядження Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації № 686 від 21.04.2008 р. передає, а відповідач приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс плодоовочевої бази Комунального підприємства «Світ» Солом'янського району м. Києва, розташованого за адресою: м. Київ. вул. Молодогвардійська, 32, склад і вартість якого визначено відповідно до акта оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу підприємства, складеного станом на 01.05.2008 р., вартість якого становить 22224,5 тис.грн., у тому числі: основні фонди залишковою вартістю 22156,0 тис.грн.
Згідно з п. 10.1. договору оренди сторони встановили, що договір укладено строком на 10 років та діє з 15.05.2008 р. по 14.05.2018 р.
Відповідно до п. 5.2. Договору орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до бюджету Солом'янського району м. Києва.
Згідно з п. 3.1 Договору орендна плата визначається згідно з Методикою розрахунку і порядком використання орендної плати за користування майном, що належить до комунальної власності територіальної громади Солом'янського району м. Києва, затвердженої рішенням Солом'янської районної у м. Києві ради від 20.12.2006 р. № 101 та становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (квітень місяць 2008 року, останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) 190357,00 грн.
Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.
Пунктом 3.2 Договору встановлено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Відповідно до п. 3.3 Договору орендна плата перераховується щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним в бюджет Солом'янського району.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач належним чином не виконував зобов'язання щодо перерахування орендної плати за договором оренди цілісного майнового комплексу від 15.05.2008 р., внаслідок чого у відповідача перед позивачем станом на 08.07.2010 р. виникла заборгованість з орендної плати у розмірі 2209514,31 грн.
Як свідчить підписаний сторонами акт звірки взаєморозрахунків станом на 08.07.2010 року, відповідач визнає наявність заборгованості з орендної плати перед позивачем на суму 2209514,31 грн.
На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що заборгованість в розмірі 2209514,31 грн. відповідачем сплачена не була і отже, з відповідача підлягає стягненню сума боргу.
Суд апеляційної інстанції погоджується з даним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функцію представництва інтересів громадян та держави в судах.
Згідно зі ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді у разі порушення або загрози порушень державних інтересів. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах.
Прокурор Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Плюс» про стягнення з останнього 2209514,31 грн. заборгованості по орендним платежам та 312813,34 грн. пені за прострочення виконання зобов'язання, обґрунтовуючи необхідність захисту інтересів держави наступним.
Відповідно до п. 3.3 Договору орендна плата перераховується щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним в бюджет Солом'янського району.
Ненадходження вищезазначених коштів порушує інтереси держави в особі Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації, оскільки плата за оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва зараховується до загального фонду районного бюджету.
Несвоєчасне перерахування орендних платежів призводить до невиконання плану поповнення доходної частини бюджету району, яка згідно ст. 143 Конституції України повинна бути направлена на реалізацію соціально-економічних програм та культурного розвитку району.
Спірне приміщення є комунальним майном, тому спірні правовідносини регулює Закон України «Про оренду державного та комунального майна» (далі - Закон).
Згідно ч. 1 ст. 2, ст. 3 Закону, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
В силу п. 3 ст. 18 Закону орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Відповідно п. п. 1, 3 ст. 19 Закону, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В силу ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідач свої зобов'язання за Договором щодо сплати орендних платежів не виконав, суму заборгованості не сплатив.
Колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про необхідність задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 2209514,31 грн.
Позивачем також заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 312813,34 грн. пені.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 9.2. Договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи викладене вище, суд апеляційної інстанції погоджується з розрахунком позивача та вважає, що вимога позивача про стягнення пені підлягає задоволенню, а з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 312813,34 грн.
Твердження відповідача про те, що оскільки відповідно до прийнятого рішення Постійної депутатської комісії Солом'янської районної у м. Києві ради з питань власності, приватизації та використання майна від 26.06.2009 р. відповідачу була надана пільга щодо тимчасового зниження орендної ставки за оренду цілісного майнового комплексу за адресою: вул. Молодогвардійська, 32 з 10 % до 5 % терміном на один рік, то орендна плата нараховувалась за орендною ставкою 10 % неправомірно, до уваги не приймається, враховуючи наступне.
Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Спірним Договором передбачений розмір орендної плати. Враховуючи встановлений розмір орендної плати, позивачем здійснювалось нарахування орендних платежів. Зміни в Договір стосовно орендної плати не вносились.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач в порушення зазначеної норми належним чином апеляційну скаргу не обґрунтував, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не навів.
Отже, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст.103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Плюс» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду м. Києва від 03.08.2010 р. у справі № 40/1 залишити без змін.
Матеріали справи № 40/1 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді