01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
27.10.2010 № 23/356
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Мироненко О.А. (довіреність № б/н від 12.10.2010 р.)
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінко-Київ"
на рішення Господарського суду м.Києва від 26.08.2010
у справі № 23/356 ( .....)
за позовом ТОВ "Партнерські технології"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінко-Київ"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 618151,97 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнерські технології» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Київ» (далі - відповідач) про стягнення з відповідача 602966,65 грн. основного боргу за договором поставки нафтопродуктів № НПДО 10/09/09-01 від 10.09.2009 р. та 15185,32 грн. пені.
В процесі розгляду справи судом першої інстанції позивач неодноразово зменшував позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 365669,20 грн. основного боргу та 15185,32 грн. пені (а.с. 177).
Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.08.2010 р. позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача 365669,20 грн. основного боргу та 15154,08 грн. пені. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що відповідач неналежним чином виконував зобов'язання, передбачені договором поставки нафтопродуктів № НПДО 10/09/09-01 від 10.09.2009 р., поставлений товар не оплатив, отже, з останнього підлягає стягненню 365669,20 грн. основного боргу та 15154,08 грн. пені.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Грінко-Київ» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати в частині відмови у відстроченні виконання рішення строком на шість місяців.
Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Між сторонами по справі було укладено договір поставки нафтопродуктів № НПДО 10/09/09-01 від 10.09.2009 р. (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язувався передати у власність покупця, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити нафтопродукти, далі «товар» на умовах даного Договору та Додаткових угод до нього.
Згідно з п. 1.2. Договору поставка товару виконується окремими партіями. Обсяг, асортимент, терміни поставки та умови транспортування визначаються відповідними додатковими угодами до даного Договору, підписаними сторонами, які є невід'ємною частиною данного Договору.
Відповідно до 2.4. Договору кількість товару, який постачається, вказується у товаротранспортній накладній і є остаточною та обов'язковою для обох сторін Договору.
В силу п. 4.5 Договору покупець зобов'язується оплатити повну вартість товару, відображену в рахунках-фактурах та накладних документах на товар, протягом 30 календарних днів з дати здійснення поставки товару.
На виконання умов договору позивач передав товар за видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалами, на загальну суму 638991,25 грн.
Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, за поставлений товар відповідач у повному обсязі не розрахувався, сплативши 36024,60 грн.
Крім того, відповідно до підписаного сторонами акта звірки розрахунків від 20.08.2010 р. станом на 20.08.2010 р. залишок заборгованості відповідача перед позивачем склав 365669,20 гри.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати.
Як вбачається з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (строк).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідач належним чином своїх обов'язків не виконав, суму основного боргу в розмірі 365669,20 грн. не сплатив.
Колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про необхідність задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 365669,20 грн.
Позивачем також заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 15185,32 грн. пені.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно п. 6.5. Договору у випадку несплати, або несвоєчасної сплати вартості отриманого товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від вартості неоплаченого або несвоєчасно оплаченого товару.
Враховуючи викладене вище, суд апеляційної інстанції погоджується з розрахунком суду першої інстанції та вважає, що вимога позивача про стягнення пені підлягає частковому задоволенню, а з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 15154,08 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач в порушення зазначеної норми належним чином апеляційну скаргу не обґрунтував, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не навів.
Отже, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст.103, ст. ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Київ» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду м. Києва від 26.08.2010 р. у справі № 23/356 залишити без змін.
Матеріали справи № 23/356 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді