01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
03.11.2010 № 51/464
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Немцева Л.Ю. - дов. №898/11 від 11.01.2010р.,
від відповідача - Василенко М.М. - дов. №05 від 05.03.2010р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунальне підприємство Печерської районної у м. Києві ради по утриманню житлового господарства "Хрещатик"
на рішення Господарського суду м.Києва від 30.08.2010
у справі № 51/464 ( .....)
за позовом Комунальне підприємство Печерської районної у м. Києві ради по утриманню житлового господарства "Хрещатик"
до Дочірнє підприємство "Спектр-Б"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 17087,17 грн.
Рішенням господарського суду м.Києва від 30.08.2010р. у справі №51/464 позовні вимоги КПУЖГ „Хрещатик” задоволенні частково. Стягнуто з ДП „Спектр-Б” на користь КПУЖГ „Хрещатик” 4929 грн. заборгованості за надані комунальні послуги та відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території, 49,28 грн. державного мита та 9086 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з винесеним рішенням, КПУЖГ „Хрещатик” подало апеляційну скарги, в якій просить рішення суду скасувати в частині відмови в стягненні заборгованості за комунальні послуги та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Не погоджуючись з винесеним рішенням, ДП „Спектр-Б” подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду змінити, яким стягнути з ДП „Спектр-Б” на користь КПУЖГ „Хрещатик” 2769 грн. заборгованості за надані комунальні послуги та відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території, в решті позовних вимог відмовити.
Відзиви на апеляційні скарги не надходили.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 4.1 Рішення №47 від 12.06.2007р. Печерської районної у м.Києві ради (т.1 а.с.23-24), КП УЖГ “Хрещатик” є правонаступником прав та обов'язків КП УЖГ “Печерськжитло”, зокрема, в частині прав та обов'язків ЖЕО-606.
Пунктом 5.1 Рішення №47 від 12.06.2007р. Печерської районної у м.Києві ради визначено КП УЖГ “Хрещатик” орендодавцем нерухомого та окремо індивідуально - визначеного майна, яке закріплено за ним на праві оперативного управління та повного господарського відання, зокрема, будинок № 11 літ. А на вул. Басейній.
30.01.2004р. квартири №№ 1, 2 та нежиле приміщення № 43 у жилому будинку за адресою: м. Київ, вул. Басейна, 11, літ. “А”були відключені від загальнобудинкової системи опалення. Зазначені обставини підтверджуються нарядом СВП “Енергозбут Київенерго” №387 від 30.01.2004р.
13.10.2008р. інженером - інспектором СВП “Енергозбут Київенерго” Приходьком М.М., в присутності головного інженера ЖЕО-608 Василенка Б.М. та директора ДП “Спектр -Б” Крупського І.Р. було складено акт № 04-10/206 для укладення договору, яким зафіксовано, що в нежитлових приміщеннях відповідача ведуться оздоблювальні роботи, виконана реконструкція системи теплопостачання житлового будинку по вул. Басейній, 11, перенесено ІТП в інше місце, система опалення приєднана по залежній схемі зі змішувальними насосами на подаючому трубопроводі, звужуючи пристрої встановлені та опломбовані належним чином; система ГВП приєднана через пластичний теплообмінник за двоступеневою системою. Система теплопостачання житлової та нежитлової частини приміщення, яке належить відповідачу, загальнобудинкова, тобто опалення здійснюється від будинкового теплоносія.
Відповідно ст. 1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” комунальними послугами є результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Згідно зі статтею 19 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до ст. 32 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Враховуючи вимоги вищезазначеної норми права, суд дійшов вірного висновку, що законодавцем чітко визначено, що підставою виникнення зобов'язання між виконавцем та споживачем комунальних послуг є цивільно-правовий договір, зміст якого становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Пунктом 2.1 договору № 579 від 05.06.2003р. (т.1 а.с.16-19) сторони узгодили, що розмір місячної плати за надані відповідачу послуги по центральному опаленню встановлюється по фактичному споживанню відповідачем поданої йому теплової енергії для забезпечення опалення приміщення.
Облікові картки, по яким позивачем нараховувалися відповідачу оплата за опалення, не є належними доказами надання відповідачу зазначених послуг за період з листопада 2008 року до 31.04.09р. в розмірі, зазначеному у розрахунку суми боргу, оскільки вони надають інформацію про фактично спожиту позивачем у постачальника теплову енергію, визначену в гіколаріях, та не дають можливості суду визначити кількості та обєму спожитої саме ДП “Спектр -Б” теплової енергії у позивача за заявлений останнім період на суму, яка згідно розрахунку позивача становить 10 065 грн. 92 коп., у т.ч. ПДВ.
Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 530345 від 01.01.2008 року, укладений між АЕК “Київенерго” та позивачем не несе правових наслідків для відповідача, оскільки, слугує належною правовою підставою виникнення, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків лише для сторін, між якими цей договір був укладений.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги посилання позивача, як на підставу для відновлення відповідачу нарахування фактичного споживання останнім опалення та гарячого водопостачання, на акт АЕК “Київенерго” № 1-11/87 від 13.10.2008 р., оскільки в матеріалах справи відсутня належним чином завірена копія зазначеного акта, на який неодноразово посилався позивач, обґрунтовуючи свою правову позицію.
Частиною 4 ст. 632 ЦК України передбачено, що якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Пунктом 1 наказу КП УЖГ “Хрещатик” №99 від 05.05.2008р. було затверджено з 01.05.2008р. наступний розмір відшкодування орендарями та власниками нежитлових приміщень витрат по утриманню будинків та прибудинкових територій, а саме: 2,72 грн. (з ПДВ) за 1 кв.м. загальної площі на місяць, з урахуванням витрат по вивезенню побутових відходів та 2,37 грн. (з ПДВ) за 1 кв.м. загальної площі на місяць, без урахування витрат по вивезенню побутових відходів.
Пунктом 2.1 договору № 579 від 05.06.2003р. сторонами чітко узгоджено, що розмір місячної плати за надані послуги за встановленими тарифами та нормами на момент укладення договору становить 821 грн. 50 коп., з яких 292,90 грн. - утримання будинку та прибудинкової території.
Пунктом 3.3 договору № 579 від 05.06.2003р. передбачено, що у випадку прийняття органами влади, управління чи НБУ рішень щодо зміни цін та тарифів, порядку розрахунків між підприємствами організаціями, установами та громадянами, новий порядок поширюється на умови цього договору без їх узгодження сторонами.
Відповідно до п.3.4 договору № 579 від 05.06.2003р. розмір пропорційної частки витрат на утримання будинку та прибудинкової території встановлюється згідно річного кошторису експлуатаційних витрат та щоквартально перераховується за фактичними даними бухгалтерського обліку за методикою, затвердженою органом місцевого самоврядування.
Статтею 1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” передбачено, що утримання будинків і прибудинкових територій це господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Тому місцевий суд дійшов вірного висновку, що щоквартальне перерахування позивачем розміру пропорційної частки витрат на утримання будинку та прибудинкової території за фактичними даними бухгалтерського обліку за методикою, затвердженою органом місцевого самоврядування, є лише підставою для внесення сторонами змін до договору в установленому чинним законодавством порядку, а не односторонньою зміною позивачем умов договору в частині зміни розміру щомісячних платежів за утримання будинку та прибудинкової території.
Частиною 2 ст. 632 ЦК України передбачено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами не було досягнуто домовленості щодо зміни розміру місячної плати на утримання будинку та прибудинкової території та відповідний договір (угода) не укладався. Відомості щодо звернення до суду з приводу зміни умов договору № 579 від 05.06.03р. в судовому порядку відсутні.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що сторонами не було досягнуто домовленості щодо внесення змін до договору № 579 від 05.06.03р. в частині коригування розміру місячної плати на утримання будинку та прибудинкової території, а також зважаючи на те, що наказ КП УЖГ “Хрещатик” №99 від 05.05.2008р. “Про встановлення розміру відшкодування орендарями та власниками нежитлових приміщень витрат по утриманню будинків і прибудинкових територій” є індивідуальним актом, який не носить загальний чи локальний характер та не породжує права і обов'язки для відповідача, місцевий суд дійшов вірного висновку, що позивач, при визначенні щомісячної вартості витрат на утримання будинку та прибудинкової території, неправомірно керувався за період з листопада 2008 року до 31.04.2009 року наказом КП УЖГ “Хрещатик” №99 від 05.05.2008р.
Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Правовідносини сторін ґрунтуються на договорі № 579 від 05.06.2003р., пунктом 2.1 якого передбачено, що розмір місячної плати за надані послуги за встановленими тарифами та нормами на момент укладення договору становить 684,59 грн., у т.ч. 136,91 грн. ПДВ, що загалом складає 821,50 грн.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.
Викладені інженером - інспектором СВП “Енергозбут Київенерго” в акті № 1-11/87 від 20.11.2003р. обставини, підтверджують те, що транзитні трубопроводи системи ЦО та ГВП у нежитлових приміщень № 43 та квартири №№ 1 і 2, розташованих в будинку № 11 літ. А, на вул. Басейній були придатними до використання, а їх опалення за рахунок електричного підігріву передбачалося лише на майбутнє.
Листи головного державного санітарного лікаря Печерського району м. Києва №3387 від 15.09.2003р. та №3863 від 15.10.2003р. також є лише підтвердженням факту згоди останнього на не відключення нежитлових приміщень №43 та квартири №№ 1 і 2, розташованих в будинку № 11 літ. А, на вул. Басейній від існуючої системи центрального опалення, проте не доводили місцевому суду обставин відключення вказаних приміщень від системи теплопостачання за період з листопада 2008 року до 31.04.2009р.
Робочий проект перепланування нежитлових приміщень №43 в цокольному поверсі в будинку №11 літ. А, на вул. Басейній, розроблений Державним науково - дослідним та проектно-вишукуваним інститутом “НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ”, не є належним доказом відключення приміщень відповідача від системи теплопостачання за період з листопада 2008 року до 31.04.2009р., оскільки ним лише передбачена можливість такого відключення.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з приписами ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 5.2.1 договору №579 від 05.06.2003р. на відповідача покладено обов'язок своєчасно в установлений договором термін, оплачувати надані послуги.
Положеннями п. 8.4 договору №579 від 05.06.2003р. передбачено, що у разі відмови відповідача від користування послугами з водо-теплопостачання та водовідведення, він має право внести зміни до договору та вимагати відключення відповідних мереж враховуючи технічні можливості при цьому заборгованість за отримані послуги та витрати, пов'язані з відключенням, повинні бути відшкодовані відповідачем у добровільному або судовому порядку.
Таким чином, місцевий суд дійшов вірного висновку, що відповідач, в разі відключення нежитлових приміщень №43 та квартир №№ 1 і 2, розташованих в будинку № 11 літ. А, на вул. Басейній від існуючої системи центрального опалення, не був позбавлений можливості звернутися до позивача з пропозицією про внесення змін до договору №579 від 05.06.2003р. шляхом зміни щомісячного розміру оплати вартості опалення та гарячого водопостачання за період з листопада 2008 року до 31.04.2009р.
Зважаючи на вищенаведене, суд першої інстанції законно і обґрунтовано стягнув частково з ДП „Спектр-Б” на користь КПУЖГ „Хрещатик” заборгованість за надані комунальні послуги та відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території в сумі 4929 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач у судових засіданнях не заперечував з приводу заявлених до нього позовних вимог в частині заборгованості по орендним платежам, а тому в цій частині рішення є також обґрунтованим.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг, скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційні скарги КПУЖГ „Хрещатик” і ДП „Спектр-Б” залишити без задоволення, а рішення господарського суду м.Києва від 30.08.2010р. у справі №51/464 - без змін.
Справу №51/464 повернути до господарського суду м.Києва.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді
04.11.10 (відправлено)