01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
01.11.2010 № 20/246
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів:
за участю секретаря судового засідання
представників сторін:
позивача: не з'явився, але був присутній в судовому засіданні 11.10.10;
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Хмельницької облспоживспілки "Дунаєвецький плодоконсервний завод"
на рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2010
у справі № 20/246 ( )
за позовом Дочірнього підприємства Хмельницької
облспоживспілки "Дунаєвецький
плодоконсервний завод"
до Приватного підприємства "Продовольчо-
переробна компанія "Укрпродторг"
про витребування в натурі безпідставно набутого майна
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.09.10 у справі №20/246 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погодившись з вказаним рішенням, Дочірнє підприємство Хмельницької облспоживспілки «Дунаєвецький плодоконсервний завод» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати повністю та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Стягнути з Приватного підприємства «Продовольчо-переробна компанія «Укрпродторг» (далі - відповідач) на користь Дочірнього підприємства Хмельницької облспоживспілки «Дунаєвецький плодоконсервний завод» (далі - позивач) судові витрати.
Скарга мотивована тим, що судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального та процесуального права.
25.10.10 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника підприємства.
В телеграмі від 25.10.10 відповідач просить залишити рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.10 без змін, вважаючи його об'єктивним та обґрунтованим.
Суд вважає, що нез'явлення в судове засідання представників сторін не є перешкодою для розгляду справи, оскільки про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з позовної заяви, в ході проведення ліквідаційної процедури Дочірнього підприємства Хмельницької облспоживспілки «Дунаєвецький плодоконсервний завод» виявилась дебіторська заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий 12.07.05 згідно накладних №№140 та 141 кріп солений вагою 3534 кг.
В процесі вирішення спору позивач уточнив позовні вимоги. В поданій заяві від 30.08.10 №30/08 він просив суд витребувати у Приватного підприємства «Продовольчо-переробна компанія «Укрпродторг» та повернути Дочірньому підприємству Хмельницької облспоживспілки «Дунаєвецький плодоконсервний завод» в натурі 3534 кг безпідставно набутого кропу соленого, переданого по накладних №№140 та 141 від 12.07.05 та повернути його позивачу. Стягнути на користь Дочірнього підприємства Хмельницької облспоживспілки «Дунаєвецький плодоконсервний завод» з Приватного підприємства «Продовольчо-переробна компанія «Укрпродторг» 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.
Матеріали справи свідчать, що між сторонами було укладено договір купівлі-продажу в усній формі, на виконання якого позивач поставив на користь відповідача кріп солений вагою 3534 кг, що підтверджується накладними №№140 та 141 від 12.07.05.
Суд першої інстанції, дослідивши накладні, встановив, що при передачі кропу соленого вагою 3534 кг сторонами було погоджено найменування товару, його кількість, ціну та загальну суму, тобто між сторонами погоджено істотні умови, необхідні при укладенні договору купівлі-продажу.
Таким чином, правовідносини, які виникли між сторонами при передачі позивачем відповідачу кропу соленого вагою 3534 кг, мають цивільно-правову природу договору купівлі-продажу.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Отже, матеріалами справи спростовується посилання відповідача на те, що договір купівлі-продажу, на виконання якого за накладними №№140 та 141 було передано відповідачу кріп солений вагою 3534 кг, є неукладеним за відсутності погодження всіх істотних умов договору між позивачем та відповідачем. З вищезазначених накладних не вбачається підтвердження факту погодження між позивачем та відповідачем заміни зобов'язання по передачі кропу свіжого вагою 2217 кг вартістю 74510,00 грн. новим зобов'язанням по передачі кропу соленого вагою 3534 кг.
Заява відповідача про застосування строків позовної давності судом першої інстанції правомірно не була задоволена, оскільки згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами письмово не було встановлено строку оплати кропу соленого вагою 3534 кг. Позивач 14.05.09 в порядку вказаної вище статті звернувся до відповідача з вимогою про оплату кропу. Отже, строк оплати відповідачем отриманого кропу настав 21.05.09, відповідно, станом на час розгляду справи в суді першої інстанції, строк позовної давності не сплив.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ст. 43 ГПК України).
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Зі змісту уточнень позовних вимог вбачається, що позивач просив суд стягнути з відповідача кріп солений в кількості 3534 кг, як безпідставно набуте майно.
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ст. 1213 ЦК України).
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що кріп солений вагою 3534 кг, отриманий відповідачем на підставі усного договору купівлі-продажу, укладеного з позивачем. Однак, позивачем не доведено, що кріп солений вагою 3534 кг знаходиться у відповідача без достатніх правових підстав.
Підстави позивача про витребування у відповідача 3534 кг кропу соленого, як безпідставно набутого майна, та повернення його позивачу належним чином не доведені.
Отже, суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи і обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи викладене вище, доводи апеляційної скарги є такими, що спростовуються матеріалами справи, а тому не дають підстав для скасування прийнятого у справі судового рішення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.10 у справі №20/246 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Матеріали справи №20/246 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
04.11.10 (відправлено)