01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
02.11.2010 № 45/163-46/198
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
Позивач: Стегній О.М. дов. №220/511/д від11.12.2009 року
Ковальчук І.В. дов. №220/27/д від 12.01.2010 року
Відповідач: Рибка В.В. дов. №35/1449 від 25.02.2010 року
Третя особа: Подолян В.І. дов. №20/1-6-136 від 23.03.2010 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерство оборони України
на рішення Господарського суду м.Києва від 03.09.2010
у справі № 45/163-46/198 ( .....)
за позовом Міністерство оборони України
до Державне підприємство "Київський авіаційний завод "Авіант"
третя особа позивача
третя особа відповідача Міністерство промислової політики України
про стягнення 13640570,87 грн.
Рішенням господарського суду м.Києва від03.09.2010 року. у справі № 45/163-46/198 за позовом Міністерства оборони України (далі - позивач, міністерство) до Державного підприємства «Київський авіаційний завод «Авіант» (далі - відповідач ДП «КАЗ «Авіант») та за участю третьої особи Міністерства промислової політики України (далі-третя особа) про стягнення 13 640 570, 87 грн. - в позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з даним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування апеляційних вимог, Міністерство борони України зазначає наступне, що рішення господарського суду міста Києва прийняте із порушенням норм матеріального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2010 року апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10 год. 15 хв. 02.11.2010 року.
19.10.2010 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить відмовити апелянту у задоволенні апеляційної скарги.
02.11.2010 року в судове засідання з'явився представники сторін та третьої особи.
Представник відповідача звернувся з усним клопотанням про зміну назви ДП «Київський авіаційний завод «Авіант» на ДП «Авіаційний науково-технічний комплекс ім.. О.К Антонова», оськільки відповідач як юридична особа припинена шляхом приєднання до вищевказаного підприємства (т. 2 а.с 121-130)
Державне підприємство «Київський авіаційний завод «Авіант» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року №453 входило до сфери управління Міністерства промислової політики України та згідно з наказом Міністерства промислової політики України від 01.07.2009 року №476 припинено шляхом реорганізації -приєднання його до державного підприємства «Авіаційний науково-технічний комплекс ім.. О.К. Антонова»
Заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суду ухвалила задовольнити вищевказане клопотання.
В судовому засіданні представники позивача усно просили задовольнити вимоги апеляційної скарги та скасувати рішення господарського суду міста Києва, представники відповідача та третьої особи усно просили вищевказане рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення..
Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції..
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи 2 квітня 2001 року між Міністерством оборони України та Державним підприємством “Київський державний авіаційний завод “Авіант” укладено Державний контракт з оборонного замовлення на закупівлю озброєння та військової техніки № 07-01.(далі - державний контракт).
Відповідно до п. 1.1 Державного контракту виконавець зобов'язується у 2001-2006 роках виготовити та поставити замовнику продукцію у кількості та термінах, зазначених у відомості постачання, що додається до цього контракту і є його невід'ємною частиною, а замовник прийняти та оплатити цю продукцію.
Контроль за якістю виготовлення продукції та її прийняття здійснює військове представництво №610 на підприємстві виконавця відповідно з вимогами «Положення про військові представництва на підприємствах, установах і організаціях», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року № 279, та «Основними умовами поставок продукції для військових організацій». (Державний контракт п. 1.5).
Згідно п. 2.3. Державного контракту, сума контракту на кожен рік уточнюється шляхом укладання додаткової угоди виходячи з обсягів коштів, передбачених Державним оборонним замовленням на поточний рік . при цьому сторони уточнюють обсяги робіт, що виконуються та графік.
При зміні раніше узгоджених сторонами цін, замовник залишає за собою право коригування кількості та номенклатури продукції, включеної у відомості до контракту, а також суми контракту, виходячи з виділених бюджетних коштів. При цьому замовник і виконавець вносять відповідні уточнення додаткових угод до контракту. (п. 2.4 Державного контракту).
Відповідно до п. 3.1 Державного контракту, поставка продукції (виконання робіт згідно з графіком) здійснюється у відповідності з відомістю (Графіком).
Згідно з п. 5.1 Державного контракту, розрахунки за виготовлення продукції (виконання етапу згідно з графіком) здійснюються шляхом оплати впродовж 10 днів після пред'явлення рахунку і посвідчення військового представника про прийняття продукції у терміни згідно з графіком та находження коштів на розрахунковий рахунок МО України для оплати цього контракту.
Як вбачається з матеріалів справи, Додатковою угодою № 3 від 14.09.2004 р. сторони погодились викласти державний контракт в іншій редакції, згідно п.п. 1.1, 1.3. якого виконавець зобов'язувався протягом 2001 -2006 р. виготовити та поставити замовнику продукцію (літаки) у кількості та терміни, зазначені у відомості постачання, що додається до контракту та є його невід'ємною частиною (додаток № 1 до контракту), а замовник поетапно, згідно графіку виготовлення літаків, прийняти та оплатити цю продукцію; підставою для укладання контракту є Закон України від 05.02.2004 р. "Про державну програму створення військово-транспортного літака АН-70 та його закупівлі за державним оборонним замовленням", постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 р. № 1549 "Про організацію серійного виробництва літаків АН-70", від 15.07.2004 р. № 925 "Деякі питання виконання завдань Загальнодержавної програми створення військово-транспортного літака АН-70 та його закупівлі за державним оборонним замовленням".
Згідно з п. 2.3 Державного контракту, сума контракту на виготовлення двох військово-транспортних літаків АН-70 орієнтовно складає 599 983 080 грн.
Сума фінансування по контракту на кожен послідуючий рік узгоджується сторонами шляхом укладання додаткових угод в залежності від коштів, які передбачено Державним бюджетом України для виконання Загальнодержавної програми створення військово-транспортного літака АН-70 та його закупівлі за державним оборонним замовленням в межах Державного оборонного замовлення на поточний рік. (Відповідно до п. 2.6 Державного контракту)
Обсяг фінансування у 2007 р. за загальним фондом Державного бюджету України склав 100 000 000,00 грн. Такий обсяг передбачено додатковою угодою №10 від 14.06.2007 р.
Факт надходження коштів відповідачеві в рахунок попередньої оплати за Державним контрактом підтверджується на загальну суму 99 992 216,61 грн.
Зазначений вище розмір отриманого фінансування у 2007 р. підтверджено і актом ревізії № 29-21/71 від 26.12.2007 р., який складено Контрольно-ревізійним управлінням України за результатами перевірки підприємства.
Міністерство оборони України зазначало, що у 2007 році на будівництво літаків з Держбюджету було виділено 99 999 216,61 грн., проте у порушення вимог контракту Державне підприємство “Київський авіаційний завод “Авіант” не виконало передбачені графіком роботи та витратив бюджетні кошти не за призначенням.
Станом на 01.01.2008 року Міністерство оборони України на підставі даних 615 військового представництва Міноборони України прийнято робіт на суму 25 051 022,45 грн., і відповідно не виконані роботи на суму 74 948 194,14 грн., на які нараховані штрафні санкції в розмірі 18 886 944,91 грн. Позивач при розрахунку суми штрафних санкцій виходить із суми сплачених у 2007 р. коштів у розмірі 100 000 000,00 грн., які передбачено на фінансування.
Враховуючи загальний розмір сплачених коштів на виконання Державного контракту у період з 2001 р. по 2007 р. (станом на 31.12.2007 р.), що складає 331 443 031 грн., в тому числі отриманих виконавцем у 2007 році 100 000 000,00 грн., та виконання робіт згідно звітних документів на загальну суму 126 109 049 грн., в тому числі в період з 01.02.2007 р. по 31.12.2007 р. у рахунок перерахованих у 2007 р. коштів на суму 25 051 805, 84 грн., позивач зазначає про порушення відповідачем умов контракту та невиконання зобов'язань за контрактом на загальну суму 205 333, 04 тис. грн.
Зокрема, відповідно до акта № 43/АН-70-01 від 31.12.2007р. виконаних робіт згідно з Державним контрактом від 02.04.2001 р. № 07-01 та додатковими угодами до контракту, фактичні витрати з 01.02.2007 р. по 31.12.2007 р. становлять 100 000 000,00 грн. Вказаний акт затверджений з боку позивача Директором Департаменту розробок і закупівлі озброєння та військової техніки Міністерства оборони України Грек В.Г., підпис якого засвідчений печаткою.
Проте, після проведення перевірки використання бюджетних коштів на виготовлення та постачання військово-транспортних літаків АН-70 зі складанням відповідного акту, позивач, посилаючись на те, що частину коштів згідно звітних документів витрачено понад обсяги фактичних витрат у розмірі 205 333, 04 тис. грн. на закупівлю матеріалів, комплектуючих, напівфабрикатів та підготовку виробництва, у тому числі, у рахунок отриманих від замовника коштів на авансування робіт з виготовлення літаків АН-70 у 2007 р. -74 948, 98 грн., стверджує що на вказану суму: 205 333, 04 тис. грн. (в тому числі у 2007р. -74 948, 98 грн.) існує невиконання зобов'язань за контрактом, які є підставою для застосування штрафних санкцій, передбачених п. 6.1 додаткової угоди № 3 до Державного контракту.
Згідно з п. 6.1 додаткової угоди № 3 до Державного контракту виконавець за прострочення виконання робіт сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від суми недовиконаних робіт за кожний день прострочення; за відмову від виконання робіт (невиконання), а також за порушення строків виконання робіт понад 30 діб виконавець сплачує штраф у розмірі 7% вартості невиконаних робіт.
У разі попередньої оплати продукції, виконавець за несвоєчасне виконання зобов'язань сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % від суми непоставленої продукції (не виконаних робіт) за кожний день прострочення поза терміни, встановлені графіком виготовлення літаків, за цінами, що діяли на момент перерахування передоплати. (п. 6.2. додаткової угоди № 3 до Державного контракту)
Зазначеними пунктами додаткової угоди № 3 до Державного контракту передбачена відповідальність за прострочення виконання робіт. Проте, не зазначено, за прострочення яких конкретно робіт настає відповідальність відповідача та в чому саме полягає невиконання робіт.
Натомість в п. 1.1. Державного контракту зазначено, що виконавець зобов'язується поставити замовнику продукцію, а саме літаки та згідно п. 1.2. терміни постачання продукції конкретизуються сторонами у графіку виготовлення літаків.
Головним контрольно-ревізійним управлінням України згідно акту № 29-21/71 від 26.12.2007 р. в ході проведення ревізії фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 01.07.2005 р. по 01.07.2007 р. не виявлено будь-яких порушень з боку останнього.
Зокрема, в акті ревізії № 29-21/71 від 26.12.2007 р. зазначено, що обсяг фінансування за додатковою угодою № 10 від 14.07.2007 р. до Державного контракту у 2007 р. складає 120 000 000,00 грн. (обсяг фінансування за загальним фондом складає 100 000 000 грн., за спеціальним фондом 20 000 000,00 грн.), а фактично надійшло коштів на виготовлення літаків АН-70 маш. 01-04, 01-05 у сумі 99999, 22 тис. грн.
Як вбачається з матеріалів справи, загальна сума використаних коштів станом на 01.12.2007 р. становила 94999, 27 тис. грн., залишок одержаних відповідачем від позивача та неосвоєних станом на 01.12.2007 р. коштів становив 4999, 95 тис. грн., які знаходилися на розрахунковому рахунку.
Також, вибірковою перевіркою достовірності віднесення витрат на виготовлення двох літаків АН-70 шляхом співставлення оборотних відомостей обліку незавершеного виробництва по їх видах, вимогах, замовленнях-нарядах, карток акцепту по статтях обліку витрат рахунку 23 "Виробництво", порушень з боку відповідача не встановлено.
Умови Державного контракту з додатковими угодами до нього, до зобов'язань відповідача не відносять використання у певні строки коштів, отриманих на фінансування кожного року у відповідних сумах, у зв'язку з чим ототожнення невиконання з неприйняттям частини звітних документів по сумах не може свідчити про порушення відповідачем своїх зобов'язань по виготовленню літаків тощо.
Згідно з додатковою угодою № 11 від 29.11.2007 р. термін дії контракту, а також строки виконання робіт продовжено до 31.12.2009 р.
Додатковою угодою № 12 від 23.12.2009 р. до Державного контракту від 02.04.2001 р. № 07-01 сторони домовились встановити термін дії Державного контракту до 31.12.2011 року.
Згідно Державного контракту виконавець несе відповідальність у вигляді накладення штрафних санкцій за прострочення виготовлення літаків, з врахуванням того, що Додатковою угодою № 12 від 23.12.2009 р. до Державного контракту термін виконання зобов'язання продовжено до 31.12.2011 року.
Ні суді першої інстанції ні в суді апеляційної інстанції, позивачем не було доведено факту порушення відповідачем зобов'язання за контрактом у частині невиконання, несвоєчасного виконання робіт по виготовленню двох літаків АН-70, не надано доказів, які б свідчили про відмову від виконання робіт (невиконання), або ж про порушення строків виконання робіт понад 30 діб , що є підставою для застосування штрафу у розмірі 7 % від вартості невиконаних робіт згідно з п. 6.1 контракту (в редакції додаткової угоди № 3).
Актом перевірки використання бюджетних коштів за Державним контрактом від 02.04.2001р. № 07-01 на виготовлення та постачання військово-транспортних літаків АН-70 за 2007 рік (далі - Акт) встановлено, що Державне підприємство “Київський авіаційний завод “Авіант”виконано роботи на суму 25 051,02 тис. грн. (з ПДВ), а залишкові кошти 74 948,9 тис. грн. витрачено на закупівлю матеріалів, комплектуючих, напівфабрикатів та підготовку виробництва літаків АН-70.
Вищезазначені переліки були затверджені керівництвом Державного підприємства “Київський авіаційний завод “Авіант” та перевірені начальником 615-го військового представництва Міноборони України, у зв'язку з чим твердження Міноборони про використання бюджетних коштів Державним підприємством “Київський авіаційний завод “Авіант”на інші потреби є безпідставним.
Невід'ємним додатком до контракту є графік виготовлення літаків, який був затверджений сторонами тільки на 2004-2006 роки. У 2007 році було погоджено графік збирання літаків, на основі якого було затверджено Акт № 43/АН-70-70-01 від 31.12.2007 р. виконаних робіт згідно з державним контрактом від 02.04.2001 р. № 07-01 та додатковими угодами до нього.
Поняття “графік виготовлення літаків” та “графік збирання літаків” не є тотожними, оскільки збирання літаків є одним з етапів виготовлення літаків. І саме за порушення графіку виготовлення літаків настає відповідальність у Державного підприємства “Київський авіаційний завод “Авіант”. Проте, процес збирання літаків неможливий без відповідної підготовки та оснащення, на які і були витрачені кошти держбюджету.
Також, у графіку збирання літаків передбачено лише перелік робіт, які необхідно виконати протягом 2007 року, а розподіл бюджетних коштів на кожну конкретну роботу графіком не передбачено.
Крім того, матеріали справи містять платіжні вимоги-доручення № U95008, № U95009, № U95010, № U95011, № U95012 від 20.06.2007 р., з яких вбачається, що кошти на фінансування передбачених графіком робіт із збирання окремих вузлів та агрегатів літаків АН-70 надійшли на рахунок відповідача 22.06.2007 р.
Слід також зазначити, що графік збирання літаків не передбачає поставку окремих вузлів, агрегатів тощо. Зазначений графік є технічним документом для визначення термінів виготовлення окремих деталей на одному з етапів виконання робіт і не може розглядатись як графік виготовлення літаків, про який йдеться в Контракті.
Умови контракту від 02.05.2001 р. з додатковими угодами до нього до зобов'язань відповідача не відносять використання у певні строки коштів, отриманих на фінансування кожного року у відповідних сумах, у зв'язку з чим ототожнення невиконання з неприйняттям частини звітних документів по сумах не може свідчити про порушення відповідачем своїх зобов'язань по виготовленню літаків.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Зважаючи на встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, господарський суд першої інстанції вірно дійшов висновку про відсутність в даному випадку правових підстав для стягнення штрафних санкцій у розмірі 18 886 944,91 грн. з відповідача.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
На думку апеляційної інстанції, позивач, не довів вимоги своєї апеляційної скарги, а тому вона не підлягає задоволенню.
Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно з'ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі, судовою колегією не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-
1. Рішення господарського суду м. Києва від 03.09.2010 року по справі № 45/163-46/198 за позовом Міністерства оборони України до Державного підприємства „Авіаційний науково-технічний комплекс ім.. О.К. Атонова” та третя особа Міністерство промислової поітики України про стягнення 13 640 570, 87 грн -. залишити без змін, а апеляційну скаргу Міністерства оборони України - без задоволення.
2. Справу № 45/163-46/198 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді
04.11.10 (відправлено)