01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
02.11.2010 № 37/163
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів:
при секретарі:
Представники сторін:
позивача: Дем'янчук Д.Ю., довіреність № Д-72/09 від 01.12.2009;
відповідача: Мирошниченко А.П., довіреність № 568 від 08.07.2009;
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Київгаз"
на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2010
у справі № 37/163 ( .....)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Київгаз"
до Київського зоологічного парку
про стягнення 734619,65 грн.
Відкрите акціонерне товариство «Київгаз» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Київського зоологічного парку про стягнення 734619,65 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.09.2010 у справі № 37/163 позов задоволено частково.
Стягнуто з Київського зоологічного парку на користь Відкритого акціонерного товариства «Київгаз» 253799,91 грн. основного боргу, 389,64 грн. 3% річних, 2662,56 грн. пені, 38523,68 грн. штрафу, 7335,42 грн. витрат по сплаті державного мита, 235,65 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 475689,45 грн. основного боргу припинено.
Не погодившись з вказаним рішенням, Відкрите акціонерне товариство «Київгаз» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині зменшення розміру пені у сумі 4740,65 грн. до 2662,56 грн., та задовольнити вимоги позивача по стягненню пені в повному обсязі.
Скарга мотивована тим, що Господарським судом міста Києва не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені та неправильно застосовані норми процесуального та матеріального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2010 апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 37/163. Розгляд скарги призначений на 02.11.2010 об 11:40.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 02.11.10 № 01-23/1/2 у справі № 37/163 у зв'язку з виробничою необхідністю введено до складу колегії суду суддю Алданову С.О.
02.11.2010 в судовому засіданні представником відповідача для долучення до матеріалів справи було надано заперечення на апеляційну скаргу в якому просив рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2010 у справі № 37/163 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Київгаз» - без задоволення.
Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.
04.01.2010 між Відкритим акціонерним товариством «Київгаз» (постачальник) та Київським зоологічним парком (споживач) був укладений договір № 211005 про надання послуг з газопостачання бюджетним споживачам (надалі - Договір).
Порядок оплати вартості газу та послуг з його транспортування проводиться споживачем відповідно до п. 6.1. Договору.
З матеріалів справи вбачається та підтверджується сторонами, що позивач виконав належним чином взяті на себе за Договором зобов'язання, але відповідач у визначений Договором строк оплату за отриманий газ не здійснив, в зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем станом на момент подання позовної заяви Відкритим акціонерним товариством «Київгаз» становила 729489,36 грн.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оскільки між сторонами по справі склались господарські правовідносини, то згідно з ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що на час розгляду справи відповідачем було частково погашено суму основного боргу в розмірі 475689,45 грн.
З огляду на викладене вище, суд першої інстанції правомірно припинив провадження у справі № 37/163 в частині вимог позивача про стягнення частини основного боргу в розмірі 475689,45 грн.
Таким чином позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Київгаз» в частині стягнення основного боргу в розмірі 253799,91 правомірно було задоволено судом першої інстанції.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції було зроблено перерахунок пені та встановлено, що в наданому позивачем розрахунку пені не було застосовано подвійну облікову ставку НБУ, яка діяла в період за який нарахована пеня.
Отже, судом першої інстанції вірно було проаналізовано та правомірно задоволено нараховані відповідачем 3% річних, штрафу, а суму пені було зменшено з 4740,65 грн. до 2662,56 грн.
Таким чином, наведене вище та докази, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі стосовно незаконного зменшення судом першої інстанції суми пені з 4740,65 грн. до 2662,56 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ГПК України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.
Водночас ч. 1 ст. 33 ГПК України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
До того ж згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких обставин рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2010 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2010 у справі № 37/163 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Київгаз» - без задоволення.
2. Матеріали справи № 37/163 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
05.11.10 (відправлено)