Постанова від 20.10.2010 по справі 36/216

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2010 № 36/216

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Синиці О.Ф.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від прокуратури - Карпенко Н.М.,

від позивача -Цюра П.С.,

від відповідача 1- Медведєва К.С.,

від відповідача 2 - Амірова Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Заступника прокурора міста Києва

на ухвалу Господарського суду м.Києва від 30.08.2010

у справі № 36/216 ( .....)

за позовом Заступник прокурора м.Києва в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до 1-АТЗТ "Спеціальне наукове-реставраційне проектно-будівельно-виробниче товариство "Україна-реставрація"

2-Української спеціалізованої науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації "Укрреставрація"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про стягнення 4 270 300,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.08.2010 (суддя Трофименко Т.Ю.) задоволено заяви АТЗА “Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство “Україна-реставрація” та Української спеціальної науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації “Укрреставрація” про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 04.08.2010 у справі № 36/216 та відстрочено виконання вказаного рішення до 01.01.2012 року. Суд дійшов висновку, що заявниками подані належні докази в підтвердження того, що їх підприємства перебувають у складному фінансовому становищі.

Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою в якій просив скасувати зазначену ухвалу та прийняти нову, якою в задоволенні заяв відмовити. Апелянт зазначив, що відповідачами у поданих заявах не наведено підстав з яких можливо зробити висновок про наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим.

Від заступника прокурора міста Києва, також, надійшла апеляційна скарга в якій він просив вказану ухвалу скасувати, в задоволенні заяв відповідачів про відстрочку виконання рішення в даній справі відмовити. Апелянт зазначив, що фінансовий стан відповідачів не є обставиною, яка ускладнює виконання рішення або робить його неможливим. Крім того, несплата відповідачами суми пайового внеску призводить до неможливості забезпечення бюджетного процесу - виконання бюджету міста Києва, чим порушуються економічні інтереси держави.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.08.2010 у справі № 36/216 позов задоволено повністю. Судом стягнуто солідарно з АТЗТ “Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство “Україна-реставрація” та з Української спеціальної науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації “Укрреставрація” на користь Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 4 270 300 грн. заборгованості зі сплати пайового внеску у розвиток інфраструктури міста Києва з урахуванням індексу інфляції та відповідні судові витрати.

11.08.2010 від відповідачів у справі надійшли заяви про відстрочку виконання вказаного рішення до 01.01.2012. Заяви мотивовані тим, що заборгованість держави перед відповідачами за виконані в 2008 році та попередні роки реставраційні роботи на об”єктах культурної спадщини, складає понад 10 мільйонів гривень, внаслідок чого підприємства відчувають на собі наслідки фінансово-економічної кризи, на підтвердження чого до заяв додані копії фінансових звітів. Заявники посилаються на п. 5 ст. 3 Закону України “Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва”, відповідно до якого суб'єкти господарської діяльності, що здійснюють будівництво (забудовники), мають право на відстрочення сплати пайових внесків на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населених пунктів та внесків до цільових фондів місцевих бюджетів. Також, відповідачі зазначають, що негайне стягнення з них великої суми коштів та накладення арешту на рахунки призведе до фактичного зупинення фінансово-господарської діяльності підприємств.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Матеріалами справи підтверджено, що підприємства заявників знаходиться у скрутному фінансовому стані, викликаному економічною кризою, наявністю заборгованості держави перед відповідачем за роботи, виконані в 2008 році та попередні роки. Крім того, колегією суддів приймається до уваги той факт, що з метою врегулювання ситуації з заборгованістю по сплаті пайових внесків відповідач неодноразово звертався до Київської міської державної адміністрації з проханням відстрочити сплату пайових внесків.

Також, необхідно звернути увагу щодо необхідності дотримання і норм частини 5 статті 3 Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" N 800 від 05.12.2008, якою встановлено право забудовника в період до 1 січня 2012 року на відстрочення сплати пайових внесків на розвиток інфраструктури населених пунктів та внесків до цільових фондів місцевих бюджетів.

Отже, господарський суд міста Києва дійшов правильного висновку, що відстрочка виконання рішення сприятиме як можливості продовження господарської діяльності відповідача, так і зробить реальною можливість отримання боргу позивачем.

За викладених обставин доводи апелянтів є безпідставними та не мають достатнього обґрунтування для скасування оскаржуваної ухвали суду.

Ухвала суду першої інстанції прийнята у відповідності до норм чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу господарського суду міста Києва від 30.08.2010 у справі № 36/216 залишити без змін, а апеляційні скарги Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Заступника прокурора міста Києва - без задоволення.

2. Справу № 36/216 направити до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя

Судді

Попередній документ
12387855
Наступний документ
12387858
Інформація про рішення:
№ рішення: 12387857
№ справи: 36/216
Дата рішення: 20.10.2010
Дата публікації: 24.11.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Київський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Інший майновий спір
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (29.08.2011)
Дата надходження: 22.07.2011
Предмет позову: стягнення заборгованості в розмірі 46 545,34 грн.