01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
11.10.2010 № 3/197
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача: Ільюшина І.В. (за дов.),
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Агентство "Експрес"
на рішення Господарського суду м.Києва від 20.07.2010
у справі № 3/197 ( .....)
за позовом Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву
до ТОВ "Агентство "Експрес"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про виселення та повернення нерухомого майна
В червні 2010 року позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство «Експрес» та повернення Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву державного нерухомого майна загальною площею 24 кв.м., яке розміщено вздовж Західного тунелю з боку виходу зі станції метро «Вокзальна» за адресою м. Київ, Привокзальна площа, 1 та перебуває на балансі вокзалу станції Київ-Пасажирський державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» у відповідності до умов Договору оренди № 2973 від 31.03.2006 в зв'язку із закінченням 30.11.2009 терміну дії договору.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.07.2010 у даній справі позов задоволено повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити, з посиланням на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що термін дії договору оренди №2973 від 31.03.2006 було продовжено до 30.11.2009. Відповідно до статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», статтей 764, 777 Цивільного кодексу України та пункту 10.5 Договору оренди питання припинення або продовження договірних відносин має вирішуватись протягом місяця після закінчення терміну дії договору. Листом від 05.11.2009 № 30-04/16811 позивач надіслав відповідачу заяву з пропозицією провести незалежну оцінку орендованого майна. Відповідач залишив вказану заяву без задоволення, оскільки чинне законодавство вимагає проведення оцінки майна лише у разі укладення нового договору оренди. У зв'язку із неприйняттям пропозиції позивача про проведення незалежної оцінки майна, листом № 30-04/20864, датованим 30.12.2009, позивач надіслав відповідачу заяву про припинення чинності договору оренди №2973 у зв'язку із закінченням строку його дії. Однак, яз стверджує відповідач, нечіткий відтиск поштового штемпелю на конверті не дає змоги точно визначити дату відправки вказаного листа, проте із відтиску вбачається, що лист був відправлений вже у 2010 році. Отже, на думку відповідача, позивач не виконав вимоги Господарського кодексу України, Закону України «Про оренду державного та комунального майна» щодо своєчасного, протягом місяця, повідомлення орендаря про припинення строку дії договору, тому з урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства, договір оренди № 2973 від 31.03.2006 вважається продовженим на новий термін на тих же умовах.
Відповідач не скористався наданим йому правом на учать свого представника в судовому засіданні 11.10.2010, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, доказом чого є повідомлення про вручення поштового відправлення за №8806093. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (абзац 4 пункту 3.6. Роз'яснень Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 30.04.2009 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті. Крім того, в апеляційній скарзі відповідач не навів нових доводів на спростування вимог, викладених в позовній заяві.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника відповідача, повідомленого належним чином про час та місце судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, колегією суддів встановлено наступне.
Відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» об'єктом оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) (п. 1 ст. 4 Закону), орендодавцями є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо нерухомого майна, що є державною власністю (ст. 5 Закону).
31.03.2006 між Регіональним відділенням фонду державного майна України по місту Києву (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство «Експрес» (орендар) було укладено Договір оренди № 2973 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (надалі - майно), площею 24 кв.м., яке розміщено вздовж Західного тунелю з боку виходу зі станції метро «Вокзальна» за адресою м. Київ, Привокзальна площа, 1 та перебуває на балансі вокзалу станції Київ-Пасажирський державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця». Майно передається в оренду під розміщення кіоску з метою реалізації продукції громадського харчування та продажу товарів підакцизної групи.
Відповідно до пункту 7.1. Договору орендодавець зобов'язаний передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором по акту приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором.
Згідно з пунктом 2.1. Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передачі майна.
Згідно акту приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 31.03.2006 орендодавець згідно договору передав, а орендар прийняв в користування нерухоме майно загальною площею 24 кв.м., яке розміщено вздовж Західного тунелю з боку виходу зі станції метро «Вокзальна» за адресою м. Київ, Привокзальна площа, 1.
Строк дії договору визначено пунктом 10.1. Договору, відповідно до якого договір укладено на 11 місяців що діє з 31.03.2006 по 28.02.2007.
Як свідчать матеріли справи, за відсутності заяв жодної із сторін Договору, останній у відповідності до приписів статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» був продовжений до 31.01.2008.
Про продовження дії договору також свідчить укладений між сторонами 21.05.2007 Додатковий договір № 1 до договору оренди, яким було внесено зміни до умов Договору.
В подальшому за відсутності заяв сторін про припинення договору, договір в порядку статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» був продовжений двічі на той самий строк, тобто до 31.12.2008 та потім до 30.11.2009.
Згідно з пунктом 10.9. Договору, чинність цього договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
Пунктом 10.5. договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважаться продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 10.11.2009 направив відповідачу лист за вих.№30-04/16811 від 05.11.2010, в якому повідомив відповідача про закінчення 30.11.2009 дії договору оренди № 2973 від 31.03.2006 нерухомого майна загальною площею 24 кв.м., розміщеного за адресою: м. Київ, Привокзальна площа, 1, та запропонував на новий строк встановити певні умови договору та укласти додатковий договір з їх урахуванням. При цьому позивач встановив відповідачу строк для надання відповіді і зазначив що в разі ненадання відповіді на заяву або необхідних документів у вказаний термін договір оренди № 2973 від 31.03.2006 вважається припиненим.
В зв'язку з ненаданням відповідачем відповіді на вищезазначений лист позивача, що не заперечується відповідачем, судом встановлено, що строк дії договору оренди № 2973 від 31.03.2006 припинився 30.11.2009.
Оскільки, новий договір оренди спірного нежитлового приміщення укладено не було, а Договір оренди № 2973 від 31.03.2006 припинив свою дію 30.11.2009 відповідач безпідставно займає спірне нежитлове приміщення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» відносини щодо оренди майна, що перебуває у державній власності регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України за договором найму наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Термін договору оренди визначається за погодженням сторін (частина 1 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).
Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до пункту 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Згідно зі статтями 764, 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.
Відповідно до пункту 2 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона бала одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
З вказаних правових норм вбачається, що після закінчення строку дії договору, в разі заперечень орендодавця щодо подальшого користування орендарем орендованих приміщень протягом місяця після закінчення строку дії договору, такий договір оренди припиняється, а орендар зобов'язаний звільнити орендоване приміщення та передати його орендарю.
Пунктом 2.4. Договору встановлено, що у разі припинення цього Договору майно повертається орендарем орендодавцю/балансоутримувачу. Орендар повертає майно орендодавцю/балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.
Згідно з пунктом 2.5. Договору орендар зобов'язаний повернути майно у 10-денний строк з моменту припинення або розірвання цього договору.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
З врахуванням викладеного, вимоги позивача щодо виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство «Експрес» та повернення Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву державного нерухомого майна загальною площею 24 кв.м., яке розміщено вздовж Західного тунелю з боку виходу зі станції метро «Вокзальна» за адресою м. Київ, Привокзальна площа, 1 та перебуває на балансі вокзалу станції Київ-Пасажирський державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Посилання відповідача на те, що позивач не виконав вимоги щодо своєчасного, протягом місяця, повідомлення орендаря про припинення строку дії договору, у зв'язку з чим Договір є продовженим на новий термін на тих же умовах, судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки законодавчо не встановлено початок строку для волевиявлення однієї із сторін договору щодо внесення змін до договору або його припинення. Таким чином, має значення лише те, чи сплив місячний термін, оскільки саме після його спливу пов'язано настання такого юридично значимого наслідку, як продовження строку договору оренди на той же строк і на ти х же умовах, які були передбачені договором. Разом з тим сторони не обмежені в праві заявляти про припинення або зміну умов договору, як протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, так і в будь-який час протягом всього строку дії такого договору (така ж правова позиція Верховного Суду України, викладена в його постанові від 28.04.2009 у справі №36/369).
Апеляційна скарга не спростовує висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 20.07.2010 по справі № 3/197 є обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство «Експрес» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду м .Києва від 20.07.2010 у справі №3/197 залишити без змін.
Матеріали справи № 3/197 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова може бути оскаржена протягом 20-ти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді