01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
02.11.2010 № 8/319
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів: Алданової С.О.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "АЕК Інжиніринг"
на рішення Господарського суду м.Києва від 10.09.2010
у справі № 8/319 ( .....)
за позовом ТОВ "Дашев"
до ТОВ "АЕК Інжиніринг"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 86 485,70 грн
Рішенням господарського суду м. Києва від 10.09.2010 р. по справі № 8/319 позов задоволено частково : з ТОВ “АЕК Інжинирінг” стягнуто на користь ТОВ “Дашев” 63 767 грн. основного боргу, 6 727,65 грн. збитків від інфляції, 3 017,20 грн. 3 % річних, 735,12 грн. держмита та 200,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що при прийнятті рішення по суті спору місцевим судом не взято до уваги відсутності строку виконання зобов'язань за договором, неодержання відповідачем вимоги про сплату боргу, а відтак ненастання строку платежу, тощо.
В судовому засіданні представник апелянта доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити за наведених в скарзі підстав.
Представник позивача доводи скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як підставне й обґрунтоване залишити без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.
Так, 09.07.2010 р. ТОВ “Дашев” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ “АЕК Інжинирінг” про стягнення 63 767 грн. боргу, 12 973,85 грн. пені, 6 727,65 грн. інфляційних втрат та 3 017,20 грн. 3 % річних. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що 05.04.2008 р. між сторонами укладено договір № 3 (далі Договір), за умовами п. 1.1 якого виконавець зобов'язався у порядку та на умовах договору виконати роботи по монтажу систем кондиціонування повітря 9 та 10 поверхів Президент готелю по вул. Госпітальній, 12 в м. Києві, а замовник - оплатити та прийняти ці роботи. Згідно п. 2.1 Договору вартість робіт складає 181 767,01 грн., розмір авансового платежу складає 30% від вартості робіт - 54 530,00 грн. (п.2.2 Договору). Умовами договору сторони погодили, що оплата робіт в рамках договору здійснюється замовником у національній валюті на розрахунковий рахунок виконавця; розрахунок за роботи здійснюється згідно акту виконаних робіт (п.3.1, 3.2 Договору). На виконання Договору сторонами підписано та скріплено печатками акт приймання-здачі виконаних робіт від 29.05.2009 р. на суму 181 767,01 грн.. Відповідач за виконані позивачем роботи в повному обсязі не розрахувався (перераховано кошти в сумі 118 000 грн.), отже заборгованість відповідача перед позивачем складає 63 767,00 грн.. Згадане підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків між сторонами станом на 30.06.2010 р.. Позивач звертався до відповідача з претензіями № 9 від 04.06.2009 р. (вх. № 59 від 04.06.2009р.) та №7 від 17.05.2010 р. (вх. № 88 від 17.05.2010р.) з приводу погашення заборгованості, однак відповідачем ці листи залишено без відповіді й заборгованість не погашено. Одночасно позивач просив стягнути на підставі п. 6.2 Договору, п. 6 ст. 232 ГК України 12 973,85 грн. пені, а також на підставі ст. 625 ЦК України 6 727,65 грн. інфляційних втрат та 3 017,20 грн. 3 % річних, тощо.
До матеріалів справи ТОВ “АЕК Інжинирінг” долучено відзив на позовну заяву, згідно якого строк погашення заборгованості за Договором не настав, адже відповідачем не одержано вимог позивача в порядку ст. 530 ЦК України. Претензії позивача № 9 від 04.06.2009 р. та №7 від 17.05.2010 р. відповідачем не одержано, тощо.
Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані ними письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про підставність й обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 63 767 грн. основного боргу, 6 727,65 грн. збитків від інфляції, 3 017,20 грн. 3 % річних, а відтак їх задовольнив, в іншій частині позову відмовив.
Так, задовольняючи позов, місцевий суд встановив, що на виконання Договору сторонами підписано та скріплено печатками акт приймання-здачі виконаних робіт від 29.05.2009 р. на суму 181 767,01 грн./ Відповідачем зобов'язань належним чином не виконано, за виконані позивачем роботи в повному обсязі не розраховано, перераховано лише кошти в сумі 118 000 грн.. Заборгованість відповідача перед позивачем становить 63 767 грн., що підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків між сторонами станом на 30.06.2010 р.. Звернення позивача на адресу відповідача з претензіями № 9 від 04.06.2009 р. (вх. №59 від 04.06.2009 р.) та № 7 від 17.05.2010 р. (вх. № 88 від 17.05.2010 р.) щодо сплати спірної суми залишено без відповіді та жодного реагування.
У погоджений сторонами строк відповідач розрахунки з позивачем в повному обсязі не провів. Станом на день розгляду справи відповідач за виконані позивачем роботи не розрахувався, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість становить 63 767,00 грн..
Таким чином, місцевий суд з врахуванням того, що відповідач в установленому законом порядку повідомлених позивачем обставин не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, як і не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання своїх зобов'язань, на підставі ст. 193 ГК України та ст. 530 ЦК України дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 63 767,00 грн. заборгованості за виконані роботи за договором є правомірними й підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача за виконані позивачем роботи виникло на підставі Договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань за Договором та не сплатив вартості виконаних позивачем робіт, не надав доказів на спростування розміру нарахованих позивачем збитків від інфляції в сумі 6 727,65 грн. та 3 % річних в розмірі 3 017,20 грн., тому місцевий суд вважав, що вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції у розмірі 6 727,65 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 3 017,20 грн. є також підставними та обгрунтованими.
Відмовляючи в позові в частині стягнення пені, місцевий суд посилався на ст.ст. 258, 267 ЦК України та рахував, що позивач мав право вимагати від відповідача сплати пені щодо простроченої суми й такі вимоги могли бути задоволені судом в разі їх подання в строк до 29.05.2010 р. (протягом року з дня виникнення такого права). З огляду на те, що на час звернення позивача з позовом до суду 09.07.2010 р. закінчився строк позовної давності й заява відповідача про закінчення строків давності є підставою для відмови у задоволенні вимог про стягнення пені взагалі, тощо.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування рішення суду не знаходить.
Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, адже не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують висновків, викладених в судовому рішенні.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “АЕК Інжинирінг” залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 10.09.2010 р. по справі № 8/319 - без змін.
Матеріали справи № 8/319 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти діб з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя
Судді Алданова С.О.
04.11.10 (відправлено)