01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
20.10.2010 № 4/269
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Синиці О.Ф.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Ніколаєв О.В.,
від відповідача -Куликов І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Комерційно-виробнича фірма "Аверс"
на рішення Господарського суду м.Києва від 29.07.2010
у справі № 4/269 ( )
за позовом ТОВ "Комерційно-виробнича фірма "Аверс"
до Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 38500,00 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 29.07.2010 (суддя Борисенко І.І.) частково задоволено позов ТОВ “Комерційно-виробнича фірма “Аверс” на суму 38500грн. та стягнуто з ПАТ “Альфа-Банк” 4033грн.28коп. вартості оренди нежитлових приміщень за період з серпня по 16 листопада 2008 року по договору від 06.06.2008. Часткова відмова мотивована тим, що сторони шляхом обміну листами від 4 та 11 листопада 2008 року зменшили вартість оренди на 30% у жовтні та листопаді 2008 року.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою в якій просив скасувати зазначене рішення та прийняти нове, яким стягнути з відповідача 29333грн.33коп., стверджуючи, що ціна оренди не змінювалась, оскільки нотаріально засвідчений договір оренди не змінювався з дотриманням нотаріальної форми (ст. 654 ЦК України).
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду без змін.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.
06.06.2008 між ТОВ “Комерційно-виробнича фірма “Аверс” (орендодавець) та ПАТ “Альфа-Банк” (орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень №1, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення, що належить позивачу на праві власності, а саме: магазин на 1-му поверсі літ. А-4, площею 195 кв.м., що знаходиться за адресою м. Черкаси, бул. Шевченка, 208. Метою оренди є розташування в приміщенні структурного підрозділу банку (п.1.5).
Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата за користування приміщенням складає 55000грн з ПДВ.
Згідно акту приймання - передачі від 01.08.2008 до договору оренди позивач передав, а відповідач прийняв зазначене приміщення в оренду.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 26.03.2009 у справі №18/399 встановлено, що відповідач орендував приміщення три місяці і 16 днів, що сторонами не заперечується, а саме: з 01.08.2008 по 17.11.2008.
На виконання умов договору відповідач сплатив 165000грн. орендної плати, що відповідно до встановленої договором ціни оренди становить сплату за три місяці.
За таких обставин позивач звернувся з позовом до суду про стягнення залишку заборгованості за 21 день оренди в листопаді місяці 2008 року. При цьому, в позовній заяві позивач просив стягнути орендну плату саме за 21 день оренди, що становить 38500грн. Проте, в апеляційній скарзі позивач просить стягнути суму орендної плати за 16 днів листопада 2008 року, що становить 29333грн.33коп. Враховуючи факт встановлений господарським судом Черкаської області від 26.03.2009 у справі №18/399 щодо періоду надання позивачем приміщення в оренду, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що орендна плата має стягуватись з відповідача за 16 днів листопада.
Як зазначалось вище господарським судом позовні вимоги задоволено частково та стягнуто 4033грн.28коп. вартості оренди нежитлових приміщень. При цьому, часткова відмова мотивована тим, що сторони шляхом обміну листами від 4 та 11 листопада 2008 року зменшили вартість оренди на 30% у жовтні та листопаді 2008 року.
Проте, апеляційний господарський суд не погоджується з таким висновком господарського суду враховуючи наступне.
При винесенні оскаржуваного рішення господарський суд дійшов висновку, що між сторонами було погоджено тимчасове зменшення ціни орендної плати на 30% і тому суму орендних платежів за жовтень та листопад має бути зменшено на вказаний процент. Однак, такий висновок суду суперечить умовам укладеного сторонами договору фактичним обставинам справи та чинному законодавству України.
Так, відповідно до ст. 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Пунктом 8.3 укладеного сторонами договору також передбачено, що зміна або його розірвання може мати місце за письмовою згодою сторін або у односторонньому порядку з підстав, встановлених законодавством України та цим договором. Зміни і доповнення розглядаються сторонами протягом 20 календарних днів з дня їх одержання від іншої сторони. Усі зміни і доповнення до договору дійсні тільки якщо вони зроблені у письмовій формі, підписані сторонами, скріплені печатками сторін, посвідчені нотаріально та пройшли державну реєстрацію.
У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (ч. 1 ст. 220 ЦК України). Такі наслідки стосуються і порушення нотаріальної форми змін до договору.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, сторонами не було внесено зміни до договору щодо зменшення ціни оренди на 30% в установленому договором та чинним законодавством порядку, а тому є безпідставними висновки суду про доведеність зміни розміру орендної плати за письмовою згодою сторін, на підставі переписки сторін.
Відповідно до наведених норм закону та умов договору сторони при попередній домовленості про необхідність зменшення ціни оренди мали укласти додатковий договір, який підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Незалежно від нікчемності змін до договору в частині зменшення ціни оренди на жовтень і листопад 2008 року з урахуванням обставин справи і чинності договору від 06.06.2008 реституція не застосовується, оскільки об'єм орендних послуг залишився незмінним як в одному так і в іншому варіанті, а орендар, на час спору, не сплачував за жовтень і листопад будь-яку суму.
Не може бути застосована і ч. 2 ст. 220 ЦК України щодо визнання змін до договору дійсними, оскільки як орендодавець та і орендар і не намагалися здійснити нотаріальну форму змін до договору, їх переписка листами від 4 та 11 листопада 2008 року не набула відповідного оформлення для вчинення нотаріальних дій і державної реєстрації, та відсутні підстави вважати, що недотримання нотаріальної форми настало за вини лише однієї із сторін, що є кваліфікаційною ознакою застосування ч. 2 даної статті.
Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню орендна плата за користування приміщенням за 16 днів листопада 2008 року, що становить 29333грн.33 коп. ( 55000грн. (розмір орендної плати за місяць) / 30 (кількість днів в місяці) х на 16 (календарних днів фактичного користування приміщенням).
Враховуючи викладені вище обставини, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню.
Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судові витрати за подачу позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 49, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
1. Рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2010 у справі №4/269 скасувати частково.
2. Стягнути з публічного акціонерного товариства “Альфа-Банк” (01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 23494714) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Комерційно-виробнича фірма “Аверс” (18000, м. Черкаси, вул.. Леніна, 6, код ЕДРПОУ 32291417) - 29333 (двадцять дев'ять тисяч триста тридцять три) грн. 33 коп. -заборгованості, 293 (двісті дев'яносто три) грн. 33 коп. витрат на сплату державного мита та 179 (сто сімдесят дев'ять) грн. 80 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з публічного акціонерного товариства “Альфа-Банк” (01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 23494714) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Комерційно-виробнича фірма “Аверс” (18000, м. Черкаси, вул.. Леніна, 6, код ЕДРПОУ 32291417) 70 (сімдесят) грн. 85коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.
5. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.
6. Справу № 4/269 повернути господарському суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді