01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
28.10.2010 № 34/318
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів:
За участю представників:
Від позивача: представник не з'явився.
Від відповідача: Телющенко Павло Петрович - юрист.
Від третьої особи-1: представник не з'явився.
Від третьої особи-2: представник не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства"Шинник+"
на рішення Господарського суду м.Києва від 30.06.2010
у справі № 34/318 ( .....)
за позовом Приватного підприємства "Шинник+"
до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"
третя особа Багатопрофільне мале приватне підприємство "Ольга" Приватний нотаріус Білоцерківського нотаріального округу ОСОБА_1
про визнання іпотечного договору недійсним
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2010 позові Приватного підприємства "Шинник+" до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про визнання недійсним Іпотечного договору від 24.12.2007 відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.
В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначав, що позовна заява подана в рамках справи №34/239; позивача не повідомлено про час та місце розгулу справи у суді першої інстанції, сим були порушені його процесуальні права.
Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судове засідання призначене на 28.10.2010 представники позивача, третьої особи1, третьої особи2 не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 19.12.2008р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, по розгляду апеляційної скарги, явка представників сторін у засіданні суду апеляційної інстанції не визнана обов'язковою, судова колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення Господарського суду міста Києва за наявними у справі матеріалами без представників позивача, третьої особи1, третьої особи2.
Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.
24.12.2007 між позивачем (Клієнт) та відповідачем (Банк) укладено Генеральну угоду, за умовами якої Банк на положеннях та на умовах цієї угоди зобов'язується надавати Клієнту кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, договорах про відкриття мультивалютної кредитної лінії, договорах про відкриття кредитної лінії, договорах про відкриття валютної кредитної лінії, договорах про надання гарантії, овердрафту та договорами про відкриття акредитиву (далі - кредитні договори), укладених у рамках цієї угоди і які є її невід'ємними частинами.
Згідно з п.п 1.2, 2.2, 2.3 Генеральної угоди загальний розмір позичкової заборгованості Клієнта за наданими в рамках даної угоди кредитами не повинен перевищувати суми, еквівалентної 2 500 000 грн; умови надання, термін погашення та розмір кожного кредиту оформлюється кредитними договорами, які є невід'ємними частинами цього договору. Перед надання кредитних коштів Банк має право вимагати від Клієнта укладання додаткових договорів застави/іпотеки чи поруки для забезпечення виконання зобов'язань за цим кредитним договором; конкретні строки користування кредитними коштами, відсоткові ставки за користування кредитними коштами, цільове призначення кредиту визначаються сторонами окремо в кожному кредитному договорі, укладеному в рамках цієї угоди.
В рамках Генеральної угоди, між відповідачем та третьої особою-1 було укладено Кредитний договір, предметом якого є надання Банком Позичальникові грошових коштів (кредит) на таких умовах:
- сума кредиту 1 600 000 грн.;
- строк користування до 23 грудня 2012 року;
- плата за користування кредитом 18% річних.
Банк належним чином виконав умови Кредитного договору та надав Позичальнику (позивачу) кредит в сумі 1 600 000 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією меморіального ордеру №43_38 від 25.12.2007.
24.12.2007 між відповідачем та ПП “Шинник+”В було укладено Іпотечний договір, в забезпечення виконання зобов'язань Позичальника в повному обсязі щодо повернення кредиту, сплати плати за користування кредитом, комісій, пені, інших платежів, штрафних санкцій та збитків, термін та умови повернення та сплати яких встановлюються Генеральною угодою та будь-якими додатковими угодами до нього (у т.ч. які збільшують основне зобов'язання). Договір був посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області.
Пунктами 1.2, 1.1 Іпотечного договору сторони визначили, що згідно з Генеральною угодою Іпотекодержатель надав Позичальнику кредит в сумі 2 500 000 грн. зі строком повернення до 23 грудня 2017 року та сплатою процентів за користування кредитом в розмірі встановленому в Генеральній угоді. Предметом іпотеки є передача Іпотекодавецем Іпотекодержателю в іпотеку нежитлову будівлю літ. “А”, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Глиняна, буд. 40-Б, яка належить йому на праві власності, і на яку, відповідно до законодавства може бути звернено стягнення. Загальна площа нежитлової будівлі складає 1091,8 кв.м.
В червні 2010 Приватне підприємство “Шинник+” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк про визнання іпотечного договору від 24.12.2007, укладеного ВАТ ВТБ Банк та ПП “Шинник+”, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_1. і зареєстрований в реєстрі за №6229 недійсним; зняття заборони на відчуження предмету іпотеки, що належить ПП “Шинник+”на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого03.02.2004 Білоцерківським управлінням житлово-комунального господарства на підстав рішення виконкому Білоцерківської міської ради №19 від 29.01.2004, зареєстрованого Білоцерківським міжрайонним бюро технічної інвентаризації 03.02.2004 в книзі №8 за номером запису 587 за реєстраційним номером 4596106.
Судом встановлено, що рішенням Господарського суду м. Києва №34/239 від 09.06.2010 відмовлено БМПП “Ольга” у задоволенні позову Багатопрофільного малого приватного підприємства “Ольга” до Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк”, треті особи Приватний нотаріус Білоцерківського нотаріального округу ОСОБА_1 та Приватне підприємство “Шинник” про визнання Генеральної угоди від 24.12.2007 недійсною.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2010 апеляційну скаргу Багатопрофільного малого приватного підприємства “Ольга” залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2010 у справі № 34/239 залишено без змін.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Спірний Іпотечний договір від 24.12.2007 містить усі істотні умови передбачені ст.18 Закону „Про іпотеку”.
Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до пункту 1 статті 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Недійсність правочину виникає через те, що дія схожа на правочин, але за своєю суттю не відповідає його характеристикам. Недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення (аналогічна позиція викладена в абзаці 15 листа Верховного Суду України „Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними” від 24.11.2008).
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, про те, що оспорюваний Іпотечний від 24.12.2007 є дійсними та такими, що відповідають чинному законодавству України.
Відповідно до частини 2 Постанови Пленуму Верховного суду України „Про судову практику в справах про визнання угод недійсним” №3 від 28.04.1978 (із змінами внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України №13 від 25.12.1992, №15 від 25.05.1998) угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних наслідків.
Доказів невідповідності Іпотечного договору від 24.12.2007 вимогам чинного законодавства позивачем не надано.
Таким чином, колегією суддів не встановлено наявність обставин, які є підставою для задоволення позову з огляду на встановлене та вищенаведені норми матеріального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду міста Києва, що заявлені позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову.
Доводи апелянта про те, що його не було повідомлено належним чином про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції, чим було порушено його процесуальні права, є необґрунтованим та не приймаються колегією суддів до уваги.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала про порушення провадження у справі від у справі №34/318 була направлена рекомендованою поштою сторонам 16.06.2010 згідно відмітки канцелярії місцевого суду (№№2859,2860,2861,2862). Позивачу зазначена ухвала була відправлена на адресу вказану позивачем в позовній заяві, та отримана згідно повідомлень про вручення поштового відправлення від 22.06.2010.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Інші доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі є необґрунтованими в розумінні ст. 33 ГПК України, та не спростовують вище викладених обставин справи.
З огляду на встановлене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 ГПК України.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Шинник+" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2010 у справі №34/318 залишити без змін.
Матеріали справи №34/318 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді