01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
26.10.2010 № 37/270
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баранця О.М.
суддів: Чорної Л.В.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Тарасенко К.В. (представник за довіреністю);
від відповідача - Гладкий С.М. (представник за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Торговий дім "Слов"янська група"
на рішення Господарського суду м.Києва від 13.09.2010
у справі № 37/270 ( .....)
за позовом ТОВ "Торговий дім "Слов"янська група"
до Міністерство оборони України
третя особа позивача
третя особа відповідача
про визнання недійсним договору №246/1/08/3 від 12.02.2010
Рішенням господарського суду міста Києва від 13.09.2010 року у справі № 37/270 у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Слов'янська група» відмовлено.
Дане рішення мотивоване тим, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Слов'янська група» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Товариством не наведено та не обґрунтовано, у чому саме полягає порушення його прав та/або законних інтересів у зв'язку з укладенням оспорюваного договору, а також не зазначено, яких саме прав та законних інтересів.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Слов'янська група» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2010 року у справі № 37/270 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не прийнято до уваги положення Роз'яснення Міністерства економіки України та з питань європейської інтеграції від 15.07.2003 року «Щодо визначення предмета закупівлі за державні кошти», положення статті 2 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» в частині неможливості застосування абзацу 1 частини 5 статті 5 цього Закону при проведені замовником наступної процедури закупівлі щодо такого самого предмета закупівлі, застосовані судом невірно, оскільки суд першої інстанції ототожнив поняття «предмет закупівлі» з «категорією предмета закупівлі» та «під категорією предмета закупівлі».
Також Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Слов'янська група» подані письмові додаткові письмові пояснення, які долучені до матеріалів справи.
Міністерство оборони України заперечує проти апеляційної скарги, своїм правом, наданим ст. 96 Господарського процесуального кодексу України не скористалось, відзив до суду не подало.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2010 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Слов'янська група» прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 37/270.
Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду у зв'язку із виробничою необхідністю розгляд апеляційної скарги по справі № 37/270 доручено колегії у складі: головуючий суддя Баранець О.М., судді: Калатай Н.Ф., Чорна Л.В.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 12 лютого 2008 року між Міністерством оборони України - Замовник в особі директора Департаменту постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України Реміняки О.О. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Слов'янська група» - Постачальник в особі комерційного директора Кузьміна І.Ю., на підставі пункту 5 статті 2 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» був укладений договір № 246/1/08/3 про поставку для державних потреб пально-мастильних матеріалів, для техніки спеціального призначення і забезпечення підготовки миротворчих підрозділів (за кошти Державного бюджету України) /а.с. 12-17/.
Згідно пункту 1.1. зазначеного договору № 246/1/08/3 від 12.02.2008 року, Постачальник зобов'язався поставити для потреб Міністерства оборони України пально-мастильні матеріали (далі - продукція) згідно Специфікації, а Замовник -забезпечити приймання продукції та її оплату в асортименті, кількості, у строки і за цінами згідно з нижчевикладеною специфікацією:
- паливо для реактивних двигунів ТС-1 та/або РТ (ТС-1 “ДСТУ 320.00149943.011-99), РТ (ДСТУ 320.00149943.007-97)), строк постачання -20.03.2008, кількістю 2094 тон, за ціною 5520, 83 грн. (без ПДВ з витратами на завантаження продукції в місцях навантаження та транспортними витратами) за тону на загальну суму (без ПДВ) 11 560 618, 02 грн.;
- паливо дизельне зимове З-0,2-(-25) -(ДСТУ 3868-99), строк постачання -20.03.2008, кількістю 1178 тон, за ціною 5212, 50 грн. (без ПДВ з витратами на завантаження продукції в місцях навантаження та транспортними витратами) за тону на загальну суму (без ПДВ) 6 140 325, 00 грн.
Загальна сума договору № 246/1/08/3 від 12.02.2008 року визначена у розмірі 21 241 131, 32 грн. (в тому числі ПДВ -3 540 188, 60 грн.).
На момент укладення оспорюваного договору № 246/1/08/3 від 12.02.2008 року механізм здійснення закупівлі товарів робіт та послуг за державні кошти регулювався Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» № 1490-ІІІ від 22.02.2000 року зі змінами, внесеними станом на 01.09.2007 року
Відповідно до Рішення Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель від 20.12.2007 року № 01/37 рш укладання договорів без застосування процедур закупівель, передбачених Законом № 1490-ІІІ, на суму коштів, яка не перевищує 10 відсотків загальної очікуваної вартості предмета закупівлі згідно частини п'ятої статті 2 Закону можливо одноразово на період проведення процедури закупівлі за умови, якщо замовником повністю виконані вимоги ст. 41, 42, 8, 19, 32 щодо оприлюднення інформації про процедуру, яка проводиться.
На виконання зазначених приписів Міністерство оборони України опублікувало наступні оголошення про заплановані закупівлі:
1. Інформаційний бюлетень Тендерної палати України № 2 (126) від 14.01.2008 року: № 02040608; предмет закупівлі -продукти нафтопереробки рідкі (бензин автомобільний А-95 , кількість -1733, 85 тон; № 02040708; предмет закупівлі -продукти нафтопереробки рідкі (бензин автомобільний А-76 (А-80), кількість -17 760, 70 тон; № 02040808; предмет закупівлі -продукти нафтопереробки рідкі (ДП літнє Л-0,2-62); № 02040908; предмет закупівлі -продукти нафтопереробки рідкі (ДП літнє Л-0,2-40 або ДП літнє Л-0,2-62); № 02041008; предмет закупівлі -продукти нафтопереробки рідкі (паливо для реактивних двигунів ТС-1 або РТ); № 02041108; предмет закупівлі -продукти нафтопереробки рідкі (бензин автомобільний А-92).
2. Інформаційний бюлетень Тендерної палати України № 5 (129) від 04.02.2008 року: № 05167208; предмет закупівлі -продукти нафтопереробки рідкі (ДП зимове 3-0,2 (-25) /а.с.68-69/.
Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач посилається на те, що на момент укладення спірного Договору Відповідачем було порушено приписи абзацу 2 частини 5 статті 2 Закону України.
У відповідності до частини 5 статті 2 зазначеного Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» у разі якщо предметом закупівлі є продукція харчової промисловості, лікарські засоби і вироби медичного призначення, пальне, послуги з організації гарячого харчування, транспортні послуги, послуги з ремонту, а також сировина, матеріали, комплектуючі вироби, необхідні підприємствам для виробництва товарів, замовник на період проведення процедури закупівлі має право для поточних потреб здійснити закупівлю необхідного предмета закупівлі без застосування процедур закупівлі, передбачених цим Законом, на суму коштів, яка не перевищує 10 відсотків загальної очікуваної вартості предмета закупівлі, про що протягом трьох робочих днів повідомляє Антимонопольний комітет України, Міжвідомчу комісію з питань державних закупівель та Тендерну палату України.
Положення, передбачені абзацом першим цієї частини, не застосовуються при проведенні замовником наступної процедури закупівлі щодо такого самого предмета закупівлі.
У відповідності до Роз'яснення Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 15.07.2003 року предмет закупівлі продукції, який не підлягає поділу на частини, визначається за показником п'ятого знака класифікатора (класифікаційне угруповання «категорія»). При цьому замовник може зазначити окремі частини предмета закупівлі продукції за показниками шостого і дев'ятого знака класифікатора (класифікаційні угрупування «під категорія» і «тип»); предмет закупівлі продукції, який не підлягає поділу на частини, може визначатися показником дев'ятого знака класифікатора (класифікаційне угруповання «тип»), якщо замовник здійснює у межах обсягу бюджетного призначення на відповідний рік закупівлю лише однієї позиції цієї продукції в межах показника п'ятого знака класифікатора (класифікаційне угруповання «категорія»).
Як вбачається з наведених вище оголошень, а також договорів про поставку, які були укладені за різними процедурами відповідно до цих оголошень (зокрема, договір № 246/1/08/2 від 12.02.2008 року, № 246/1/08/1 від 12.02.2008 року), замовник -Міністерство оборони України визначив окремо предмети закупівлі продукції -пально-мастильних матеріалів не лише за класифікаційним угрупованням «категорія», а й за класифікаційними угрупованнями «під категорія» і «тип», що не суперечить приписам законодавства України.
Ці предмети закупівлі продукції відповідають різним державним стандартам (ДСТУ).
Доказів того, що Відповідачем було укладено хоча б два договори з однаковим предметом закупівлі як у оспорюваному договорі ( - паливо для реактивних двигунів ТС-1 та/або РТ (ТС-1 “ДСТУ 320.00149943.011-99), РТ (ДСТУ 320.00149943.007-97), строк постачання -20.03.2008 року, кількістю 2094 тон, за ціною 5520, 83грн. (без ПДВ з витратами на завантаження продукції в місцях навантаження та транспортними витратами) за тону на загальну суму (без ПДВ) 11 560 618, 02 грн.; -- паливо дизельне зимове З-0,2-(-25) -(ДСТУ 3868-99), строк постачання -20.03.2008, кількістю 1178 тон, за ціною 5212, 50 грн. (без ПДВ з витратами на завантаження продукції в місцях навантаження та транспортними витратами) за тону на загальну суму (без ПДВ) 6 140 325, 00 грн.) матеріали справи не містять.
Відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого рішенням Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель від 19.06.2007 року № 01/7рш, у разі закупівлі товарів або послуг до одного предмета закупівлі відносяться товари або послуги, кількість, обсяги яких визначаються замовником самостійно виходячи з обґрунтованої річної потреби. Тобто мається на увазі, що підприємство планує річну потребу в товарах (роботах, послугах) без відповідного ділення такої потреби на періоди.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» повинні бути відображені у затвердженому річному кошторисі (програмі, плані використання державних коштів), що є однією із стадій державних закупівель та їх планування.
Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути зокрема, визнання правочину недійсним.
В силу статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним також є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Усі вище наведені вимоги статті 203 Цивільного кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності правочину, були дотримані сторонами під час укладання спірного договору.
Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом міста Києва правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.
З наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2010 року у справі № 37/270.
Доводи наведені в апеляційній скарзі Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Слов'янська група» колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2010 року у справі № 37/270 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Матеріали справи № 37/270 повернути господарському суду міста Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Головуючий суддя
Судді Чорна Л.В.
01.11.10 (відправлено)