01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
28.10.2010 № 14/280
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Щиглик Ю.М. (дов. б/н від 01.06.2010 р.);
від відповідача - Луговик Є.В. ( дов. б/н від 15.09.2010 р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Променергопостач"
на рішення Господарського суду м.Києва від 06.08.2010
у справі № 14/280 ( .....)
за позовом ТОВ "Променергопостач"
до Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про визнання третейської угоди у вигляді третейського застереження недійсною
Рішенням Господарського суду м.Києва від06.08.2010 р. у даній справі у позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Позивач зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, між сторонами по справі було укладено генеральну кредитну угоду № 010-05/990, за умовами даної угоди всі спори, розбіжності та вимоги, що виникають при виконанні цього договору, розглядаються у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків.
Позивач зазначає, що від імені відповідача вказаний договір було підписано його представником, що діяв на підставі довіреності, яка була посвідчена 05.06.2007 р. приватним нотаріусом.
Однак, даною довіреністю не передбачено повноваження укладення та підписання від імені довірителя правочинів, пов'язаних з укладенням третейських угод із визначенням на власний розсуд істотних умов.
Представник відповідача не надав суду відзив на апеляційну скаргу, але зазначив, що прийняте рішення є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд встановив наступне.
У квітні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Променергопостач” звернулось в господарського суду першої інстанції з позовом до Публічного акціонерного товариства „ЕРСТЕ БАНК” про визнання недійсною третейської угоди, укладеної у вигляді третейського застереження в Генеральній кредитній угоді № 010-05/990 від 21.05.2008 р.
Оскаржуваним рішенням суду у даній справі у позові відмовлено повністю.
Дослідивши всі матеріали справи, з'ясувавши всі обставини, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування вказаного рішення господарського суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.05.2008 р. між сторонами по справі було укладено генеральну кредитну угоду № 010-05/990.
Відповідно до п. 1.1 генеральної кредитної угоди кредитор на підставі цієї угоди зобов'язується надавати позичальнику кредитні кошти в доларах США, в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках генеральної кредитної угоди, які є її невід'ємними частинами.
Як встановлено, зі сторони позивача угоду підписано директором ОСОБА_1, а зі сторони відповідача підписано представником банку на підставі довіреності № 2364 від 05.06.2007 р. ОСОБА_4., цю угоду скріплено печатками сторін.
Згідно п.12.1 укладеної угоди № 010-05/990 від 21.05.2008 р. всі спори, розбіжності та вимоги, які випливають з нього, підлягають, за вибором позивача, розгляду у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з регламентом даного третейського суду. Третейський розгляд справ, учасниками якого є сторони цього договору, здійснюється третейським судом.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про третейські суди» юридичні та фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.
Згідно ст. 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди. За будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди регламенту третейського суду застосовуються положення регламенту. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною. Недійсність окремих положень договору, контракту, що містить третейське застереження, не тягне за собою недійсність такого третейського застереження. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про третейські суди» якщо третейська угода укладена у вигляді третейського застереження, то вона вважається невід'ємною частиною угоди і щодо неї діють такі самі правила правонаступництва, що й до угоди в цілому.
За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Згідно ст. 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була видана нотаріально засвідчена довіреність № 2364 від 05.06.2007 р. громадянину ОСОБА_4 на укладення від імені відповідача кредитних договорів.
Повноваження на укладення вказаних договорів ОСОБА_4 мав лише в разі пред'явлення копії протоколу або витягу з протоколу засідання кредитного комітету банку.
Як випливає з матеріалів справи, відповідно до укладеної угоди № 010-05/990 на засіданні кредитного комітету відповідача від 21.05.2008 р. було прийнято рішення про надання кредиту.
Отже, представник ОСОБА_4 діяв в межах, що передбачені нотаріально посвідченою довіреністю від 05.06.2007 р., та при укладенні даної угоди мав необхідні для цього повноваження.
Крім того, в квітні 2010 р. відповідач звертався до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Променергопостач”, ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за генеральною кредитною угодою № 010-05/990.
Таким чином апеляційний господарський суд вважає, що зазначені позовні вимоги є необґрунтовані, а тому правомірно було відмовлено судом першої інстанції в їх задоволенні.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарським судом першої інстанції в процесі розгляду справи в достатній мірі з'ясовані та доведені обставини по справі, рішення прийнято судом у повній відповідності з матеріалами справи та з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.
Підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -
Рішення Господарського суду м.Києва від06.08.2010 р. у справі №14/280 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Справу № 14/280 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді
02.11.10 (відправлено)