01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
26.10.2010 № 6/507
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Ляхович О.С.
від відповідача -Каменчук В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз"
на рішення Господарського суду м.Києва від 27.05.2010
у справі № 6/507 ( .....)
за позовом Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз"
до ЗАТ "Укргаз-Енерго"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про зобов"язання вчинити дії та стягнення 100003576,53 грн.
Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго» (далі - відповідач) про зобов'язання підписати реєстри фактично протранспортованих обсягів природного газу газовими мережами позивача за договором № 30/66/Тр-07 від 03.01.2007 року за листопад - грудень 2007 року та січень-лютий 2008 року; зобов'язання підписати акти здачі-приймання послуг з технічного приймання-передачі та транспортування природного газу за договором № 30/66/Тр-07 від 03.01.2007 року за жовтень-грудень 2007 року та січень-лютий 2008 року; стягнення 1 4248551,25 грн. основного боргу, 73198757 грн. пені, 5753035,7 грн. пені та штрафу, 4218967,1 грн. інфляційних та 607355,95 грн. трьох процентів річних.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.05.2010 року позов Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» задоволено частково. Присуджено до стягнення з Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго» на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» 14932669,03 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 434895,73 грн. трьох відсотків річних, 3226626,52 грн. пені, 1184130,41 грн. штрафу та 1000000 грн. пені за не підписання актів здачі-приймання послуг з технічного приймання-передачі та транспортування природного газу, 5298,28 грн. державного мита та 64,93 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» в дохід Державного бюджету несплачені 194,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 27.05.2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити Відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2010 року прийнято до провадження апеляційну скаргу та призначено її розгляд на 21.09.2010 року.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 27.05.2010 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» щодо стягнення з Закритого акціонерного товариства «Укргаз - Енерго» суми основного боргу 14 248 551,25 грн., пені за невиконання грошового зобов'язання у розмірі 4 328 180,60 грн., суму штрафу у розмірі 1 424 855,13 грн., інфляційних нарахувань у сумі 5 757 810,61 грн., три відсотка річних у розмірі 1 038 488,61 грн., пені за не підписання актів приймання - передачі природного газу у розмірі 73 198 757,00 грн.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2010 року прийнято до провадження апеляційну скаргу та призначено її розгляд на 21.09.2010 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2010 року на підставі ст. 77 ГПК України відкладено розгляд справи на 05.10.2010 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2010 року продовжено строк розгляду справи на підставі ст. 69 ГПК України та відкладено розгляд справи на 12.10.2010 року.
У судовому засіданні 12.10.2010 року оголошено перерву на 19.10.2010 року.
19.10.2010 року у судовому засіданні оголошено перерву на 26.10.2010 року.
У судове засідання 26.10.2010 року з'явилися представники позивача та відповідача.
Відповідно до положень ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 03.01.2007 року між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» (виконавцем) та Закритим акціонерним товариством «Укргаз-Енерго» (замовником) було укладено договір про надання послуг з транспортування газу № 30/66/Тр-07 (далі - договір, а.с. 23-30 т. 1).
Згідно з п. 1.1. договору виконавець зобов'язується прийняти та протранспортувати природний газ системою розподільних газопроводів, що знаходяться в зоні обслуговування та/або користуванні виконавця, від пунктів приймання-передачі газу - газорозподільних станцій на магістральних трубопроводах та/або пунктів виміру витрат газу в районах видобутку газу на території України до пунктів призначення - місця входу газопроводу на територію споживача або до точки балансового розмежування газопроводів споживачів для технічної передачі визначеним відповідачем (замовником) та доведеним (підтвердженим) до виконавця через Об'єднане диспетчерське управління ДК «Укртрансгаз» (ОДУ ДК «Укртрансгаз») споживачам, здійснювати облік такого газу (надалі послуги з транспортування газу), а замовник зобов'язується відповідно до умов даного договору оплатити надані виконавцем послуги з транспортування газу.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що виконавець зобов'язаний надати замовнику послуги з транспортування належного замовнику газу в загальному обсязі до 1750000000 куб.м., в тому числі по роках: з 2007 року - по 2011 року 350000000 куб.м. щорічно.
Відповідно до п. 4.1. договору надання послуг з транспортування газу оформлюється замовником і виконавцем шляхом складання акту здачі-прийомки послуг з транспортування газу.
Згідно з п. 4.2. договору надання послуг з технічного приймання-передачі газу в пунктах приймання-передачі та пунктах призначення оформлюється сторонами шляхом складання акту здачі-прийомки послуг з технічного приймання-передачі газу в пунктах приймання-передачі та пунктах призначення.
Сторони зобов'язані підписати акти, зазначені в п. 4.1. та п. 4.2. даного договору, за місяць, у якому фактично виконавець надавав замовникові послуги з транспортування природного газу і послуги з технічного приймання-передачі газу в пунктах приймання-передачі призначення, до 10 числа місяця, наступного за місяцем, у якому фактично надавалися послуги. При відсутності зауважень замовник підписує направлені виконавцем акти і в день підписання засобами факсимільного зв'язку надсилає виконавцю. Оригінали актів і зауважень замовник повертає виконавцю не пізніше 15 числа місяця наступного за звітнім (п. 4.3. договору).
Пунктом 4.4. договору встановлено, що акт здачі-прийомки послуг з транспортування газу та акт здачі-прийомки послуг з технічного приймання-передачі газу в пунктах приймання-передачі та пунктах призначення складаються виконавцем.
Відповідно до п. 4.8. договору акти є підставою для здійснення розрахунків у встановленому договором порядку.
Статтею 5 договору визначено тариф на транспортування 1000 куб. м. газу розподільчими газопроводами виконавця, який становить 63,48 грн. з ПДВ (п. 5.1 договору). Тариф на транспортування газу, зазначений у пункті 5.1 договору, може коригуватися сторонами у разі прийняття рішення Національної комісії регулювання електроенергетики України шляхом підписання додаткової угоди до даного договору (п. 5.2. договору).
За надання послуг з технічного приймання-передачі газу в пунктах приймання-передачі та в пунктах призначення замовник сплачує на користь виконавця винагороду в розмірі 0,06 грн. з ПДВ за кожну 1000 куб.м. прийнятого в пунктах приймання-передачі та переданого в пунктах призначення споживачам газу з ресурсів замовника (п. 5.3. договору).
Загальна планова розрахункова сума даного договору становить - 111 195 000,00 грн. з ПДВ. Фактична сума даного договору визначається шляхом складання вартості послуг з транспортування протягом строку дії даного договору ( п. 5.4. договору).
Відповідно до п. 6.2. договору остаточний розрахунок за послуги виконавця з транспортування природного газу здійснюється замовником до 15-го числа місяця, наступного за звітнім.
Так, на виконання умов вказаного договору виконавець протягом лютого 2007 року - лютого 2008 року надав замовнику послуги з транспортування природного газу на загальну суму 21 287 569,33 грн., що підтверджується актами здачі-приймання послуг з технічного приймання-передачі та транспортування природного газу (т. 2 а.с. 49-62).
Надання послуг по транспортуванню в січні-вересні 2007 року підтверджується оформленими належним чином актами здачі-приймання послуг з технічного приймання-передачі та транспортування природного газу (т. 2 а.с. 49-57).
У період жовтень-грудень 2007 року та січень-лютий 2008 року виконавцем щомісячно до 10 числа направлялись замовнику оформлені належним чином акти здачі-приймання послуг з технічного приймання-передачі та транспортування природного газу (далі - акти). Проте, замовник отриманні ним акти залишив не підписаними, зауважень не надав та виконавцю не повернув.
Посилання відповідача на те, що останній не отримував від позивача акти колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки в матеріалах справи міститься опис вкладення в цінний лист, який підтверджує, що Відкритим акціонерним товариством «Вінницягаз» було направлено Закритому акціонерному товариству «Укргаз - Енерго» акти здачі - приймання послуг з технічного приймання - передачі та транспортування природного газу від 31.10.2007 року, 30.11.2007 року, 31.12.2007 року, 31.01.2008 року та 29.02.2008 року.
Відповідно до п. 10 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1729 (далі -Постанова), постачальники природного газу у разі постачання природного газу за регульованим тарифом укладають з газотранспортними і газодобувними підприємствами та суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на здійснення розподілу природного і нафтового газу, договори про транспортування природного газу.
Пунктом 12 Постанови передбачено, що газотранспортні та газодобувні підприємства НАК «Нафтогаз України», а також суб'єкти господарської діяльності, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу, зокрема, виконують диспетчерські функції з контролю та регулювання надходження і реалізації природного газу.
В силу п. 2.1.2. Порядку доступу до газотранспортної системи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2001 року № 79, контроль за прийманням-передачею газу в газотранспортну систему здійснюється на вхідних та вихідних газорозподільних станціях, які обладнані відповідними замірними вузлами і забезпечують узгоджену точність вимірювання згідно з технічними угодами. Об'єднане диспетчерське управління веде єдиний централізований реєстр всіх об'єктів та суб'єктів, які мають прямий вихід до газорозподільних станцій. Він є єдиним офіційним реєстром всіх постачальників та споживачів.
Довідкою дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» підтверджується твердження виконавця про надання замовнику послуг з постачання газу споживачам у період за листопад 2007 року - лютий 2008 року в обсязі 142 358, 115 куб.м. (т. 3 а.с. 71).
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було здійснено розрахунок за послуги з транспортування природного газу протягом 2007 року - 2008 року у розмірі 7 039 015, 08 грн.
Відтак, з огляду на наявні в матеріалах справи доказів, вбачається, що відповідач свої зобов'язання по оплаті за надані послуги з транспортування природного газу не виконав в повному обсязі, внаслідок чого заборгованість останнього перед позивачем становить 14 248 551, 25 грн., а не 11 841 304,10 грн. як зазначено судом першої інстанції.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, як вбачається з матеріалів справи господарським судом м. Києва були нараховані штрафні санкції виходячи з розміру основного боргу, помилково визначеного у розмірі меншому, ніж він є насправді.
Тому колегія суддів, здійснила перерахунок інфляційної складової боргу та 3 % річних, виходячи із суми основного боргу у розмірі 14 248 551,25 грн.
З урахуванням викладеного, відповідно до розрахунку суду апеляційної інстанції загальна сума інфляційної складової боргу становить за період з 13.11.2007 року по 24.04.2009 року 4 218 967,10 грн., з квітня 2009 року по березень 2010 року 1 538 843, 51 грн. та 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 13.03.2007 року по 24.04.2009 року складає 607 355,95 грн., з 27.04.2009 року по 01.05.2010 року 431 132,66 грн.
Таким чином, загальна сума інфляційної складової боргу та 3 % річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 5 757 810,61 грн. та 1 038 488,61 грн.
Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У відповідності з п. 7.5 договору у випадку не підписання актів у встановлені договором строки, винна сторона сплачує за вимогою іншої сторони пеню в розмірі 0,5% від заставної вартості планового місячного обсягу транспортування газу у відповідному місяці за кожен день прострочення виконання зобов'язання, але не більше подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, яка діяла у період, протягом якого відбулася затримка у виконання зобов'язання за кожен факт невиконання.
Згідно п. 7.8. договору у випадку не проведення у встановлені даним договором строки розрахунків, замовник сплачує на користь виконавця пеню у розмірі 0,5% від вартості послуг з транспортування газу у відповідному місяці за кожен день прострочення виконання зобов'язання, але не більше подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, яка діяла у період, протягом якого відбулася затримка у зобов'язанні, а за прострочення більш ніж 30 днів додатково штраф у розмірі 10 % від заборгованості.
Відповідно п. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, зокрема у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно п. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
За приписами ст. 83 ГПК України, господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Отже, зважаючи на часткове погашення відповідачем заборгованості, суд вважає за можливе скористатися правом, передбаченим п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України і застосувати норми ст. 233 Господарського кодексу України. Так, враховуючи відсутність відомостей від позивача про негативні для підприємства наслідки неналежного виконання відповідачем обов'язку з оплати наданих послуг з транспортування природного газу, суд зменшує розмір за невиконання грошового зобов'язання, пені за не підписання актів здачі - приймання послуг з технічного приймання - передачі та транспортування природного газу, штрафу, що підлягає стягненню з відповідача до 100 000 грн.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 100 000 грн., пеня за не підписання актів здачі - приймання послуг з технічного приймання - передачі та транспортування природного газу 100 000 грн. та штраф у розмірі 100 000 грн.
Крім того, позивач просив зобов'язати відповідача підписати реєстри фактично протранспортованих обсягів природного газу газовими мережами позивача за договором за листопад-грудень 2007 року та січень-лютий 2008 року та акти здачі-приймання послуг з технічного приймання-передачі та транспортування природного газу за договором за жовтень-грудень 2007 року та січень-лютий 2008 року.
Способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів визначено статті 20 Господарського кодексу України.
Вищезазначеними нормами не передбачено такого способу захисту прав, як підписання акта приймання-передачі товару за договором про надання послуг.
Суд першої інстанції правомірно зазначив, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання реєстри фактично протранспортованих обсягів природного газу газовими мережами та актів приймання-передачі, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.
Таким чином, заявлена позивачем вимога про зобов'язання відповідача підписати реєстри фактично протранспортованих обсягів природного газу газовими мережами та акти приймання-передачі природного газу за договором надання послуг (які за своєю природою є лише товарно-супровідними документами) не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.
Крім того, за статтею 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, зокрема, про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.
Враховуючи те, що реєстр та акт приймання-передачі не носить характеру акту в розумінні статті 12 Господарського процесуального кодексу України, зазначений спір не підлягає вирішенню у господарських судах України.
Враховуючи зазначене, колегія суддів в цій частині погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу того, що оскільки чинним законодавством не передбачено повноважень суду щодо зобов'язання суб'єкта господарювання підписати реєстри фактично протранспортованих обсягів природного газу газовими мережами та акти приймання-передачі природного газу, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Твердження відповідача стосовно того, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, щодо наявності боргу у відповідача перед позивачем до уваги не приймаються з огляду на наступне.
Предметом Договору є послуги з транспортування газу, за які відповідач повинен здійснити оплату. Саме оплата наданих послуг формує зміст прав і обов'язків відповідача. Документом, який підтверджує надання позивачем послуг, тобто виконання ним своїх обов'язків, є акт здачі-прийомки послуг з транспортування газу.
Саме цей документ є первинним бухгалтерським документом, який засвідчує здійснення господарської операції і містить інформацію як про об'єм протранспортованого газу, так і про вартість наданих послуг.
Рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти. Ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, оскільки не є обумовленою сторонами обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні.
Крім того, згідно з п. 6.2 Договору строк оплати прив'язаний до строку, що минув після настання звітного періоду (до 15 числа місяця наступного за звітним), а не до строку, що минув після надсилання рахунків-фактури.
Враховуючи викладене судова колегія дійшла висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 27.05.2010 року по справі № 6/507 підлягає зміні в частині стягнення суми основного боргу, інфляційної складової боргу, 3 % річних, пені, пені за не підписання актів здачі - приймання послуг з технічного приймання - передачі та штрафу, в решті рішення слід залишити без змін.
Судові витрати по справі, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 4 ст. 103, п. 1 ч.1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» задовольнити частково.
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Укргаз - Енерго» задовольнити частково.
Рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2010 року у справі № 6/507 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
«Позов задовольнити частково.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; поштова адреса: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська/Басейна, 1/3-2, офіс G-1, код 34003224) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» (21012, м. Вінниця, пров. Щорса, 24, код 03338649) 14 248 551, 25 грн. боргу, інфляційна складова боргу 5 757 810,61 грн., 1 038 488,61 грн. трьох відсотків річних, 100 000 грн. пені, 100 000 грн. штрафу та 100 000 грн. пені за не підписання актів здачі-приймання послуг з технічного приймання-передачі та транспортування природного газу, 544,29 грн. державного мита та 2,45 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.»
В решті рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2010 року у справі № 6/507 залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; поштова адреса: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська/Басейна, 1/3-2, офіс G-1, код 34003224) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» (21012, м. Вінниця, пров. Щорса, 24, код 03338649) 272,14 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.
Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.
Матеріали справи № 6/507 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді