01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
27.10.2010 № 4/076-09
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
від ДВС ГУЮ в Київській області - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД"
на ухвалу Господарського суду Київської області від 31.08.2010
за скаргою ТОВ „Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД”
на дії Державної виконавчої служби Головного управління юстиції
(далі - ДВС ГУЮ) в Київській області
у справі № 4/076-09 ( .....)
за позовом ТОВ "Украгрозакупівля"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 339548,68 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 31.08.2010р.у справі №4/076-09 відмовлено в задоволенні скарги ТОВ „Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД” на дії органів ДВС ГУЮ в Київській області щодо виконання наказу господарського суду Київської області від 27.11.2009р. і скасуванні постанови „Про відкриття виконавчого провадження” від 25.02.2010р. та постанови „Про арешт коштів боржника” від 28.07.2010р.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ТОВ „Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД” подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу ТОВ „Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД” на дії органів ДВС ГУЮ в Київській області щодо виконання наказу господарського суду Київської області від 27.11.2009р. та скасувати постанову „Про відкриття виконавчого провадження” від 25.02.2010р. і постанови „Про арешт коштів боржника” від 28.07.2010р.
Відзиви на апеляційну скаргу ТОВ „Украгрозакупівля” і ДВС ГУЮ в Київській області не надали.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 1 Закону України „Про державну виконавчу службу” та статті 2 Закону України „Про виконавче провадження” примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України „Про виконавче провадження” (далі - Закон).
Відповідно до положень статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було направлено на адресу Державної виконавчої служби заяву №93 від 09.12.2009 року про відкриття виконавчого провадження з приводу виконання наказу господарського суду у справі №4/076-09 та стягнення з боржника 17428,17 грн. пені, 3367,74 грн. державного мита та 117,03 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (т.2 а.с.42-43).
Копія вказаної заяви була також направлена на адресу боржника - ТОВ „Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД” .
Згідно ст. 24 Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
На підставі вищезазначеної заяви, а також керуючись нормами Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець постановою від 25.02.2010р. прийняв до виконання виконавче провадження з примусового виконання рішення господарського суду (т.2 а.с.44).
У відповідності до ст. 27 Закону, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.
28.07.2010р. державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішення відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області було винесено постанову «Про арешт коштів боржника», відповідно до якої накладено арешт на кошти в межах суми 20912,94 грн., що належать боржнику.
Дана процесуальна дія передбачена ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження», частиною 2 якої визначено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах.
Постановою Пленуму Верховного суду України №14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» зазначено, що суди повинні мати на увазі, що при виконанні рішень про стягнення грошових коштів державний виконавець згідно із ст. 50 Закону №606-ХІУ у першу чергу звертає стягнення на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках і вкладах в установах банків та інших кредитних організаціях, а також на рахунки в цінних паперах у депозитаріях останніх, і лише за відсутності у боржника коштів і цінностей - на належне йому інше майно, за винятком того, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення (п.15).
Тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що постанови «Про відкриття виконавчого провадження» та «Про арешт коштів боржника» є такими, що винесені на підставі норм чинного законодавства, та при винесенні яких, з боку державного виконавця, дотримано всіх процесуальних дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».
Місцевий суд правильно визнав надуманими, необгрунтованими та такими, що не підтверджуються жодними доказами, доводи відповідача, викладені в скарзі на дії ДВС Головного управління юстиції в Київській області.
Тому суд першої інстанції законно і обґрунтовано відмовив в задоволенні скарги ТОВ „Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД” на дії органів ДВС ГУЮ в Київській області щодо виконання наказу господарського суду Київської області від 27.11.2009р. і не скасував постанову „Про відкриття виконавчого провадження” від 25.02.2010р. та постанову „Про арешт коштів боржника” від 28.07.2010р.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу ТОВ „Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД” залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 31.08.2010р.у справі №4/076-09 - без змін.
Справу №4/076-09 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді
01.11.10 (відправлено)