01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
12.10.2010 № 34/238
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
За участю представників:
від позивача - не з'явився,
від відповідача -Лиштва Ю.В. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна транспортна компанія"
на рішення Господарського суду м.Києва від 09.06.2010
у справі № 34/238 ( .....)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна транспортна компанія"
до Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк"
про внесення змін до договору про надання кредиту та зобов"язання вчинити дії
У квітні 2010 року ТОВ „Інвестиційна транспортна компанія” (позивач) звернувся до ПАТ „ОТП Банк” (відповідач) з позовом до господарського суду міста Києва про внесення змін до договору про надання кредиту та зобов'язання вчинити дії, а саме:
1) Внести зміни до договору про надання кредиту № СR 08-181/29-1 від 14.04.2008, шляхом викладення пункту 1.11 зазначеного Договору в наступній редакції: “1.11 Застереження щодо валюти платежів. Платежі щодо повернення Кредиту, сплати процентів за Кредитом мають бути здійснені Позичальником у валюті Кредиту (Траншу) в порядку та на умовах встановлених цим Договором, або у валюті України (гривні). Зарахування платежів у цьому випадку провадиться у валюті Кредиту (Траншу), виходячи з валюти курсу НБУ, який існував на день укладення Договору. Інші платежі за цим Договором, що розраховуються у валюті Кредиту (Траншу), підлягають виконанню у валюті України (гривня) виходячи з валютного курсу НБУ, який існував на день укладення Договору”.
2) Зобов'язати Відповідача здійснити перерахунок сплачених Позивачем коштів на погашення відсотків та тіла Кредиту по офіційному курсу НБУ на момент укладення Договору про надання кредиту № СR 08-181/29-1 від 14.04.2008 -5,05 грн/дол.;
3) Зобов'язати Відповідача зарахувати різницю коштів, перерахованих по офіційному курсу НБУ на момент видачі кредитів та фактично сплаченими Відповідачу, в рахунок погашення тіла Кредиту по Договору про надання кредиту № СR 08-181/29-1 від 14.04.2008;
Крім того, позивач просив суд покласти на відповідача судові витрати.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з настанням фінансово-економічної кризи, з вересня 2008 року відбулася різка девальвація національної валюти та інфляція, стрімке зростання офіційного та комерційного курсів долара США по відношенню до національної валюти, що підтверджується низкою законодавчих актів. Зазначені факти суттєво впливають на виконання Кредитного договору позивачем, оскільки на час укладення Кредитного договору курс долара США до гривні за офіційним курсом НБУ складав 5,05 грн./дол. США. Позивач не міг прогнозувати падіння курсу української валюти до 8 грн./дол. США. Виходячи з того, що дохід позивача формується з гривневих надходжень, а сплата кредитних платежів відбувається в доларах США, витрати позивача на погашення відсотків та тіла кредиту зросли пропорційно падінню курсу української валюти. Виходячи із зазначених обставин, відповідно до частини 1 статті 651, статті 652 Цивільного кодексу України та статті 188 Господарського кодексу України позивач просить задовольнити позовні вимоги.
Рішенням господарського суду міста Києва від 09.06.2010 року у справі № 34/238 у задоволенні позовних вимог ТОВ „Інвестиційна транспортна компанія” відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва у справі №34/238 від 09.06.2010 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
В своїй апеляційній скарзі , скаржник посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини та матеріали справи, які мають значення для справи.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України”).
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача, за наявними у справі доказами.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи та заслухавши представника відповідача, колегія суддів встановила наступне:
Як свідчать матеріали даної справи, 14.04.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна транспортна компанія” та публічним акціонерним товариством “ОТП Банк” було укладено договір про надання кредиту № СR 08-181/29-1, відповідно до якого банк надає позичальнику кредит у розмірі, що не перевищує ліміт фінансування, а позичальник приймає, зобов'язується належним чином використати та повернути банку кредит, а також сплатити проценти та виконати інші зобов'язання, встановлені у цьому договорі.
Відповідно до п. 1.1.1. договору , кредит може надаватися в такій валюті: долари США.
Ліміт фінансування складає 7 680 000 дол. США.
Позичальник зобов'язаний використовувати кредит на придбання залізничних вантажних на піввагонів мод. 12-783у ВАТ “Крюківський вагонобудівний завод” за договором № 7608/010 1609, укладеним 09.04.2008р.
Позичальник зобов'язується виконати боргові зобов'язання за кредитним договором в строк до 14.04.2015 включно.
Позичальник зобов'язаний сплатити банку відповідну плату від суми кредиту в порядку та на умовах, визначених в пунктах 1.4.1 (Проценти за кредит), 1.4.2 (Збільшення процентної ставки), 1.4.3 (Зменшення процентної ставки), 1.4.4-1.4.7 Кредитного договору, які відповідно до Примітки пункту 1.4.7 цілком відповідають волі сторін, які вичерпно розуміють зміст та порядок визначення плати за Кредит та окремих елементів такого порядку.
Графік повернення кредиту позичальником визначений пунктом 1.6 кредитного договору, який позичальнику повністю зрозумілий відповідно до примітки пункту 1.6.1 кредитного договору.
Відповідно до пункту 1.11 кредитного договору визначені застереження щодо валюти платежів. Платежі щодо повернення кредиту, сплати процентів за кредитом мають бути здійснені позичальником у валюті кредиту (Траншу) в порядку та на умовах встановлених цим договором. Інші платежі за цим договором, що розраховуються у валюті кредиту (Траншу), підлягають виконанню у валюті України (гривнях) виходячи з валютного курсу НБУ або Міжбанківського валютного курсу на день виконання (сплати).
Банк може на власний розсуд прийняти виконання боргових зобов'язань, що мають бути виконані у валюті кредиту, в іншій валюті. При відсутності або недостатності у позичальника коштів для здійснення платежів у відповідній валюті, та при наявності у позичальника іншої валюти, позичальник зобов'язаний запропонувати банку виконання в такій іншій валюті. Банк може здійснити конвертацію у відповідності з чинним законодавством України за чинними тарифами банку. У випадках, вказаних у цьому договорі, банк має право самостійно здійснити конвертацію, якщо це не буде заборонено чинним законодавством.
Сторони встановили, що банк не зобов'язаний приймати виконання боргових зобов'язань в валюті, іншій ніж визначена цим договором. Відмова банку від прийняття виконання боргових зобов'язань в іншій валюті, ніж передбачена цим договором, не може розглядатися як сприяння збільшенню збитків позичальника через прострочення виконання Позичальником зобов'язань (пункт 1.11.1 Кредитного договору).
Застереженням до пункту 1.11.1 кредитного договору передбачено, що позичальник підтверджує свою обізнаність з тарифами банку та погоджується з ними.
Відповідно до пункту 3.4 кредитного договору, позичальник запевняє банк в тому, що укладаючи цей кредитний договір позичальник не помиляється стосовно обставин, що мають суттєве значення (природа договору, права та обов'язки сторін, інші умови договору).
Підписанням цього договору сторони підтверджують, що укладення договору відповідає вільному волевиявленню сторін, жодна з сторін не знаходиться під впливом тяжких обставин та умови цього договору є взаємовигідними для кожної із сторін (пункт 7.1. Кредитного договору).
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.
15.04.2008р. позичальник звернувся до банку з кредитною заявкою на отримання кредиту у розмірі 7 680 000 доларів США з процентною ставкою (LIBOR + 8,75) %. Отримання зазначених кредитних коштів позичальником підтверджено листом позивача вих. № 01/01-51 від 15.02.2010 “Про внесення змін в Кредитні договори” та позивачем не спростовується.
Договором № 1, Договором № 2, Договором № 3 про зміну договору про надання кредиту № СR 08-181/29-1 від 14.04.2008, укладеними 13.01.2009р., 13.02.2009р., 04.03.2009р. відповідно, сторонами змінювалась редакція пункту 1.6.1 кредитного договору в частині графіку повернення Кредиту.
15.02.2010р. позивач звернувся до банку з листом вих. № 01/01-51 відповідно до якого запропонував банку, в тому числі:
- здійснити перерахунок сплачених позивачем коштів на погашення відсотків та тіла кредиту по офіційному курсу НБУ на момент укладення договору про надання кредиту № СR 08-181/29-1 від 14.04.2008 -5,05 грн/дол.;
- різницю в сумі 562 241, 93 дол. США зарахувати в рахунок погашення тіла кредиту по договору про надання кредиту № СR 08-181/29-1 від 14.04.2008;
- внести зміни в договір про надання кредиту № СR 08-181/29-1 від 14.04.2008, а саме передбачити, що платежі щодо повернення кредиту, сплатити процентів за кредитом мають бути здійснені позичальником у валюті кредиту виходячи з валютного курсу, який існував на день укладення кредитного договору.
До листа додавався розрахунок фінансових втрат в сумі 562 241,93 дол. США по операціям купівлі валюти позичальника з банком за період з 22.09.2008р. до 10.02.2010р.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 638 ЦК України, передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вірно встановив місцевий суд, позивачем та відповідачем в належній формі було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору про надання кредиту № СR 08-181/29-1 від 14.04.2008, а саме визначена: сума кредиту, проценти за користування кредитом, валюта платежів, умови надання та повернення кредиту.
Дійсність даного договору сторонами не оспорюється.
Відповідно до пункту 8.2 Кредитного договору цей договір залишатиметься чинним до моменту виконання кожною із сторін своїх зобов'язань за цим договором у повному обсязі, та такий день вважатиметься днем припинення цього договору.
Кредитний договір може бути змінений або доповнений за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткової угоди / договору / правочину до нього. Всі зміни та доповнення до договору повинні бути здійснені в письмовій формі, підписані сторонами та скріплені відбитками печаток сторін. Такі зміни та доповнення додаються до цього договору і є його невід'ємною частиною (пункти 7.2, 7.3 Кредитного договору).
Позивач просив суд змінити редакцію пункту 1.11 кредитного договору, відповідно до запропонованих ним умов в позовній заяві, оскільки на його думку, сторонами не було досягнуто згоди щодо зміни істотних умов кредитного договору.
Відповідно до частини 1 статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Відповідно до частини 2 статті 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Виходячи із змісту позовної заяви серед обставин, що суттєво впливають на виконання позивачем кредитного договору та є підставою для зміни редакції пункту 1.11. кредитного договору в запропонованій ним редакції є: зміна курсу долара на міжбанківському валютному ринку з 5,05 грн./дол. США на 8 грн./дол. США.
Доводи позивача стосовно того, що позивач не міг передбачити зміну курсу валют та те, що останній вважає цю обставину істотною обставиною для зміни умов кредитного договору, не можуть бути прийняти до уваги з наступних підстав.
Відповідно до статті 36 Закону України “Про Національний банк України”, офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком.
Згідно з частинами 1, 2 статті 8 Декрету Кабінетів Міністрів України “Про систему валютного регулювання та валютного контролю”, для валютних операцій використовуються валютні (обмінні) курси іноземних валют, виражені у валюті України, курси валютних цінностей в іноземних валютах, а також у розрахункових (клірингових) одиницях. Зазначені курси встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
Національний банк України може встановлювати граничні розміри за операціями на міжбанківському валютному ринку України уповноважених банків та інших фінансових установ, що одержали ліцензію Національного банку України, за винятком операцій, пов'язаних із строковими (ф'ючерсними) угодами.
Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного Банку України № 496 від 12.11.2003, визначає, що офіційний курс гривні до іноземних валют, в тому числі до долара США встановлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют станом на останню дату.
З наведеного можливо зробити висновок, що стабільність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена та не гарантується.
Таким чином, при укладенні кредитного договору в іноземній валюті (доларах США) та беручи на себе певні обов'язки щодо погашення кредиту саме в доларах США, позичальник грошових коштів за кредитним договором, враховував чи мав враховувати, що зміна обставин (щодо курсу долара до гривні) може настати, оскільки законодавством не передбачено гарантій стабільності курсу долару відносно гривні та цін на ринку.
Укладення кредитного договору на визначених умовах є формою здійснення підприємницької діяльності, на умовах комерційного розрахунку та власного комерційного ризику, що свідчить про те, що позичальник кредитних коштів несе валютний ризик за кредитним договором при зміні курсу валюти, в тому числі при збільшені вартості іноземної валюти.
Отже, зазначені факти були відомі і зрозумілі позивачу, що підтверджується положенням пункту 3.4 кредитного договору.
З огляду на викладене, колегія вважає, що правові підстави для зміни кредитного договору в судовому порядку відсутні.
Щодо запропонованих позивачем змін до пункту 1.11 кредитного договору слід вказати наступне.
Запропонований позивачем порядок здійснення платежів за кредитним договором, виходячи з валюти курсу НБУ, який існував на день укладення кредитного договору буде порушувати вимоги частини 3 статті 509 ЦК України, оскільки зазначені умови фактично призведуть до необхідності банку здійснювати завідомо збиткові валютні операції по купівлі валюти для погашення зобов'язань позивача за кредитним договором на міжбанківському валютному ринку за визначеним на момент купівлі курсом валют.
Таким чином, колегія прийшла до висновку , що суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог.
Згідно ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Проте, в даному випадку, апелянт, всупереч вимог вказаної норми закону, не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду є обґрунтованим , законним та визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим не вбачає підстав для скасування або зміни рішення, тому залишає рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Рішення господарського суду міста Києва від 09.06.2010р. у справі №34/238 залишити без змін.
2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційна транспортна компанія” залишити без задоволення.
3.Матеріали справи №34/238 повернути до господарського суду міста Києва.
4.Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді