01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
13.10.2010 № 38/111
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Волков Г.В. (за довіреністю),
від відповідача - не з'явився,
від третьої особи - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ ВТБ Банк в особі відділення "Київська регіональна дирекція"
на рішення Господарського суду м.Києва від 01.04.2010
у справі № 38/111 ( )
за позовом ВАТ ВТБ Банк в особі відділення "Київська регіональна дирекція"
до ТОВ "Кийбук"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог н апредмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1
про стягнення 500000,00 грн.
У лютому 2010 року ВАТ ВТБ Банк в особі Відділення „Київська регіональна дирекція” звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ „Кийбук” про стягнення боргу у розмірі 500 000 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 19.02.07 року між позивачем та третьою особою був укладений кредитний договір №10-0602/35 КФО-07, відповідно до якого позивач надав третій особі кредитні кошти у розмірі 450000,00 доларів США, з кінцевим терміном повернення кредиту до 17.02.12 р. та зі сплатою процентів в розмірі 13,0 % відсотків річних.
Крім того, 19.02.07 року між позивачем та відповідачем, на забезпечення виконання зобов'язань третьої особи за кредитним договором був укладений договір поруки №10-0602/38 ПФО-07. Згідно з умовами вказаного договору поруки відповідач, поручився перед позивачем нести повну відповідальність своїм майном та грошовими коштами за виконання третьою особою зобов'язань за вказаним кредитним договором, в тому числі за своєчасне та повне повернення суми кредиту, сплату процентів за користування кредитом, пені, штрафів та інших платежів, передбачених договором кредиту, а також за відшкодування можливих збитків, пов'язаних з невиконанням третьою особою договору кредиту.
На виконання умов договору позивач надав, а третя особа прийняла грошові кошти. Проте, третя особа свої зобов'язання з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами не виконала, у зв'язку з чим у позивача, відповідно до норм чинного законодавства України та умов договору поруки №10-0602/437 ПФО від 26.10.06 року, виникло право вимагати від відповідача виконання зобов'язань третьої особи за кредитним договором №10-0602/35 КФО, отже, відповідач повинен сплатити позивачу суму заборгованості.
Рішенням господарського суду міста Києва від 01.04.2010 року у справі № 38/111 позовні вимоги задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 195 460,37 грн. заборгованості, 1954,60 грн. державного мита та 92,04 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва у справі №38/111 від 01.04.2010 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в повному обсязі задовольнити його позовні вимоги.
В своїй апеляційній скарзі , скаржник посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини та матеріали справи, які мають значення для справи.
Зокрема скаржник зазначає , що суд першої інстанції необґрунтовано задовольнив частково його позовні вимоги, оскільки вважає, що на момент розгляду справи у суді першої інстанції, заборгованість відповідача становить 480 308,12 тисяч доларів США. та додає до апеляційної скарги розрахунок заборгованості.
Представник відповідача та представник третьої особи в судове засідання не з'явилися, причини неявки суд не повідомили, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування нори Господарського процесуального кодексу України”).
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників відповідача та третьої особи, за наявними у справі доказами.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи та заслухавши представника позивача, колегія суддів встановила наступне:
Як встановлено судом першої інстанції, 19.02.07 року між позивачем та третьою особою був укладений кредитний договір №10-0602/35 КФО-07, відповідно до якого позивач надав третій особі кредитні кошти у розмірі 450000,00 доларів США з кінцевим терміном повернення кредиту до 17.02.12 року та зі сплатою процентів у розмірі 13,0 % (тринадцять) відсотків річних.
Згідно із п.5.7. вказаного кредитного договору у випадку невиконання третьою особою своїх зобов'язань зі своєчасного повернення кредиту та процентів за користування кредитом, позивач має право стягнути з третьої особи суму заборгованості, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет забезпечення (іпотека, застава, поручительство та інше).
Відповідно до п.4.6. вказаного кредитного договору третя особа повинна достроково повернути у повному обсязі кредит та плату за кредит у випадках настання подій, передбачених пунктами 2.2., 5.З., 5.5., 5.6., 7.4. кредитного договору та ч.2 п.9.2. кредитного договору, у порядку, визначеному розділом 11 цього кредитного договору. Відповідно до вказаного пункту кредитного договору позивач, у тому числі, має право вимагати дострокового повернення суми кредиту у випадку прострочення сплати третьою особою процентів за користування кредитом.
19.02.07 року між позивачем та відповідачем, на забезпечення виконання зобов'язань третьої особи за кредитним договором №10-0602/35 КФО-07 від 19.02.07 року був укладений договір поруки №10-0602/38 ПФО-07.
Відповідно до п.2.1. укладеного договору у випадку невиконання третьою особою своїх зобов'язань за договором кредиту в частині повернення суми кредиту, сплати процентів, пені та інших платежів в сумі та в строки, передбачені договором кредиту, невідшкодування спричинених невиконанням договору кредиту збитків, Відповідач зобов'язується виконати їх за третю особу протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання повідомлення позивача шляхом перерахування коштів на зазначений в повідомленні рахунок позивача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
На виконання умов кредитного договору, позивач надав третій особі кредитні кошти в сумі 450000,00 доларів США.
В свою чергу, третя особа взяті на себе зобов'язання за кредитним договором повністю не виконувала.
19.01.09 р. позивач направив на адресу відповідача заяву №1 від 13.01.2009 року, в якій вимагав протягом 3 днів з моменту одержання заяви погасити прострочену заборгованість третьої особи за кредитним договором №10-0602/35 КФО-07 від 19.02.07 року у розмірі 24679,34 доларів США.
Відповідач на вказану заяву відповіді не надав та не задовольнив її.
Таким чином, на день вирішення спору, заборгованість відповідача перед позивачем становить 24679,34 доларів США, що за курсом НБУ станом на день вирішення спору становить 195460,37 грн.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи, спір виник з причини того, що відповідач не виконав зобов'язання за договором поруки № 10-0602/38 ПФО-07 від 19.02.07 року, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість.
Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошті (кредит) позичальникові, у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання боржником свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язань боржником.
Відповідно до ст.554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ст.555 Цивільного кодексу України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі. Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.
На виконання умов кредитного договору позивач надав третій особі кредитні кошти в сумі 450000,00 доларів США, проте третя особа свої зобов'язання за кредитним договором повністю не виконала.
19.01.09 р. позивач направив на адресу відповідача заяву №1 від 13.01.2009 року, в якій вимагав протягом 3 днів з моменту одержання заяви погасити прострочену заборгованість третьої особи за кредитним договором №10-0602/35 КФО-07 від 19.02.07 року у розмірі 24679,34 доларів США, проте відповідач на вказану заяву відповіді не надав та не задовольнив її.
Дослідивши матеріали справи, колегія встановила, що на день розгляду справи в суді першої інстанції заборгованість відповідача перед позивачем становить 24679,34 доларів США, що за курсом НБУ станом на день вирішення спору становить 195460,37 грн. На підтвердження іншого відповідачем не подано суду будь-яких документів.
З огляду на викладене колегія вважає, що місцевий суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги лише частково в сумі 195460,37 грн.
Доводи апеляційної скарги колегія прийняти не може, оскільки позивач повідомив відповідача про невиконання третьою особою зобов'язання за кредитним договором саме в сумі 195 460,37 грн., тому у відповідача виникли зобов'язання виконати зобов'язання за третю особу саме в сумі 195 460,37 грн.
Згідно ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Проте, в даному випадку, позивач, всупереч вимог вказаної норми закону, не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду є обґрунтованим , законним та визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим не вбачає підстав для скасування або зміни рішення, тому залишає рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Рішення господарського суду міста Києва від 01.04.2010р. у справі №38/111 залишити без змін.
2. Апеляційну скаргу ВАТ ВТБ Банк в особі Відділення „Київська регіональна дирекція” залишити без задоволення.
3.Матеріали справи №38/111 повернути до господарського суду міста Києва.
4. Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді