01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
19.10.2010 № 09/1357
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів:
За участю представників:
від позивача ОСОБА_1 - за дов. № 31.03.2010
від відповідача Черкасов А.І. - за дов. від 10.06.2010
від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1) не з'явився
2) не з'явився
3) не з'явився
4) не з'явився
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3
на рішення Господарського суду м.Києва від 11.08.2010
у справі № 09/1357 ( .....)
за позовом ОСОБА_3
до Сільськогосподарське ТОВ "Вільшанка"
третя особа позивача ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7
третя особа відповідача Державний реєстратор Городищенської районної державної адміністрації Черкаської області
про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, скасування державної реєстрації змін до установчих документів та державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу
ОСОБА_3 звернулась до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільшанка» та Державного реєстратора Городищенської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, скасування державної реєстрації змін до установчих документів та державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.08.2010 у справі № 09/1357 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Вищезазначене рішення мотивовано тим, що подання нотаріально посвідченого договору при державній реєстрації змін до установчих документів не є обов'язковим за наявності нотаріально засвідченої заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників, а тому позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивачка звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 11.08.2010 у справі № 09/1357.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим і таким, що прийнято з чисельними порушеннями норм матеріального і господарського процесуального законодавства України.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти її доводів та просить скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області без змін.
Представники третіх осіб у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення учасників судового процесу про час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме повідомлення про вручення поштового відправлення, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників третіх осіб.
Розглянувши у судових засіданнях апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судова колегія встановила наступне:
Позивачка звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників СТОВ „Вільшанка” від 27.12.2007 про затвердження нового складу учасників СТОВ „Вільшанка”, про Статут товариства у новій редакції, про призначення директора СТОВ „Вільшанка”, про державну реєстрацію змін до установчих документів, та про скасування державної реєстрації змін до установчих документів СТОВ „Вільшанка” та державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (зміни керівника підприємства), які були здійснені на підставі протоколу №18 від 27.12.2007.
Позовні вимоги мотивовані тим, що загальні збори від 27.12.2007 були проведені з порушенням норм чинного законодавства та Статуту товариства, за відсутності кворуму, тому всі рішення, прийняті на загальних зборах, підлягають визнанню недійсними, а вчинені на їх підставі реєстраційні дії - скасуванню. Для договору про відчуження частки у статутному фонді товариства законодавчо встановлена обов'язкова нотаріальна форма, проте договори купівлі-продажу корпоративних прав, укладених з ОСОБА_10, якими керувалися при прийнятті рішення про зміну складу учасників та внесення змін до установчих документів, були укладені лише в простій письмовій формі.
Відповідач -1 у відзиві на позовну заяву позов не визнав повністю, посилаючись на те, що позивач вийшла зі складу учасників товариства на підставі нотаріально посвідченої заяви про вихід від 02.10.2007, відступила свої корпоративні права іншому учаснику товариства, отримала вартість частки та дивіденди, спірні збори були проведені складом засновників на час їх проведення, за наявності кворуму; нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу про перехід права на частку до іншої особи згадується як один з можливих документів, який може надаватися за вибором заявника.
Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву зазначив, що державна реєстрація змін до установчих документів проведена з врахуванням протоколу зборів засновників № 17 від 11.12.2007 та протоколу № 18 від 27.12.2007; для державної реєстрації державним реєстратором було прийнято нотаріально посвідчені заяви фізичних осіб про вихід зі складу засновників (учасників), а договори купівлі-продажу корпоративних прав, які нотаріально не посвідчені, до опису документів, що надаються державному реєстратору для проведення реєстраційної дії „державна реєстрація змін до установчих документів” не включалися, так як не відповідають нормам чинного законодавства, просив відмовити в задоволенні позову у частині скасування державної реєстрації змін до установчих документів та державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу СТОВ „Вільшанка”.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 28.07.2010 виключено Державного реєстратора Городищенської районної державної адміністрації Черкаської області з відповідачів та залучено його третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, залучено третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7.
ОСОБА_4 у письмових поясненнях суду позовні вимоги підтримала повністю, просила його задовольнити, спір розглянути без її участі.
ОСОБА_6 у письмових поясненнях суду позовні вимоги підтримав повністю, просив розглянути справу без його участі.
ОСОБА_5 у письмових поясненнях суду позовні вимоги підтримав повністю, просив розглянути справу без його участі.
ОСОБА_7 у письмовій заяві просила здійснювати розгляд справи без її участі, позиції стосовно позовних вимог не висловила.
Як вбачається з матеріалів справи, 29 лютого 2000 року засновниками СТОВ «Вільшанка» - ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6 укладено Установчий договір про створення сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Вільшанка», посвідчений 10.03.2000 нотаріусом Городищенської державної нотаріальної контори, та зареєстрований у Городищенській районній державній адміністрації за № 485.
Відповідно до Установчого договору частка ОСОБА_3 (позивач у справі) у Статутному фонді товариства складає 12340 грн., що становить 17,3% статутного фонду.
10.03.2000 Городищенською районною державною адміністрацією за № 0030 зареєстрований Статут СТОВ «Вільшанка».
Пунктом 5.1. Статуту передбачено, що кожний з засновників товариства має право вийти з Товариства у визначеному цим статутом порядку, згідно 5.2. Статуту - засновник Товариства має право відступити за згодою решти учасників свою частку одному або кільком іншим засновникам товариства або третім особам, у разі, коли частка переходить до товариства, останнє передає її третім особам або іншим учасникам в термін 12 місяців.
Відповідно до п.5.5. Статуту засновник може вийти з Товариства, попередивши про це інших засновників, але не пізніше ніж за 6 місяців до дня виходу.
У пункті 5.6. Статуту встановлено, що у разі виходу з Товариства, засновнику виплачується вартість частини майна пропорційно його частці у Статутному фонді. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, у якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу засновника та за згодою Зборів засновників товариства, частка засновника, що виходить з товариства, повертається йому повністю або частково в натуральній формі.
Пунктом 5.10. Статуту передбачено, що засновник Товариства може звернутися до суду з заявою про визнання недійсними рішень Зборів засновників, які прийнято з порушенням чинного законодавства чи цього Статуту.
Згідно пунктом 12.1. Статуту Вищим органом Товариства є Збори засновників, до компетенції яких належать, у тому числі, внесення змін до Статуту товариства; виключення засновника з товариства (пп. „б”, „ї” п.12.2. Статуту).
Збори засновників товариства вважаються повноважними, якщо на них присутні засновники (представники засновників) що володіють у сукупності більш як 60% голосів, а з питань, які потребують одностайності - всі засновники. Засновники товариства, які беруть участь у Зборах засновників, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожен засновник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів (пункт 12.3. Статуту).
Пунктом 12.6. Статуту передбачено, що про час і місце проведення Зборів та їх порядок денний засновники товариства повідомляються шляхом вирішення оголошення в загальнодоступному місці біля приміщення (адмінбудинку) товариства. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання Зборів засновників.
В матеріалах справи містяться наступні документи:
- Заява ОСОБА_3 до зборів засновників СТОВ «Вільшанка» від 02.11.2007 наступного змісту: «Прошу виплатити належний мені Статутний фонд у сумі 12340 (дванадцять тисяч триста сорок) гривень та дивіденди. Після виплати виключити з засновників», посвідчена нотаріусом Городищенського РНО Панасенко О.Р. 02.11.2007, зареєстрована в реєстрі за №1144.
- Договір купівлі-продажу корпоративних прав від 11.12.2007, укладений між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_10 (покупець), відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив корпоративне право на сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Вільшанка”. Корпоративне право, що відчужується, а саме: 17,3 часток у розмірі 12340 грн., що становить 17,3% Статутного фонду товариства -право на управління та отримання відповідної частки прибутку, активів у разі ліквідації товариства відповідно до чинного законодавства (пункт 1). Вказане корпоративне право належить продавцю згідно Установчого договору № 485, посвідченого Городищенською державною нотаріальною конторою Черкаської області 10 березня 2000 року (пункт 2). З моменту укладення Договору до покупця переходять всі права засновника товариства, передбачені його Статутом (пункт 3). Продаж корпоративного права товариства за згодою сторін вчинюється за 12340 грн., які продавець одержав повністю до підписання цього договору (пункт 4).
- Нотаріально посвідчена заява ОСОБА_4 від 02.11.2007 до зборів засновників СТОВ „Вільшанка”, у якій просить виплати їй статутний фонд в розмірі її частки в сумі 8620 грн. та дивіденди, після виплати виключити її з членів засновників товариства. 11.12.2007 між нею та ОСОБА_10 укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав, відповідно до якого останній придбав корпоративні права у розмірі 8260,00 грн., що становить 12,1% Статутного фонду СТОВ „Вільшанка”;
- Нотаріально посвідчена заява ОСОБА_5 від 02.11.2007 до зборів засновників СТОВ „Вільшанка”, у якій просить виплати йому статутний фонд в розмірі його частки в сумі 8600 грн. та дивіденди, після виплати виключити його з членів засновників. 11.12.2007 між ним та ОСОБА_10 укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав, відповідно до якого останній придбав корпоративні права у розмірі 8600,00 грн., що становить 12% Статутного фонду СТОВ „Вільшанка”;
- Нотаріально посвідчена заява ОСОБА_6 від 02.11.2007 до зборів засновників СТОВ „Вільшанка”, у якій просить виплати йому статутний фонд в розмірі його частки в сумі 10470 грн. та дивіденди, після виплати виключити його з членів засновників. 11.12.2007 між ним та ОСОБА_10 укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав, відповідно до якого останній придбав корпоративні права у розмірі 10470,00 грн., що становить 14,6% Статутного фонду СТОВ „Вільшанка”.
- Нотаріально посвідчена заява ОСОБА_7 від 11.12.2007 до зборів засновників СТОВ „Вільшанка”, у якій вказано, що у вересні 2002 року вона відчужила належну їй частку 2,8%, що становить 2000 грн. ОСОБА_10, тому просить виключити її зі складу засновників СТОВ „Вільшанка”. Претензії матеріального та морального характеру відносно вказаної частки до СТОВ „Вільшанка” та ОСОБА_10 не мала і мати не буде. 15.09.2002 між нею та ОСОБА_10 укладено купівлі-продажу корпоративних прав, відповідно до якого останній придбав корпоративні права у розмірі 2000,00 грн., що становить 2,8% Статутного фонду СТОВ „Вільшанка”.
- Відомості про виплату дивідендів засновникам СТОВ „Вільшанка” за 2005, 2006 роки у листопаді 2007 року.
- Протокол № 17 засідання зборів засновників СТОВ „Вільшанка” 11.12.2007, за участю всіх засновників товариства та підписаний ними з порядком денним: 1). Про виплату дивідендів засновникам товариства. 2). Про виключення із членів засновників товариства.
Згідно протоколу № 17 від 11.12.2007 вирішено провести виплату дивідендів членам засновників СТОВ „Вільшанка”, в тому числі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за підсумками виробничої діяльності за 2005 рік та за 2006 рік, а також виключити згідно поданих заяв із членів засновників СТОВ „Вільшанка” вказаних осіб, а також ОСОБА_7 Виключені засновники ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відступають свої частки в Статутному фонді засновнику ОСОБА_10
27 грудня 2007 року проведені загальні збори учасників СТОВ „Вільшанка”, оформлені протоколом №18, з наступним порядком денним:
1. Про затвердження нового складу учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Вільшанка” (надалі - Товариство).
2. Про Статут Товариства в новій редакції.
3. Про призначення директора СТОВ „Вільшанка”.
4. Про державну реєстрацію змін до установчих документів.
Як вказано у протоколі № 18 від 27.12.2007, у зв'язку з виходом зі складу засновників ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 за поданими заявами та придбанням ОСОБА_10 їх часток у Статутному фонді товариства даними зборами затверджено новий склад учасників вказаного Товариства, розподіл часток, затверджено Статут товариства в новій редакції, призначено директором СТОВ „Вільшанка” ОСОБА_10, уповноважено здійснити державну реєстрацію змін до установчих документів головного бухгалтера товариства.
Державну реєстрацію змін до установчих документів СТОВ „Вільшанка” проведено 10.01.2008, номер запису 10011050004000295, зареєстрований Статут СТОВ „Вільшанка” у новій редакції та внесені відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.
Предметом спору у справі є визнання недійсними рішень загальних зборів учасників СТОВ „Вільшанка”, оформлених протоколом № 18 від 27.12.2007 та скасування державної реєстрації змін до установчих документів, оскільки вони проведені з порушенням норм чинного законодавства.
Господарський суд Черкаської області, відмовляючи у задоволенні позову, посилається на те, що оскільки позивачка подала нотаріально посвідчену заяву про вихід з товариства 02.11.2007, у якій вказала про її виключення після сплати частки в статутному фонді, частка позивачці виплачена 11.12.2007 на підставі договору купівлі-продажу корпоративних прав, укладеного з іншим учасником товариства, таким чином право учасника товариства ОСОБА_3 на частку у статутному капіталі суд вважає припиненим у зв'язку з її відчуженням з 11.12.2007, а тому загальні збори 27.12.2007 проведені за наявністю кворуму і ними не порушені права позивача та третіх осіб. Крім того, суд у рішенні зазначив, що відповідно до пункту 3 статті 29 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” подання нотаріально посвідченого договору при державній реєстрації змін до установчих документів не є обов'язковим, за наявності нотаріально засвідченої заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників.
Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Стаття 116 Цивільного кодексу України, стаття 10 Закону України „Про господарські товариства” встановлюють, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом:
- вийти у встановленому порядку з товариства;
- здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.
Порядок виходу учасника з товариства регламентується статтею 148 Цивільного кодексу України, статтею 54 Закону України „Про господарські товариства”.
Згідно статті 148 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.
У разі реалізації права учасника здійснити відчуження частки третій особі необхідно керуватися статтею 147 Цивільного кодексу України, статтею 53 Закону України „Про господарські товариства”, якими регламентовано порядок переходу частки учасника товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи.
Відповідно до статті 147 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства . У разі придбання частки (її частини) учасника самим товариством з обмеженою відповідальністю воно зобов'язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку та в порядку, встановлених статутом і законом, або зменшити свій статутний капітал відповідно до статті 144 цього Кодексу.
Отже, Цивільний кодекс України та Закон України „Про господарські товариства” встановлюють різні підстави припинення правовідношення учасника з товариством, порядок припинення та їх наслідки. Припинення участі у товаристві може відбуватися або шляхом подання товариству нотаріально посвідченої заяви про вихід (порядок такого виходу регулюються статтею 148 Цивільного кодексу України, статтею 54 Закону України „Про господарські товариства”), або відчуження учасником товариства своєї частки, що регулюється статтею 147 Цивільного кодексу України та статтею 53 Закону України „Про господарські товариства”. При передачі такої частки відбувається перехід до набувача всіх прав та обов'язків, належних учаснику, що здійснив передачу, а тому неможливо ототожнювати вихід учасника з товариства і відчуження ним своєї частки у статутному капіталі товариства іншій особі.
Як зазначено в протоколі загальних зборів СТОВ „Вільшанка” № 17 від 11.12.2007, вирішено виключити згідно поданих заяв із членів засновників СТОВ „Вільшанка”, в тому числі і позивачку, виключені засновники відступають свою частку в статутному фонді товариства засновнику товариства ОСОБА_10 В подальшому на підставі договорів купівлі-продажу корпоративних прав частка ОСОБА_10 в статутному капіталі СТОВ „Вільшанка” була збільшена та за ним було закріплено частку у в розмірі 71,1%, в тому числі за рахунок частки позивачки, а тому для даних правовідносин мають застосовуватися норми статті 147 Цивільного кодексу України, статті 53 Закону України „Про господарські товариства”, та припинення її участі у товаристві не було оформлено шляхом виходу згідно поданої нотаріальної заяви від 02.11.2007.
Статтею 190 Цивільного кодексу України передбачено, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 346 Цивільного кодексу України право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна.
Наслідком продажу всієї частки в статутному капіталі товариства є припинення участі у товаристві.
За змістом статей 655, 656 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права.
Частиною 5 статті 656 Цивільного кодексу України передбачено, що особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені статтею 203 Цивільного кодексу України, згідно частини 4 якої правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Згідно статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу та інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.
Відповідно до статті 209 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Статтею 220 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Пунктом 3 статті 29 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” передбачено, що у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально засвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально засвідчена копія документа про перехід чи передання частки учасника у статутному капіталі товариства, або нотаріально посвідчений договір про такий перехід чи передання , або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.
Таким чином пункт 3 статті 29 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” передбачає перелік документів, які подаються до державного реєстратора в залежності від підстави припинення участі у товаристві (статті 147, 148, 149 Цивільного кодексу України, статті 53, 54, 64 Закону України „Про господарські товариства” тощо).
Виходячи з наведених норм, законодавець передбачив подання нотаріально посвідченого документа про передання права засновника (учасника) іншій особі.
Таким чином, якщо перехід частки у статутному фонді від одного учасника до іншого відбувся шляхом укладення договору купівлі-продажу, то законодавством встановлено нотаріальну форму такого договору, оскільки державному реєстратору подається саме нотаріально засвідчений договір.
Як зазначено у відзиві на позову заяву (том 1, а.с. 25-26) договори купівлі-продажу корпоративних прав, які нотаріально не посвідчені, до опису документів, що надаються державному реєстратору для проведення реєстраційної дії не включалися, так як не відповідають нормам чинного законодавства.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, подання нотаріально посвідченого договору при державній реєстрації змін до установчих документів не є обов'язковим за наявності нотаріально засвідченої заяви фізичної особи про вихід зі складу учасників.
Договір купівлі-продажу корпоративних прав від 11.12.2007, укладений між позивачкою та ОСОБА_10 нотаріально не посвідчений, а тому зазначена угода для даних правовідносин згідно частини 1 статті 220 Цивільного кодексу України є нікчемною та не породжує правових наслідків, не відбулось переходу права на частку, а тому участь у товаристві позивачки шляхом відчуження частки не є припиненою та висновок суду про припинення права позивачки на частку у статутному фонді товариства у зв'язку з її відчуженням колегія суддів вважає помилковим.
Також не було припинено участь позивачки у товаристві на підставі нотаріальної заяви від 02.11.2007, оскільки не було дотримано вимог статей 148 Цивільного кодексу України, статті 54 Закону України „Про господарські товариства”.
Таким чином, відчуження частки та виключення позивачки з товариства відбулось с порушенням чинного законодавства.
Стаття 60 Закону України „Про господарські товариства” встановлює, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.
Як зазначено у пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року N 13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів” підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;
- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;
- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
В пункті 19 зазначеної Постанови Верховного Суду України зазначено, що суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.
Оскільки на дату проведення загальних зборів 27.12.2007 не було внесено змін до статутних документів СТОВ „Вільшанка” відповідно до частини 2 статті 4 та частини 1 статті 51 Закону України „Про господарські товариства”, частини 2 статті 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, то засновниками товариства станом на 27.12.2007 згідно установчих документів було 9 осіб, проте загальні збори проведено за участі 4 осіб, які в сукупності володіли 41,2 %, отже загальні збори проведені без дотримання вимог закону щодо наявності кворуму.
Відповідачем не було виконано його обов'язку щодо належного повідомлення позивачки про час і місце проведення зборів 27.12.2007 та порушені її права брати участь в управлінні Товариством.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про визнання недійсними загальних зборів СТОВ „Вільшанка” від 27.12.2007, оформлених протоколом № 18 від 27.12.2007 та прийнятих на них рішень підлягають задоволенню.
Державна реєстрація змін до установчих документів, здійснена на підставі протоколів загальних зборів № 17 від 11.12.2007 та № 18 від 27.12.2007, проведена з порушенням чинного законодавства, а тому позовні вимоги про скасування державної реєстрації змін до установчих документів СТОВ „Вільшанка” та державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які були здійснені на підставі протоколу № 18 від 27.12.2007 також підлягають задоволенню.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, колегія вважає, що рішення Господарського суду Черкаської області від 11.08.2010 у справі № 09/1357 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог, апеляційна скарга позивача - ОСОБА_3 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 11.08.2010 у справі № 09/1357 скасувати повністю.
3. Позов задовольнити повністю.
4. Визнати недійсними рішення Загальних зборів учасників сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю „Вільшанка” від 27.12.2007: про затвердження нового складу учасників сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю „Вільшанка”; про затвердження Статуту Товариства у новій редакції; про призначення директора Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю „Вільшанка”, про державну реєстрацію змін до установчих документів.
5. Скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю „Вільшанка” та державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (зміна керівника підприємства), які були здійснені на підставі Протоколу № 18 від 27.12.2007.
6. Стягнути з Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільшанка» (вул. Шевченка,37, смт. Вільшанка, Городищенський р-н, Черкаська область, 19523, код 03790675) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. державного мита за подання позовної заяви, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.
7. Доручити Господарському суду Черкаської області видати наказ.
8. Матеріали справи № 09/1357 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді