01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
14.10.2010 № 6/232
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Кравченко С.С. - юрист.
від відповідача - Гребенік С.В. - президент компанії, Косяк В.І. - юрист.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "КБ "Надра"
на рішення Господарського суду м.Києва від 29.06.2010
у справі № 6/232 ( .....)
за позовом ВАТ "КБ "Надра"
до ЗАТ "Укрдержлізинг"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 80 700 000,00 грн.
Відкрите акціонерне товариство «КБ»Надра» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Укрдержлізинг» про стягнення 80 700 000, 00 гривень.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.06.2010 у справі №6/232 в задоволені позовних вимог було відмовлено в повному обсязі.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Відкрите акціонерне товариство «КБ»Надра» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2010 у справі №6/232 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення судом першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права.
Відповідачем подано письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечує проти вимог викладених в апеляційній скарзі, вважає їх безпідставними та таким, що не відповідають фактичним обставинам справи, просить залишити рішення Господарського суду м. Києва від 29.06.2010 у справі №6/232 без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «КБ»Надра» без задоволення.
Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, судова колегія встановила наступне:
20 жовтня 2008 року Закритим акціонерним товариством «Укрдержлізинг» були емітовані на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерцтрейд» прості векселі серії АА № 1636905, АА № 1636906, серії АА № 1636907, серії АА № 1636908, серії АА № 1636909 номінальною вартістю по 10000000 гривень кожний, та серії АА № 1636910 номінальною вартістю 3000000 гривень.
Строк платежу за даними векселями - за пред'явленням.
В процесі розгляду справи встановлено 20.10.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерцтрейд» та Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» було укладено договір № 14/08-ВР16 про врахування векселів (далі - договір № 14/08), відповідно до якого позивач зобов'язався до 31.10.2008 врахувати вищевказані прості векселі на суму 53500000 гривень, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерцтрейд» - до 31.10.2008 виконати передаточний іменний індосамент на векселях на користь банку, а також передати векселі банку за актом прийому-передачі згідно з реєстром.
20.10.2008 року позивач сплатив Товариству з обмеженою відповідальністю «Комерцтрейд» 53500000 гривень, про що свідчить меморіальний ордер № 1, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерцтрейд» передало за актом прийому-передачі векселі. Однак, в порушення прийнятих зобов'язань, Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерцтрейд» не вчинило передаточний іменний індосамент на векселях на користь позивача, та передало, а позивач прийняв векселі без індосаменту.
Також, 20 жовтня 2008 року Закритим акціонерним товариством «Укрдержлізинг» були емітовані на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Металоконструкції» прості векселі серії АА № 1636912, АА № 1636913 номінальною вартістю по 10000000 гривеь. кожний, серії АА № 1636914 номінальною вартістю 5000000, серії АА № 1636915 номінальною вартістю 2000000 гривень. Строк платежу за даними векселями - за пред'явленням, але не раніше 01.01.2010.
В подальшому 22.10.2008 Товариство з обмеженою відповідальністю «Металоконструкції» також уклало з Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» договір № 15/08-ВР16 про врахування векселів (далі - договір № 15/08), відповідно до якого позивач зобов'язався до 31.10.2008 врахувати вищевказані прості векселі на суму 27200000 гривень, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Металоконструкції» - до 31.10.2008 виконати передаточний іменний індосамент на векселях на користь банку, а також передати векселі банку за актом прийому-передачі згідно з реєстром.
На виконання договору № 15/08 кошти у розмірі 27200000 гривень позивачем були сплачені Товариству з обмеженою відповідальністю «Металоконструкції» 22.10.2008 (меморіальний ордер № 1 залучений до матеріалів справи), а останнім 22.10.2008 передані банку векселі. Однак, так само, як і за договором № 14/08, всупереч прийнятим зобов'язанням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Металоконструкції» не вчинило передаточний іменний індосамент на векселях на користь позивача, та передало, а позивач прийняв векселі без індосаменту.
Дослідивши наявні докази в матеріалах справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і не приймає до уваги доводи викладені в поданій апеляційній скарзі, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» цінні папери - це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.
Згідно з частиною 1 статті 14 Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок» векселем є цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про обіг векселів в Україні» законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 р. про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 р. про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України «Про цінні папери і фондову біржу», Закону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі», Закону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі», Закону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів», цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.
Уніфікованим законом про переказні та прості векселі встановлений *ерелік реквізитів, який повинен містити простий вексель.
Зокрема, відповідно до ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі переказний вексель містить:
(1) назву «простий вексель», яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений;
(2) безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей;
(3) зазначення строку платежу;
(4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж;
(5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж;
(6) зазначення дати і місця складання простого векселя;
(7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).
Згідно зі статті 76 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя, за винятком випадків, зазначених нижче у цій статті.
Виходячи із вищезазначеного колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вексельні правочини (зокрема, щодо видачі, акцептування (в тому числі в порядку посередництва), індосування, авалювання та оплати векселя) регулюються не тільки нормами спеціального вексельного законодавства, а й загальними нормами цивільного законодавства про угоди та зобов'язання, зокрема (статті 202 - 211, 215 - 236, 509 - 609 Цивільного кодексу України).
Тому за відсутності спеціальних норм у вексельному законодавстві до вексельних правочинів застосовуються загальні норми Цивільного кодексу України з урахуванням їх особливостей.
Відповідно до статті 196 Цивільного кодексу України обов'язкові реквізити цінних паперів, вимоги щодо форми цінного паперу та інші необхідні вимоги встановлюються законом. Документ, який не містить обов'язкових реквізитів цінних паперів і не відповідає формі, встановленій для цінних паперів, не є цінним папером.
Виходячи зі змісту частини 2 статті 196 Цивільного кодексу України і статей 2, 76 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі документ, який не містить обов'язкових реквізитів, перелічених у вказаних статтях Уніфікованого закону, не є цінним папером (векселем), а може мати силу простої боргової розписки, за винятком випадків, прямо зазначених в абзацах 2 - 4 ст. 2, абзацах 2-4 ст. 76 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі. Вимога векселедержателя про виконання вексельного зобов'язання, пред'явлена на підставі документа, що не відповідає формі та не містить обов'язкових реквізитів, підлягає відхиленню судом незалежно від пред'явлення позову про визнання векселя таким, що не має вексельної сили.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» права, посвідчені ордерним цінним папером, передаються шляхом вчинення на цьому папері індосаменту, але індосамент може бути бланковим (без зазначення особи, щодо якої має бути здійснене виконання зобов'язань) або ордерним (із зазначенням такої особи).
Згідно зі статтями 16, 77 Уніфікованого закону про переказні та прості векселі особа, у якої знаходиться вексель, вважається його законним держателем, якщо її право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній із них є бланковим.
Як зазначено вище, емітовані відповідачем векселі, не містять безперервного ряду індосаментів, у зв'язку з чим, вони не можуть розглядатись як цінні папери, а можуть лише мати силу простих боргових розписок.
Позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості в розмірі 80700000 гривень грунтуються на підставі загальних норм цивільного законодавства, що регулюють порядок виконання зобов'язання та заміни кредитора у зобов'язанні.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підстави заміни кредитора у зобов'язанні передбачені статтею 512 Цивільного кодексу України, однією з яких є передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
В силу статті 513 Цивільного кодексу України правочини, щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Операції з врахування векселів, відповідно Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, що затверджено постановою Правління Національного банку України від 06.07.2000 № 279, за своєю юридичною природою є кредитними операціями.
Отже, договір № 14/08 та договір № 15/08, регулюють кредитні відносини. Даними договорами не передбачено умови, які б врегульовували заміну первісних кредиторів - Товариство з обмеженою відповідальністю «Металоконструкції» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерцтрейд», на нового кредитора - Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» за зобов'язаннями, що виникають з боргових документів.
Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, проте що договір № 14/08 та договір № 15/08 не є договорами щодо заміни кредитора у зобов'язанні (цесії), у зв'язку з чим позивач не набув права вимоги у відповідача за даними борговими документами.
Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів викладених в апеляційній скарзі, апелянтом суду апеляційної інстанції надано не було.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства «КБ»Надра» є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «КБ»Надра» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2010 у справі № 6/232 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2010 у справі № 6/232 залишити без змін.
Матеріали справи № 6/232 повернути Господарському суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді