01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
28.10.2010 № 6/307
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів:
За участю представників:
Від позивача: Смиковська Ірина Петрівна - юрист.
Від відповідача: Мельник Світлана Романівна - юрист.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арта Цінні Папери"
на рішення Господарського суду м.Києва від 06.09.2010
у справі № 6/307 ( .....)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Конверсбанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арта Цінні Папери"
про стягнення 6797832,33грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2010 за позовом Публічного акціонерного товариства "Конверсбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арта Цінні Папери" Позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Арта Цінні Папери» на користь Публічного акціонерного товариства "Конверсбанк" 6780000 грн. заборгованості, 17832,33 грн. трьох процентів річних, 25500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, та просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю, та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначав, що судом порушено норми процесуального права при прийнятті рішення. Крім того, скаржник зазначав, що договору купівлі - продажу облігацій, який би визначав істотні умови щодо ціни та строків купівлі - продажу облігацій не існує; судом не враховано вимоги ст.ст.607, 617 ЦК України.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.
24.04.2008 в № 91 (2319) бюллетеня «Цінні папери України» Товариством з обмеженою відповідальністю «АРТА Цінні Папери» (емітентом) опубліковано проспект емісії облігацій серії В.
Пунктом 7 проспекту емісії визначені дати початку та закінчення викупу облігацій, можливість викупу облігацій. Облігації вільно обертаються протягом всього терміну обігу після реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати розміщення облігацій та видачі свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій по10.05.2011 р., включно.
Протягом п'ятнадцяти робочих днів з дати видачі ДКЦПФР свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій емітент публікує в офіційному друкованому виданні комісії звіт про результати розміщення облігацій. Власник облігацій має право надати облігації емітенту, а емітент зобов'язується їх прийняти для викупу. Викуп здійснюється кожного року протягом терміну обігу облігацій, а саме: після закінчення четвертого та восьмого відсоткового періодів. При цьому ціна викупу облігацій дорівнює їх номінальній вартості. Для здійснення продажу власник облігацій або належним чином уповноважена ним особа (далі - продавець) має подати емітенту повідомлення про намір здійснити такий продаж.
Датами початку викупу емітентом облігацій є 13.05.2009 р. та 12.05.2010 р., закінчення викупу відповідно 15.05.2009 р. та 14.05.2010 р.
Строки подання повідомлень, відповідно, з 22.04.2009 р. по 24.04.2009 р. включно та з 21.04.2010 р. по 23.04.2010 р. включно. Протягом 3 банківських днів, що передують даті початку викупу, емітент повинен укласти угоди купівлі-продажу облігацій з продавцями, які належним чином подали повідомлення про продаж облігацій. До 12-00 дати початку викупу облігацій емітент повинен перерахувати розраховану суму виплат у повному обсязі на свій рахунок в банку ЗАТ «Банк НРБ».
Судом встановлено, що 19.06.2008 між емітентом та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР-БАНК» (правонаступник - Публічне акціонерне товариство "Конверсбанк") (покупцем) був укладений договір №1-В; Д-40/2008 купівлі-продажу цінних паперів.
Відповідно до п. 1.1 Договору емітент зобов'язується передати у власність покупця цінні папери (іменні відсоткові облігації у бездокументній формі серії В, емітентом яких є товариство з обмеженою відповідальністю «АРТА Цінні Папери», в кількості 19000 штук, номінальною вартістю 1000 грн.), а покупець зобов'язався прийняти зазначені цінні папери і сплатити визначену загальну вартість цінних паперів.
На виконання умов укладеного Договору емітентом було передано покупцю у власність цінні папери в кількості 19000 штук загальною вартістю 19262390 грн., що сторонами не заперечується.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.10.2009 року покупець звернувся до емітента листом за вих. №1921, в якому запропонував здійснити викуп залишку власних облігації емітента у кількості 6780 штук загальною номінальною вартістю 6780000 грн.
22.04.2010 р. покупець направив емітенту повідомлення № 801 про намір здійснити продаж емітенту звичайних відсоткових іменних облігацій серії В у кількості 6780 штук.
13.05.2010 р. покупець звернувся до емітента з проханням прискорити укладення договору купівлі-продажу цінних паперів.
04.06.2010 р. покупець звернувся до емітента з претензією №1085 про викуп цінних паперів, яка залишена без задоволення.
Судом встановлено, що всупереч вимогам проспекту емісії облігацій, емітент протягом трьох робочих днів не виплатив власнику, як продавцю цінних паперів, грошові кошти у сумі 6780000 грн., що дорівнює номінальній вартості облігацій.
У визначений термін відповідач оплату цінних паперів не здійснив, чим порушив умови Договору.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок» облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»- обіг цінних паперів -це вчинення правочинів, пов'язаних з переходом права власності і прав за цінними паперами, за винятком договорів, що укладаються під час розміщення цінних паперів.
Частиною 2 ст. 198 Цивільного кодексу України, передбачено, що відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність не допускається.
У відповідності до п. 9 розділу рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.07.2003 р. № 322 «Про затвердження Положення про порядок випуску облігацій підприємств» після закінчення строку розміщення та/або під час обігу облігацій власник облігацій має право звернутися до емітента з вимогою викупити оплачені власником облігації. Емітент зобов'язаний здійснити викуп облігацій у їх власників у разі, коли умовами розміщення облігацій передбачені випадки такого викупу. При цьому умови розміщення мають містити порядок повідомлення власників облігацій про здійснення викупу облігацій, порядок установлення ціни викупу облігацій і строк, у який облігації можуть бути пред'явлені їх власниками для викупу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач у передбачений п. 7 проспекту емісії облігацій строк звернувся до відповідача з вимогою про викуп облігацій за номінальною вартістю. Відповідач викуп облігацій за номінальною вартістю 6780000 грн. не здійснив, чим порушив зобов'язання, покладенні на нього проспектом емісії.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.
Відповідно пункту 1 статті 625 Цивільного Кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, з врахуванням наявності заборгованості у відповідача, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних, яка складає 17832,33 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Послання скаржника на те, що судом не враховано вимоги ст.ст.607, 617 ЦК України, не приймається судом до уваги, з врахуванням того, що відповідачем не доведено, що порушення зобов'язання сталося внаслідок форс-мажорних обставин.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 6780000 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів відхиляє, оскільки вони не спростовують викладених вище обставин справи та в розумінні статті 34 ГПК України є необґрунтованими.
З огляду на встановлене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю "Арта Цінні Папери"
залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2010 у справі №6/307 залишити без змін.
Матеріали справи №6/307 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді