01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
26.10.2010 № 34/536
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів:
За участю представників:
Від позивача: Короленко В.В. - адвокат.
Від відповідача: Задорожна О.І. - адвокат, Стельмащук А.В. - юрист.
Від третьої особи: представник не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк"
на рішення Господарського суду м.Києва від 07.07.2010
у справі № 34/536 ( .....)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Концерн Стирол"
до Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк"
третя особа ОСОБА_1
про стягнення 13273248,40 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2010 позов Відкритого акціонерного товариства «Концерн Стирол» до Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк» задоволено. Визнати недійсним договір застави майнових прав (вимоги отримання грошових коштів, що розміщені на вкладному (депозитному) рахунку) № 109 від 03.07.2007, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Концерн «Стирол»та Акціонерним банком «Факторіал-Банк»(правопопередником Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк»). Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк» на користь Відкритого акціонерного товариства «Концерн «Стирол» 1 724 000 доларів США боргу, а також 3 220 доларів США 96 центів витрат по сплаті державного мита, 85 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду відповідач звернувся до Київською апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення норм процесуального права, а висновки викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають обставинам справи.
В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначав, що висновок судової експертизи є недостовірним; в порушення норм процесуального права, суд призначив почеркознавчу експертизу буз належних підстав; позивач порушив порядок зміни підстав та предмету позову.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегією суддів встановлено наступне.
18.06.2007 між позивачем (Вкладник) та Акціонерним банком «Факторіал-Банк»(Банк) було укладено Договір вкладу, відповідно до пункту 1.1 якого Вкладник розміщує вільні грошові кошти в сумі 3 000 000 доларів США (Вклад) з дня зарахування грошових коштів на вкладний рахунок, зазначений у пункті 2.1.1 цього Договору вкладу до 19.06.2017. Ця сума може бути поповнена на умовах, передбачених пунктом 2.4.3 Договору вкладу. Підтвердженням поповнення суми Вкладу є виписка по вкладному рахунку.
Відповідно до пункту 2.1.1 Договору вкладу Банк зобов'язується відкрити Вкладнику рахунок № 26151000000075 (далі -Вкладний рахунок) та рахунок для обліку процентів № 26184000000075 (далі - Процентний рахунок) в Донецькій філії АБ «Факторіал-Банк», МФО 377023. Банк зобов'язується: прийняти грошові кошти Вкладника та забезпечити їх повне зберігання (пункт 2.1.3 Договору вкладу); при закінченні строку дії цього Договору вкладу та у випадку його дострокового розірвання, згідно пункту 3.3 Договору вкладу, здійснити розрахунок і повернути Вкладнику суму Вкладу та нараховані проценти. Закрити Вкладний та Процентний рахунки. Сплата процентів та повернення Вкладу здійснюється на поточний рахунок Вкладника № 26009000000075 в Донецькій філії АБ «Факторіал-Банк», МФО 377023 (пункт 2.1.6 Договору вкладу).
У відповідності до пунктів 2.1.6, 3.3, Договору вкладу Вкладник має право достроково розірвати Договір вкладу і отримати суму Вкладу, у разі направлення попередження Банку, на умовах передбачених пунктом 3.3 Договору вкладу; у випадку дострокового розірвання Договору вкладу з ініціативи Вкладника, Банк нараховує та сплачує Вкладнику проценти із розрахунку 5% річних. Про дострокове розірвання Договору вкладу Вкладник зобов'язаний повідомити Банк не менш ніж за 3 банківських дні до передбачуваємої дати розірвання Договору вкладу.
На виконання пункту 2.1.3 Договору вкладу Акціонерний банк «Факторіал-Банк» прийняв у позивача Вклад у сумі 3 000 000 доларів США, що підтверджується випискою з Вкладного рахунку позивача, копія якої міститься в матеріалах справи.
03.07.2007 між Акціонерним банком «Факторіал-Банк»(Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позивальник) було укладено договір кредиту на надання кредитної лінії з правом відновлення № 409-В/07 (далі -Договір кредиту), відповідно до пункту 1.1 якого Кредитодавець при наявності вільних кредитних ресурсів надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 2 800 000 доларів США на строк з 03.07.2007 до 18.06.2017, а Позичальник приймає його та зобов'язується повернути кредит не пізніше встановленого цим пунктом строку, сплатити проценти, комісійні, можливі неустойки та інші витрати в порядку та на умовах, що передбачені цим Договором кредиту.
03.07.2007 між Акціонерним банком «Факторіал-Банк»(Заставодержатель), позивачем (Заставодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено Договір застави, відповідно до пункту 1.1 якого цей Договір застави забезпечує вимоги Заставодержателя, що випливають з Договору кредиту, а також всіх додаткових угод, що будуть укладені до нього (далі -Основний договір).
Згідно до пункту 1.3, 1.4 Договору застави предметом застави за Договором застави є майнові права вимоги отримання грошових коштів (суми банківського (депозитного) вкладу та суми нарахованих процентів за Договором вкладу (далі -Предмет застави); вартість Предмету застави складають грошові кошти у розмірі 3 000 000 доларів США, банківського (депозитного) вкладу та нараховані проценти за Договором вкладу. Загальна заставна вартість Предмету застави за Договором застави складає 15 150 000 грн.
03.07.2007 між Акціонерним банком «Факторіал-Банк»(Заставодержатель), позивачем (Заставодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено договір № 01 про внесення змін до Договору застави (далі -Договір № 01), відповідно до умов якого сторони дійшли згоди викласти пункт 2.9.2.1 Договору застави у такій редакції: «2.9.2.1. по поверненню в строк не пізніше 18.06.2017 суми кредиту у розмірі 2 800 000 доларів США».
01.07.2008 між позивачем (Вкладник) та Акціонерним банком «Факторіал-Банк»(Банк) було укладено додаткову угоду № 1 до Договору вкладу, відповідно до умов якої пункти 2.1.1 та 2.1.6 Договору вкладу викладені в наступній редакції:
«2.1.1. Відкрити Вкладнику рахунок № 26154005046497 (далі -Вкладний рахунок) та рахунок для обліку процентів № 26187005046497 (далі -Процентний рахунок) в Донецькій філії АБ «Факторіал-Банк», МФО 377023»; «2.1.6. При закінченні строку дії Договору вкладу та у випадку його дострокового розірвання, згідно пункту 3.3 Договору вкладу, здійснити розрахунок і повернути Вкладнику суму Вкладу та нараховані проценти. Закрити Вкладний та Процентні рахунки. Сплата проценті та повернення Вкладу здійснюється на поточний рахунок Вкладника № 26008010046497 в Донецькій філії АБ «Факторіал-Банк», МФО 377023».
Відповідно до пункту 1.1 Статуту Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк»(затвердженого рішенням Загальних зборів акціонерів від 23.03.2009 протокол № 47; погодженого НБУ 29.05.2009, реєстраційний номер 11) Публічне акціонерне товариство «СЕБ Банк»(далі -відповідач) є правонаступником всіх прав та обов'язків Акціонерного банку «Факторіал-Банк».
Судом встановлено, що 23.07.2009 позивач направив відповідачу лист № ВЕР-124/1, відповідно до якого повідомив відповідача про розірвання Договору вкладу з 27.07.2009 та вимагав від відповідача повернення Вкладу в сумі 1 724 000 доларів США протягом 7 днів з моменту розірвання Договору вкладу.
30.07.2009 відповідач листом № 6-4/3224 повідомив позивач про те, що він не може повернути позивачу Вклад в сумі 1 724 000 доларів США, оскільки між позивачем та відповідачем укладено Договір застави.
Відповідно до статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно частини 1 статті 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Відповідно до частин 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до частин 1, 3 статті 92, статті 154 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону; порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом; орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень; установчим документом дочірнього підприємства є його статут; статут підприємства.
Як вбачається з протоколу № 14 від 07.06.2007 засідання Правління позивача та протоколу № 25 від 07.06.2007 засідання Наглядової ради позивача, позивач: надав згоду з надання майнової поруки у вигляді депозитних коштів у сумі 3 000 000 доларів США за виконання співробітником позивача, начальником сектору ЗФР та ККД ОСОБА_1 зобов'язань за кредитом (кредитною лінією) у сумі 2 800 000 доларів США строком на 10 років, що надається відповідачем та уповноважив фінансового директора позивача Ходуса А.В. підписати Договір застави.
Згідно висновку експерта № 74 від 20.06.2009 виконаного науково-дослідним експертно-криміналістичним центром ГУ МВС України в Донецькій області, підписи від імені фінансового директора позивача Ходуса А.В. в графах «ВАТ «Концерн Стирол», «Позичальник», «Керівник»в Договорі застави та Договорі № 01 нанесені струйно-крапельним способом на кольоровій множній техніці, а підписи від імені ОСОБА_2 в Договорі № 01 в графі «Позичальник ОСОБА_2»виконані не ОСОБА_2, а іншою особою з підражанням підпису ОСОБА_2
Крім того, з висновку судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами справи № 34/536, складеного 21.01.2010 Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз вбачається, що підпис від імені Ходуса А.В. у розділі «ВАТ «Концерн Стирол»у рядку «А.В. Ходус»на 3 (третьому) аркушу Договору застави - виконано за допомогою тонеру кольорового копіювально-множного апарату.
Судом встановлено, що фінінсовий директор позивача Ходус А.В. власноруч не ставив свій підпис на Договорі застави та Договорі № 01, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про визнання Договору застави недійсним є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Згідно положень статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 526, 525 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з листом № ВЕР-124/1 від 23.07.2009 і вимагав від відповідача повернути Вклад у сумі 1 724 000 доларів США в строк до 03.08.2009. Проте, відповідач в порушення приписів частини 2 статті 1060 ЦК України та умов пункту 2.1.6 Договору вкладу, свого зобов'язання щодо повернення позивачу Вкладу у сумі 1 724 000 доларів США не виконав.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вимога про стягнення з відповідача 1 724 000 доларів США боргу є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.
Під час розгляду справи представниками відповідача було подано клопотання про витребування оригіналу договору застави майнових прав №109 від 03.07.2007, та призначення повторної почеркознавчої експертизи по справі №34/536.
Оцінивши висновок судової експертизи, колегія вважає, що підстав для задоволення клопотання про призначення повторної експертизи не вбачається.
Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Колегія не вбачає підстав для відхилення висновку експерта від 21.01.2010 складеного Київським науково - дослідним інститутом судових експертиз, та призначення повторної експертизи.
Посилання в апеляційній скарзі апелянта на порушення судом порядку призначення почеркознавчої експертизи не приймається судом до уваги, оскільки статтею 41 ГПК України, яка передбачає підстави та порядок призначення судової експертизи в господарському процесі, не передбачено такого порядку призначення судової експертизи, на застосування якого наполягає Відповідач.
Твердження апелянта про те, що позивач порушив порядок зміни підстав та предмету позову колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що, Позивач звернувся із позовом до Відповідача, визначивши його предметом вимогу про стягнення з Відповідача грошових коштів в сумі 13273248,40 грн., яка на момент подачі позову за курсом НБУ дорівнювала 1727000,00 доларів СІЛА. Згодом, 15.03.2010р. Позивач подав клопотання про уточнення позовних вимог, визначивши вимогу про стягнення грошових коштів в сумі 1724000,00 доларів США. Зазначена сума є основним боргом Відповідача перед Позивачем за Договором строкового банківського вкладу юридичної особи з можливістю поповнення в іноземній валюті за №07/07 від 18.06.2007р. Таким чином, Позивач в клопотанні змінив валюту позовної вимоги про стягнення основного боргу, але нових вимог не заявляв.
В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. N01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначається, що «під зміною розміру позовних вимог не може розумітися заявления ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві - така дія кваліфікується як зміна предмета позову». Таким чином, зміна валюти стягнення грошового боргу з Відповідача з гривні на долар США не є зміною предмета позову.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже підстав для його скасування або зміни не вбачається, в зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду м .Києва від 07.07.2010 у справі № 34/536 залишити без змін.
Матеріали справи № 34/536 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді