01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
27.10.2010 № 25/272
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів:
за участю секретаря
судового засідання
за участю представників сторін
від позивача: повідомлений належним чином, але не з'явився;
від відповідача: Сабітов С.В., представник, довіреність № 199D/2010 від 07.05.2010;
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Страхова компанія „Універсальна”
на рішення Господарського суду м.Києва від 03.08.2010
у справі № 25/272 ( )
за позовом Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „АХА Україна”;
до Публічного акціонерного товариства „Страхова компанія „Універсальна”;
про стягнення 26803,30 грн.
постанову прийнято 27.10.2010, оскільки відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України засідання суду відкладалось слуханням з 04.10.2010 до 27.10.2010
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.08.2010 у справі № 25/272 задоволено частково позов Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „АХА Україна” до Публічного акціонерного товариства „Страхова компанія „Універсальна” про стягнення 26 803,30 грн. Суд стягнув з відповідача на користь позивача 24 990,00 грн. основного боргу та 1 303,30 грн. пені.
Не погодившись з рішенням суду, Публічне акціонерне товариство „Страхова компанія „Універсальна” (далі - ПАТ „СК „Універсальна”) подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Зокрема, скаржник посилається, що судом першої інстанції не взято до уваги факт перерахування відповідачем на рахунок позивача 24 990,00 грн. страхового відшкодування згідно страхового акту № 07/321/00/681 за платіжним дорученням від 19.07.2010 № 13567, копія якого наявна в матеріалах справи; вимога про стягнення з відповідача пені є незаконною.
Також, заявник посилається, що судом першої інстанції не досліджено всебічно і в повному обсязі обставини справи, не надано оцінку письмовим доказам, чим порушено норми ст.ст. 32, 33, ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 36, ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України.
В засідання суду 27.10.2010 Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „АХА Україна” (далі - ПАТ „СК „АХА Україна”) повноважних представників не направило та не повідомило суд про причини неявки, хоча про час і місце судового засідання товариство було повідомлено належним чином, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75.
ПАТ „СК „АХА Україна” відзив на апеляційну скаргу ПАТ „СК „Універсальна” не надало, що відповідно до ст. 96 ГПК України не є перешкодою для перегляду рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
16.05.2007 о 23:30 гр. Вахрушев В.В., керуючи автомобілем марки „Рено Канго” н.з. НОМЕР_1 на автодорозі Львів-Кіровоград-Знамянка в Золочівському районі Львівської області, здійснив обгін транспортного засобу на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю, в результаті чого, здійснив ДТП, внаслідок якої було завдано автомобілю „Фольксваген” н.з. АА8348АТ технічних та матеріальних збитків, чим порушив п. 14.6 „г” Правил дорожнього руху.
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 21.06.2007 у справі № 3-4009 гр.Вахрушева В.В. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в сумі 17,00 грн. на користь держави.
Автомобіль „Фольксваген” н.з. АА8348АТ є власністю ТОВ „Універсальна лізингова компанія”, на підставі договору фінансового лізингу від 05.09.2005 № 56-1/2005-АВТ переданий в лізинг ПАТ „СК „АХА Україна”.
Між ЗАТ „СК „Український Страховий Альянс” (правонаступником якого є ПАТ „СК „АХА Україна”) (Страховик) та ЗАТ „Датагруп” (Страхувальник) 26.01.2007 укладено договір страхування серії МА № 095662/05/11. Об'єктом страхування є автомобіль „Фольксваген” н.з. АА8348АТ, який страхувано на випадок, зокрема, пошкодження транспортного засобу, його частин, деталей, приладів внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Внаслідок вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди, ПАТ „СК „АХА Україна” перераховано ЗАТ „Датагруп” страхове відшкодування в сумі 64 921,35 грн., про що свідчить наявне в матеріалах справи платіжне доручення від 03.09.2007 № 13776 із зазначенням в графі „призначення платежу” „страх. вішкод. згідно страх. акта № 7131/05/11 за дог. від 26.01.2007 № 095662/05/11”.
Між ОСОБА_1 та ПАТ „СК „Універсальна” укладено поліс №ВВ/0609768 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Забезпечений транспортний засіб - автомобіль марки „Рено Канго” н.з. НОМЕР_1. Строк його дії 28.04.2007 до 27.04.2008.
Відповідно до зазначеного полісу, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Зазначені положення ЦК України про перехід до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за завдані збитки, закріплені також і в статті 27 Закону України „Про страхування”.
Таким чином, до ПАТ „СК „АХА Україна” перейшло право вимоги, яке ЗАТ „Датагруп” мало до ПАТ „СК „Універсальна”.
Як свідчить наявний в матеріалах справи висновок спеціаліста від 11.07.2007 № 174, вартість матеріального збитку, що був заподіяний власнику транспортного засобу „Фольксваген” н.з. АА8348АТ внаслідок ДТП, що відбулося 16.05.2007 становить 65 931,35 грн.
Полісом №ВВ/0609768 передбачено, що ліміт відповідальності - 51 000,00 грн.; за шкоду, заподіяну майну - 25 000,00 грн.; франшиза - 510,00 грн.
Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Доказами у справі, відповідно до ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).
В матеріалах справи наявний лист (а.с. 93) ПАТ „СК „АХА Україна”, яким товариство повідомляє суд, що ПАТ „СК „Універсальна” після порушення провадження у даній справі сплатило основну суму боргу (24 990,00 грн.), але доказових документів в підтвердження зазначеного ПАТ „СК „АХА Україна” до свого листа не надало, а тому місцевий господарський суд мотивовано не взяв до уваги зміст зазначеного листа.
Враховуючи вищевказані норми законодавства, а також зміст полісу №ВВ/0609768 (відносно ліміту відповідальності за шкоду, заподіяну майну та франшизу), суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача 24 990,00 грн. страхового відшкодування.
Що стосується стягнення з відповідача пені в сумі 1 303,30 грн. за період з 14.12.2009 по 13.06.2010, то місцевий господарський суд обґрунтовано, на підставі ст. 549 ЦК України, ст. 232 ГК України та п. 37.2 ст. 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня) дійшов висновку, що розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 1 303,30 грн. і колегія суддів з цим погоджується.
Стосовно заперечення скаржника, що судом першої інстанції не взято до уваги факт перерахування відповідачем на рахунок позивача 24 990,00 грн. страхового відшкодування згідно страхового акту № 07/321/00/681 за платіжним дорученням від 19.07.2010 № 13567, копія якого наявна в матеріалах справи, судова колегія зазначає, що в матеріалах справи відсутнє платіжне доручення від 19.07.2010 № 13567, в засідання суду 20.07.2010 та 03.08.2010 відповідач представників не направляв, про причини неявки суд не повідомляв, хоча про час і місце засідання суду був повідомлений належним чином, відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75.
Зазначене дає підстави вважати, що відповідачем, в розумінні ст. ст. 32, 33 ГПК України, не було повідомлено належним чином суд першої інстанції про існування на дату прийняття оспореного рішення зазначених вище обставин, про що міг би свідчити відповідний платіжний документ.
Посилання заявника на незаконність стягнення з нього на користь позивача суми пені спростовується положеннями ст. 549 ЦК України, ст. 232 ГК України та п. 37.2 ст. 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.
Також, судовою колегією не приймається до уваги, що судом першої інстанції не досліджено всебічно і в повному обсязі обставини справи, не надано оцінку письмовим доказам, оскільки:
- згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
- письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 36 ГПК України).
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976 № 11 „Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
За результатами розгляду апеляційної скарги ПАТ „СК „Універсальна” судом апеляційної інстанції встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмету доказування у цій справі, з'ясовано судом першої інстанцій з достатньою повнотою та з дотриманням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 32, 33, 34, 36, 43 ГПК України.
Оцінюючи матеріали та обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2010 у справі № 25/272.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2010 у справі № 25/272 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Страхова компанія „Універсальна” - без задоволення.
2. Матеріали справи № 25/272 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам.
Головуючий суддя
Судді
29.10.10 (відправлено)