01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
25.10.2010 № 23/271
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів:
при секретарі:
Представники сторін:
позивача: Іваненко І.П., довіреність № Д07/2010/06/25-2 від 25.06.2010;
відповідача: Скляр І.М., довіреність № 4 від 04.01.2010;
розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об"єктів соціально-побутового призначення "Екос" АТ ХК "Київміськбуд" в особі житлового управління "Лівобережне"
на рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2010
у справі № 23/271 ( .....)
за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"
до Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об"єктів соціально-побутового призначення "Екос" АТ ХК "Київміськбуд" в особі житлового управління "Лівобережне"
про стягнення 230139,39 грн.
Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергосбут Київенерго» звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціального побутового призначення «ЕКОС» акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд» в особі житлового управління «Лівобережне» про стягнення 230139,39 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.08.2010 у справі № 23/271 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціального побутового призначення «ЕКОС» акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд» в особі житлового управління «Лівобережне» на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергосбут Київенерго» 133303,99 основного боргу, 3% річних в сумі 1818,26 грн., інфляційних в розмірі 9935,42 грн., 2301,39 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з вказаним рішенням, Дочірнє підприємство по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціального побутового призначення «ЕКОС» акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та прийняти нове рішення, яким в позові Акціонерній енергопостачальній компанії «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергосбут Київенерго» відмовити повністю.
Скарга мотивована тим, що Господарським судом міста Києва не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені та неправильно застосовані норми процесуального та матеріального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2010 апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 23/271. Розгляд скарги призначений на 12.10.2010 об 11:20.
В зв'язку з задоволенням клопотання відповідача ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2010 розгляд апеляційної скарги у справі № 23/271 відкладено на 25.10.2010 о 10:50.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 25.10.10 № 01-23/1/3 у справі № 23/271 у зв'язку з виробничою необхідністю введено до складу колегії суду суддю Синицю О.Ф., Буравльова С.І.
Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
21.10.2009 між позивачем та відповідачем було укладено договір №1630604 про постачання теплової енергії (надалі-Договір).
Згідно з пунктом 2.2.1 Договору позивач зобов'язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляції в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року.
Відповідно до пунктів 2.3.1, 2.3.2 Договору відповідач зобов'язався додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до Договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.
З матеріалів справи вбачається, що Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання.
Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції за період з 01.10.2009 по 01.04.2010 відповідачем було спожито 2952.394 Гкал теплової енергії.
Таким чином заборгованість відповідача за Договором становила 218385,71.
На момент розгляду справи заборгованість відповідача перед відповідачем за спожиту теплову енергію зменшилась і становила 133303,99 гривень.
Отже, часткова сплата відповідачем заборгованості вказує на визнання ним заборгованості перед позивачем та порушення умов Договору.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Таким чином, наведене вище та докази, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі стосовно незаконного стягнення з нього 133303,99 основного боргу, 3% річних в сумі 1818,26 грн. та інфляціих в розмірі 9935,42 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ГПК України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.
Водночас ч. 1 ст. 33 ГПК України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
До того ж згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких обставин рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2010 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2010 у справі № 23/271 залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціального побутового призначення «ЕКОС» акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд» - без задоволення.
2. Матеріали справи № 23/271 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
28.10.10 (відправлено)