01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
11.10.2010 № 11/124
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів:
За участю представників:
від позивача: Степанов В.М. (директор),
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»
на рішення Господарського суду м.Києва від 25.05.2010
у справі № 11/124 ( .....)
за позовом Малого приватного підприємства «Агрофірма Дніпро»
до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»
про визнання права власності
В квітні 2010 року МПП «Агрофірма Дніпро» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання за позивачем права власності на будівлю, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Мате Залки, 1/12А та зобов'язання КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» здійснити державну реєстрацію за позивачем права власності на вищевказане майно.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 25.05.2010 у даній справі позов задоволено повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити, з посиланням на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
1) судом при винесенні оскаржуваного рішення було порушено вимоги статті 331 Цивільного кодексу України;
2) реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти (пункт 1.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002). Як стверджує відповідач, позивачем не було надано до Бюро доказів наявності в натурі даного приміщення, а саме матеріалів технічної інвентаризації на спірне не житлове приміщення. Таким чином, на думку відповідача, судом не були взяті до уваги та порушенні норми вказаних вище Положень.
3) у позивача відсутній належним чином оформлене свідоцтво про відповідність будівельним нормам на не житлове приміщення, як це передбачено Постановою Кабінету Міністрів України № 534 від 20.05.2009 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 року № 923 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів». Таким чином, даний об'єкт не введено в експлуатацію
4) вимогами статтей 17, 18, 19, 20, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» передбачено, що реєстрація права власності проводиться на підставі визначеного переліку правовстановлюючих документів. Відповідно до Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна в м. Києві, затвердженого Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27 жовтня 2009 року № 1227, здійснює оформлення права власності та видає свідоцтва про право власності фізичним та юридичним особам на об'єкти нежитлового фонду - Головне управління комунальної власності м.Києва Київської міської державної адміністрації. Відповідач зазначає, що у позивача відсутній правовстановлюючий документ на спірне приміщення, але суд першої інстанції не звернув уваги на даний факт.
06.10.2010 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.
Розглянувши дане клопотання, судова колегія прийшла до висновку, про відсутність підстав для його задоволення, оскільки судова експертиза призначається у випадках, коли спірні обставини справи неможливо довести іншими засобами доказування. В даному випадку відсутня необхідність у проведенні судової будівельно-технічної експертизи.
Відповідач не скористався наданим йому правом на участь свого представника в судовому засіданні 11.10.2010, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. В судові засідання представник відповідача неодноразово з'являвся та надавав пояснення по суті спору та підтримував доводи, викладені в апеляційній скарзі.
За таких обставин, судова колегія прийшла до висновку, про можливість прийняття постанови у відсутності представника відповідача.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, колегією суддів встановлено наступне.
МПП «Агрофірма Дніпро» звернулося до місцевого господарського суду з позовом до КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» про визнання за позивачем права власності на будівлю, розташовану за адресою: 04209, м. Київ, вул. Мате Залки, 1/12 та зобов'язання відповідача здійснити за позивачем державну реєстрацію права власності на дану будівлю.
Позов обґрунтовано тим, що спірна будівля є нерухомим майном, ведена в експлуатацію, використовується за цільовим призначенням і належить позивачу. Однак, відповідач відмовив позивачу в реєстрації права власності на будівлю. На підтвердження своєї позиції, позивачем було надано листи до відповідача про проведення інвентаризації, видачі технічного паспорту на павільйон під торгівельний комплекс, а також здійснення державної реєстрації об'єкту нерухомості, та повідомлення причини відмови в реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна (листи №21 від 12.05.2010, №22 від 13.05.2010, а.с. 70-71).
Відповідач повідомив позивача, що відповідно до «Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна», розділ 6, по поверхові плани на допоміжні господарські будівлі і на тимчасові будівлі не складаються. Тому виготовити по поверховий план на павільйон, який розташований за адресою вул. Мате Залки, 1/12 Бюро не має підстав. Інших відповідей не надходило.
Позивач вважає, що таким чином порушуються його права як власника нерухомого майна на вільне володіння, користування і розпоряджання будівлею.
Судова колегія прийшла до висновку, що в позові слід відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з врахуванням наступного.
Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
В даному випадку, позивач обрав спосіб захисту свого права як визнання за ним права власності та зазначає, що згідно зі статтею 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Дослідивши вимоги чинного законодавства щодо порядку та підстав здійснення державної реєстрації права власності, колегія суддів вважає, що позивачем необґрунтовано заявлено до КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» позов про визнання за ним права власності на вказане у позові майно на підставі статті 329 Цивільного кодексу України, оскільки відповідач не оспорює його право власності, та не вимагає визнання цього права за ними, а згідно вимог чинного законодавства є органом, який відповідно до покладених на нього повноважень здійснює державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна на підставі наданих йому документів, перелік яких визначено законодавством. Таким чином, КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» не є належним відповідачем у даній справі.
Так, статтею 182 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості (статті 1 даного Закону).
Стаття 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» визначає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Відповідно до підпункту 10 пункту «б» частини. 1 статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, делеговане повноваження щодо обліку та реєстрації відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.
У відповідності з пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру, реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
Згідно з пунктом 1.5. Положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002, встановлено, що обов'язковій державній реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.
У відповідності до пункту 2.1. Положення для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи (додаток 1).
Розглянувши зміст заявлених позовних вимог, колегія встановила, що позивач звернувся до суду з відповідним позовом з метою державної реєстрації права власності в БТІ. Згідно положень статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державною реєстрацією є визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Таким чином, якщо позивач вважає що відповідач, який є державним органом що здійснює реєстрацію права власності, порушив його законні права не зареєструвавши його право власності, то позивачу слід роз'яснити його права на звернення до суду із відповідним позовом щодо оскарження дій чи бездіяльності державного органу, який не здійснив таку реєстрацію. В даному випадку позивач помилково подав позов про визнання його права власності до особи, яка це право не заперечує.
Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, апеляційна скарга є такою, що підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 25.05.2010 по справі № 11/124 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові в повному обсязі.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2010 у справі №11/124 скасувати.
Резолютивну частину викласти в наступній редакції:
«В позові Малого приватного підприємства «Агрофірма Дніпро» відмовити в повному обсязі».
3. Стягнути з Малого приватного підприємства «Агрофірма Дніпро» (04209, . Київ, вул. Мате Залки, 1/12, код ЄДРПОУ 25640500) на користь Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-в, код ЄДРПОУ 03359836) 42, 50 грн. - витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.
4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
5. Матеріали справи № 11/124 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцять днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді
26.10.10 (відправлено)