01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
21.10.2010 № 05-5-39/10496
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Дружківська харчосмакова фабрика”
на рішення Господарського суду м.Києва від 06.09.2010
у справі № 05-5-39/10496 ( .....)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружківська харчова фабрика"
до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України,
Приватного підприємства „Приватна виробничо-торгівельна фірма „Кріоліт-Дніпро”
про визнання недійсним Патенту на промисловий зв"язок №14895 "Кондитерський виріб" та про зобов"язання вчинити дії
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.09.2010 № 05-5-39/10496 позовні матеріали повернуто позивачеві без розгляду на підставі п.п. 1, 2, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України).
Не погодившись з вказаною ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та передати справу на розгляд до Господарського суду м. Києва. Апелянт вважає, що ухвалу винесено з порушенням норм процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.10.2010 відновлено Товариству з обмеженою відповідальністю „Дружківська харчосмакова фабрика” строк подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.09.2010 № 05-5-39/10496, прийнято до провадження апеляційну скаргу з призначенням її розгляду на 21.10.2010.
Сторони в судове засідання 21.10.2010 повноважних представників не направили, не зважаючи на те, що були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали Київського апеляційного господарського суду від 08.10.2010, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75.
Неявка представників сторін не тягне перенесення розгляду справи на інші строки, в зв'язку з чим колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представників сторін.
Згідно зі ст. 91 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
У відповідності до п. 2 ч. 1, ч. 5 ст.106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду про повернення позовної заяви; апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно з ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
Апеляційний господарський суд, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, встановив наступне.
Форма і зміст позовної заяви, а також перелік документів, які додаються до неї визначені в статтях 54, 57 Господарського процесуального кодексу України. Недодержання вимог статей 54 і 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно частини 1 статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Відповідно до пункту 1 частини статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву від 26.08.2010 б/н підписано директором Товариства з обмеженою відповідальністю „Дружківська харчосмакова фабрика” - Суботою Г.В.
Разом з тим, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доказів на підтвердження повноважень даної особи діяти від імені позивача, а саме: наказу про призначення, довідки з ЄДРПОУ, протоколу про обрання директором, суду надано не було.
Також, підставою для повернення позовної заяви суд першої інстанції вказав п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України, оскільки у позовній заяві відсутні ідентифікаційні коди сторін.
Пунктом 2 частини другої статті 54 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).
Таким чином, оскільки позовна заява не містить ідентифікаційні коди позивача та відповідача, місцевий господарський суд вірно встановив, що це є порушенням вищенаведених приписів ст. 54 ГПК України та тягне за собою наслідки, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Крім того, відповідно до п. 6 ст. 63 ГПК України, підставою для повернення позовної заяви є неподання доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Обов'язок направлення копії позовної заяви та доданих де неї документів, якщо їх не має у сторони, покладається на позивача статтею 56 вказаного Кодексу.
Однак, з доданих до позовної заяви фіскальних чеків №№ 1033, 1034 від 27.08.2010 не вбачається, за якою адресою були надіслані копія позовної заяви та додані до неї документи.
При цьому, місцевий господарський суд зазначає, що відповідно до роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.1997 року „Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України” у вирішенні питання про наслідки порушення позивачем вимог статті 57 ГПК України слід виходити з того, що підставою для повернення позовної заяви є тільки відсутність доказів сплати державного мита у встановлених порядку і розмірі витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу, відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно залишив без розгляду позовну заяву на підставі п.п. 1, 2, 6 ч.1 ст. 63 ГПК України.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Проте, в даному випадку, позивачем, всупереч вимог вказаної норми закону, не було надано суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, наведених в апеляційній скарзі.
На підставі викладеного вище, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Дружківська харчосмакова фабрика” не підлягає задоволенню, а тому підстави для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 06.09.2010 № 05-5-39/10496 відсутні.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105, ст. 106 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Дружківська харчосмакова фабрика” залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.09.2010 № 05-5-39/10496 - без змін.
Матеріали справи № 05-5-39/10496 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді