01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
20.10.2010 № 14/177
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів:
За участю представників:
від ТОВ „МІКОМ-ХАУС”: Малаєва Ю.К. - представник за довіреністю,
від Акціонерного банку „Діамант”: Василишин С.А. - представник за довіреністю,
від Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1.: представник не з'явився,
від ТОВ „РівнеСпецБудІнвест”: представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „МІКОМ-ХАУС” та Акціонерного банку „Діамант”
на рішення Господарського суду м.Києва від 06.08.2010
у справі № 14/177 ( .....)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „МІКОМ-ХАУС” та Акціонерного банку „Діамант”
до Акціонерного банку „Діамант”
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1.
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача- Товариства з обмеженою відповідальністю „РівнеСпецБудІнвест”
про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню
В березні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 1596, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1. на договорі іпотеки № 185/н, посвідченого Юр-Капіносом А.Є. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 30.12.2008, зареєстрованого в реєстрі за № 13127 на підставі ст.ст.541, 1212, 1213 Цивільного кодексу України та ст.33 Закону України „Про іпотеку”.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності підтвердження безспірності вимог відповідача.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.08.2010 року у справі № 14/177 позов задоволено повністю. Визнано виконавчий напис № 1596, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1. на договорі іпотеки № 185/н, посвідченого Юр-Капіносом А.Є. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 30.12.2008, зареєстрованого в реєстрі за № 13127, таким, що не підлягає виконанню та стягнуто з Акціонерного банку „Діамант” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „МІКОМ-ХАУС” 85 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.
В обгрунування власної позиції відповідач зазначає, що відповідно до ч. 1. ст. 88 Закону України “Про нотаріат” нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Згідно із ч. 2 ст. 87 Закону України “Про нотаріат” перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Відповідно до п.1 вказаного переліку для одержання виконавчого напису на нотаріально посвідчених угодах, що передбачають право звернення стягнення на заставлене майно, подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання. Отже, виходячи з наведених вище нормативних актів, нотаріус вчиняє виконавчі написи не у разі відсутності спору, а в разі, якщо надані йому документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Апелянт стверджує, що ним для вчинення виконавчих написів подано усі документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та відповідальності позивача.
Також, апелянт вказує, що на дату вчинення виконавчих написів було відсутнє будь-яке рішення будь-якого суду про визнання недійсним документу(ів), що підтверджують безспірність відповідальності позивача (кредитного договору та/або договору іпотеки), яке б набрало законної сили, а також відсутнє будь-яке судове рішення, яким було б встановлено відсутність підстав для вчинення виконавчих написів. На дату вчинення виконавчих написів нотаріуса була відсутня будь-яка заборона будь-якого суду на вчинення виконавчих написів.
Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Крім того, позивачем було подано апеляційну скаргу, в якій просить зазначене рішення змінити та прийняти нове рішення, яким доповнити резолютивну частину рішення наступним реченням: „Стягнути з Акціонерного банку „Діамат” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „МІКОМ-ХАУС 85 грн. державного мита та 236 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено положення ч.4 ст.49 ГПК України щодо розподілу судових витрат між сторонами.
ТОВ „РівнеСпецБудІнвест” не надано відзиву на апеляційні скарги.
Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання (про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення ухвали суду про порушення провадження у справі). Однак, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1. наданим йому процесуальними правами не скористався та в судове засідання не з'явився, повноважних представників своїх не направив. Колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду поданої апеляційної скарги за відсутності представника Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1..
Розглянувши доводи апеляційних скарг та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до правильних висновків у даній справі та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги повністю, виходячи з наступного.
07.05.2007 року між ТОВ “Рівнеспецбудінвест” (боржник) та АБ “Діамант” (кредитор) було укладено Договір кредитної лінії № 185 (надалі - Кредитний договір), відповідно до якого боржнику відкривається відновлювальна кредитна лінія у межах 3 500 000 доларів США з 07 травня 2007 року по 30 травня 2009 року.
В подальшому до Кредитного договору вносилися зміни: додатковими угодами від 08.05.2007 року № 1, від 15.05.2007 року № 2, від 23.05.2007 року № 3, від 27.06.2007 року № 4, від 26.07.2007 року № 5, від 27.08.2007 року № 6, від 20.07.2008 року № 7, від 21.10.2008 року № 8.
В порядку забезпечення виконання боржником зобов'язань за Кредитним договором було між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки № 185/н від 30.12.2008 року, за умовами якого в разі невиконання зобов'язання Боржником за Кредитним договором, Кредитор має право задовольнити свої вимоги за рахунок звернення стягнення на майно Позивача, а саме: групи нежитлових (вбудованих) приміщень № 8, загальною площею 199,9 кв.м., що знаходяться на ІІ поверсі в офісно-житловому комплексі з автостоянкою за адресою: вул. Крутий узвіз, 7 у Печерському районі м. Києва; групи нежитлових (вбудованих) приміщень № 9, загальною площею 199,7 кв.м., що знаходяться на ІІІ поверсі зазначеного комплексу, та групи нежитлових (вбудованих) приміщень № 10, загальною площею 199,0 кв.м., що знаходяться на IV поверсі зазначеного комплексу.
04.11.2009 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1. на підставі ст. 87 Закону України “Про нотаріат” та п. 1 Переліку документів, якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, вчинила виконавчий напис на Іпотечному договорі від 30.12.2008 року № 185/н, посвідченого Юр-Капіносом А.Є. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 30.12.2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 13127, відповідно до якого запропоновано звернути стягнення на нежилі приміщення з № 1 по № 8 (групи приміщень № 7), з № 1 по № 8 (групи приміщень № 8), з № 1 по № 8 (групи приміщень № 9), з № 1 по № 8 (групи приміщень № 10) - офіс загальною площею 796,30 кв.м., які розташовані в м. Києві, по. вул. Крутий узвіз, 7 (літера А), що належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю “МІКОМ-ХАУС”, та запропоновано за рахунок коштів, отриманих від реалізації нежилих приміщень, задовольнити вимоги Акціонерного банку “Діамант” у розмірі 3 500 000 дол. США, що в еквіваленті при перерахуванні на українські гривні за офіційним курсом НБУ становить 28 040 600 грн.
Частиною 3 статті 33 Закону України “Про іпотеку” передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до ст. 87 Закону України “Про нотаріат” для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, відповідно до якого стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно здійснюється на підставі оригіналу нотаріально посвідченої угоди та документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
За умовами п. 286. Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5 при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.
Частиною 1 ст. 32 ГПК України закріплено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Проте, які саме документи подавались приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Корецькій І.С. для вчинення виконавчого напису відповідач в апеляційній скарзі не вказав та у встановленому порядку не надав доказів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлення прострочення виконання зобов'язання за Кредитним договором.
Статтею 34 ГПК України закріплено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
При розгляді справи в суді першої та апеляційної інстанції на підтвердження своїх заперечень відповідачем не було надано доказів звернення до боржника з вимогою щодо погашення заборгованості за Кредитним договором, доказів отримання боржником зазначеної вимоги, а також документи, які надавались відповідачем приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Корецькій І.С..
Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1. не було правових підстав для вчинення виконавчого напису.
Також, колегією суддів встановлено, що 22.07.2009 року відповідач звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3., ТОВ “МІКОМ-ХАУС”, третя особа: ТОВ “РівнеСпецБудІнвест” про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2010 року у справі № 2-192/10, доповненим рішенням Апеляційного суду м. Києва від 19.08.2010 року, позовні вимоги АБ «Діамант» були задоволені в повному обсязі, та, в рахунок задоволення вимог відповідача про стягнення заборгованості ТОВ «РівнеСпецБудІнвест» за Кредитним договором, звернуто стягнення на квартиру № 1 та квартиру № 2 за адресою: м. Київ, Крутий узвіз, 7, що є предметом іпотеки за договором іпотеки № 185/1 від 08.01.2009 року та договором іпотеки № 185/2 від 08.01.2009 року, укладених між відповідачем та Саітовим Магомеда-Амін Абубакаровича; квартиру № 3 за адресою: м. Київ, Крутий узвіз, 7, що є предметом договором іпотеки № 185/3 від 28.12.2008 року, укладеного між відповідачем та Саітовим З.А.; нежилі приміщення з № 1 по № 8 (групи приміщень № 7), з № 1 по № 8 (групи приміщень № 8), з № 1 по № 8 (групи приміщень № 9), з № 1 по № 8 (групи приміщень № 10) - офіс, які розташовані за адресою: м. Київ, Крутий узвіз, 7, що є предметом іпотеки за договором іпотеки № 185/н від 30.12.2008 року, укладеним між відповідачем та позивачем.
В наданих колегії суддів поясненнях представник позивача вказав, що 15.09.2010 року Печерським районним судом м. Києва видано АБ «Діамант» виконавчі листи по зазначеній цивільній справі, представником відповідача даний факт не заперечується.
Таким чином, незважаючи на існування вказаного спору в Печерському районному суді м. Києва, відповідач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1. для вчинення виконавчого напису.
В наданих колегії суду поясненнях представник відповідач вказав, що під час звернення до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1. для вчинення виконавчого напису, останню не було повідомлено про наявність судового спору про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що факт подання відповідачем до суду позову про звернення стягнення на предмет іпотеки вказує на відсутність безспірності заборгованості боржника (ТОВ «РівнеСпецБудІнвест») перед відповідачем за Кредитним договором. Заборгованість була спірною і це питання розглядалось в судовому порядку. В даному випадку стягувач вчинив дії щодо отримання двох виконавчих документів для стягнення однієї і тієї ж заборгованості, що може привести до подвійного стягнення .
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильних висновків та правомірно задовольнив позовні вимоги.
Що стосується поданого відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Верховним судом України цивільної справи за позовом АБ “Діамант” до ОСОБА_2, ОСОБА_3., ТОВ «МІКОМ-ХАУС», третя особа: ТОВ «РівнеСпецБудІнвест», про звернення стягнення на предмет іпотеки, колегія суддів вважає, що в задоволенні даного клопотання слід відмовити, оскільки зазначені обставини для зупинення провадження не впливають на збирання та оцінку доказі у справі 14/177.
Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказів, які б спростовували вищевстановлені та зазначені судом обставини, сторонами не надано.
Доводи апеляційних скарг не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Крім того, посилання позивач в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції порушено положення ч.4 ст.49 ГПК України щодо розподілу судових витрат між сторонами, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки з резолютивної частини оскаржуваного рішення вбачається, що було присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 85 грн. державне мито, 236 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.134).
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду, яким задоволено позовні вимоги повністю, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи. Судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Місцевим господарським судом правильно дотримані вимоги ст.49 ГПК України щодо покладення судових витрат на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
1) Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „МІКОМ-ХАУС” та Акціонерного банку „Діамант” на рішення Господарського суду м. Києва від 06.08.2010 року залишити без задоволення.
2) Рішення Господарського суду м. Києва від 06.08.2010 року у справі №14/177 залишити без змін.
3) Матеріали справи №14/177 повернути до Господарського суду м.Києва.
Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя
Судді
26.10.10 (відправлено)