01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
21.10.2010 № 3/186
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ропій Л.М.
суддів: Кондратової І.Д.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -ОСОБА_1 - фізична особа;
від відповідача - Населівська М.О. - представник, дов. № 40 від 11.05.2010 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізична особа - підприємець ОСОБА_1
на рішення Господарського суду м.Києва від 05.08.2010
у справі № 3/186 ( .....)
за позовом Фізична особа - підприємець ОСОБА_1
до Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Фінансова ініціатива"
про стягнення 158068,40 грн.
Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (надалі позивач) заявлений позов про стягнення з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Фінансова ініціатива» (надалі відповідач) 158 068,40 грн. заборгованості з суборендної плати за період з травня по жовтень 2009 року згідно Договору суборенди від 27.02.2008 року. На зазначену заборгованість на підставі п. 10.3 згаданого Договору відповідачеві нарахована пеня в сумі 11 734,54 грн., а також на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нараховано 13 085,73 грн. - інфляційних збитків та 4 747,26 грн. - 3 % річних. Позовні вимоги обґрунтовані приписами статей 526, 530 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, з огляду на те, що відповідач не виконує своїх зобов'язань за Договором від 27.02.2008 року щодо сплати суборендних платежів за користування приміщенням (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 28.07.2010р.).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.08.2010 року у справі № 3/186 в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі. Рішення мотивовано приписами п. 2 статті 653 Цивільного кодексу України, п. 1 статті 216, статті 218 Господарського кодексу України, з огляду на відсутність правових підстав щодо стягнення з відповідача 158 068,40 грн. заборгованості із сплати суборендних платежів, за умови відсутності між сторонами договірних відносин в період з 28.05.2009р. по 13.10.2009р. При цьому, суд першої інстанції зазначає про те, що оскільки зобов'язання сторін за Договором суборенди від 27.02.2008 року припинились, не мало місце і прострочення виконання грошового зобов'язання, і відповідно, стягнення 11 734,54 грн. - пені, 13 085,73 грн. - інфляційних збитків та 4 747,26 грн. - 3 % річних, є безпідставним.
Позивач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 не погоджуючись із рішенням Господарського суду м. Києва від 05.08.2010р. у справі № 3/186 просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- апелянт наголошує на тому, що дострокове розірвання Договору суборенди було вчинено ним під впливом обману;
- зауважує на тому, що оскільки повного розрахунку за орендоване приміщення з ним проведено не було, сторони в Договорі від 28.05.2009р. про дострокове розірвання договору суборенди погодили, що приміщення буде передано протягом п'яти днів;
- заявник зазначає, що оскільки фактично орендоване приміщення було повернуто 13.10.2009р., слід вважати дійсним акт прийому-передачі приміщення саме від 13.10.2009р. На підтвердження вказаних обставин, позивачем надано письмові пояснення службової особи відповідача - ОСОБА_3 та нотаріуса ОСОБА_4, які залишились поза увагою суду першої інстанції.
У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Фінансова ініціатива» просить залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду м. Києва у даній справі з мотивів у ньому викладених, а апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому, відповідач наголошує на тому, що станом на 14.10.2009р. він повністю розрахувався з позивачем за орендоване приміщення включно до 28.05.2009р., і відповідно, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за Договором суборенди від 27.02.2008р. за період з 28.05.2009р. по 13.10.2009р., є неправомірним.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2010 року було прийнято апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до провадження та призначено розгляд справи на 28.09.2010р.
У судовому засіданні 28.09.2010 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд апеляційної скарги було відкладено на 21.10.2010 року.
У судове засідання 21.10.2010 року присутній відповідач усно підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник позивача усно заперечував проти апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції просив залишити без змін з мотивів у ньому викладених.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи доводи заперечень на апеляційну скаргу, письмові пояснення сторін, колегія суддів встановила наступне:
Відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, правовідносини між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Фінансова ініціатива», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Фінансова ініціатива» (суборендар), виникли внаслідок укладення Договору суборенди від 27.02.2008р., посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області - Онищук І.П. та зареєстрований в реєстрі за № 700, за умовами якого орендар зобов'язався передати, а суборендар прийняти у тимчасове, платне користування частину нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на строк та згідно умов даного договору. Загальна площа частини приміщення складає 118,8 кв.м. Передача приміщення в оренду та повернення приміщення з оренди здійснюється сторонами по акту прийому-передачі (п.п. 1.1, 1.2Договору).
Згідно п. 3.1 Договору суборенди приміщення повинні бути передані орендарем і прийняті суборендарем по акту передачі в строк не пізніше 17.03.2008. Акт прийому-передачі підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками та є невід'ємною частиною даного договору.
Пунктом 5.1 Договору суборенди визначено, що строк суборенди сторонами встановлено до 27.02.2013р., який не перевищує термін дії договору оренди укладеного 27.02.2008р. між орендарем та ТОВ «Полісся-опт» ЛТД (орендодавець), який встановлений до 27.03.2013р.
Умовами Договору, зокрема п.п. 4.1, 4.2 Договору суборенди сторони погодили, що орендна плата здійснюється в національній валюті України та складає на день підписання цього договору 294,62 грн. за 1 кв.м. від загальної площі приміщення. Місячна орендна плата складає 35 000,86 грн. Орендна плата сплачується суборендарем не пізніше 10 числа поточного місяця шляхом перерахування суми, визначеної відповідно до п. 4.1 цього Договору на рахунок орендаря на підставі рахунку наданого орендарем.
17.03.2008 року на виконання умов згаданого Договору суборенди від 27.02.2008р. між сторонами було підписано Акт приймання-передачі, згідно якого позивач передав, а відповідач прийняв нежитлові приміщення площею 118,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за Договором суборенди від 27.02.2008р. щодо сплати суборендних платежів виконував неналежним чином, у зв'язку з чим у останнього за період з листопада 2008 року по квітень 2009 року виникла заборгованість у розмірі 210 005,16 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2009р. у справі № 2/64, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2009р., позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 задоволено повністю, стягнуто з ПАТ Комерційний банк «Фінансова ініціатива» 210 005,16 грн. заборгованості з орендної плати за період з листопада 2008 року по квітень 2009 року.
28.05.2009 року між сторонами укладено Договір про дострокове розірвання договору суборенди від 27.02.2008р., згідно якого суборендар передав, а орендар прийняв в користування частину нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальна площа якого складає 118,8 кв.м.
За 27 днів травня 2009 року до дня підписання договору про дострокове розірвання договору суборенди у відповідача залишилась несплаченою заборгованість з суборендної плати року у розмірі 30 484,62 грн., за стягненням якої позивач звернувся до Господарського суду міста Києва.
Проте, під час розгляду справи позивач відмовився від позову, у зв'язку із сплатою відповідачем 30 484,62 грн. суборендної плати за 27 днів травня 2009р.
З огляду на викладені обставини Господарським судом міста Києва ухвалою від 15.10.2009р. на підставі п. 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України припинено провадження у справі № 23/159 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ПАТ Комерційний банк «Фінансова ініціатива» про стягнення 30 484,62 грн. заборгованості.
Колегією суддів встановлено, що причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача суборендної плати в розмірі 158 068,40 грн. за фактичне користування приміщенням після укладення Договору про його розірвання та до моменту повернення приміщення за актом приймання-передачі, а саме: у період з 28.05.2009р. до 13.10.2009р., а також стягнення з відповідача 11 734,54 грн. - пені, 13 085,73 грн. - інфляційних збитків та 4 747,26 грн. - 3 % річних за прострочення виконання зобов'язання щодо сплати суборендних платежів нарахованих на підставі ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
Позивач обґрунтовуючи свої вимоги щодо стягнення 158 068,40 грн. заборгованості зі сплати суборендних платежів за період з 28.05.2009р. до 13.10.2009р. посилається на невиконання з боку відповідача вимог п.п. 4.1, 4.2 Договору суборенди від 27.02.2008 року щодо своєчасної сплати суборендних платежів, а також на підставі п. 10.3 Договору суборенди від 27.02.2010 року просить стягнути 11 734,54 грн. - пені.
Разом з тим, апеляційна інстанція погоджується з висновками, викладеними в рішенні Господарського суду міста Києва у цій справі щодо відсутності правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог з огляду на наступне:
Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, про господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та суб'єктів, а також внаслідок подій з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 28.05.2009р. між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Фінансова ініціатива» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Фінансова ініціатива») було укладено Договір про дострокове розірвання договору суборенди, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області - Онищук І.П. та зареєстрований в реєстрі за № 1125, яким сторони дійшли згоди щодо розірвання укладеного між ними 28.02.2008р. Договору суборенди.
Згідно п. 4 Договору про розірвання договору суборенди приміщення повертається орендарю в термін, передбачений п. 3.3 Договору суборенди, а саме протягом 5 робочих днів з дня підписання цього договору, за відповідним актом прийому-передачі, у стані, не гіршому ніж на момент його передачі в оренду, з урахуванням нормального зносу.
Разом з тим, висновок суду першої інстанції про те, що залучений до матеріалів справи акт приймання-передачі приміщення від 13.10.2009р., не може бути прийнятий до уваги, оскільки саме акт приймання-передачі від 28.05.2009р., був наслідком розірвання договору суборенди, визнається апеляційною колегією досить суперечливим, з огляду на наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, 28.05.2009р. між позивачем та представником відповідача - Скубік М.В. підписано акт приймання-передачі приміщення, за яким відповідач повернув, а орендар прийняв нежитлові приміщення площею 118,8 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Проте, представником відповідача - ОСОБА_3 в поясненнях залучених до матеріалів справи зазначено, що приміщення за адресою: АДРЕСА_1 на виконання Договору про розірвання договору суборенди не передавав та акта приймання-передачі приміщення не складав і не підписував.
Також, до матеріалів справи залучено акт приймання-передачі приміщення від 13.10.2009р. підписаний позивачем та головою правління відповідача - Циктор А.І., за яким відповідач повернув, а орендар прийняв нежитлові приміщення площею 118,8 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Отже, висновок суду першої інстанції стосовно того, що саме за актом приймання-передачі від 28.05.2009р. відповідачем було передано позивачу об'єкт суборенди, є непереконливим.
Апеляційна колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності позовних вимог про стягнення з відповідача 158 068,40 грн. заборгованості з суборендної плати згідно Договору суборенди від 27.02.2008р. за період з 28.05.2009р. по 13.10.2009р., однак з наступних підстав:
З огляду на факт укладання між сторонами Договору про дострокове розірвання договору суборенди від 28.02.2008р., строк дії згаданого Договору суборенди припинився.
Враховуючи те, що договірні відносини між позивачем та відповідачем в період з 28.05.2009р. по 13.10.2009р. були відсутні, посилання позивача на п. 4.3.1, 4.3.2 Договору суборенди від 27.02.2008р., як на підставу стягнення з відповідача заборгованості з суборендної плати, так як і стягнення з відповідача 11 734,54 грн. - пені, 13 085,73 грн. - інфляційних збитків та 4 747,26 грн. - 3 % річних за прострочення останнім своїх зобов'язань за згаданим Договором суборенди, є юридично неспроможними.
В свою чергу, наслідки невиконання наймачем обов'язку щодо повернення речі після припинення договору встановлені статтею 784 Цивільного кодексу України, а загальні правові наслідки порушення зобов'язання, встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Отже, з огляду на матеріально-правові підстави даного позову (право обрання яких належить позивачеві) та відсутність у сторін чинної цивільно-правової угоди з приводу суборенди приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальна площа - 118,8 кв.м., у період з 28.05.2009р. по 13.10.2009р., апеляційна інстанція не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1 щодо стягнення з ПАТ Комерційний банк «Фінансова ініціатива» суборендної плати за період з 28.05.2009р. по 13.10.2009р. у розмірі 158 068,40 грн., а також 11 734,54 грн. - пені, 13 085,73 грн. - інфляційних збитків та 4 747,26 грн. - 3 % річних за прострочення останнім зобов'язань за згаданим Договором суборенди.
Вказані обставини підлягають врахуванню, але не можуть бути підставою для скасування судового рішення, оскільки відповідно до частини 2 статті 104 Господарського процесуального кодексу України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
При цьому, апеляційна інстанція зауважує наступне:
Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Враховуючи викладене, позивач не позбавлений права вимоги щодо стягнення з відповідача на підставі ч. 2 статті 785 Цивільного кодексу України неустойки у розмірі подвійної плати за користування відповідачем приміщенням у період з 28.05.2009р. по 13.10.2009р.
За наведених обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав задоволення позову, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2010 року у справі № 3/186 - без змін.
3. Справу № 3/186 скерувати до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді Кондратова І.Д.
26.10.10 (відправлено)