01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
21.10.2010 № 12/1340
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Санцьо М.А.
від відповідача -не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Черкаський агротепличний комбінат"
на рішення Господарського суду Черкаської області від 31.08.2010
у справі № 12/1340 ( .....)
за позовом ТОВ "Хортіко"
до Закрите акціонерне товариство "Черкаський агротепличний комбінат"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 147 177,37 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Хортіко» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області про стягнення з відповідача, на підставі договору купівлі-продажу № 11-2007 від 04.06.2007 року 96042,08 грн. боргу за поставлений товар (мінераловатний субстракт марки «Паргро»), на підставі договору закупівлі-продажу № 18-2007 від 20.07.2007 року 40125 грн. боргу за поставлений товар (кальцієву селітру «Calcinit»), на підставі усної угоди від 05.01.2010 року 11010,29 грн. боргу за поставлений товар (бамбукові палички для підтримування рослин у теплицях та мінераловатний субстракт) та відшкодування судових витрат - державного мита в розмірі 1471,77 грн., 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 31.08.2010 року у справі № 12/1340 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Хортіко» задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Закритого акціонерного товариства «Черкаський агротепличний комбінат» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хортіко» 147 177,37 грн. основного боргу, 1707,77 грн. судових витрат.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Закрите акціонерне товариство «Черкаський агротепличний комбінат» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 31.08.2010 року у справі № 12/1340 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2010 року у справі № 12/1340 Закритому акціонерному товариству «Черкаський агротепличний комбінат» було відновлено пропущений строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу було прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 21.10.2010 року.
У судове засідання 21.10.2010 року з'явився представник позивача. Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився.
Відповідно до положень ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.
04.06.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хортіко» (продавець) та Закритим акціонерним товариством «Черкаський агротепличний комбінат» (покупець) було укладено договір купівлі - продажу товару № 11-2007 (а.с. 12-15), за умовами якого продавець зобов'язувався передати у власність, а покупець - прийняти товар - мінералізований субстрат марки «Паргро», найменування та кількість якого міститься у Специфікації (додаток №1 до цього договору, а.с. 16), та оплатити його вартість.
Пунктом 2.1. договору № 11-2007 визначено, що за основу розрахунків загальної вартості договору береться індексована умовна одиниця, яка за згодою сторін, з метою захисту вартості товару від знецінення, дорівнює вартості одного Євро за курсом Національного банку України на момент здійснення покупцем платежів.
Згідно п. 2.4. загальна вартість договору визначена у сумі 29 032,00 у.о. (двадцять дев'ять тисяч тридцять два євро 00 євроцентів).
Розрахунки за товар проводяться на умовах 100% передплати вартості товару, усі розрахунки проводяться в формі безготівковій на поточний рахунок продавця в національній валюті (п.п. 5.1.,5.2. договору № 11-2007).
Пунктом 4.2. договору № 11-2007 сторони погодили, що товар переходить у власність покупця після підписання сторонами акту приймання-передачі та не може бути переданий третім особам.
На виконання умов договору № 11-2007 позивач поставив, а відповідач прийняв товар (мінералізований субстрат: кубики «Аполло») на загальну суму 20042,08 грн., що підтверджується накладними № 20 від 09.07.2007 року та № 24 від 24.07.2007 року, довіреностями серії ЯНЦ № 546616 від 09.07.2007 року та № 546660 від 24.07.2007 року (а.с. 28-30).
Проте, відповідач поставлений товар за договором № 11-2007 від 04.06.2007 року оплатив частково, внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість у розмірі 96042,08 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 20.07.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хортіко» (продавець) та Закритим акціонерним товариством «Черкаський агротепличний комбінат» (покупець) було укладено договір закупівлі-продажу № 18-2007 (а.с. 10).
У відповідності до п. 1.1. продавець зобов'язався надати у власність, а покупець прийняти та сплатити за товар (кальцієва селітра «Calcinit») відповідно до специфікації (додаток №1 до договору, а.с. 11).
Сторонами погоджено, що загальна сума договору № 18-2007становить 40125 грн.
Покупець зобов'язаний здійснити оплату 50% вартості товару протягом 21 робочого дня, інші 50% сплати протягом 45 робочих днів на розрахунковий рахунок продавця (п. 4.2. договору № 18-2007).
Відповідно до накладної № 22 від 20.07.2007 року, довіреності серії ЯНЦ № 546659 від 20.07.2007 року, позивач відвантажив відповідачу продукцію на загальну суму 40125 грн. (рахунок № 24 від 20.07.2007 року, а.с. 24 - 25).
Проте, як свідчать матеріали справи, за поставлений товар відповідач не розрахувався, згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача за договором № 18-2007 від 20.07.2007 року становить 40125 грн.
Статтею 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Аналогічні норми містяться і в ст.ст. 205, 207 ЦК України, в яких зазначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Як свідчать матеріали справи, згідно замовлень відповідача № 534 від 10.11.2009 року та № 537 від 11.11.2009 року (а.с. 22-23), позивачем 05.01.2010 року на підставі видаткової накладної №РН-00001 від 05.01.2010 року, рахунку-фактури №СФ-0001 від 05.01.2010 року відвантажено йому товар (бамбукові палички та мінералізований субстрат) на загальну суму 47286,29 грн. (а.с. 20-21), однак відповідач в порушення умов договору не виконав свого обов'язку покупця, за придбаний товар повністю не розрахувався, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 11 010,29 грн.
Статями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частин 1, 2, 7 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк виконання обов'язку боржником не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Так, гарантійним листом № 156 від 08.04.2010 року відповідач зобов'язувався погасити заборгованість у розмірі 147 177,37 грн. до 20.05.2010 року (а.с. 19).
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 147 177,37 грн. задоволені судом обґрунтовано.
Враховуючи вищевикладені обставини, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства «Черкаський агротепличний комбінат» не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Черкаської області від 31.08.2010 року у справі № 12/1340 не підлягає скасуванню.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 ГПК України покладаються на апелянта.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Черкаський агротепличний комбінат» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 31.08.2010 року - без змін.
Матеріали справи № 12/1340 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Головуючий суддя
Судді