01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
13.10.2010 № 1/143
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Куровського С.В.
суддів:
За участю представників:
від позивача: Марковська В.В. - за довіреністю ,
від відповідача: Свистун С.Я. - за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковальська-Житлосервіс"
на рішення Господарського суду м.Києва від 29.03.2010
у справі № 1/143 ( .....)
за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковальська-Житлосервіс"
про стягнення 299085,37 грн.
У березні 2010 р. позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 249 671,76 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 41 221,61 грн. інфляційних, 8 192 грн. річних. Крім того, позивач просив суд покласти на відповідача судові витрати.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач, всупереч умов укладеного договору, взяті на себе зобов'язання не виконує в зв'язку з чим станом на 01.02.2010р. має заборгованість у розмірі 249 671,76 грн.
Під час розгляду справи у суді першої інстанції, позивач повідомив про часткове погашення боргу у сумі 100 000 грн., у зв'язку з чим просив суд в цій частині позову провадження припинити.
Рішенням господарського суду міста Києва від 29.03.2010 року у справі № 1/143 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з ТОВ „Ковальська Жилосервіс” на користь АЕК „Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго” 149 671,76 грн. боргу, 41 221,61 грн. інфляційних, 8 192 грн. річних, 2 990,85 грн. держмита та 263 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 100 000 грн. боргу провадження припинено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва у справі №1/143 від 29.03.2010 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В своїй апеляційній скарзі , відповідач посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини та матеріали справи, які мають значення для справи.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи та заслухавши представників сторін, колегія суддів встановила наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 03.11.2004р. № 1310430.
Згідно з п.2.2.1 та 2.3.1 договору і відповідно до законодавства України позивач постачає теплову енергію у гарячій воді відповідачу для потреб: опалення та вентиляції -в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до договору, яку відповідач зобов'язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.
Відповідно до п.5.1 договору та звертання-доручення про укладення договору визначення кількості спожитої протягом розрахункового періоду (місяця) теплової енергії здійснюється по приладах обліку та розрахунковим способом.
Згідно Додатка №3 до договору розрахунки за відпущену теплову енергію відповідачу здійснюються на підставі тарифів, встановлених та затверджених КМДА, які можуть змінюватись в період договору.
У п.2 додатку №4 до Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту платіжну вимогу доручення, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду.
Відповідно до п.3 додатку №4-Б до договору відповідач оплачує вартість, використаної теплової енергії не пізніше 25 числа поточного місяця.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали даної справи, відповідач всупереч умов укладеного договору, свої зобов'язання не виконав, внаслідок чого за період з 01.03.2008 по 01.02.2010 виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка на 01.02.2010 становить 249 671,76 грн., що підтверджується довідкою про розрахунок основного боргу.
Вказана сума заборгованості підтверджується відомостями обліку споживання теплової енергії, табуляграмами.
Під час розгляду справи у суді першої інстанції , позивач повідомив суд про часткове погашення відповідачем боргу у розмірі 100 000 грн.
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Оскільки відповідач частково розрахувався з позивачем , колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано стягнув на користь позивача суму основного боргу у розмірі 149 671,76 грн.
Крім основного боргу , позивач просив суд стягнути з відповідача 41 221,61 грн. - інфляційних втрат та 8192,00 грн. річних.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.
Дослідивши розрахунок інфляційних витрат та річних , колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення в цій частині позовних вимог АЕК „Київенерго”.
Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором постачання енергетичними мережами.
Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.
Частиною 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
З огляду на викладене, колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив частково позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії (АЕК) „Київенерго” .
Згідно ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Проте, в даному випадку, відповідач, всупереч вимог вказаної норми закону, не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду є обґрунтованим , законним та визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим не вбачає підстав для скасування або зміни рішення, тому залишає рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Рішення господарського суду міста Києва від 29.03.2010р. у справі №1/143 залишити без змін.
2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Ковальська Житлосервіс” залишити без задоволення.
3.Матеріали справи №1/143 повернути до господарського суду міста Києва.
4. Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді