01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
21.10.2010 № 05-5-25/10993
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ"Причорномор"я"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 15.09.2010
у справі № 05-5-25/10993 ( .....)
за позовом ВАТ"Причорномор"я"
до ТОВ "Янтра-7"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 83603,22 грн.
Ухвалою Господарського суду м.Києва від15.09.2010 р. у справі №05-5-25/10993 позовну заяву Відкритого акціонерного товариства „Комерційний банк „Причорномор'я” повернуто без розгляду на підставі п.п. 4, 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Не погоджуючись із винесеною ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду м. Києва від 15.09.2010 р. скасувати та передати справу на розгляд до господарського суду міста Києва.
Позивач зазначає, що при поданні позову він правильно сплатив держане мито у сумі 836,03 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, на підтвердження чого надав банківські квитанції.
Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив, що в квитанції № 32220.146.3 від 09.09.2010 р. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відсутня печатка банку, не вказано в призначенні платежу до якого суду подається позовна заява. Також суд посилається на те, що квитанція № 32220.92.7 від 05.08.2010 р. не містить напису „Зараховано в дохід бюджету” та не скріплена підписами посадових осіб з відтиском печатки кредитної установи.
Позивач не погоджується з такою позицією суду першої інстанції, оскільки при вчиненні платежу в готівковій формі не передбачається таких вимог.
Відповідно до Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відмітка про дату виконання перерахунку та скріплення печаткою банку необхідні тільки для платіжного доручення, для квитанції вказане не вимагається.
Також, позивач зазначає, що до квитанції кредитної установи про сплату державного мита не вимагається напис „Зараховано в дохід бюджету” і скріплення підписами посадових осіб кредитної установи та її печаткою, вказане передбачене Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита.
Позивач вважає, що квитанції № 32220.146.3 від 09.09.2010 р. та № 32220.92.7 від 05.08.2010 р. є належними доказами сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Від представника позивача до канцелярії суду надійшло клопотання від 20.10.2010 р. № 02-7.1/6518 про розгляд скарги без його участі на підставі наявних матеріалів.
Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені, про що свідчить відповідний штамп апеляційного господарського суду на звороті у лівому нижньому куті ухвали від 11.10.2010 р. про прийняття апеляційної скарги до провадження з відміткою про відправку документа, причин неявки представника відповідача у судове засідання не надано. Неявка представників не перешкоджає подальшому розгляду апеляційної скарги, подальше відкладення розгляду апеляційної скарги призведе до затягування її розгляду.
При розгляді апеляційної скарги апеляційним господарським судом були досліджені наявні матеріали та встановлено наступне.
Позивачем була подана до господарського суду першої інстанції позовна заява про стягнення з відповідача 83 603,22 грн. заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.09.2010 р. позовну заяву Відкритого акціонерного товариства „Комерційний банк „Причорномор'я” повернуто без розгляду на підставі п.п. 4, 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Дослідивши матеріали позовної заяви з додатками, апеляційний господарський суд вважає незаконною ухвалу судді першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до п.п. 4, 10 ч.1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи, якщо: не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Внаслідок неповноти дослідження матеріалів суд першої інстанції зазначив, що в поданій квитанції № 32220.146.3 від 09.09.2010 р. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у призначенні платежу не вказано найменування суду, до якого особа звертається з позовною заявою, відсутня печатка установи банку, а тому вона не може вважатися належним доказом.
Відповідно до п. 12 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів, документом про оплату витрат є квитанція установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
З наведеного вбачається, що відмітка про дату виконання платежу та скріплення печаткою банку необхідні тільки для платіжного доручення, для квитанції перелічене не вимагається.
Крім того, в оскаржуваній ухвалі помилково зазначено про неналежний доказ сплати державного мита, а саме, квитанцію № 32220.92.7 від 05.08.2010 р., яка не містить напису „Зараховано в дохід бюджету” та не скріплена першим і другим підписами посадових осіб з відтиском печатки, що є також підставою для повернення позовної заяви без розгляду.
Згідно п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту „Зараховано в дохід бюджету __ грн.(дата)”. Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
На підставі вказаного, напис кредитної установи про суму і дату зарахування коштів, скріплений підписами посадових осіб кредитної установи та її печаткою, необхідний лише для платіжного доручення при перерахуванні мита з рахунку платника, це не вимагається при оплаті готівкою з одержання квитанції кредитної установи.
Таким чином колегія суддів вважає, що квитанції про сплату державного мита в розмірі 836,03 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. є належними доказами сплати судових витрат.
Наведене свідчить про те, що при вирішенні питання про прийняття позовної заяви та доданих до неї матеріалів суддя першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про неправильне оформлення доданих до позовної заяви документів, що призвело до винесення незаконної ухвали.
Відповідно до ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвали про повернення позовної заяви справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем при поданні зазначеної позовної заяви до господарського суду першої інстанції не було допущено порушень, передбачених п.п. 4, 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з переданням на розгляд до господарського суду міста Києва, подана апеляційна скарга задоволенню.
Керуючись ст.ст. 63, 99, 101, 105, 106 ГПК України, суд -
1.Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Комерційний банк „Причорномор'я” на ухвалу Господарського суду м. Києва від 15.09.2010 р. у справі № 05-5-25/10993 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 15.09.2010 р. у справі № 05-5-25/10993 скасувати.
3. Матеріали справи № 05-5-25/10993 передати для розгляду по суті Господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді
26.10.10 (відправлено)