01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
12.10.2010 № 7/220
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Калінін М.В. - довіреність №01/15-233 від 31.03.2010 р.
від відповідача - Носкова А.В. - довіреність №Д07/2010/01/04-5 від 04.01.2010 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок"
на рішення Господарського суду м.Києва від 09.07.2010
у справі № 7/220 ( .....)
за позовом Державного підприємства "Енергоринок"
до Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"
про стягнення 334960,94 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.2010 р. у справі № 7/220 позов Державного підприємства "Енергоринок" до Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" про стягнення 334 960,94 грн. задоволений частково. Вирішено стягнути з Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" на користь Державного підприємства "Енергоринок" - 95 911 грн. 67 коп. - штрафу, 959 грн. 12 коп. -державного мита, 236 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог було відмовлено.
Не погодившись з рішенням позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.
Позивач вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач апеляційні вимоги не визнав, зазначив, що вони є безпідставними та необґрунтованими, рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, прийняте за результатом повного та всебічного з'ясування обставин і документів, що мають значення для справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення - без змін.
Ухвалою від 12.08.2010 р. апеляційна скарга прийнята до провадження, розгляд справи призначений на 12.10.2010 р.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/7 від 11.10.2010 р. в зв'язку із зайнятістю судді Рєпіної Л.О. у розгляді справ у складі іншої судової колегії для розгляду справи № 7/220 призначено колегію у складі головуючого-судді Кондес Л.О., суддів Куровського С.В. (суддя-доповідач), Нєсвєтової Н.М.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.
30.05.2008 між позивачем та відповідачем укладено Договір купівлі-продажу електроенергії №4721/01 (далі по тексту рішення - Договір), згідно умов якого позивач зобов'язався продавати, а відповідач купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору (п.2.1 Договору).
Сторони дійшли згоди, що відповідач надає позивачу повідомлення про замовлене добове (по годинах) та місячне (по годинах) споживання електроенергії, повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ, а також інформацію про замовлений обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ по всіх постачальниках електроенергії на території ліцензованої діяльності відповідача (п.4.1 Договору).
Судом встановлено, що на виконання умов Договору, відповідач надав позивачу повідомлення від 31 березня 2009 року №04 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в Оптовому ринку електричної енергії України в квітні 2009 року, що становить 705 000 000 кВт.г. та повідомлення від 31 серпня 2009 року №9 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в Оптовому ринку електричної енергії України у вересні 2009 року, що становить 670 000 000 кВт.г.(копії в матеріалах справи).
Відповідно до п.4.10 Договору позивач надсилає відповідачу поштою до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим, Акт купівлі-продажу електроенергії, підписаний зі свого боку у двох примірниках.
Згідно з п.4.11 Договору відповідач у триденний термін після отримання Актів купівлі-продажу зі свого боку підписує їх у двох примірниках та надсилає позивачу один примірник поштою.
Документом, який підтверджує факт переходу права власності на електроенергію від позивача до відповідача, підписаний позивачем та відповідачем, та скріплений печатками Акт купівлі-продажу електроенергії (п.4.13 Договору).
В процесі судового розгляду справи судом встановлено, на виконання п.4.11 Договору відповідач надав позивачу Акт купівлі-продажу електричної енергії за квітень 2009 року в обсязі 655 908 557 кВт.г. та Акт купівлі-продажу електричної енергії за вересень 2009 року в обсязі 622 795 754 кВт.г. (копії в матеріалах справи, оригінали оглянуто в судовому засіданні).
Згідно з п.7.4.4 Договору позивач має право в разі відхилення фактичного обсягу купівлі електричної енергії відповідачем за розрахунковий місяць від замовленого (відповідно до повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії згідно з п.4.1.1 цього Договору з врахуванням п.4.15 цього Договору) на величину, що перевищує 5%, нарахувати відповідачу штраф у розмірі 1% від вартості різниці між: фактичним та замовленим обсягом електричної енергії".
У зв'язку з відхиленням відповідачем в квітні 2009 року та вересні 2009 року фактичного обсягу купівлі електричної енергії за розрахунковий місяць від замовленого на величину, що перевищує 5%, позивач направив відповідачу претензію від 17.06.2009 №03/23-3634 про сплату штрафу в сумі 159 403,73 грн. за порушення умов Договору в частині відхилення фактичного обсягу купівлі електричної енергії в квітні 2009 року від замовленого в розрахунковому періоді на - 6,96%. та претензію від 06.11.2009 №05/23-7205 про сплату штрафу в сумі 175 557,21 грн. за порушення умов Договору в частині відхилення фактичного обсягу купівлі електричної енергії у вересні 2008 року від замовленого в розрахунковому періоді на - 7,05%.
Вказані претензії залишено відповідачем без задоволення.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідач припустився відхилення фактичного обсягу купівлі електричної енергії за розрахунковий місяць від замовленого (відповідно до повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії згідно з п.4.1.1 Договору з врахуванням п.4.15 Договору), у зв'язку з чим позивачем правомірно нараховано суму штрафу на підставі п.7.4.4 Договору.
Однак, суд не погоджується з розрахунком позивача суми штрафу, оскільки умовами Договору передбачено, що 5% відхилення є допустимим, а тому 1% штрафу має нараховуватись саме на різницю показників наявного відхилення (7,05 та 6,96%) та допустимого (5%).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що правомірним є нарахування штрафу на різницю відсотків між фактичним відхиленням і допустимим, що передбачено Договором, а саме на 2,05 та 1,96 відсотків за відповідні місяці. Згідно розрахунку суду, сума штрафу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 95 911, 67 грн.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку, що вимоги викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, оскільки суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2010 р. в справі № 7/220 - без змін.
Справу № 7/220 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя
Судді
25.10.10 (відправлено)