01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
12.10.2010 № 18/96
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Кравченко О.О. - довіреність №12 від 01.09.2010 р.
від відповідача - Шабанов С.В. - довіреність №13-11-14/46 від 13.07.2010 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра"
на рішення Господарського суду м.Києва від 08.06.2010
у справі № 18/96 ( .....)
за позовом Дочірнього підприємства "Надра-Сервіс"
до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра"
про стягнення 30806,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.2010 р. у справі №18/96 задоволений позов Дочірнього підприємства «Надра-сервіс» (далі - ДП «Надра-сервіс», позивач) про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі - КБ «Надра», відповідач) 30 806 грн. Вирішено:
- Зобов'язати КБ «Надра» передати на користь ДП «Надра-сервіс» автомобілі марки «ГАЗ-2752» (державний номер АА 2877 АС) та «ВАЗ 21043»(державний номер АА 9440 АР). Видати наказ.
- Стягнути з КБ «Надра» на користь ДП «Надра-сервіс» 17 004 грн. заборгованості по орендним платежам, 2 354 грн. збитків, 14 366 грн. вартості відновлювального ремонту автомобіля, 520 грн. 12 коп. пені, 424 грн. 46 коп. витрат по сплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Відповідач вважає рішення невідповідним законодавству, прийнятим при неповному з'ясуванні обставин справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а обставини, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, є недоведеними.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, однак у судовому засіданні представник позивача апеляційні вимоги не визнав, зазначив, що вони є безпідставними та необґрунтованими, рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, прийняте за результатом повного та всебічного з'ясування обставин і документів, що мають значення для справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення - без змін.
Ухвалою від 12.08.2010 р. апеляційна скарга прийнята до провадження, розгляд справи призначений на 12.10.2010 р.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/9 від 11.10.2010 р. в зв'язку із зайнятістю судді Рєпіної Л.О. у розгляді справ у складі іншої судової колегії для розгляду справи № 18/96 призначено колегію у складі головуючого-судді Кондес Л.О., суддів Куровського С.В. (суддя-доповідач), Нєсвєтової Н.М.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.
19.11.2003 р. між сторонами укладений договір оперативної оренди № 8 0, за умовами якого позивач передає відповідачеві в оренду строком на 4 роки автомобілі відповідно до переліку, визначеному в додатку №1 до договору.
Відповідно до додатку №1 до договору в оперативну оренду відповідачеві передаються автомобілі марки «ГАЗ -2752» (державний номер АА 2811 АС, 2004 року випуску, балансовою вартістю 27 904,00 грн.) та «ВАЗ - 21043» (державний номер АА 9440 АР, 2005 року випуску, балансовою вартістю 24 350,00 грн.).
Відповідно до п. 3.1. договору за користування автомобілями відповідач щомісячно, до 10 числа наступного за розрахунковим місяця, сплачує позивачеві орендні платежі шляхом безготівкового перерахування на розрахунковий рахунок позивача коштів у сумі 1 062,00 грн. в місяць.
Згідно з актом прийому-передачі автомобілів від 10.08.2005 р. позивач передав, а відповідач прийняв в оперативну оренду вищезазначені автомобілі.
Додатковою угодою №1 від 10.08.2005 р. до договору сторонами погоджено, що орендна плата з 10.08.2005 р. складає 1 308,00 грн.
Пунктом 2.5. договору передбачено, що ризик випадкової загибелі автомобілів, а також всі випадки цивільної чи іншої відповідальності, які можуть виникнути у зв'язку з їх використанням, несе відповідач.
Відповідно до п. 4.3. договору відповідач зобов'язаний:
-прийняти і належним чином використовувати автомобілі, утримувати їх у відповідності з технічними вимогами і інструкціями по експлуатації (п. 4.3.1. договору);
-своєчасно і в повному обсязі сплачувати позивачеві орендні платежі відповідно до п. 3.1. договору (п. 4.3.2. договору);
-на вимогу позивача надавати йому відомості про технічний стан автомобілів, забезпечувати позивачеві доступ для перевірки умов експлуатації автомобілів (п. 4.3.3. договору).
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором, орендні платежі сплатив не в повному обсязі; станом на день слухання справи у судовому засіданні сума боргу відповідача перед позивачем складає 17 004,00 грн.
Крім того, як підтверджується матеріалами справи з орендованим автомобілем марки «ВАЗ» (державний номерний знак АА 9440 АР) сталася ДТП, тобто відповідачем порушений п. 4.3.1. договору, яким на останнього покладений обов'язок належним чином використовувати автомобілі, утримувати їх у відповідності з технічними вимогами і інструкціями по експлуатації.
Відповідно до постанови Приморського районного суду м. Одеси від 22.10.2008 р. №3-32531/08 у вересні 2008 року по Епадромному провулку у м. Одеса сталася ДТП за участю автомобіля марки «Мітсубіші»(державний номерний знак ВН 1535 ВХ) та автомобіля марки «ВАЗ»(державний номерний знак АА 9440 АР); винним у вищезазначеній ДТП визнано водія автомобіля марки «ВАЗ»(державний номерний знак АА 9440 АР) -Кару Сергія Степановича, у зв'язку з чим останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КпАП України.
Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
19.11.2009 р. позивачем був виданий наказ №180-А, пунктом 1 якого заборонена експлуатація автомобілів марки «ГАЗ 2752»(державний номер АА 2811 АС) та «ВАЗ 21043»(державний номер АА 9440 АР), що знаходяться в оперативному лізингу у відповідача, у зв'язку з ненаданням зазначених автомобілів в ДП «Надра - Сервіс» для подальшого проходження технічного огляду в органах ДАІ.
Позивачем 23.11.2009 р. на адресу відповідача був направлений лист вих. №350 від 19.11.2009 р. з вимогою надати орендовані автомобілі марки «ГАЗ 2752» (державний номер АА 2811 АС) та «ВАЗ 21043» (державний номер АА 9440 АР), що знаходяться в оперативному лізингу, для проходження щорічного техогляду в органах ДАІ. Про направлення зазначеного листа відповідачеві свідчить поштовий фіскальний чек №0900 від 23.11.2009 р.
03.09.2009 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія вих. №202 від 31.08.2009 р. з вимогою сплатити заборгованість по орендним платежам.
13.11.2009 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія вих. 336 від 12.11.2009 р. з вимогою сплатити заборгованість по орендним платежам та повернути орендовані автомобілі протягом тижня з для отримання зазначеної претензії. Факт направлення зазначеної претензії на адресу відповідача підтверджується поштовим фіскальним чеком №2697 від 13.11.2009 р.
За прострочку платежу позивачем нарахована пеня у розмірі 520,12 грн., передбачена п. 6.1. договору. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи, умовам договору та підлягає стягненню з відповідача.
Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6.2. договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань по даному договору, винна сторона зобов'язана відшкодувати другій стороні документально підтверджені збитки (витрати і втрачену вигоду).
Як визначено частинами 1-3 статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Матеріалами справи підтверджуються збитки позивача у розмірі 16 720,00 грн., що складаються із 14 366,00 грн. вартості відновлювального ремонту автомобіля згідно з висновком №119 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «ВАЗ 21043»- ДП «Надра -Сервіс» (державний номерний знак АА 9440 АР, 2005 року випуску, в результаті його пошкодження про ДТП станом на 19.11.2009 р.), складеним СПД - фізичною особою Ткач С.А. 19.11.2009 р. та 2 354,00 грн. витрат на відрядження працівників позивача до підприємства відповідача, що підтверджується посвідченнями про відрядження та звітами про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, які додані до матеріалів справи.
Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.
Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню.
Клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості відповідача Кару Сергія Степановича не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до частини 1 статті 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Крім того, пунктом 2.5. договору передбачено, що ризик випадкової загибелі чи пошкодження автомобілів, а також всі випадки цивільної чи іншої відповідальності, які можуть виникнути у зв'язку з їх використанням, несе відповідач.
Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем не було надано належних доказів на спростування викладеного в позові, тому, суд першої інстанції вірно визначив вимоги позивача як обґрунтовані і такі, що підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно і всебічно з'ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушення норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення відсутні, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2010 р. в справі № 18/96 - без змін.
Справу № 18/96 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя
Судді
25.10.10 (відправлено)