01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
19.10.2010 № 05/1324
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
позивача - Самойленко Л.В., Чередник О.М.;
відповідача - Супряз О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області
на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.09.2010
у справі № 05/1324 ( )
за позовом КП "Управління по експлуатації Будинку рад і об"єктів обласної комунальної власності"
до Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області
про забов'язання укласти договір
Комунальне підприємство «Управління по експлуатації Будинку Рад і об'єктів обласної комунальної власності» (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач) про зобов'язання укласти договір.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 06.07.2010 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 05/1324.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 02.09.2010 у справі № 05/1324 позов задоволено повністю, зобов'язано відповідача укласти з позивачем додаткову угоду до договору про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій №31-2009 від 21.12.2009 в редакції позивача з 01.01.2010.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Черкаської області від 02.09.2010 відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати повністю та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2010 порушено апеляційне провадження у справі № 05/1324.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд встановив:
Між позивачем та відповідачем 13.12.2008 укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до обласної комунальної власності № 31-2009 на приміщення - кабінети: № 22 на 3-му поверсі, №№ 4,5,6,7 на 5-му поверсі, №№ 2-6, 15-21 на 6-му поверсі, №№ 2-8, 17-24 на 7-му поверсі, № 21 на 8-му поверсі, корисною площею 665,9 м2, загальною площею 944,24 м2 за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 23 строком до 31.12.2011.
Як вбачається з акту прийому - передачі від 31.12.2008 на виконання умов Договору оренди, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування приміщення, яке розташоване в м. Черкаси по вул. Смілянська, 23, загальною площею 944,24 кв. м., в тому числі корисна площа 665,9 кв. м.
Додатковою угодою № 1 від 31.12.2009 сторони погодили продовжити термін дії Договору оренди до 31.12.2010.
Відповідно до п. 3.3 договору оренди, крім орендної плати орендар відшкодовує орендодавцю фактично отриманих послуг пропорційно займаній площі за охорону будівлі, користування ліфтами, водою, каналізацією, опаленням, електроенергією, вивіз та знешкодження твердих побутових відходів та інші експлуатаційні витрати, згідно договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Як підтверджується матеріалами справи 31.12.2008 між сторонами був укладений договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій №31-2009 (далі Договір), строком до 31.12.2009.
Спір у даній справі виник у зв'язку з недосягненням між позивачем та відповідачем згоди щодо укладання додаткової угоди №1 до Договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій №31-2009 від 31.12.2008., якою позивач пропонував внести зміни до п. 2.3. Договору щодо розміру оплати за надані послуги по утриманню орендованого майна. Зокрема за умовами п. 2.3 додаткової угоди №1, примірник проекту якої, що не підписаний ні позивачем ні відповідачем, наявний в матеріалах справи, з 01.01.2010 розмір щомісячної плати становить 13,12 грн. за 1 кв. м орендованої площі.
Відповідач відмовився від укладення додаткової угоди, мотивуючи це відсутністю коштів, а також відсутністю висновку державної інспекції з контролю за цінами про економічне обґрунтування розміру оплати за надані послуги по утриманню орендованого майна.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що узгодження сторонами нових тарифів шляхом укладення додаткових угод до Договору є недоцільним, оскільки позивач самостійно не встановлює тарифи щодо послуг на утримання адміністративних будівель та прибудинкових територій.
Проте, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції, безпідставними та такими, що не ґрунтується на нормах закону з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 651 ЦК України, що є загальною, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Проте, згідно з частиною четвертою статті 188 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що для продовження відносин між сторонами, відповідачу було направлено додаткову угоду про продовження дії Договору про надання послуг та зміну розміру оплати за надані послуги по утриманню орендованого майна.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач 17.12.2009 направив відповідачу лише лист, в якому повідомив останнього про зміну вартості послуг до 13, 12 грн. Докази надсилання підписаного позивачем проекту Додаткової угоди №1 до договору від 31.12.2008, примірник якої наявний в матеріалах справи, на адресу відповідача, в матеріалах справи відсутні.
Листи відповідача від 18.01.2010 №375/07 та від 25.03.2010 №2442/06 як докази отримання проекту Додаткової угоди, примірник якої знаходиться в матеріалах справи, колегією суддів відхиляються, оскільки з тексту останніх не вбачається за можливе встановити зміст умов додаткової угоди, щодо яких ці листи надсилались.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Колегія суддів також враховує, що відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.
З огляду на наведене, у колегії суддів відсутні підстави для висновків про дотримання позивачем встановленого ст. 188 ГК України порядку надсилання відповідачу проекту додаткової угоди №1 продовження дії Договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 31-2009 від 31.12.2008, спір щодо якої передано на вирішення суду.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно умов договору № 31-2009 від 31.12.2008 позивачу надано право збільшувати розмір плати за витратами на утримання майна лише в разі зміни індексу інфляції та з інших підстав, передбачених законодавством. Проте, позивач не обґрунтував причин збільшення вартості послуг та не навів норм законодавства, які б регламентували правомірність дій позивача по збільшенню їх вартості в 2010 році, доказів затвердження у встановленого законодавством порядку тарифів, за послуги що надаються, не надав.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, судом першої інстанції були з'ясовані не в повному обсязі, порушені норми матеріального та процесуального права, а за таких обставин, рішення суду першої інстанції від 02.09.2010 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в позові.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області задовольнити.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 02.09.2010 скасувати та прийняти нове.
В задоволенні позову відмовити.
3. Стягнути з Комунального підприємства «Управління по експлуатації Будинку Рад і об'єктів обласної комунальної власності» (м. Черкаси, бул. Шевченка, 185, код ЄДРПОУ 04014200) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) 42,50 грн. (сорок дві гривні 50 коп.) витрат по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги.
4. Видачу наказів на виконання даної постанови суду доручити господарському суду Черкаської області.
5. Матеріали справи № 05/1324 повернути до господарського суду Черкаської області.
6. Копію постанови надіслати сторонам.
Головуючий суддя
Судді