01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
21.10.2010 № 12/1033
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ропій Л.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
від відповідача - не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Маїс-техсервіс"
на рішення Господарського суду м.Києва від 31.08.2010
у справі № 12/1033 ( .....)
за позовом ВАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в особі Черкаської філії НАК "Украгролізинг"
до ЗАТ "Маїс-техсервіс"
про стягнення 119277,32 грн.
Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» в особі Черкаської філії НАК «Украгролізинг» (надалі позивач) заявлений позов про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Маїс-техсервіс» (надалі відповідач) 119 277,32 грн. заборгованості за несплату лізингових платежів.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 05.11.2009 року у даній справі позовні вимоги задоволені в повному обсязі, з відповідача на користь позивача стягнуто 119 277,32 грн. заборгованості. Рішення мотивоване приписами статей 509, 526, 599, 612 Цивільного кодексу України та статей 173, 193, 202 Господарського кодексу України з огляду на доведеність факту неналежного виконання з боку відповідача своїх зобов'язань щодо сплати лізингових платежів за Договором прямого лізингу № 23-05-06 від 14.07.2005р. у встановлені строки.
Відповідач - Закрите акціонерне товариство «Маїс-техсервіс» не погоджуючись із рішенням Господарського суду Черкаської області від 31.08.2010р. у даній справі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким припинити провадження у даній справі.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- заявник наголошує на тому, що оскільки ним було повернуто техніку позивачу, що підтверджується актом прийому-передачі від 21.05.2007р., відповідачем виконано свої зобов'язання перед позивачем, і відповідно ліквідовано заборгованість, яка виникла не несплату лізингових платежів;
- відповідач, зазначає про те, що судом першої інстанції в порушення вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України було відмовлено в задоволені клопотання про відкладення розгляду справи, що позбавило його права на захист своїх прав та законних інтересів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2010 року було прийнято апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Маїс-техсервіс» до провадження та призначено розгляд справи на 21.10.2010 року.
21.10.2010 року від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить відмовити в її задоволенні, а оскаржуване рішення Господарського суду Черкаської області просить залишити без змін з мотивів у ньому викладених. При цьому, наголошує на тому, що правомірність його вимог підтверджена належними доказами, а доводи відповідача про те, що він не зобов'язаний сплачувати лізингові платежі за період користування технікою суперечать умовам укладеного Договору № 23-05-06 від 14.07.2005р. та Закону України «Про фінансовий лізинг».
У судове засідання 21.10.2010 року представники позивача та відповідача не з'явилися, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Враховуючи наявність в матеріалах справи мотивованої апеляційної скарги та у зв'язку із тим, що в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття судового рішення, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача та відповідача.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, враховуючи доводи заперечень на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне:
Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 14 липня 2005 року між Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» в особі Черкаської філії НАК «Украгролізинг» (лізингодавець) та Закритим акціонерним товариством «Маїс-техсервіс» (лізингоодержувач), укладений Договір прямого лізингу № 23-05-06 пл, згідно умов якого позивач зобов'язався передати відповідачу (лізингоодержувачу) у виключне користування на визначений договором строк предмет лізингу, що є власністю позивача (лізингодавця) та визначений у Додатку до Договору «Кількість, ціна і вартість предмету лізингу», за умовами сплати відповідачем (лізингоодержувачем) лізингових платежів, черговість, розмір і строки сплати яких встановлюються графіком сплати лізингових (п. 1.1 Договору).
Згідно п. 2.2 зазначеного Договору строк лізингу відраховується з моменту укладення акту приймання-передачі між сторонами, що укладається у 3 (трьох) автентичних примірниках і є підставою для передачі предмету лізингу.
Лізингоодержувач зобов'язаний вчасно та у повному обсязі згідно з погодженого з лізингодавцем графіку сплачувати останньому лізингові платежі відповідно до умов цього Договору (п. 3.5.2 Договору).
За несплату частково або повністю лізингових платежів протягом трьох місяців підряд або порушення правил утримання чи використання пре6дмета лізингу на вимогу лізингодавця добровільно повернути йому предмет лізингу згідно акта приймання-передачі в технічно справному та комплектному стані (п 3.5.3 Договору лізингу).
Згідно п. 4.1 Договору з моменту одержанння предмета лізингу за користування останнім лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, черговість яких кратна шести місяцям і складається із суми, що відшкодовує частину вартості предмету лізингу та суми щорічної винагороди.
У відповідності до п. 4.2 Договору розмір лізингових платежів, їх склад та строки оплати встановлюється Додатком № 2 до Договору «Графік сплати лізингових платежів», згідно з яким визначено графік сплати лізингових платежів, а саме: 14.01.2006р.: 43 034,57 грн. - сума відшкодування вартості техніки та 3 916,14 грн. - сума щорічної винагороди; 14.07.2006р. - 43 034,57 грн. сума відшкодування вартості техніки; 14.01.2007р. - 43 034,57 грн. сума відшкодування вартості техніки; 14.07.2007р. - 17 213,83 грн. сума відшкодування вартості техніки.
Як було встановлено під час судового розгляду в суді І інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач - ВАТ «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» в особі Черкаської філії НАК «Украгролізинг», на виконання умов згаданого Договору прямого лізингу від 14.07.2005р. № 23-05-06 пл передав відповідачеві плуг обертовий ПО-8 (в кількості 2 одиниці) вартістю 172 138,28грн., а відповідач прийняв зазначену ткехніку,що підтверджується залученою до матерів справи копією акта приймання-передачі № 11 від 14.07.2005р., підписаного сторонами без заперечень і зауважень, та скріпленого їх печатками.
Згадані документи обґрунтовано прийняті судом І інстанції у якості належних доказів на підтвердження факту виконання з боку позивача обов'язку за Договором прямого лізингу від 14.07.2005р. № 23-05-06 пл щодо передачі сільськогосподарської техніки відповідачеві згідно умов згаданого Договору.
Факт передачі позивачем сільськогосподарської техніки плуг обертовий ПО-8 (в кількості 2 одиниці) визнається апеляційною інстанцією доведеним та не заперечується і з боку відповідача.
Згідно графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 2 до Договору від 14.07.2006р.) лізингові платежі за відшкодування вартості техніки та лізингові платежі в частині винагороди за період з 14.07.2006р. по 14.07.2007р. складають 146 317,54 грн.
Проте, відповідачем зазначені лізингові платежі було сплачено частково в сумі 36 062,97 грн., з яких 25 820,74 грн. - відшкодування вартості техніки та 10 242,23 грн. - сума винагороди, що підтверджується Актом звірки розрахунків станом на 08.06.2005 року.
В подальшому, у зв'язку з виникненням заборгованості відповідачем згідно акта приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 21.05.2007р. було повернуто позивачу предмет лізингу (сільськогосподарську техніку).
Також, між сторонами станом на 21.05.2007р. було підписано Акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 119 277,32 грн. (115 361,18 грн. - сума відшкодування вартості техніки та 3 916,14 грн. - сума щорічної винагороди).
Відповідачем доказів погашення заборгованості у розмірі 119 277,32 грн. за взяту в лізинг сільськогосподарську техніку надано не було. Власний розрахунок заборгованості відповідачем також не надано. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та відповідно до розрахунку позивача становить 119 277,32 грн.
При цьому, апеляційною інстанцією приймається до уваги наступне:
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Наведена норма кореспондується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України якою встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Відповідно до ч. 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Приписами п. 3 ч. 2 статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.
Предметом договору є передача в платне користування сільськогосподарської техніки, за яку відповідач повинен сплачувати лізингові платежі. Саме сплата лізингових платежів формує зміст прав і обов'язків відповідача. Документами, які підтверджують передачу транспортного засобу, тобто виконання позивачем своїх обов'язків є акт приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 14.07.2005р. № 11.
Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до Додатку № 2 до Договору (графік сплати лізингових платежів), сторони погодили строк виконання зобов'язання щодо сплати лізингових платежів, проте відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов договору лізингові платежі не здійснював.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку не спростував обставини, які повідомлені позивачем, апеляційний суд погоджується з висновком суду І інстанції про правомірність та обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача - 119 277,32 грн. боргу за несвоєчасну сплату лізингових платежів згідно Договору прямого лізингу від 14.07.2005р. № 23-05-06 пл.
Окрім цього, апеляційна інстанція зауважує на тому, що факт повернення відповідачем техніки позивачу, на звільняє відповідача від його зобов'язання згідно Договору прямого лізингу від 14.07.2005р. № 23-05-06 пл щодо сплати лізингових платежів згідно Додатку № 2 до Договору (графік сплати лізингових платежів), за період користування технікою.
Стосовно посилань заявника апеляційної скарги на порушення судом І інстанції норм процесуального права, апеляційна інстанція визнає їх необґрунтованими з огляду на наступне:
Пред'являючи позов, ВАТ «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» в особі філії НАК «Украгролізинг» зазначило в позовній заяві адресу відповідача - Закритого акціонерного товариства «Маїс-техсервіс»: 19635, вул. Леніна, 2, с. Білозіря, Черкаська область.
За вказаною адресою господарським судом і направлялись ухвала про порушення справи і призначення її до розгляду, а також ухвала про відкладення розгляду справи.
В матеріалах справи знаходяться довідки поштового зв'язку від 03.06.2010р. та від 18.06.2010р., згідно яких ЗАТ «Маїс-техсервіс» за зазначеною адресою не знаходиться.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» викладено правову позицію, згідно якої до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Отже, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Окрім цього, згідно витягу з ЄДРПОУ станом на 04.06.2010 року, адресою Закритого акціонерного товариства «Маїс-техсервіс» також є: 19635, вул. Леніна, 2, с. Білозіря, Черкаська область.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.06.2010 року відповідачем через канцелярію Господарського суду Черкаської області подано клопотання, в якому останній повідомив про те, що юридичною адресою ЗАТ «Маїс-техсервіс» є: с. Михайлівка, Камянського району, а фактичною адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 144/1. А також, просив відкласти розгляд справи № 12/1033, у зв'язку з перебуванням голови правління у відпустці.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 01.07.2010 року клопотання відповідача задоволено, розгляд справи відкладено на 20.07.2010р.
У судовому засіданні 20.07.2010 року був присутній представник позивача, від відповідача з'явилась голова правління - Чуганська Л.Г. До початку розгляду справи по суті представниками позивача та відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи для позасудового врегулювання спору та заяву про продовження строку розгляду справи до 31.08.2010 року.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20.07.2010 року клопотання відповідача задоволено, розгляд справи відкладено на 31.08.2010р.
30.08.2010 року відповідачем було подано третє клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням голови правління на зборі врожаю.
Отже, з урахуванням викладеного, доводи відповідача про порушення судом першої інстанції його прав на захист, у зв'язку з відмовою у задоволенні третього клопотання про відкладення та розглядом справи без участі представника відповідача визнаються апеляційною колегією неправомірними.
Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач є юридичною особою, а отже в даному випадку останній мав можливість скористатись правами визначеними статтею 28 Господарського процесуального кодексу України та статтею 244 Цивільного кодексу України, і відповідно забезпечити участь в судовому засіданні іншого свого представника.
З огляду на вимоги статей 42, 43 Господарського процесуального кодексу України сторони мали достатньо часу та рівні права щодо подання всіх необхідних доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень.
При цьому, колегія суддів зауважує наступне: апеляційна скарга відповідача не містить жодного посилання на докази, що спростовують позовні вимоги позивача та залишились поза увагою суду І інстанції, чи посилань на неможливість їх подання до суду І інстанції.
Отже, розглянувши справу у відсутності відповідача, повідомленого належним чином, суд не порушив статті 42 та 43 Господарського процесуального кодексу України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також принципу змагальності, і відповідно відсутні підстави для скасування рішення місцевого суду, згідно вимог п. 2 ч. 2 статті 104 Господарського процесуального кодексу України.
За наведених обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав задоволення позову, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Маїс-техсервіс» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 31.08.2010 року у справі № 12/1033 - без змін.
3. Справу № 12/1033 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Головуючий суддя
Судді
26.10.10 (відправлено)