01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
20.10.2010 № 13/73
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Чорної Л.В.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Жувака О.В. (довіреність № 1/01/10 від 01.01.2010 р.)
від відповідача - Бойко М.В. (довіреність № 206 від 19.10.2010 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Школярик"
на рішення Господарського суду м.Києва від 07.04.2010
у справі № 13/73 ( .....)
за позовом ТОВ "Торгова компанія "Асортимент"
до Комунального підприємства "Школярик"
про стягнення 15358,69 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Асортимент» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства «Школярик» (далі - відповідач) про стягнення з останнього 5600,56 грн. основного боргу, 5672,92 грн. пені, 3292,33 грн. інфляційних втрат, 792,88 грн. 3 % річних.
В процесі розгляду справи судом першої інстанції позивач зменшив позовні вимоги у зв'язку з погашенням відповідачем заборгованості та просив стягнути з відповідача 5697,38 грн. пені, 3713,43 грн. інфляційних втрат, 796,48 грн. 3 % річних.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.04.2010 р. позов задоволено повністю.
Рішення мотивовано тим, що відповідач неналежним чином виконував зобов'язання, передбачені договором поставки № 362/08 від 28.11.2008 р., поставлений товар оплатив несвоєчасно, отже, з останнього підлягає стягненню 5697,38 грн. пені, 3713,43 грн. інфляційних втрат, 796,48 грн. 3 % річних.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що, відповідач не здійснював своєчасну оплату товару з об'єктивних причин, а не зі своєї вини. Отже, оскільки вина відповідача відсутня, то підстав для сплати пені, 3 % річних та інфляційних втрат немає.
Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, 28.11.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Ассортимент» та Комунальним підприємством «Школярик» був укладений договір № 362/08 (далі - Договір), за яким позивач, зобов'язався в порядку та строки встановлені договором передати товар у власність відповідачу у визначеній кількості, відповідної якості та за відповідною ціною, а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.
Укладений договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Згідно до ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
На виконання умов договору позивачем було здійснено 99 поставок і передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 57529,30 грн., що підтверджується видатковими накладними, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.
Відповідно до п. 5.1. Договору відповідач після отримання товару та необхідних документів зобов'язаний провести оплату за товар у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача протягом 7 календарних днів, з моменту отримання товару.
Відповідачем було здійснено 10 оплат на загальну суму 51928,74 грн. з порушенням п. 7.1. Договору, оскільки оплата здійснювалася не вчасно.
08.12.2009 р. сторонами було проведено звірку взаєморозрахунків станом на 30.11.2009 р., згідно акту звірки взаєморозрахунків станом на 30.11.2009 р. сума боргу відповідача становить 17600,56 грн. Після чого відповідачем було здійснено 6 оплат на суму 1000 грн.
Сторони погодили строк виконання зобов'язання щодо оплати вартості отриманої продукції (п. 7.1. Договору), проте відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, за отриманий товар розрахувався частково, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 5600,56 грн. Під час розгляду справи відповідачем були перераховані кошти в сумі 3000,00 грн. 15.02.2010 р. та в сумі 2600,61 грн. 22.02.2010 р. і основну суму заборгованості було погашено перед позивачем.
Позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути пеню в сумі 5697,38 грн., інфляційні втрати в сумі 3713,43 грн., 3 % річних в сумі 796,48 грн.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати.
Як вбачається з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (строк).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідач належним чином своїх обов'язків не виконав, суму основного боргу сплатив несвоєчасно.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши розрахунок суду першої інстанції погоджується з останнім та вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3713,43 грн. інфляційних втрат, 796,48 грн. 3 % річних.
Розглянувши вимогу позивача про стягнення 5697,38 грн. пені, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ч. 1 ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало було виконано.
Як встановлено п. 8.2. Договору, за прострочення платежу покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Перевіривши розрахунок пені, зроблений судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції погоджується з останнім, але вважає за необхідне зменшити розмір пені, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.
Згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що позивачем у судовому засіданні не надавались докази понесення ним значних збитків у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання з боку відповідача, та з огляду на те, що відповідач повністю розрахувався за отриманий товар, а також враховуючи той факт, що згідно п. 2.2. статуту відповідача головною метою діяльності відповідача є організація харчування в установах освіти району, суд апеляційної інстанції вважає за можливе зменшити розмір пені до 1 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач в порушення зазначеної норми належним чином апеляційну скаргу не обґрунтував.
Тому колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду м. Києва від 07.04.2010 р. у даній справі необхідно змінити в частині нарахування пені, шляхом зменшення розміру пені до 1 грн.
Керуючись ст. ст. 49, 83, 99, 101, 102, п. 4 ч. 1 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Школярик» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду м. Києва від 07.04.2010 р. у справі № 13/73 змінити, виклавши п. 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:
«Стягнути з Комунального підприємства «Школярик» (03113, м. Київ, вул. Лагерна, 40 код ЄДРПОУ 19483708), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Ассортимент» (02100, м. Київ, вул. Попудренка, 22, код ЄДРПОУ 31455995) 3713 (три тисячі сімсот тринадцять) грн. 43 коп. - інфляційних втрат, 796 (сімсот дев'яносто шість) грн. 48 коп. - 3 % річних, 1 (одну) грн. - пені, 45 (сорок п'ять) грн. 11 коп. витрат по сплаті державного мита та 104 (сто чотири) грн. 29 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу».
Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.
Справу № 13/73 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді Чорна Л.В.
25.10.10 (відправлено)