01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
13.10.2010 № 6/178
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від Київської міської ради: Ткаченко А.Т. (за довір.),
від Дніпровської районної у місті Києві ради: не з'явився,
від ГО АРР «Європейське партнерство»: Осіпова О.Ю., Мунька О.М. (за довір.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Громадської організації Агентство регіонального розвитку "Європейське партнерство"
на рішення Господарського суду м.Києва від 08.07.2010
у справі № 6/178 ( .....)
за позовом Київської міської ради
до Дніпровської районної у м. Києві ради
третя особа відповідача Громадська організація Агентство регіонального розвитку "Європейське партнерство"
про визнання недійсним та скасування пункту додатку рішення
В березні 2010 року позивач звернувся до господарського суду із позовом, в якому просив визнати недійсним та скасувати пункт 18 додатку до рішення Дніпровської районної в місті Києві ради від 20.03.2003 р. № 68 «Про закріплення об'єктів комунального майна територіальної громади Дніпровського району міста Києва» в частині включення нежилого будинку площею 1534,60 кв. м. по вул. Малишка, 39, до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади Дніпровського району міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.07.2010 року у справі № 6/178 позов задоволено повністю. Визнано недійсним пункт 18 додатку до рішення Дніпровської районної в місті Києві ради від 20.03.2003 р. № 68 «Про закріплення об'єктів комунального майна територіальної громади Дніпровського району міста Києва» в частині включення нежилого будинку площею 1534,60 по вул. Малишка, 39 до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади Дніпровського району міста Києва.
Громадська організація Агентство регіонального розвитку «Європейське партнерство», не погоджуючись з прийнятим рішенням, оскаржило його до суду апеляційної інстанції з мотиву порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, та неповного з'ясування обставин, що мають істотне значення для справи.
Апелянт вважає, що господарський суд дійшов помилкових висновків щодо обґрунтованості позовних вимог щодо неправомірності включення Дніпровською районною в місті Києві радою спірного приміщення на підставі прийнятого в 2003 році рішення об'єктів комунальної власності територіальної громади Дніпровського району міста Києва.
В обгрунтування власної позиції апелянт зазначає, що господарським судом під час прийняття рішення не було враховано того, що в 2005 році позивач, Київська міська рада, сам передав спірне приміщення відповідачу, прийнявши відповідне рішення №213/2788 про включення цього об'єкту до переліку, що належать територіальній громаді Дніпровського району міста. У відповідності до вимог ч.8 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідач безпосередньої згоди на вилучення частини нежилих приміщень по вул. Малишка, 39 в м. Києві не надавав, так само як і не приймав рішення про передачу спірних приміщень до комунальної власності територіальної громади м. Києва. За таких обставин апелянт вважає неправомірними прийняття в подальшому позивачем будь-яких рішень щодо вилучення спірного майна без згоди територіальної громади Дніпровського району.
В наданих доповненнях до апеляційної скарги третя особа також вказує на те, що відповідним свідченням ненадання відповідачем безпосередньої згоди на вилучення в нього спірних приміщень є прийняття Дніпровською районною в місті Києві радою 10.10.2007 рішення № 175 «Про затвердження переліку об'єктів, що відносяться до комунальної власності територіальної громади Дніпровського району міста Києва, які підлягають приватизації у 4-му кварталі 2007 року та 2008 році та переліку об'єктів, що відносяться до власності територіальної громади Дніпровського району, що не підлягають приватизації» нежиле приміщення загальною площею 1461,04 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Малишка, 39, було визнано таким, що перебуває у комунальній власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва та віднесено до переліку об'єктів, що підлягають приватизації. За таких обставин апелянт вважає позовні вимоги заявленими безпідставно, а тому просить відмовити в позові.
Київська міська рада письмового відзиву не надала, в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення. Оскаржуване у справі рішення вважає законним, а тому просить залишити його без змін. Позивач вважає, що оспорюваним рішенням відповідач неправомірно включив спірні приміщення до об'єктів, які відносяться до комунальної власності територіальної громади Дніпровського району оскільки зазначені об'єкти на час прийняття даного рішення Київською міською радою відповідачу не передавалися.
Учасники спору були належним чином повідомлені про час та місце судових засідань (про що свідчать наявні в матеріалах поштові повідомлення про вручення ухвали суду про порушення провадження у справі). Однак, Дніпровська районна в місті Києві рада наданими їй процесуальними правами щодо прийняття участі в судовому засіданні не скористалася, та двічі в судові засідання не з'являлася, повноважного представника не направила, про причини неявки суд не повідомила, письмового відзиву на подану апеляційну скаргу не надала. Судова колегія, заслухавши думку інших представників сторін, приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача, який був повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.
Розглянувши доводи апеляційної скарги та наданих доповнень, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія приходить до висновку про обгрунтованість поданої апеляційної скарги, враховуючи наступне.
Спір між сторонами виник з приводу правомірності прийняття відповідачем рішення від 20.03.2003 р. № 68 «Про закріплення об'єктів комунального майна територіальної громади Дніпровського району міста Києва», зокрема, пункт 18 додатку до рішення, яким було включено нежилий будинок площею 1534,60 кв. м. по вул. Малишка, 39, до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади Дніпровського району міста Києва.
Позивач стверджує, що вказане рішення Дніпровської районної в місті Києві ради, зокрема, в частині пункту 18 додатку до рішення, порушує законні права власності територіальної громади м.Києва, оскільки позивач не приймав рішення про передачу цих приміщень відповідачу.
Господарський суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов висновку про те, що на час прийняття Дніпровською районною радою оспорюваного рішення № 68 від 20.03.2003 нежилий будинок за адресою: вул. Малишка, 39, або його частину не було включено до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва. Позивачем не надавались відповідачу повноваження щодо прийняття рішень щодо спірного будинку, в тому числі включення його до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва. Позивачем спірне майно у власність відповідачу також не передавалось, а тому в нього не виникло на нього право власності та розпорядження ним. За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач, прийнявши оспорюване рішення порушує законні права позивача як власника майна.
Встановивши обставини справи та дослідивши зібрані докази, судова колегія не може погодитися із висновками суду першої інстанції, та вважає їх помилковими з наступних підстав.
У відповідності до рішення Київської міської ради від 30.01.2001 р. № 162/1139 «Про адміністративно-територіальний устрій міста Києва»у 2001 році в місті Києві була проведена адміністративно-територіальна реформа.
Рішенням Київської міської ради від 06.09. 2001 р. № 3/1437 «Про районні у місті Києві ради» та розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 01.08.2001 р. № 1625 «Про утворення районних у місті Києві державних адміністрацій»були, зокрема, реорганізована Дніпровська районна у місті Києві рада, ліквідована Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація, створена Дніпровська районна у місті Києві рада та Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація.
Внаслідок введення нового адміністративно-територіального устрою відбулось припинення існуючих районних у місті Києві рад шляхом ліквідації, тобто без правонаступництва.
Під час розгляду спору господарським судом було встановлено, що власником комунального майна міста Києва з моменту ліквідації районних рад стала Київська міська рада, що передбачено ч. 4 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Відповідно до ч. 2 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
27.12.2001 р. Київська міська рада рішенням № 208/1642 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва» затвердила перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва та переліки об'єктів комунальної власності територіальних громад районів міста Києва. Додатком 5 до зазначеного рішення був затверджений перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва. Зазначеним рішенням нежитлове приміщення за адресою: вул. Малишка, 39 не було включено до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва.
Як свідчать матеріали справи, 20.03.2003 р. Дніпровська районна в м. Києві рада приймає оспорюване рішення, та пунктом 18 додатку рішення № 68 «Про закріплення об'єктів комунального майна територіальної громади Дніпровського району міста Києва» включає нежитловий будинок площею 1534,60 по вул. Малишка, 39 до об'єктів комунальної власності територіальної громади Дніпровського району к м. Києва.
В подальшому позивачем, Київською міською радою, 31.03.2005 року прийнято рішення №213/2788 «Про внесення змін до рішень Київради з питань формування комунальної власності міста Києва від 29.11.2001 року № 151/1585 та від 27.12.2001 року № 208/1642», яким у перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва було включено спірне нежиле приміщення площею 1601,1 кв. м. по вул. Малишка, 39 в м. Києві.
Зазначене рішення не скасоване та у встановленому законом порядку недійсним не визнавалося, а тому свідчить про перехід до територіальної громади Дніпровського району м. Києва права власності на вказане майно, оскільки згідно з ч. 2 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, до яких безумовно відноситься також; і Київська міська рада як суб'єкт права комунальної власності.
У зв'язку з цим подальше прийняття відповідачем 31.10.2006 Київською міською радою рішення № 137/194 «Про внесення змін до рішення Київради від 29.11.2001 року № 151/1585 та до рішення Київради від 27.12.2001 року № 208/1642 з питань формування комунальної власності міста Києва», яким спірне нежиле приміщення площею 1339,7кв. м. по вул. Малишка, 39, було виключено з переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва та включено у перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва, фактично свідчить про вилучення частини спірного приміщення без згоди власника - Дніпровської районної у місті Києві ради, що суперечить ч.8 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», якою прямо передбачено необхідність прийняття Дніпровською районною у місті Києві радою відповідного рішення в якості передумови легітимності такого вилучення.
Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 05.07.2005 року у справі №3/508.
В матеріалах справи відсутні докази щодо надання територіальною громадою Дніпровського району м. Києва безпосередньої згоди на вилучення частини нежилих приміщень по вул. Малишка, 39 в м. Києві, так само як і прийняття Дніпровською районною у м. Києві радою рішення про передачу спірних нежилих приміщень до комунальної власності територіальної громади м. Києва.
Під час розгляду спору судовою колегією встановлено, що 10.10.2007 року Дніпровською районною у м. Києві радою було прийнято рішення № 175 «Про затвердження переліку об'єктів, що відносяться до комунальної власності територіальної громади Дніпровського району міста Києва, які підлягають приватизації у 4-му кварталі 2007 року та 2008 році та переліку об'єктів, що відносяться до власності територіальної громади Дніпровського району, що не підлягають приватизації» нежиле приміщення загальною площею 1461,04 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Малишка, 39, було визнано таким, що перебуває у комунальній власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва та віднесено до переліку об'єктів, що підлягають приватизації.
В судовому засіданні представником третьої особи, Громадської організації Агентство регіонального розвитку «Європейське партнерство», надані пояснення, якими представник підтвердив, що на підставі прийнятого 10.10.2007 року Дніпровською районною у м. Києві радою рішення № 175 про включення спірного об'єкту до переліку таких, що підлягають приватизації, між Дніпровською районною у м. Києві радою в особі Виконавчого органу Дніпровської районної у місті Києві ради - Управління оренди та приватизації комунального майна та Громадською організацією Агентство регіонального розвитку «Європейське партнерство» укладено договір купівлі-продажу частини спірного нежилого приміщення загальною площею 1444,40 кв. м.
Також, представник третьої особи зазначив, що при укладенні договору купівлі-продажу частини спірного нежилого приміщення, інтереси інших юридичних або фізичних осіб порушено не було, так як договори, що діяли до моменту викупу, припинили свою дію з моменту приватизації нежилого приміщення по вул. Малишка, 39 в м. Києві. За таких обставин представник третьої особи вказує на те, що вимоги позивача про скасування п.18 оспорюваного рішення (фактично виключення спірного приміщення з переліку об'єктів, віднесених до комунальної власності відповідача) призводять до порушення законних прав третьої особи як чинного власника частини спірних приміщень.
Враховуючи вищевикладене, а також вчинені в подальшому відповідачем дії (прийняття рішення про включення спірного майна до переліку об'єктів, що підлягають приватизації) свідчать про те, що територіальна громада Дніпровського району м. Києва не давала своєї згоди на відчуження вказаного майна, вважала його своєю власністю, а тому у відповідності до прийнятого рішення № 175 від 10.10.2007 здійснила його відчуження шляхом проведення приватизації третьою особою.
Колегія звертає увагу на те, що про необхідність надання такої згоди територіальної громади на вилучення майна прямо вказує ч. 8 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно якої право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу.
Дослідивши обставини справи, колегія вважає відсутніми у відповідності до положень ст.393 ЦК України підстави для визнання недійсним та скасування пункту 18 додатку до рішення Дніпровської районної в місті Києві ради від 20.03.2003 р. № 68 «Про закріплення об'єктів комунального майна територіальної громади Дніпровського району міста Києва» в частині включення нежилого будинку площею 1534,60 кв. м. по вул. Малишка, 39, до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади Дніпровського району міста Києва.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія приходить до висновку про те, що позивач після прийняття відповідачем оспорюваного рішення №68 від 20.03.2003 в подальшому своїми діями (31.03.2005 прийняв рішення №213/2788, яким у перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва включив спірне нежиле приміщення площею 1601,1 кв. м. по вул. Малишка, 39 в м. Києві) схвалив раніше вчинені відповідачем дії за оспорюваним правочином. За таких обставин відсутніми є підстави вважати, що оспорюване рішення відповідача від 20.03.2003 р. № 68 призводить до порушення законних прав позивача.
З огляду на встановлені під час розгляду спору обставини справи, колегія вважає, що господарським судом були не повністю досліджені всі обставини, а тому не правомірно задоволено позовні вимоги.
Враховуючи вищевикладене, рішення господарського суду підлягає скасуванню, в позові слід відмовити. Подана апеляційна скарга визнається обгрунтованою у відповідності до положень ст.ст.33-34 ГПК України, а тому підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Громадської організації Агентство регіонального розвитку «Європейське партнерство» задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2010 року у справі № 6/178 скасувати.
В позові відмовити.
Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код 22883141) на користь Громадської організації Агентство регіонального розвитку «Європейське партнерство» (02090, м. Київ, вул. Празька, 18, код 3095420504) 42,50 грн. - державного мита за подання апеляційної карги. Видати наказ.
Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.
3. Матеріали справи № 6/178 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова набуває чинності з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя
Судді