01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
19.10.2010 № 27/229
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача: Биструхін А.І. - юрист
від відповідача : Пікусев А.Б. - юрист
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "МТН"
на рішення Господарського суду м.Києва від 20.07.2010
у справі № 27/229 ( .....)
за позовом ТОВ "МТН"
до ТОВ "Сучасні кабельні системи"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про визнання договору № 2/=0-ЕЛ від 14.02.2008р. недійсним
Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.07.2010р. по справі № 27/229 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить його скасувати, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, висновки викладені в рішенні суду, не відповідають обставинам справи.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що відповідно до п.п.8.9.9., п.8.9., ст.8 Статуту ТОВ «МТН», затвердженого Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «МТН» № 84 від 26 серпня 2008 року та зареєстрованого 02 вересня 2009 року за номером 10711050006001352, до виключної компетенції загальних зборів учасників ТОВ «МТН» належить затвердження договорів про відчуження майна товариства та договорів, що укладаються на суму, що становить 50000 гривень і більше.
Апелянт звертає увагу суду на те, що спірний договір підряду № 2/08-ЕЛ від 14.02.2008р. був підписаний директором Ясинським Ю.В. без згоди загальних зборів учасників ТОВ «МТН», а тому не мав права підписувати зазначений договір.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія встановила наступне.
14.02.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю за участю іноземного капіталу «МТН» в особі директора Ясинського Юрія Володимировича, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасні кабельні системи» з іншої сторони, укладено договір підряду № 2/08-ЕЛ.
Відповідно до п 1.1 укладеного договору позивач доручив, а відповідач зобов'язався виконати роботи з влаштування антикригової системи будинку по вул. Дегтярівська, 9 в м. Києві.
Пунктом 2.1 договору сторони визначили вартість робіт, доручених до виконання відповідачу, згідно зі зведеною договірною ціною у розмірі 136 191,60 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на ту обставину, що при укладанні договору директор Ясинський Ю.В. вийшов за межі своїх повноважень, які встановлені п.п..8.9.9. п.8.9. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю за участю іноземного капіталу «МТН», згідно якого до виключної компетенції загальних зборів товариства віднесено затвердження договорів про відчуження майна товариства та договорів, що укладаються на суму, що становить 50 000,00 грн. і більше, а тому договір має бути визнаний недійсним.
Проаналізувавши обставини справи, пояснення представників сторін, колегія не може погодитися з доводами позивача з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Згідно з частинами 1, 2 статті 62 Закону України «Про господарські товариства» у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників.
Відповідно до п.п.8.18.10,п.8.18 Статуту ТОВ за участю іноземного капіталу «МТН» передбачено, що директор укладає договори, контракти, угоди, в тому числі й зовнішньоекономічні, видає довіреності. Жодних обмежень повноважень директора зазначеним пунктом не передбачено. Із змісту підпункту 8.9.9 п. 8.9 Статуту позивача зазначеним підпунктом передбачено не укладення договорів, а їх затвердження загальними зборами.
Аналізуючи зміст Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю за участю іноземного капіталу «МТН» колегія приходить до висновку, що право директора товариства на укладення договору не обмежено. У даному разі є факт незатвердження договору загальними зборами товариства після його підписання.
Таким чином, директор Товариства з обмеженою відповідальністю за участю іноземного капіталу «МТН» Ясинський Юрій Володимирович підписав оспорюваний договір без порушення наданих йому повноважень.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 ЦК України).
Відповідно до ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
В Роз'ясненні Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” зазначено, що наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, яких не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т.ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.
З матеріалів справи вбачається, що 21.12.2008 року сторонами підписано додаткову угоду № 1 до оспорюваного договору, відповідно до пункту 1 якої у зв'язку зі зміною проектних рішень по улаштуванню антикригової системи покрівлі збільшено обсяги робі та кількість електротехнічного обладнання на 77 608,80 грн.
Згідно з наявним в матеріалах справи актами приймання виконаних підрядних робіт типової форми КБ-2в за червень 2008 року від 30.06.2008 року на суму 93 874,80 грн., за квітень 2009 року від 30.04.2009 року на суму 75 016,80 грн., за квітень 2009 року від 30.04.2009 року на суму 22 327,20 грн. на виконання умов договору позивач прийняв роботи на загальну суму 191 218,80 грн.
Платіжним дорученням № 1983 від 15.11.2009 року відповідач частково оплатив прийняті роботи, здійснивши на користь позивача переказ 20 000,00 грн.
Зазначенні дії свідчать про схвалення позивачем оспорюваного договору та про дійсність угоди.
Доказами схвалення відповідачем оспорюваного договору є акти передачі-прийняття змонтованого обладнання, акти приймання-передачі устаткування до монтажу, акти здачі-приймання обладнання; відповідь вих. № 355/11 від 11.11.2009 року на претензію-вимогу від 04.11.2009 року.
Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами ) вимог, які встановленні частиною першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.
Згідно ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження ч.2 ст.92 ЦК України).
За загальним правилом передбачені установчими документами обмеження повноважень особи щодо укладення угод у порівнянні з визначеними у довіреності, законі не повинні впливати на відносини підприємства, установи, організації, від імені якої укладено угоду, з іншими особами. Винятком є випадки, коли сторона знала чи повинна була знати про існуючі обмеження. У цих випадках угода може бути визнана недійсною за позовом особи, в інтересах якої встановлено обмеження, але заявник повинен довести, що друга сторона знала чи повинна була знати про існуючі обмеження.
Це положення є гарантією стабільності майнового обороту і загальноприйнятим стандартом у світовій практиці, зокрема, відповідно до Першої директиви 68/151/ЄЕС Ради Європейських співтовариств від 09.03.1968 року.
Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що договір № 2/08-ЕЛ від 14.02.2008р. укладено з дотриманням вимог діючого законодавства України, а тому відсутні правові підстави для визнання його недійсним.
Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки лише сам факт незатвердження договору загальними зборами учасників ТОВ «МТН» після його підписання директором Ясинським Ю.В. не може бути підставою для визнання договору недійсним.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем в підтвердження вищезазначених обставин не надано суду відповідних доказів
Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 101, 103, 105 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю за участю іноземного капіталу «МТН» на рішення Господарського суду м.Києва від 20.07.2010р. у справі № 27/229 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду м. Києва від 20.07.2010 року по справі № 27/229 залишити без змін.
Матеріали справи № 27/229 повернути Господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді
22.10.10 (відправлено)